Україна проводить мирні переговори у Швейцарії, хоча Росія не запрошена

Чоловіки катаються на велосипедах виставкою знищеної військової техніки в Києві. Оксана Парафенюк

Ольга Предченко трималася за руки зі своєю 85-річною матір'ю, дивлячись на імпровізований меморіал на траві в центрі Києва, де кожен синьо-жовтий прапорець позначений іменем солдата, який загинув у війні з Росією.

Вони часто приходять сюди, на Майдан, щоб провести час, думаючи про загиблих і війну. Пані Предченко розповіла, що мріє про те, щоб на Кремль впало щось важке. Але вона також сподівається на швидке укладення мирної угоди.

«Краще поганий мир, ніж хороша війна», - додала 61-річна пані Предченко.

Чоловіки катаються на велосипедах виставкою знищеної військової техніки в Києві. Оксана Парафенюк

Ольга Предченко трималася за руки зі своєю 85-річною матір'ю, дивлячись на імпровізований меморіал на траві в центрі Києва, де кожен синьо-жовтий прапорець позначений іменем солдата, який загинув у війні з Росією.

Вони часто приходять сюди, на Майдан, щоб провести час, думаючи про загиблих і війну. Пані Предченко розповіла, що мріє про те, щоб на Кремль впало щось важке. Але вона також сподівається на швидке укладення мирної угоди.

«Краще поганий мир, ніж хороша війна», - додала 61-річна пані Предченко.

Дедалі більше розчарованих українців, схоже, відкриваються до ідеї досягнення миру шляхом переговорів, хоча вони й не зовсім розуміють, що це означає.

Більшість українців, як і раніше, виступають проти передачі Росії будь-якої території, навіть Кримського півострова, який був захоплений Росією 10 років тому, як показують опитування. Але ці опитування і нещодавні заяви лідерів країни також підкреслюють відчутний зсув у дискусії навколо мирних переговорів - від «ніякої угоди-ніколи» до «можливого компромісу в певний момент».

Люди ходять у підземному переході в Бучі. Оксана Парафенюк

У середині липня опитування, проведене українським незалежним виданням ZN.UA, показало, що близько 44% українських громадян виступають за початок офіційних переговорів з Росією. 23 липня Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив опитування, згідно з яким майже третина українців погодилися б поступитися частиною території Росії заради припинення війни. Це більш ніж утричі більше, ніж роком раніше.

28-річна Надія Іващенко, оператор залізничної сигналізації з центральної Кіровоградської області, каже, що не може описати хорошого мирного врегулювання. Але її чоловік воює в армії з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року, і у пари є 5-річний син, який не бачив свого батька багато років.

«Стільки людей загинуло, і заради чого?» сказала пані Іващенко. «Але я хочу, щоб все закінчилося, хоча б якось, тому що у мене є син, і я не хочу, щоб він ріс у такий воєнний час, як зараз».

Для України третій рік війни є виснажливим: Росіяни щодня просуваються вперед, а Україна з 2022 року не може провести успішний контрнаступ. Країна потерпає від частих відключень електроенергії та зростаючої кількості жертв.

Український піхотинець на базі поблизу російських позицій на півдні Донецької області минулого тижня. Брендан Хоффман

Чоловік вигулює собаку під час відключення електроенергії в Києві на початку цього місяця. У країні часті відключення електроенергії. Брендан Хоффман

Поточна підтримка з боку Заходу видається непередбачуваною, особливо якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому в листопаді. Німеччина скоротить військову допомогу Україні вдвічі, якщо буде ухвалено запропонований нею бюджет на 2025 рік; це вважається свідченням прихильності Заходу, особливо після шестимісячної затримки Сполученими Штатами пакету військової допомоги, наданої навесні цього року.

Міжнародний тиск на Україну та Росію посилюється, щоб вони дійшли якоїсь угоди, хоча експерти сходяться на думці, що жодна зі сторін не готова до цього. Перешкоди для будь-якого врегулювання величезні: Росія окупувала близько 18 відсотків української території, включно з Кримом, згідно з даними аналітичної групи DeepState, яка має тісні зв'язки з українською армією.

У червні президент Владімір Путін заявив, що віддасть наказ про припинення вогню і розпочне переговори з Україною лише за умови, що Київ піде з регіонів, на які Москва претендує, але ще не повністю контролює, і відмовиться від прагнення вступити до НАТО. Україна відкинула цю пропозицію як вимогу капітуляції; президент Володимир Зеленський заявив, що хоче, щоб Україна повернулася до кордонів 1991 року і отримала місце в НАТО.

Росію не запросили до Швейцарії в червні на перший міжнародний мирний саміт за участю 92 країн, який мав на меті просувати українське бачення того, як має закінчитися війна. Відтоді Україна публічно сигналізувала, що Росія має приїхати на наступний саміт, а пан Зеленський в інтерв'ю ВВС висловив сподівання на дипломатичне вирішення проблеми.

Цього місяця міністр закордонних справ України перебував у Пекіні, де висловив бажання, щоб Китай відігравав центральну роль у мирних переговорах, а в середу Україна запросила головного дипломата Китаю відвідати Київ.

Афіша прийому на роботу в Києві. Оксана Парафенюк

Досі Росія не брала на себе зобов'язань щодо участі у другому мирному саміті. Але в останні тижні Кремль також дав зрозуміти, що може розпочати переговори, навіть якщо Київ не виконає червневі вимоги Путіна. Незважаючи на це, багато західних чиновників і аналітиків сумніваються, чи готовий Путін вести переговори про щось інше, окрім мирної угоди на його умовах.

Минулого тижня один з ключових радників пана Зеленського заявив, що укласти угоду з Путіним зараз - це все одно, що підписати «угоду з дияволом». І хоча опитування Київського інституту показало триразове збільшення кількості людей, готових віддати землю в обмін на мир, воно також виявило, що 55% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок взагалі.

Катерина Предченко, 85-річна мати Ольги, дорікнула доньці за пропозицію укласти угоду і вважає, що українські солдати повинні продовжувати воювати.

«Вони захищають не лише Україну, вони захищають весь світ, - сказала вона. «Чому світ не хоче цього зрозуміти? Нам потрібно, щоб усі повстали проти цього російського ідіота».

Опитування Київського інституту показало, що на півдні, одному з регіонів, що найбільше постраждали від війни, зміни у ставленні до неї за останній рік були разючими. Більше половини респондентів заявили, що вони або підтримують передачу частини території, або не зовсім впевнені. Лише 46% заявили, що виступають проти будь-яких поступок. Рік тому 86% у цьому регіоні, що охоплює Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Херсонську та Одеську області, заявили, що виступають проти передачі будь-яких територій Росії.

Минулого тижня Юрій Мельник запалив свічки біля пам’ятного знаку жертвам російської окупації у Бучі. Оксана Парафенюк

33-річний Микола, мешканець Одеси, який не захотів називати своє прізвище, оскільки ухиляється від призову до армії, сказав, що міг би розглядати як частину угоди передачу Кримського півострова, який вже перебуває під контролем Росії, або територію поблизу міста Луганська на сході Донбасу. Але він додав: «Як людина, яка сидить вдома, а не воює на полі бою, я не відчуваю, що маю моральне право говорити, як має виглядати ця угода».

Заморожування лінії зіткнення призведе до того, що люди на окупованих територіях, серед яких є родичі багатьох українців, залишаться під російським контролем на невизначений термін. А звільнені Україною райони виглядають похмуро, зруйновані російськими ударами і рясніють звинуваченнями в порушенні прав людини.

Опитування Інституту соціології не визначило, наскільки великими мають бути поступки, чи слід офіційно поступитися територією, чи залишити її під тимчасовим контролем Росії у менш формальний спосіб.

«Це просто в цілому, які ваші емоції?» - сказав Антон Грушецький, виконавчий директор інституту. «Безумовно, все більше і більше людей готові. І основна причина - це несправджені очікування від минулого року, тому що багато людей покладали більше надій».

Він додав, що багато українців бачили, як ці надії розбилися, зокрема, через затримку американської військової допомоги.

Для деяких українців бажана угода більше схожа на нездійсненну мрію.

«Я хотів би, щоб Росія пішла додому, припинила втручатися в нашу країну і займалася своїми внутрішніми проблемами», - сказав Олександр Мельник, 26 років, автомеханік з південно-східного міста Кривий Ріг. Він розповів, що подав документи на службу в армію. «Я хотів би, щоб вони припинили свою агресію, заплатили за завдані збитки і повернули всіх наших полонених і дітей».

Багато хто в Україні сказав, що нервує через те, що може означати переобрання пана Трампа. Колишній президент заявив, що планує швидко покласти край війні, хоча і не уточнив, як саме. Українці побоюються, що він зменшить підтримку Америки або дозволить Росії зберегти територію, яку вона зараз окупує.

Американці та українці влаштували біля імпровізованого прапора меморіал загиблим воїнам. Оксана Парафенюк

Близьке оточення пана Трампа сповнене скептиків щодо війни в Україні, серед яких Джей Ді Венс, його кандидат на посаду віце-президента, який одного разу сказав: «Мені байдуже, що станеться з Україною: «Мені насправді байдуже, що станеться з Україною так чи інакше».

Але інші українці кажуть, що пан Трамп принаймні дасть Україні відповідь.

«Якщо Трамп прийде до влади, все стане зрозуміло, - сказала Наталія Фоменко, 47 років, яка живе в Ірпені, одному з передмість Києва, спустошеному росіянами на початку війни. «Або він надасть Україні зброю, або нам доведеться сісти за стіл переговорів».

Деякі українці на передовій також висловили скептицизм щодо того, що Росія дійсно дотримуватиметься умов мирної угоди.

«Я радше повірю в цнотливість повії», - сказав Олександр Цебрій, солдат 58-ї моторизованої бригади, у відео, опублікованому у Facebook 15 липня, невдовзі після того, як пан Зеленський публічно припустив, що Росія може приїхати на наступний мирний саміт. Він додав: «Єдина формула нашої безпеки та існування України - це наш опір».

Минулого тижня він загинув під час запеклих боїв на сході Донецької області.

Монумент Незалежності на Майдані. Оксана Парафенюк

Антон Трояновський, Ендрю Крамер та Дзвінка Пінчук підготували репортажі.

Кім Баркер - мыжнародний кореспондент, який пише глибокі статті про національні проблеми.

У середу Кулеба зустрівся з міністром закордонних справ Ван І в Гуанчжоу, великому торговому і виробничому центрі на півдні Китаю. Це перший візит українського міністра закордонних справ до цієї країни після вторгнення Росії в Україну, що призвело до загострення відносин України з Китаєм.

«Я переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, і роль Китаю як глобальної сили миру є важливою», - сказав Кулеба у вступному слові.

Китай має тісні зв'язки з Росією і виступає за припинення війни, яке б враховувало інтереси обох сторін. Ця позиція поставила його в протиріччя не лише з Україною, але й із західноєвропейськими країнами та США, які вимагають виведення російських військ як основи для будь-якого врегулювання.

У середу Кулеба зустрівся з міністром закордонних справ Ван І в Гуанчжоу, великому торговому і виробничому центрі на півдні Китаю. Це перший візит українського міністра закордонних справ до цієї країни після вторгнення Росії в Україну, що призвело до загострення відносин України з Китаєм.

«Я переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, і роль Китаю як глобальної сили миру є важливою», - сказав Кулеба у вступному слові.

Китай має тісні зв'язки з Росією і виступає за припинення війни, яке б враховувало інтереси обох сторін. Ця позиція поставила його в протиріччя не лише з Україною, але й із західноєвропейськими країнами та США, які вимагають виведення російських військ як основи для будь-якого врегулювання.

Китай не брав участі в мирній конференції в Швейцарії минулого місяця, яка не включала Росію.

Очікується, що Кулеба лобіюватиме участь китайських чиновників у наступній мирній конференції, запланованій на період до президентських виборів у США на початку листопада. Його візит відображає розрахунок на те, що будь-яка мирна угода, сприятлива для України, швидше за все, не матиме успіху без участі Китаю.

Китайські офіційні особи стверджують, що між двома країнами існують дружні відносини та відносини співпраці. Відзначивши зростання торгівлі між ними, Ван у своєму вступному слові сказав, що зв'язки продовжують нормально розвиватися, «незважаючи на складну і постійно мінливу міжнародну і регіональну ситуацію».

Кулеба прибув до Китаю у вівторок і має від'їхати в п'ятницю. У відео, опублікованому пізно ввечері у вівторок на своїх сторінках у соціальних мережах, Кулеба заявив, що проведе широкі переговори з метою пошуку спільних позицій для досягнення миру в Україні.

«Ми повинні рухатися до справедливого і стабільного миру», - сказав він, згідно з перекладом, опублікованим англомовним новинним сайтом про Україну Euromaiden Press. «Китай може відіграти в цьому значну роль. Вперед».

Його візит відбувся після рідкісної публічної догани на адресу Китаю з боку президента України Володимира Зеленського в червні. Зеленський звинуватив Китай у тому, що він допомагає Росії блокувати участь країн у мирній конференції у Швейцарії. Китай заперечував тиск на інших.

Це був перший раз, коли Зеленський відійшов від обережних спроб відвернути Пекін від його тісних відносин з Москвою.

Китай опублікував окремий мирний план з шести пунктів з Бразилією напередодні конференції. Цей крок і час, ймовірно, розлютили українських чиновників, які саме шукали підтримки для своєї мирної пропозиції.

«Ми повинні уникати конкуренції мирних планів», - заявив Кулеба у своєму відео в соціальних мережах цього тижня.

Мирний план України: Швейцарський саміт 2024 року

У середу головний український дипломат зустрівся з міністром закордонних справ Китаю на переговорах, які продемонстрували зростаючу готовність Києва до дипломатичного вирішення війни з Росією і до того, щоб Китай відігравав центральну роль у цих зусиллях.

«Я переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю», - заявив Дмитро Кулеба у своїй заяві після зустрічі з китайським урядовцем Ван І в південнокитайському місті Гуанчжоу. «Роль Китаю як глобальної сили миру є важливою».

Пан Кулеба чітко дав зрозуміти, що Україна ставить умови для таких переговорів, заявивши, що вона буде залучати Росію лише тоді, коли Москва буде «готова вести переговори в дусі доброї волі». Він додав: «Наразі такої готовності з російського боку не спостерігається».

Мирний план України: Швейцарський саміт 2024 року

У середу головний український дипломат зустрівся з міністром закордонних справ Китаю на переговорах, які продемонстрували зростаючу готовність Києва до дипломатичного вирішення війни з Росією і до того, щоб Китай відігравав центральну роль у цих зусиллях.

«Я переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю», - заявив Дмитро Кулеба у своїй заяві після зустрічі з китайським урядовцем Ван І в південнокитайському місті Гуанчжоу. «Роль Китаю як глобальної сили миру є важливою».

Пан Кулеба чітко дав зрозуміти, що Україна ставить умови для таких переговорів, заявивши, що вона буде залучати Росію лише тоді, коли Москва буде «готова вести переговори в дусі доброї волі». Він додав: «Наразі такої готовності з російського боку не спостерігається».

Пан Кулеба відвідує Китай вперше після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Його поїздка відбувається в той час, коли Україна повільно втрачає позиції у війні і стикається зі зростаючою невизначеністю щодо рівня підтримки, яку вона матиме з боку Заходу. Москва і Київ провели короткі мирні переговори навесні 2022 року, але вони швидко зірвалися через критичні питання.

Для Китаю прийом пана Кулеби відображає прагнення країни відігравати більшу роль у вирішенні глобальних проблем безпеки на противагу Сполученим Штатам. Це також слугує спростуванням критики Заходу щодо тісного зв'язку Пекіна з Росією.

Пан Ван заявив, що Китай відданий пошуку політичного вирішення кризи, додавши, що, хоча час для цього ще не настав, Москва і Київ «надіслали сигнали про свою готовність до переговорів різною мірою», згідно з повідомленням Міністерства закордонних справ Китаю.

Дмитро Пєсков, речник Кремля, заявив журналістам, що відкритість пана Кулеби до переговорів з Росією «збігається з нашою позицією», і додав, що Росія ніколи не відмовлялася від переговорів.

Українські та західні офіційні особи відкидають ідею про те, що Росія відкрита до добросовісних мирних переговорів. Вони називають часті повідомлення Кремля про переговори пропагандистським прийомом, покликаним приховати рішучість Кремля змусити Україну капітулювати.

Умови припинення вогню, запропоновані президентом Владіміром Путіним - відмова України від чотирьох прифронтових районів, які частково контролюються Росією, і зобов'язання Києва ніколи не вступати до військового альянсу НАТО - є безвихідними для України, не залишаючи майже ніякого простору для переговорів. Україна, зі свого боку, хоче відновити повний контроль над своєю територією і вступити до НАТО, що є анафемою для Москви.

Президент Володимир Зеленський на мирному саміті у Швейцарії минулого місяця. Спроби Китаю стати посередником між Москвою та Києвом у червні були швидко відкинуті лідерами Європи. Urs Flueeler/Agence France-Presse — Getty Images

Попередня спроба Китаю виступити посередником між Росією та Україною з планом з 12 пунктів, який він запропонував у 2023 році, була швидко відкинута європейськими лідерами. Відтоді Пекін уникає публічної ролі у війні, відмовившись брати участь у мирному саміті, організованому Україною в Швейцарії минулого місяця, оскільки Росія не була запрошена.

Зрештою, саміт не зміг заручитися підтримкою таких регіональних держав, як Індія та Саудівська Аравія. Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Україна має намір провести другий мирний саміт пізніше цього року, напередодні президентських виборів у США в листопаді, і що Росія повинна взяти в ньому участь.

Пекін зараз, можливо, вважає, що настав час втрутитися, частково на основі віри в те, що Україна може бути більш реалістичною щодо того, як може закінчитися війна, сказав Юн Сунь, директор китайської програми в Центрі Стімсона, аналітичному центрі у Вашингтоні.

«Китайці хотіли зіграти роль миротворця, але раніше їм це не вдавалося, тому що час був не на часі, оскільки Україна все ще вірила, що зможе перемогти у війні на своїх умовах», - сказала пані Сунь.

У Києві зростає розуміння того, що мирні переговори без участі Китаю «не матимуть сенсу», сказала Наташа Бутирська, експерт з українсько-азійських відносин київського Центру «Нова Європа», аналітичного центру зовнішньої політики.

«Китай - це країна, яка може підштовхнути Росію до мирних переговорів», - сказала пані Бутирська, додавши, що візит пана Кулеби частково мав на меті забезпечити участь Пекіна у другому мирному саміті.

За її словами, Україна хоче прискорити мирні переговори частково через перспективу перемоги Трампа на президентських виборах у США цієї осені. Обіцянка Трампа швидко закінчити війну викликала побоювання в Києві, що він наполягатиме на мирній угоді, яка дозволить Росії зберегти територію, яку вона займає сьогодні, і залишить її в змозі знову напасти на Україну.

Українська армія також відступає вздовж лінії фронту протяжністю понад 600 миль, в той час як російські війська просуваються вперед і захоплюють міста. Хоча переважна більшість населення виступає категорично проти максималістських мирних умов, запропонованих Росією, зростає розуміння необхідності мирних переговорів.

Китай перебуває в унікальному становищі посередника, оскільки його верховний лідер Сі Цзіньпін має добрі стосунки з паном Путіним. Вони зустрічалися десятки разів, будучи президентами своїх країн. Пекін також має економічні важелі впливу на Москву, вважає Олександр Габуєв, директор дослідницької групи «Карнегі - Росія - Євразія».

«Теоретично вони можуть використати ці важелі, щоб натиснути на Росію», - сказав пан Габуєв.

Цзисю Ван та Антон Трояновський підготували репортажі.

Минулого місяця Україна приймала делегації з 92 країн на першому саміті у Швейцарії, щоб представити свій план мирного врегулювання. Росія, яка вторглася в Україну в лютому 2022 року, не була запрошена на цей захід і відкинула його як такий, що не має сенсу.

"Я поставив собі за мету, щоб у листопаді ми мали повністю готовий план, - сказав Зеленський на прес-конференції в Києві. "Я думаю, що представники Росії повинні бути на другому саміті".

Він зробив цю заяву після повернення з візиту до Вашингтона на саміт НАТО минулого тижня.

Минулого місяця Україна приймала делегації з 92 країн на першому саміті у Швейцарії, щоб представити свій план мирного врегулювання. Росія, яка вторглася в Україну в лютому 2022 року, не була запрошена на цей захід і відкинула його як такий, що не має сенсу.

"Я поставив собі за мету, щоб у листопаді ми мали повністю готовий план, - сказав Зеленський на прес-конференції в Києві. "Я думаю, що представники Росії повинні бути на другому саміті".

Він зробив цю заяву після повернення з візиту до Вашингтона на саміт НАТО минулого тижня.

За словами речника Державного департаменту США Метью Міллера, американські офіційні особи обговорювали потенційні дипломатичні переговори із Зеленським під час саміту, але рішення про мирні переговори має ухвалювати Україна.

"Ми завжди підтримували дипломатію, коли Україна була готова, але ніколи не було зрозуміло, що Кремль готовий до реальної дипломатії", - сказав Міллер на прес-брифінгу.

Українські чиновники раніше заявляли, що російські представники можуть бути запрошені на наступний саміт.

Минулого тижня заступник міністра закордонних справ Росії заявив, що Москва не братиме участі у наступному саміті. Кремль був менш категоричним і заявив, що ідея другого саміту не має "точного змісту".

На першому саміті обговорювалися три з 10 пунктів, висунутих Україною в якості мирної "формули" Зеленського, включаючи продовольчу безпеку, ядерну безпеку та звільнення військовополонених і дітей.

Українські чиновники заявили, що на другому саміті буде обговорюватися план, заздалегідь розроблений десятками країн, розділених на робочі групи.

Зеленський сказав, що чиновники, ймовірно, зустрінуться в Катарі наприкінці липня або на початку серпня, щоб сформувати позицію щодо енергетичної безпеки. За його словами, у серпні в Туреччині може відбутися зустріч з питань продовольчої безпеки, а у вересні в Канаді - з питань військовополонених і дітей.

ЦЬОГО БУДЕ НЕДОСТАТНЬО

На полі бою російські війська просуваються вперед на сході, використовуючи перевагу в чисельності та техніці.

Україна заявляє, що її обороноздатність була посилена завдяки західним поставкам озброєнь в останні місяці. Також широко очікується, що незабаром вона отримає першу партію винищувачів F-16 від своїх союзників.

Зеленський заявив, що Україна отримає частину винищувачів цього літа, а ще більше - до кінця року. Він сказав, що не може розкрити, скільки саме їх буде.

"Їх буде недостатньо. Вони, безумовно, посилять нас, але чи буде їх достатньо, щоб воювати на рівні з російськими ВПС? Я думаю, що їх буде недостатньо. Ми очікуємо більшу кількість", - сказав він журналістам.

Україна заявила, що їй потрібно щонайменше 128 винищувачів F-16. Київ також активізував мобілізаційні зусилля, щоб залучити більше цивільних до лав збройних сил.

Зеленський сказав, що військові поінформували його, що "все йде за планом", але є потреба в розширенні тренувань.

"Що стосується навчальних центрів, то їх недостатньо, - сказав він. "Зараз вони розширюються".

Росія не братиме участі в наступному мирному саміті щодо України, який відбувся минулого місяця, повідомило в четвер державне інформаційне агентство РІА, цитуючи заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна.

Росія не була запрошена на перший саміт у Швейцарії, в якому взяли участь представники 92 країн, і заявила, що обговорення війни за її відсутності є марною тратою часу.

Україна заявила, що хоче провести ще один такий саміт пізніше цього року, ймовірно, на Глобальному Півдні, і що цього разу представники Росії можуть бути запрошені.

Росія не братиме участі в наступному мирному саміті щодо України, який відбувся минулого місяця, повідомило в четвер державне інформаційне агентство РІА, цитуючи заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна.

Росія не була запрошена на перший саміт у Швейцарії, в якому взяли участь представники 92 країн, і заявила, що обговорення війни за її відсутності є марною тратою часу.

Україна заявила, що хоче провести ще один такий саміт пізніше цього року, ймовірно, на Глобальному Півдні, і що цього разу представники Росії можуть бути запрошені.

РІА цитує Галузіна, який назвав українські передумови мирних переговорів "ультиматумом" і заявив, що Москва "не збирається брати участь у таких самітах".

Прес-секретар президента Володимира Путіна був менш категоричним, ніж Галузін, заявивши, що наразі "немає точного змісту" щодо ідеї другого саміту.

"Про які пропозиції йдеться?", - цитує прес-секретаря Дмитра Пєскова РІА.

"Ви знаєте, що президент Путін і Російська Федерація завжди відкриті до діалогу, ми ніколи не відмовлялися від діалогу. Але ми повинні розуміти, про що ми говоримо".

Минулого місяця Путін заявив, що Росія готова припинити війну, але тільки за умови, що Україна відмовиться від своїх амбіцій щодо НАТО і передасть всі чотири області, на які претендує Москва. Україна відкинула ці вимоги як рівнозначні капітуляції.

Росія контролює майже п'яту частину території свого сусіда. Київ заявляє, що має намір повернути все це назад, і що мир можливий лише тоді, коли Росія виведе свої війська і відновить повну територіальну цілісність України.

Відсутність Росії та Китаю на дводенній конференції у Швейцарії на вихідних, а також рішення деяких ключових країн, зокрема Індії, Саудівської Аравії, Південної Африки та Мексики, не підписувати підсумковий документ зустрічі в неділю означало, що учасники зустрічі не змогли продемонструвати нічого, окрім певної доброї волі та обіцянок продовжувати працювати заради миру після більш ніж двох років війни.

Тим часом Україна, яка відчуває брак боєприпасів через затримку обіцяної західної військової допомоги, намагається втриматись проти російського наступу на сході країни, доки її перспективи не покращаться.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що результати конференції "близькі до нуля".

Відсутність Росії та Китаю на дводенній конференції у Швейцарії на вихідних, а також рішення деяких ключових країн, зокрема Індії, Саудівської Аравії, Південної Африки та Мексики, не підписувати підсумковий документ зустрічі в неділю означало, що учасники зустрічі не змогли продемонструвати нічого, окрім певної доброї волі та обіцянок продовжувати працювати заради миру після більш ніж двох років війни.

Тим часом Україна, яка відчуває брак боєприпасів через затримку обіцяної західної військової допомоги, намагається втриматись проти російського наступу на сході країни, доки її перспективи не покращаться.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що результати конференції "близькі до нуля".

Президент України Володимир Зеленський, який намагається згуртувати країни навколо своєї версії того, як має виглядати мирна угода, заявив, що міжнародні зустрічі радників і міністрів уряду будуть продовженням переговорів і закладуть основу для другої зустрічі в майбутньому.

Майже 80 країн схвалили фінальне комюніке, що охоплює кроки з ядерної безпеки, продовольчої безпеки та звільнення ув'язнених і депортованих, у тому числі тисяч дітей, викрадених Росією.

Воно не вирішило фундаментального - і, здавалося б, поки що нерозв'язного - питання: українська земля окупована російськими військами.

Минулої п'ятниці президент Росії Володимир Путін заявив, що віддасть наказ про негайне припинення вогню в Україні, якщо київські війська вийдуть з чотирьох українських областей, незаконно анексованих Росією в 2022 році, і Київ відмовиться від своєї заявки на вступ до НАТО.

Серед інших його умов припинення війни - визнання Україною Криму, півострова в Чорному морі, який Москва незаконно анексувала в 2014 році, частиною Росії; обмеження для українських військових; і збереження без'ядерного статусу України.

Київ відкинув ці пропозиції як "абсурдні".

Біля головного військового меморіалу Києва мешканка міста Наталія Кульбака сказала, що підтримує ідею мирних переговорів за міжнародної підтримки, але залишається глибоко недовірливою до Росії.

"Росія може давати обіцянки, але завтра вона їх порушить", - сказала вона.

Зеленський раніше представив мирну формулу з 10 пунктів, яка, серед іншого, вимагає виведення всіх російських військ з України і притягнення до відповідальності за військові злочини. Ці пропозиції були категорично відкинуті Москвою.

Інститут вивчення війни, вашингтонський аналітичний центр, заявив, що Путін "навряд чи буде зацікавлений у добросовісних переговорах в осяжному майбутньому", оскільки вважає, що врешті-решт він виграє війну.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року призвело до загибелі або поранення сотень тисяч людей і змусило мільйони покинути свої домівки. Воно також порушило роботу світових ринків таких товарів, як зерно і добрива, підживлюючи інфляцію, і вбило клин між Заходом, який запровадив санкції проти Москви, і Росією, Китаєм та деякими іншими країнами.

Війна перебуває в критичному періоді.

Українська армія продемонструвала стійкість у протистоянні з однією з найбільш грізних армій світу, але вона не в змозі продовжувати боротьбу без західного постачання. Вона також стикається з проблемами, пов'язаними з недостатньою кількістю живої сили і відсутністю укріплень, що дає Росії шанс здобути перемогу на полі бою цього літа.

Після більш ніж двох років бойових дій Росія досі не змогла завдати нокаутуючого удару і шукає допомоги за кордоном, щоб підтримати свої військові зусилля.

Західні військові аналітики кажуть, що російській армії бракує якості через втрати молодших офіцерів у бойових діях. Це означає, що кремлівським військам важко набирати обертів, що дозволяє Україні поки що утримувати їх на рівні поступових перемог.

Подальший шлях дипломатії залишається неясним.

Спільне комюніке завершило дводенну конференцію, відзначену відсутністю Росії, яка не була запрошена. Багато учасників висловили сподівання, що Росія може приєднатися до дорожньої карти до миру в майбутньому.

Тотальна війна, що триває з моменту вторгнення президента Владіміра Путіна в Україну в лютому 2022 року, призвела до загибелі або поранення сотень тисяч людей, порушила роботу ринків таких товарів, як зерно і добрива, змусила мільйони людей покинути свої домівки і вбила клин між Заходом, який наклав санкції на Москву, і Росією, Китаєм та деякими іншими країнами.

Подальший шлях дипломатії залишається неясним.

Спільне комюніке завершило дводенну конференцію, відзначену відсутністю Росії, яка не була запрошена. Багато учасників висловили сподівання, що Росія може приєднатися до дорожньої карти до миру в майбутньому.

Тотальна війна, що триває з моменту вторгнення президента Владіміра Путіна в Україну в лютому 2022 року, призвела до загибелі або поранення сотень тисяч людей, порушила роботу ринків таких товарів, як зерно і добрива, змусила мільйони людей покинути свої домівки і вбила клин між Заходом, який наклав санкції на Москву, і Росією, Китаєм та деякими іншими країнами.

Близько 100 делегацій, переважно західних країн, взяли участь у конференції, яку оголосили першим кроком до миру. Серед них були президенти і прем'єр-міністри Франції, Німеччини, Великобританії, Японії, Польщі, Аргентини, Еквадору, Кенії та Сомалі. Святий Престол також був представлений, а віце-президент Камала Гарріс виступила від імені Сполучених Штатів.

Індія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Таїланд і Об'єднані Арабські Емірати - представлені міністрами закордонних справ або посланцями нижчого рівня - були серед країн, які не підписали підсумковий документ, присвячений питанням ядерної безпеки, продовольчої безпеки та обміну полоненими. Бразилія, "спостерігач", не підписала документ, але Туреччина підписала. Китай не був присутній.

У підсумковому документі, підписаному 78 країнами, говориться, що Статут ООН і "повага до територіальної цілісності і суверенітету ... можуть і будуть служити основою для досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні". Це не влаштовує Путіна, який хоче, щоб Україна поступилася ще більшою територією і відмовилася від своїх надій на вступ до військового альянсу НАТО.

Віола Амхерд, президент Швейцарії, заявила на прес-конференції, що "переважна більшість" учасників погодилася з підсумковим документом, який "показує, чого може досягти дипломатія". Міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс заявив, що Швейцарія звернеться до російської влади, але не сказав, яким буде це послання.

Президент України Володимир Зеленський привітав "перші кроки до миру" на зустрічі і заявив, що Україна веде переговори з деякими країнами, які він не назвав, які запропонували провести "другий мирний саміт". Жодних термінів не було названо.

Раніше цього місяця Зеленський звинуватив Китай, підтримуваний Росією, у спробі зірвати конференцію у Швейцарії, що Пекін заперечив.

Перед союзниками України зараз стоїть завдання спробувати зберегти динаміку на шляху до миру. Зеленський заявив, що радники з питань національної безпеки зустрінуться в майбутньому, і після цього "буде конкретний план".

Свідченням втоми від війни та інших турбот є те, що лише близько половини країн-членів ООН взяли участь у зустрічі. Це далеко не так, як у березні 2022 року, коли засудження російського вторгнення призвело до ухвалення 141 країною на Генеральній Асамблеї ООН необов'язкової до виконання резолюції, яка закликала російські війська залишити Україну.

Було незрозуміло, чому деякі країни, що розвиваються, не приєдналися до підсумкової заяви, але, можливо, вони вагалися, чи варто дратувати Росію, або ж займали проміжну позицію між Москвою, її союзником Китаєм і західними державами, що підтримують Київ.

"Деякі з них не підписали - хоча їх дуже мало - оскільки вони грають у гру "Мир на основі поступок", а це, як правило, означає поступки з боку України і, по суті, задоволення російських вимог", - сказав Володимир Дубовик, експерт з питань України і старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики, вашингтонського аналітичного центру. Їм також подобається позиціонування "нейтралітету"".

Дубовик вважає, що шлях вперед для України - це отримання допомоги - зброї та гуманітарної допомоги, яка може покращити її ситуацію на місцях і, таким чином, надати їй кращу позицію на переговорах.

На швейцарському заході завдання полягало в тому, щоб говорити з Росією жорстко, але відкрити їй двері для приєднання до мирної ініціативи.

"Багато країн ... хотіли залучення представників Російської Федерації, - сказав Зеленський. "У той же час більшість країн не хочуть потиснути їм (російським лідерам) руку... тому в світі існують різні думки".

Урсула фон дер Ляєн, президент виконавчої комісії Європейського Союзу, сказала, що мир не буде досягнутий за один крок, і стверджує, що Путін не серйозно ставиться до припинення війни.

"Він наполягає на капітуляції. Він наполягає на передачі української території - навіть тієї території, яка сьогодні не окупована ним, - сказала вона. "Він наполягає на роззброєнні України, залишаючи її вразливою до майбутньої агресії. Жодна країна ніколи не погодиться на ці обурливі умови".

Аналітики підозрювали, що конференція матиме мало конкретного впливу на припинення війни, оскільки Росія не була запрошена. Китай і Бразилія спільно намагалися прокласти альтернативні шляхи до миру.

Прем'єр-міністр Катару шейх Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані заявив у суботу, що його багата країна Перської затоки провела переговори з українською та російською делегаціями про возз'єднання українських дітей з їхніми сім'ями. Наразі вже вдалося возз'єднати 34 дитини.

Український уряд вважає, що 19 546 дітей були депортовані або насильно переміщені, а Уповноважений з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова раніше підтвердила, що щонайменше 2 000 дітей були забрані з українських дитячих будинків.

У Києві, на регулярній демонстрації родичів військовослужбовців, захоплених Росією, реакція на швейцарське зібрання була приглушеною.

"Я б дуже хотіла вірити, що це (конференція) матиме вплив, але деякі дуже важливі країни не підписали комюніке, - сказала 56-річна Яна Широких, чий син-військовослужбовець перебуває в полоні з 2022 року. "Я б дуже хотіла, щоб вони знайшли потужні важелі впливу на Росію".

Понад 90 країн взяли участь у дводенних переговорах на швейцарському альпійському курорті за вказівкою президента України Володимира Зеленського, які були названі "мирним самітом", хоча Москва не була запрошена.

Росія здалеку висміювала цю подію. Рішення Китаю залишитися осторонь практично гарантувало, що саміт не досягне мети України - переконати провідні країни "глобального Півдня" приєднатися до ізоляції Росії.

Бразилія була присутня лише як "спостерігач". Зрештою, Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія та Південна Африка не поставили свої підписи під комюніке саміту, хоча деякі спірні питання були опущені в надії отримати ширшу підтримку.

Понад 90 країн взяли участь у дводенних переговорах на швейцарському альпійському курорті за вказівкою президента України Володимира Зеленського, які були названі "мирним самітом", хоча Москва не була запрошена.

Росія здалеку висміювала цю подію. Рішення Китаю залишитися осторонь практично гарантувало, що саміт не досягне мети України - переконати провідні країни "глобального Півдня" приєднатися до ізоляції Росії.

Бразилія була присутня лише як "спостерігач". Зрештою, Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія та Південна Африка не поставили свої підписи під комюніке саміту, хоча деякі спірні питання були опущені в надії отримати ширшу підтримку.

Тим не менш, конференція надала Києву можливість продемонструвати підтримку з боку західних союзників, яка, за його словами, необхідна для продовження боротьби проти набагато більшого ворога.

"Ми відповідаємо на повномасштабне вторгнення Росії в Україну не лише повномасштабним захистом людських життів, а й повномасштабною дипломатією", - сказав Зеленський.

Лідери, включаючи віце-президента США Камалу Гарріс, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Франції Еммануеля Макрона, зібралися на гірському курорті Бюргеншток. Президент США Джо Байден, який минулого тижня перебував у Європі на інших заходах, не прийшов, незважаючи на публічні запрошення Зеленського.

З кінця 2022 року лінія фронту в Україні майже не зрушилася з місця, незважаючи на десятки тисяч загиблих з обох сторін у безперервній окопній війні, найкривавіших боях в Європі з часів Другої світової війни.

У своєму заключному слові президентка Швейцарії Віола Амхерд попередила, що "дорога попереду довга і складна".

Росія, як вона це робила протягом декількох тижнів, висміювала цю зустріч.

"Жоден з учасників "мирного форуму" не знає, що він там робить і яка його роль", - сказав Дмитро Медведєв, колишній президент Росії, а нині заступник голови Ради безпеки країни.

ТАК ДАЛІ ТРИВАТИ НЕ МОЖЕ

Після перших успіхів України, коли Київ відбив атаку на столицю і відвоював територію в перший рік війни, масштабний український контрнаступ з використанням подарованих західних танків минулого року провалився. Російські війська все ще утримують п'яту частину території України і знову просуваються вперед, хоча й повільно. Мирні переговори не ведуться вже більше двох років.

"Ми знаємо, що мир в Україні не буде досягнутий за один крок, це буде довгий шлях", - заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, закликавши до "терпіння і рішучості".

"Це не були мирні переговори, тому що (президент Росії Володимир) Путін не серйозно ставиться до припинення війни, він наполягає на капітуляції, він наполягає на передачі української території - навіть тієї території, яка сьогодні не окупована".

За відсутності чіткого шляху до припинення війни Зеленський наголосив на практичних питаннях, таких як ядерна безпека та забезпечення поставок продовольства з України, одного з найбільших світових експортерів зерна.

У підсумковій декларації саміту міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її портами на Азовському морі. Але відповідно до більш скромних заявлених цілей конференції, вона оминула складні питання про те, як може виглядати післявоєнне врегулювання для України, чи може Україна приєднатися до альянсу НАТО, або як може відбутися відведення військ з обох сторін.

"Чим більше союзників буде знайдено, які скажуть: "Так не може тривати далі", "Це вже занадто", "Це переходить усі межі", тим більше зростатиме моральний тиск на Російську Федерацію", - сказав канцлер Австрії Карл Нехаммер.

Коли недільні переговори перейшли до питань продовольчої безпеки та ядерної енергетики, деякі лідери поїхали раніше.

Жодна країна не запропонувала провести ще одну подібну зустріч, особливо помітною була мовчанка Саудівської Аравії, яка розглядалася як можливе майбутнє місце проведення. Міністр закордонних справ принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що королівство готове допомогти мирному процесу, але життєздатне врегулювання залежатиме від "важкого компромісу".

Від початку мирних переговорів у перші місяці після вторгнення в лютому 2022 року Україна послідовно вимагала від Росії вивести війська з усіх своїх земель, тоді як Москва вимагала визнання свого панування над захопленими її військами територіями.

Минулого тижня у своєму виступі, явно спрямованому на конференцію, Путін заявив, що Росія не припинить війну доти, доки Київ не виведе свої війська повністю з чотирьох областей, які Москва контролює лише частково і які, як вона стверджує, анексувала. Київ негайно засудив цю заяву як вимогу капітуляції.

"Звичайно, ми... прекрасно розуміємо, що прийде час, коли треба буде розмовляти з Росією, - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. "Але наша позиція дуже чітка: ми не дозволимо Росії говорити мовою ультиматумів, як вона говорить зараз".

Західні лідери на саміті підтримали відмову Києва вести переговори на таких умовах.

"Плутати мир з підкоренням створило б небезпечний прецедент для всіх", - заявив прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.

Права Швейцарська народна партія (SVP), найбільша група в нижній палаті парламенту, вважає, що нейтралітет є невід'ємною частиною процвітання Швейцарії, і ініціювала референдум щодо закріплення цього принципу в конституції.

Провідні діячі партії стверджують, що Швейцарія не повинна була приймати саміт цих вихідних без Росії, а Нільс Фіхтер, голова молодіжного крила SVP, виніс нищівний вердикт переговорам в інтерв'ю російському телеканалу RT.

"Конференція нічого не досягне", - сказав Фіхтер в інтерв'ю RT напередодні переговорів у коментарях, які швейцарські ЗМІ підхопили в неділю. "Все це - абсолютний фарс і ганьба для нашої країни".

Права Швейцарська народна партія (SVP), найбільша група в нижній палаті парламенту, вважає, що нейтралітет є невід'ємною частиною процвітання Швейцарії, і ініціювала референдум щодо закріплення цього принципу в конституції.

Провідні діячі партії стверджують, що Швейцарія не повинна була приймати саміт цих вихідних без Росії, а Нільс Фіхтер, голова молодіжного крила SVP, виніс нищівний вердикт переговорам в інтерв'ю російському телеканалу RT.

"Конференція нічого не досягне", - сказав Фіхтер в інтерв'ю RT напередодні переговорів у коментарях, які швейцарські ЗМІ підхопили в неділю. "Все це - абсолютний фарс і ганьба для нашої країни".

Саміт, що проходить на розкішному курорті Бюргеншток, викликав палкі дебати про те, чи повинна Швейцарія відмовитися від свого нейтралітету - позиції, глибоко вкоріненої в швейцарській психіці.

Західні держави та інші країни на конференції в неділю намагалися досягти консенсусу щодо засудження російського вторгнення і підкреслити людські жертви війни.

Фіхтер сказав, що швейцарський уряд "сліпо" піддався міжнародному тиску, не запросивши Росію.

"Швейцарія ... дозволяє Україні диктувати, хто може бути, а хто не може бути запрошений на цю конференцію, і вона дозволяє перетворити її на шоу Зеленського, - сказав він в інтерв'ю RT.

"Зараз ми в небезпеці, і це велика небезпека, що Швейцарія дозволить втягнути себе у світову війну".

Швейцарія погодилася провести конференцію на прохання президента України Володимира Зеленського.

Берн вважає, що Росія має бути залучена до процесу, але виправдовує своє рішення не запрошувати її на тій підставі, що Москва неодноразово заявляла, що не зацікавлена в участі.

Кремль назвав Швейцарію "відверто ворожою" і непридатною для посередництва в миротворчих зусиллях, зокрема через те, що вона прийняла санкції ЄС проти Москви.

Після вторгнення Росії в Україну дві інші історично нейтральні держави Європи, Швеція і Фінляндія, вступили до НАТО.

Віце-президент США Камала Гарріс оголосила в суботу про новий пакет допомоги Україні на суму 1,5 мільярда доларів, спрямований, в першу чергу, на енергетичний сектор та гуманітарну допомогу постраждалій від війни країні.

Гарріс представила цей пакет під час участі у дводенному мирному саміті щодо України у Швейцарії. За її словами, пакет включає в себе $500 млн. нового фінансування на енергетичну допомогу та перенаправлення ще $324 млн. раніше оголошених коштів на фінансування надзвичайних ситуацій в енергетиці.

"Це фінансування дозволить відремонтувати енергетичну інфраструктуру, пошкоджену під час війни, розширити виробництво електроенергії, заохотити інвестиції приватного сектору та захистити енергетичну інфраструктуру", - йдеться в суботній заяві Білого дому. "Ці зусилля допоможуть Україні відреагувати на останні напади Росії на українську енергетичну інфраструктуру, підтримуючи ремонт і відновлення, підвищуючи стійкість України до перебоїв з енергопостачанням і закладаючи основу для ремонту і розширення української енергетичної системи".

Віце-президент США Камала Гарріс оголосила в суботу про новий пакет допомоги Україні на суму 1,5 мільярда доларів, спрямований, в першу чергу, на енергетичний сектор та гуманітарну допомогу постраждалій від війни країні.

Гарріс представила цей пакет під час участі у дводенному мирному саміті щодо України у Швейцарії. За її словами, пакет включає в себе $500 млн. нового фінансування на енергетичну допомогу та перенаправлення ще $324 млн. раніше оголошених коштів на фінансування надзвичайних ситуацій в енергетиці.

"Це фінансування дозволить відремонтувати енергетичну інфраструктуру, пошкоджену під час війни, розширити виробництво електроенергії, заохотити інвестиції приватного сектору та захистити енергетичну інфраструктуру", - йдеться в суботній заяві Білого дому. "Ці зусилля допоможуть Україні відреагувати на останні напади Росії на українську енергетичну інфраструктуру, підтримуючи ремонт і відновлення, підвищуючи стійкість України до перебоїв з енергопостачанням і закладаючи основу для ремонту і розширення української енергетичної системи".

Гарріс також оголосив, що, працюючи з Конгресом США, Державний департамент планує надати додатково 300 мільйонів доларів на допомогу Україні у сфері цивільної безпеки для підтримки обладнання для порятунку життя українських прикордонників та правоохоронців, йдеться у заяві.

Президент України Володимир Зеленський закликав союзників надати більшу допомогу, оскільки Москва нещодавно посилила атаки в районі Харкова. Президент Росії Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

У саміті взяли участь понад 90 країн, але відсутність Китаю, зокрема, затьмарила сподівання на те, що саміт продемонструє Росію як глобальну ізоляцію, тоді як нещодавні військові розвороти поставили Київ на задвірки. Війна в Газі між Ізраїлем і ХАМАСом також відвернула увагу світу від України.

Переговори були зосереджені на ширших проблемах, викликаних війною, таких як продовольча та ядерна безпека. Але Туреччина і Саудівська Аравія, які претендували на проведення ще одного подібного заходу, заявили, що для досягнення значного прогресу необхідна участь Росії.

Проект підсумкової декларації саміту, звинувачує Росію у "війні" в Україні, яка спричинила "масштабні людські страждання і руйнування", і закликає поважати територіальну цілісність України.

У саміті взяли участь понад 90 країн, але відсутність Китаю, зокрема, затьмарила сподівання на те, що саміт продемонструє Росію як глобальну ізоляцію, тоді як нещодавні військові розвороти поставили Київ на задвірки. Війна в Газі між Ізраїлем і ХАМАСом також відвернула увагу світу від України.

Переговори були зосереджені на ширших проблемах, викликаних війною, таких як продовольча та ядерна безпека. Але Туреччина і Саудівська Аравія, які претендували на проведення ще одного подібного заходу, заявили, що для досягнення значного прогресу необхідна участь Росії.

Проект підсумкової декларації саміту, звинувачує Росію у "війні" в Україні, яка спричинила "масштабні людські страждання і руйнування", і закликає поважати територіальну цілісність України.

Документ, датований 13 червня, також закликає Київ відновити контроль над Запорізькою атомною електростанцією та доступ до морських портів. З проєкту вилучено попереднє посилання на російську "агресію", де замість слова "війна" вживається слово "війна".

Президент України Володимир Зеленський назвав участь у саміті успіхом і передбачив, що "історія твориться".

"Сьогодні день, коли світ починає наближати справедливий мир", - сказав він лідерам, які зібралися за гігантським прямокутним столом.

Президент США Джо Байден відправив свого заступника Камалу Гарріс представляти його інтереси - рішення, яке розлютило Київ.

Гарріс оголосила про надання понад 1,5 мільярда доларів енергетичної та гуманітарної допомоги Україні, інфраструктура якої постраждала від російських авіаударів після повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Напередодні саміту президент Росії Владімір Путін заявив, що Росія припинить війну, якщо Київ погодиться відмовитися від своїх амбіцій щодо НАТО і передасть чотири області, на які претендує Москва. Ці умови, очевидно, відображали зростаючу впевненість Москви в тому, що її сили мають перевагу.

Але вони були швидко відкинуті Україною та її союзниками.

"Він закликає до капітуляції", - сказав Гарріс, додавши: "Нехай нічого про закінчення цієї війни не вирішується без України".

"Заморожування конфлікту сьогодні, коли іноземні війська окупували українську землю, не є відповіддю. Це рецепт для майбутніх агресивних воєн", - додала Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Китай заявив, що бойкотуватиме захід після того, як Росія була виключена з процесу, а США припустили, що рішення Пекіна було прийнято за вказівкою Москви.

"Путін не зацікавлений у справжньому мирі, - заявив прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак.

"Він розпочав тривалу дипломатичну кампанію проти цього саміту, наказуючи країнам триматися подалі від нього, розкручуючи фальшивий наратив про свою готовність до переговорів".

Уникаючи деяких найскладніших питань, канцлер Німеччини Олаф Шольц порівняв саміт з "маленькою рослиною, яка потребує поливу, підживлення і делікатного догляду", що дасть результати в майбутньому.

Але такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія і Кенія, відзначили відсутність Росії як перешкоду.

"Я також повинен зазначити, що цей саміт міг би бути більш орієнтованим на результат, якби інша сторона конфлікту, Росія, була присутня в залі", - сказав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що переговори, які заслуговують на довіру, передбачають "важкий компроміс".

Канцлер Австрії Карл Нехаммер побачив можливість почати будувати ширший глобальний консенсус для тиску на Росію.

"Ми ніби перебуваємо в західній ехо-камері. Тобто: всі західноєвропейські країни, США, ми згодні з тим, що ми хочемо, щоб сталося з Україною, - сказав Нехаммер. "Але тільки цього недостатньо".

Заклики до Росії сісти за стіл переговорів з часом лише посилюватимуться, вважає Боб Дін, старший науковий співробітник нідерландського аналітичного центру Clingendael Institute.

"Існує ризик, що якщо Україна чекатиме занадто довго, це може призвести до появи конкурентних форматів. Вона може втратити ініціативу", - сказав Дін на форумі в кулуарах саміту.

Прихильники України відзначили переговори низкою заходів у сусідньому місті Люцерні, щоб привернути увагу до гуманітарних наслідків війни.

Десятки українських біженців з хорів по всій Швейцарії зібралися на публічній площі, щоб заспівати "Оду до радості" Бетховена.

Раніше близько 250 людей зібралися в центрі міста, багато з них були загорнуті в українські прапори, одягнені в національний одяг і несли фотографії зниклих безвісти братів, чоловіків або синів, розповідаючи свої історії.

"Я чіпляюся за думку, що мій чоловік все ще живий, - сказала Світлана Білоус, дружина солдата, який вважається зниклим безвісти вже більше 14 місяців. "Це те, що допомагає мені жити далі".

Десятки країн на дводенному саміті у Швейцарії в неділю приєдналися до України в заклику до "діалогу між усіма сторонами", щоб покласти край війні з Росією. Але президент України Володимир Зеленський заявив, що він залишається непохитним у своєму рішучому протистоянні будь-яким переговорам, які можуть вимагати від його країни поступитися територією.

Саміт, що відбувся на вихідних, зібрав у швейцарському альпійському курорті високопосадовців з близько 90 країн; Росія не була запрошена, і через це Китай і Бразилія відмовилися від участі в ньому.

Наприкінці зустрічі більшість делегацій підписали заяву про спільні принципи, такі як сприяння обміну полоненими та ядерна безпека.

Десятки країн на дводенному саміті у Швейцарії в неділю приєдналися до України в заклику до "діалогу між усіма сторонами", щоб покласти край війні з Росією. Але президент України Володимир Зеленський заявив, що він залишається непохитним у своєму рішучому протистоянні будь-яким переговорам, які можуть вимагати від його країни поступитися територією.

Саміт, що відбувся на вихідних, зібрав у швейцарському альпійському курорті високопосадовців з близько 90 країн; Росія не була запрошена, і через це Китай і Бразилія відмовилися від участі в ньому.

Наприкінці зустрічі більшість делегацій підписали заяву про спільні принципи, такі як сприяння обміну полоненими та ядерна безпека.

Вони також заявили, що для продовження роботи необхідне "подальше залучення представників усіх сторін" - розпливчасте формулювання, яке підкреслює відсутність спільної позиції щодо найбільшого питання, яке нависло над зустріччю: Коли і як Україна і Росія повинні прагнути до мирних переговорів?

У той час, як обидві країни перебувають у стані тотальної війни вже третій рік, і жодна з них не має чіткого шляху до військової перемоги, деякі світові лідери закликають до переговорів і компромісу між ворогуючими сторонами. Індія, Саудівська Аравія, Південна Африка, Туреччина та інші повторили цей заклик на саміті.

Але пан Зеленський вже давно стверджує, що тривалого миру в Україні можна досягти лише за умови повного виведення російських військ. У неділю він заявив журналістам, що як тільки міжнародне співтовариство сформулює мирний план, заснований на висновках саміту, "тоді цей затверджений план буде переданий представникам Російської Федерації".

"І тоді, - додав він, - ми побачимо, чи готові вони припинити війну".

Відповідаючи на питання про перспективи переговорів, він сказав: "Росія може почати переговори з нами хоч завтра, не чекаючи нічого, якщо вона піде з наших законних територій".

Минулого тижня в навчальному центрі українські військові відпрацьовували керування американськими бронетранспортерами М113. Лінсі Аддаріо

Для України, яка звернулася до Швейцарії з проханням про проведення саміту і працювала над тим, щоб зібрати на ньому якомога більше світових лідерів, цей захід був важливим для створення глобального імпульсу для підтримки бачення пана Зеленського щодо припинення конфлікту, яке також включає в себе репарації та правосуддя за російські військові злочини.

"Триваюча війна Російської Федерації проти України продовжує спричиняти масштабні людські страждання та руйнування, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками", - йдеться у спільній заяві конференції, яку, за словами Швейцарії, підтримали понад 80 країн.

Але Індія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка та Об'єднані Арабські Емірати були серед тих небагатьох країн, які відмовилися підписати заяву. Високопоставлений індійський дипломат Паван Капур заявив, що його країна не підтримала заяву, тому що "тільки ті варіанти, які прийнятні для обох сторін, можуть привести до міцного миру".

Південна Африка розкритикувала саміт за те, що на ньому був присутній Ізраїль, і закликала до більшого просування переговорів між Росією і Україною. (Південна Африка звинуватила Ізраїль у геноциді в Міжнародному суді ООН, що Ізраїль назвав "підлим кроком").

"Наші дії не повинні позбавляти Росію і Україну можливості сісти за стіл переговорів", - заявив у своїй заяві Сідні Муфамаді, радник президента ПАР з питань національної безпеки.

Західні союзники України мало говорять про можливі мирні переговори з Росією. Урсула фон дер Ляєн, президент виконавчої влади Європейського Союзу, заявила, що Росія може стати "частиною зусиль, спрямованих на те, щоб довести шлях до миру до пункту призначення", тільки якщо вона заявить про свою відданість принципам Організації Об'єднаних Націй, таким як територіальна цілісність.

"Залишається одне ключове питання: Як і коли Росія може бути включена в цей процес?" сказала Віола Амхерд, президент Швейцарії. "Дискусії протягом останніх двох днів показали, що існують різні точки зору".

Швейцарські офіційні особи заявили, що шлях вперед може полягати в розбудові взаємодії з Росією щодо конкретних пріоритетів, які обговорювалися на саміті, включаючи забезпечення безпечного судноплавства в Чорному морі та звільнення військовополонених.

Головного союзника України, Сполучені Штати, на саміті представляла віце-президент Камала Гарріс, яка поїхала в суботу ввечері після першого дня. У неділю радник президента Байдена з національної безпеки Джейк Салліван заявив делегатам, що саміт створив основу для майбутніх переговорів, не уточнивши, коли і як вони можуть відбутися.

Такі переговори, за його словами, ґрунтуватимуться на схваленні зібраними країнами "поняття суверенітету і територіальної цілісності", викладеного в Статуті Організації Об'єднаних Націй.

"Це створило платформу, на якій Україна може стояти в майбутньому і вести переговори з позиції впевненості, щоб забезпечити свій суверенітет і територіальну цілісність", - сказав пан Салліван.

Пан Зеленський на екранах під час засідання конференції в суботу. Фото басейну Урса Флюелера

Для припинення війни дипломатична підтримка могла б зміцнити позиції України на можливих мирних переговорах. Але розвиток подій на полі бою неодмінно вплине на будь-яке врегулювання.

Російський наступ, який розпочався взимку, демонструє ознаки згасання. Він змістив лінію фронту щонайбільше на 25 кілометрів на захід від міста Авдіївка, що на Донбасі, на сході України.

З українського боку американські боєприпаси і зброя допомагають переломити ситуацію на користь Києва. Після багатомісячних зволікань Конгресу із затвердженням допомоги, вона почала надходити на поле бою. Очікується, що Україна отримає свої перші винищувачі F-16 цього або наступного місяця, хоча вони покращать перспективи її збройних сил лише поступово, в міру того, як пілоти набуватимуть бойових навичок на цих літаках.

Пан Зеленський заявив, що продовжуватиме дипломатичні зусилля з метою підготовки до другого саміту, на якому Росії може бути представлений мирний план. За його словами, Україна вже веде переговори з країнами, які висловили зацікавленість у проведенні такої зустрічі.

Але Росія не виявила особливого бажання взаємодіяти з дипломатичним треком пана Зеленського. Речник Кремля Дмитро Пєсков у телевізійному інтерв'ю, яке транслювалося в неділю, відкинув саміт, заявивши, що "вони не будуть говорити про мир".

Репортаж підготували Джон Елігон з Йоганнесбурга, Муджиб Машал з Нью-Делі, а також Ендрю Крамер і Наталія Новосьолова з Києва, Україна.

Військовослужбовці - багато з яких носили нашивки з веселкою та єдинорогом на формі - закликали уряд надати їм офіційні права на партнерство. Вони охарактеризували подію як прайд-марш, але вона не мала святкової атмосфери мирного часу і проходила під дощем, під посиленою охороною поліції та на тлі погроз з боку контрпротестувальників.

Роль представників ЛГБТ-спільноти в армії була визнана як така, що змінила ставлення громадськості до одностатевих партнерств у соціально консервативній країні.

ЛГБТ-солдати на прайді в Києві, Україна, неділя, 16 червня 2024 року. Єфрем Лукацький

"Ми звичайні люди, які воюють нарівні з усіма, але позбавлені прав, які мають інші люди", - сказав Дмитро Павлов, армійський солдат, який ходить за допомогою палиці.

Військовослужбовці - багато з яких носили нашивки з веселкою та єдинорогом на формі - закликали уряд надати їм офіційні права на партнерство. Вони охарактеризували подію як прайд-марш, але вона не мала святкової атмосфери мирного часу і проходила під дощем, під посиленою охороною поліції та на тлі погроз з боку контрпротестувальників.

Роль представників ЛГБТ-спільноти в армії була визнана як така, що змінила ставлення громадськості до одностатевих партнерств у соціально консервативній країні.

ЛГБТ-солдати на прайді в Києві, Україна, неділя, 16 червня 2024 року. Єфрем Лукацький

"Ми звичайні люди, які воюють нарівні з усіма, але позбавлені прав, які мають інші люди", - сказав Дмитро Павлов, армійський солдат, який ходить за допомогою палиці.

Учасники кампанії домагаються правових реформ, які дозволять людям в одностатевих партнерствах приймати медичні рішення для поранених солдатів і ховати жертв війни, яка охопила Україну більше двох років тому.

Вони стверджують, що покращення прав геїв створить ще більшу різницю між Україною та Росією, де права ЛГБТ суворо обмежені.

Прайд відвідали співробітники посольства США та кількох європейських посольств.

Організатори зіткнулися з труднощами при проведенні акції. Міська влада відхилила петицію про дозвіл на його проведення на станції метро, а одна з головних гілок Української православної церкви засудила його проведення.

Ультраправі активісти біжать головним проспектом міста, протестуючи проти щорічного гей-параду, під охороною міліції в Києві, Україна, неділя, 16 червня 2024 року. Єфрем Лукацький

"Ця акція є частиною ліворадикального політичного руху і спрямована на нав'язування політичної ідеології, а також спрямована на руйнування інституту сім'ї та ослаблення українського суспільства в умовах війни і відбиття російської агресії", - йдеться в заяві церкви.

Поліція встановила кордони в центрі Києва, щоб утримати учасників маршу від контрдемонстрації, а наприкінці заходу пропустила протестувальників на центральну станцію метрополітену.

Учасники контрдемонстрації, деякі з яких були в масках і з антигейськими плакатами, пройшли до меморіалу загиблим солдатам у центрі міста.

Солдати ЛГБТ на прайді в Києві, Україна, неділя, 16 червня 2024 року. Єфрем Лукацький

Поранений солдат, який перебуває в Києві на фізіотерапевтичному лікуванні, сказав, що взяв участь у контрмітингу через занепокоєння тим, що питання, які розділяють суспільство, не повинні підніматися під час війни.

"Я прийшов, тому що вважаю, що зараз не найкращий час для ЛГБТ (активізму), - сказав солдат, який попросив назвати його позивний "Арчі".

"Нам потрібно зміцнювати нашу країну".

Як учасники ЛГБТ-мітингу, так і учасники контрпротесту скористалися нагодою, щоб вимагати від іноземних держав прийти на допомогу Україні у війні з Росією, скандуючи "Озброїти Україну негайно!".

Солдати тримають портрети українських військовослужбовців ЛГБТ, які воюють на передовій, з плакатом «Ми їхні голоси», Київ, Україна, неділя, 16 червня 2024 року. Єфрем Лукацький

Підготував Дмитро Жигінас, Київ, Україна.

Мирний саміт триває другий день, західні держави прагнуть чинити тиск на Росію

Доброго ранку і ласкаво просимо на пряму трансляцію з місця подій російсько-української війни. Західні держави і країни решти світу використають другий день великого саміту в Швейцарії, щоб досягти консенсусу щодо засудження вторгнення Росії в Україну і підкреслити занепокоєння з приводу людських жертв війни.

У проекті підсумкової декларації саміту, з яким ознайомилося агентство Reuters, російське вторгнення називається "війною", що Москва відкидає, і міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її азовськими морськими портами.

Мирний саміт триває другий день, західні держави прагнуть чинити тиск на Росію

Доброго ранку і ласкаво просимо на пряму трансляцію з місця подій російсько-української війни. Західні держави і країни решти світу використають другий день великого саміту в Швейцарії, щоб досягти консенсусу щодо засудження вторгнення Росії в Україну і підкреслити занепокоєння з приводу людських жертв війни.

У проекті підсумкової декларації саміту, з яким ознайомилося агентство Reuters, російське вторгнення називається "війною", що Москва відкидає, і міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її азовськими морськими портами.

Москва називає свою спеціальну військову операцію в Україні частиною ширшої боротьби із Заходом, який, за її словами, хоче поставити Росію на коліна. Київ і Захід заявляють, що Росія веде незаконну загарбницьку війну.

Світові лідери, включаючи віце-президента США Камалу Гарріс, канцлера Німеччини Олафа Шольца і президента Франції Еммануеля Макрона, зібралися цими вихідними на гірському курорті в спробі посилити міжнародну підтримку припинення війни.

Багато західних лідерів виступили з рішучим засудженням вторгнення, посилаючись на Статут ООН на захист територіальної цілісності України і відкидаючи вимоги російського президента Володимира Путіна про відторгнення частини України як умову миру.

"У цьому конфлікті ясно одне: є агресор, яким є Путін, і є жертва, якою є український народ", - заявив прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес.

Пропонуємо вашій увазі короткий огляд подій, що відбулися протягом дня:

Незадовго до від'їзду на саміт канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що лідери G7 не обговорювали пропозиції Володимира Путіна щодо миру в Україні, оскільки всі знали, що вони не є серйозними. Шольц сказав, що пропозиції російського президента - щоб Україна відмовилася від чотирьох областей, на які претендує Росія, припинила бойові дії і відмовилася від своїх амбіцій щодо членства в НАТО - були спрямовані лише на те, щоб відволікти увагу від конференції. У суботу Кремль заявив, що Захід неконструктивно відреагував на пропозиції Путіна щодо нової архітектури безпеки і мирних переговорів з Україною.

Віце-президент США Камала Гарріс, яка була присутня на саміті замість президента США Джо Байдена, оголосила про виділення Україні понад 1,5 млрд доларів (1,2 млрд фунтів стерлінгів) допомоги. Ці $1,5 млрд включають $500 млн (£395 млн) нового фінансування на енергетичну допомогу та перенаправлення $324 млн (£256 млн) раніше оголошених коштів на аварійний ремонт енергетичної інфраструктури та інші потреби в Україні, повідомили в офісі віце-президента США. Вона також оголосила про надання гуманітарної допомоги від Державного департаменту та Агентства США з міжнародного розвитку на суму понад 379 млн. доларів (300 млн. фунтів стерлінгів) для допомоги біженцям та іншим людям, які постраждали від війни.

Ув'язнені слідчого ізолятора в південному регіоні Росії в Ростові взяли в заручники двох співробітників, повідомила в неділю Федеральна служба виконання покарань. П'ятеро чоловіків, які захопили заручників, стверджують, що вони є прихильниками "Ісламської держави", повідомив у неділю Telegram-канал Baza, який має джерела в російських правоохоронних органах, повідомляє Reuters.

Шведські винищувачі перехопили російський військовий літак після того, як він ненадовго порушив повітряний простір Швеції в п'ятницю на схід від балтійського острова Готланд, повідомили збройні сили північної країни. Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстром назвав порушення повітряного простору "неприйнятним" і заявив, що співробітники посольства Росії в Стокгольмі будуть викликані до його міністерства у зв'язку з цим інцидентом.

Петер Пеллегріні, союзник прем'єр-міністра Роберта Фіцо, який скептично ставиться до України, склав присягу як новий президент Словаччини.

Більше новин:

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван у неділю відкинув мирну пропозицію президента Росії Володимира Путіна як необґрунтовану, заявивши, що задоволення вимог Москви зробить Київ ще більш вразливим до подальшої агресії.

"Україна не тільки повинна відмовитися від території, яку Росія зараз окупує, але й залишити додаткову суверенну українську територію", - сказав Салліван західним та іншим лідерам, які зібралися на швейцарському курорті Бюргеншток, щоб дослідити шлях до миру для України.

Він зазначив, що Київ також буде зобов'язаний роззброїтися згідно з російською пропозицією, "щоб бути вразливим до майбутньої російської агресії в майбутньому".

"Жодна відповідальна країна не може сказати, що це є розумною основою для миру. Це суперечить Статуту ООН, це суперечить елементарній моралі, це суперечить елементарному здоровому глузду", - сказав Салліван.

Україна повинна "задуматися" над закликом президента Росії Володимира Путіна вивести свої війська зі сходу і півдня країни для початку мирних переговорів, оскільки її військова ситуація погіршується, заявив Кремль у неділю.

"Нинішня динаміка ситуації на фронті чітко показує, що вона продовжує погіршуватися для українців", - заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, коли президент України Володимир Зеленський та світові лідери зустрілися у Швейцарії, щоб обговорити шляхи припинення конфлікту.

"Цілком ймовірно, що політик, який ставить інтереси своєї країни вище за свої власні та інтереси своїх господарів, задумався б над такою пропозицією", - сказав Пєсков.

Зеленський та інші лідери відкинули вимогу Путіна, щоб Україна вивела свої війська зі сходу і півдня країни і відмовилася від заявки на членство в НАТО, щоб Москва припинила свій наступ.

Пєсков заявив, що це не "ультиматум", а "мирна ініціатива, яка враховує реалії на місцях".

Зеленський пообіцяв зробити мирні пропозиції, як тільки вони отримають підтримку міжнародної спільноти на переговорах у Бургенштоку, Швейцарія, на які Путін не був запрошений.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель назвав минулий тиждень "політично успішним" для України.

У своєму твіті Мішель зазначив, що G7 погодилася використати 50 млрд. доларів (40 млрд. фунтів стерлінгів) російських активів для надання кредиту Україні, глобальне зобов'язання підтримувати статут ООН на мирній конференції на цих вихідних і зелене світло Європейської Ради для проведення першої міжурядової конференції - все це ознаки сприятливого тижня для України.

Віце-президент Камала Гарріс у суботу пообіцяла повну підтримку України та глобальних зусиль, спрямованих на досягнення "справедливого і тривалого миру" перед обличчям російського вторгнення, представляючи США на міжнародній зустрічі, присвяченій війні, і зустрівшись з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити бачення його країни щодо її завершення.

Прибувши на місце зустрічі з видом на Люцернське озеро, Гарріс оголосила про виділення 1,5 мільярда доларів допомоги від США через Державний департамент та Агентство США з міжнародного розвитку. Ця допомога включає гроші на енергетичну допомогу, ремонт пошкодженої енергетичної інфраструктури, допомогу біженцям і зміцнення цивільної безпеки після агресії російського президента Володимира Путіна.

Агресія Росії - це більше, ніж просто напад "на життя і свободу народу України", заявив Гарріс лідерам 100 країн і глобальних організацій, які беруть участь у саміті. "Це не лише напад на глобальну продовольчу безпеку та енергопостачання. Агресія Росії - це також атака на міжнародні правила і норми та принципи, закріплені в Статуті ООН", - сказала Гарріс. Вона заявила, що США готові продовжувати "накладати на Росію витрати, і ми будемо продовжувати працювати над досягненням справедливого і тривалого миру", підтвердивши слова, які вона використала на початку своєї приватної зустрічі із Зеленським.

Віце-президент Камала Гарріс у суботу пообіцяла повну підтримку України та глобальних зусиль, спрямованих на досягнення "справедливого і тривалого миру" перед обличчям російського вторгнення, представляючи США на міжнародній зустрічі, присвяченій війні, і зустрівшись з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити бачення його країни щодо її завершення.

Прибувши на місце зустрічі з видом на Люцернське озеро, Гарріс оголосила про виділення 1,5 мільярда доларів допомоги від США через Державний департамент та Агентство США з міжнародного розвитку. Ця допомога включає гроші на енергетичну допомогу, ремонт пошкодженої енергетичної інфраструктури, допомогу біженцям і зміцнення цивільної безпеки після агресії російського президента Володимира Путіна.

Агресія Росії - це більше, ніж просто напад "на життя і свободу народу України", заявив Гарріс лідерам 100 країн і глобальних організацій, які беруть участь у саміті. "Це не лише напад на глобальну продовольчу безпеку та енергопостачання. Агресія Росії - це також атака на міжнародні правила і норми та принципи, закріплені в Статуті ООН", - сказала Гарріс. Вона заявила, що США готові продовжувати "накладати на Росію витрати, і ми будемо продовжувати працювати над досягненням справедливого і тривалого миру", підтвердивши слова, які вона використала на початку своєї приватної зустрічі із Зеленським.

Для Зеленського ця зустріч стала початком на шляху до пошуку "справжнього миру".

"Світова більшість однозначно хоче жити без кривавих криз, депортацій та екоцидів, - сказав Зеленський. "І тому кожна нація, яка не представлена зараз і яка поділяє ті самі цінності Статуту ООН на ділі та на словах, зможе долучитися до нашої роботи на наступних етапах".

Президент Джо Байден прибув до Лос-Анджелеса після трьох днів перебування на саміті "Великої сімки" в Італії, де він провів переговори із Зеленським. З Європи Байден прилетів до Каліфорнії, де в суботу ввечері взяв участь у благодійному вечорі за участю голлівудських зірок Джорджа Клуні та Джулії Робертс.

Це рішення пропустити саміт щодо України підкреслює конкуруючі вимоги передвиборчого року, з якими стикається Байден, намагаючись збалансувати складний порядок денний внутрішньої і зовнішньої політики, одночасно змагаючись з колишнім президентом Дональдом Трампом. Це також відображає зростаючу популярність Гарріса, який обґрунтовує необхідність другого терміну Байдена в міру розгортання передвиборчої кампанії 2024 року.

"Бути віце-президентом означає приймати на себе багато ударів заради команди", - сказав Метт Беннетт, який був помічником колишнього віце-президента Альберта Гора. "У минулому ці моменти на світовій арені йшли їй на користь. Вона виглядає по-президентськи і дуже здібною серед світових лідерів".

Зеленський місяцями публічно лобіював участь Байдена та інших світових лідерів у зустрічі, навіть попереджаючи, що їхня відсутність може ще більше підбадьорити Путіна в його 28-місячній війні. Зрештою, Байден вирішив відправити Гарріса і радника Білого дому з питань національної безпеки Джейка Саллівана представляти адміністрацію.

"Пропуск саміту - це втрачена можливість для президента і для Сполучених Штатів", - сказав Бредлі Боумен, старший директор Центру військової і політичної могутності Фонду захисту демократій у Вашингтоні. "При цьому, відправка віце-президента з радником з національної безпеки - це не зовсім відправка юніорської університетської команди".

Зеленський сказав колегам-лідерам, що завдяки цій зустрічі їм вдалося уникнути страшної пастки війни: поділу світу на табори. Але він сказав, що за допомогою цієї конференції вони мають зробити набагато більше.

"На першому мирному саміті ми повинні визначити, як досягти справедливого миру, щоб на другому ми вже могли домовитися про реальне припинення війни", - сказав він.

Байден все частіше звертається до Гарріса, намагаючись зібрати коаліцію виборців, яка стояла за перемогою над Трампом - і яка знову потрібна для перемоги на другий термін. Гарріс відіграє більш помітну роль у представленні Байдена різноманітним верствам електорату Демократичної партії.

Але, як і Байден, Гарріс також бачила, що її позиція серед американців зменшується. Згідно з нещодавнім опитуванням Associated Press-NORC Center for Public Affairs Research, близько 4 з 10 зареєстрованих виборців ставляться до Гарріс скоріше або дуже прихильно. Близько половини ставляться до неї скоріше або дуже несприятливо, а приблизно 1 з 10 не знають достатньо, щоб сказати. Її рейтинги прихильності схожі на рейтинги Байдена.

Кампанія Трампа критикувала Гарріс за її роль у Швейцарії, а прес-секретар Кароліна Левітт заявила, що віце-президент "досі не впоралася з кожним завданням, яке їй доручали". Трамп і його союзники час від часу нападали на Гарріс, припускаючи, що голосування за Байдена фактично є голосуванням за те, щоб Гарріс стала президентом.

Росія не була запрошена на саміт у Швейцарії. У п'ятницю Путін пообіцяв "негайно" віддати наказ про припинення вогню в Україні і розпочати переговори, якщо Київ почне виводити війська з чотирьох анексованих Москвою регіонів у 2022 році і відмовиться від планів вступу до НАТО. Україна назвала пропозицію Путіна "маніпулятивною" і "абсурдною". Гарріс заявив, що Путін "не закликає до переговорів. Він закликає до капітуляції. Америка підтримує Україну не з милосердя, а тому, що це в наших стратегічних інтересах".

Байден, можливо, пом'якшив розчарування від своєї відсутності на українській зустрічі, зробивши за останні тижні низку заяв, спрямованих на подальшу підтримку України.

Цього тижня лідери G7 оголосили про надання Києву кредитного пакету на суму 50 мільярдів доларів, який включатиме відсотки та доходи від заморожених російських активів на суму понад 260 мільярдів доларів.

У четвер Байден і Зеленський підписали угоду про безпеку, яка зобов'язує США протягом 10 років продовжувати підготовку українських збройних сил, розширювати співпрацю у виробництві зброї та військової техніки, а також активніше обмінюватися розвідувальною інформацією.

Байден схвалив надання Україні ще одного ракетного комплексу Patriot, який, за словами Зеленського, вкрай необхідний для захисту від російських ударів по українській електромережі, цивільним районам і військовим об'єктам, а також по військових цілях.

Наприкінці минулого місяця Байден послабив обмеження, які не дозволяли Україні використовувати американську зброю для нанесення ударів по території Росії. Це дозволяє наносити удари по території Росії з обмеженою метою захисту другого за величиною міста Харкова, яке розташоване за 20 кілометрів (12 миль) від кордону і зазнає бомбардувань з території Росії.

За словами Мелоні, кредит буде надано США, Великобританією, Канадою і, можливо, Японією. Заморожені російські активи, які будуть використані як застава, знаходяться в основному в Європі, "тому Європа вже робить свій внесок, визначаючи механізм гарантій", - додала вона.

Кредитна угода була досягнута на відкритті дводенної щорічної зустрічі лідерів країн "Великої сімки" - Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів, яка відбулася в четвер у південноіталійському регіоні Апулія.

Відповідаючи на запитання про пропозицію Путіна щодо припинення вогню, Мелоні сказав, що вона "здається мені більше схожою на пропагандистський хід, ніж на реальний".

За словами Мелоні, кредит буде надано США, Великобританією, Канадою і, можливо, Японією. Заморожені російські активи, які будуть використані як застава, знаходяться в основному в Європі, "тому Європа вже робить свій внесок, визначаючи механізм гарантій", - додала вона.

Кредитна угода була досягнута на відкритті дводенної щорічної зустрічі лідерів країн "Великої сімки" - Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів, яка відбулася в четвер у південноіталійському регіоні Апулія.

Відповідаючи на запитання про пропозицію Путіна щодо припинення вогню, Мелоні сказав, що вона "здається мені більше схожою на пропагандистський хід, ніж на реальний".

У п'ятницю російський президент заявив, що "негайно" віддасть наказ про припинення вогню в Україні і почне переговори, якщо Київ почне виводити війська з чотирьох регіонів, анексованих Москвою в 2022 році, і відмовиться від планів вступу до НАТО.

"Якщо це буде пропозиція президента Путіна: Ми готові до мирних переговорів, якщо Україна визнає вторгнення в Україну і відмовиться від окупованих частин ... не здається мені особливо ефективною пропозицією", - сказав Мелоні.

Президент України Володимир Зеленський, який був одним з кількох світових лідерів, які відвідали G7 в якості гостя, відкинув те, що він назвав ультиматумом Путіна про здачу більшої кількості територій.

У суботу Швейцарія приймала мирну конференцію для України, хоча за відсутності Росії було сумнівно, чи вдасться досягти якихось значних проривів у переговорах.

Під час прес-конференції Мелоні запитали про війну між Ізраїлем і ХАМАСом і про те, чому "Велика сімка" не засудила Ізраїль за загибель цивільного населення в результаті його наступальних дій в Газі.

"Я думаю, що ми повинні пам'ятати, хто все це почав, і це був не Ізраїль, а хтось, хто вбивав цивільних, жінок і дітей", - сказав Мелоні, маючи на увазі атаку ХАМАСу на півдні Ізраїлю 7 жовтня, в результаті якої загинуло близько 1200 осіб, що стало приводом для війни. За даними палестинських чиновників від охорони здоров'я, які не розділяють цивільне населення і бойовиків, в результаті бомбардувань і наземних атак Ізраїлю в Газі загинуло понад 37 000 палестинців.

"Зараз ми повинні працювати заради миру, що означає діалог, визнання права Ізраїлю на безпеку, на мирне життя і права палестинців на власну державу, в якій вони зможуть жити мирно", - сказала вона. "Це єдиний спосіб вирішити цю проблему, наша робота полягає в тому, щоб вести діалог з усіма".

Однак, за її словами, Ізраїль потрапляє в пастку у своїй реакції на події 7 жовтня.

"Схоже на те, що Ізраїль стрибає в пастку. Адже пастка ХАМАСу полягала в тому, щоб ізолювати його. Здається, це працює", - сказав Мелоні, додавши, що друзі Ізраїлю "повинні дати чіткі слова Ізраїлю, заради його безпеки ... і це саме те, що робить Італія".

Італійський прем'єр також висловив задоволення тим, що "G7 вперше заговорила про міграційні потоки і боротьбу з торговцями людьми".

"Ми повинні гарантувати кожному право не емігрувати і не залишати свій дім", - сказала вона.

Відома своєю жорсткою позицією щодо міграції, Мелоні підняла цю тему як господар саміту і прагне збільшити інвестиції та фінансування для африканських країн, щоб зменшити міграційний тиск на Європу. Італія є одним з основних пунктів в'їзду до Європейського Союзу для людей, які тікають від бідності та конфліктів в Африці, на Близькому Сході та в Азії.

У своєму підсумковому комюніке саміту G7 оголосила про створення коаліції з протидії контрабанді мігрантів, зазначивши, що сім країн "зосередяться на першопричинах нелегальної міграції, зусиллях з покращення управління кордонами та стримування транснаціональної організованої злочинності, а також на безпечних і легальних шляхах міграції".

Спільне комюніке щодо мирних рамок, Швейцарія.

15-16 червня 2024 року

"Триваюча війна Російської Федерації проти України продовжує спричиняти масштабні людські страждання та руйнування, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками для всього світу. Ми зібралися у Швейцарії 15-16 червня 2024 року, щоб посилити діалог на високому рівні щодо шляхів до всеосяжного, справедливого і тривалого миру для України. Ми підтвердили резолюції A/RES/ES-11/1 та A/RES/ES-11/6, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН, та підкреслили нашу відданість дотриманню міжнародного права, включаючи Статут Організації Об'єднаних Націй.

"Цей саміт був побудований на попередніх дискусіях, які відбулися на основі української мирної формули та інших мирних пропозицій, які відповідають міжнародному праву, в тому числі Статуту Організації Об'єднаних Націй.

"Ми глибоко цінуємо гостинність Швейцарії та її ініціативу щодо проведення Саміту високого рівня як вираз її твердої прихильності до просування міжнародного миру та безпеки.

Спільне комюніке щодо мирних рамок, Швейцарія.

15-16 червня 2024 року

"Триваюча війна Російської Федерації проти України продовжує спричиняти масштабні людські страждання та руйнування, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками для всього світу. Ми зібралися у Швейцарії 15-16 червня 2024 року, щоб посилити діалог на високому рівні щодо шляхів до всеосяжного, справедливого і тривалого миру для України. Ми підтвердили резолюції A/RES/ES-11/1 та A/RES/ES-11/6, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН, та підкреслили нашу відданість дотриманню міжнародного права, включаючи Статут Організації Об'єднаних Націй.

"Цей саміт був побудований на попередніх дискусіях, які відбулися на основі української мирної формули та інших мирних пропозицій, які відповідають міжнародному праву, в тому числі Статуту Організації Об'єднаних Націй.

"Ми глибоко цінуємо гостинність Швейцарії та її ініціативу щодо проведення Саміту високого рівня як вираз її твердої прихильності до просування міжнародного миру та безпеки.

"Ми провели плідний, всебічний і конструктивний обмін різними думками щодо шляхів досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру, заснованого на міжнародному праві, в тому числі на Статуті Організації Об'єднаних Націй. Зокрема, ми підтверджуємо нашу відданість утриманню від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, принципам суверенітету, незалежності та територіальної цілісності всіх держав, включаючи Україну, в межах їх міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води, та вирішенню спорів мирними засобами як принципам міжнародного права.

"Крім того, ми маємо спільне бачення щодо наступних важливих аспектів:

"1) По-перше, будь-яке використання ядерної енергії та ядерних установок має бути безпечним, надійним, захищеним та екологічно обґрунтованим. Українські атомні електростанції та установки, включаючи Запорізьку атомну електростанцію, повинні працювати безпечно та надійно під повним суверенним контролем України, відповідно до принципів МАГАТЕ та під його наглядом.

"Будь-яка загроза або застосування ядерної зброї в умовах війни, що триває проти України, є неприйнятною.

"2) По-друге, глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання продуктів харчування. У зв'язку з цим вільне, повне і безпечне торговельне судноплавство, а також доступ до морських портів у Чорному та Азовському морях є критично важливими. Напади на торговельні судна в портах і на всьому шляху прямування, а також на цивільні порти і цивільну портову інфраструктуру є неприйнятними.

"Продовольча безпека в жодному разі не повинна бути зброєю. Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися до зацікавлених третіх країн.

"3) По-третє, всі військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну. Всі депортовані та незаконно переміщені українські діти, а також всі інші українські цивільні особи, які були незаконно затримані, повинні бути повернуті в Україну.

"Ми вважаємо, що досягнення миру вимагає залучення та діалогу між усіма сторонами. Тому ми вирішили здійснити конкретні кроки в майбутньому у вищезазначених сферах із подальшим залученням представників усіх сторін.

"Статут Організації Об'єднаних Націй, включаючи принципи поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може і буде слугувати основою для досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні.

У проекті підсумкової декларації саміту, російське вторгнення називається "війною", що Москва відкидає, і міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її портами на Азовському морі.

Західні держави і країни решти світу використають другий день великого саміту в Швейцарії в неділю, щоб досягти консенсусу щодо засудження вторгнення Росії в Україну і підкреслити стурбованість з приводу людських жертв війни.

У проекті підсумкової декларації саміту, російське вторгнення називається "війною", що Москва відкидає, і міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її портами на Азовському морі.

У проекті підсумкової декларації саміту, російське вторгнення називається "війною", що Москва відкидає, і міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її портами на Азовському морі.

Західні держави і країни решти світу використають другий день великого саміту в Швейцарії в неділю, щоб досягти консенсусу щодо засудження вторгнення Росії в Україну і підкреслити стурбованість з приводу людських жертв війни.

У проекті підсумкової декларації саміту, російське вторгнення називається "війною", що Москва відкидає, і міститься заклик до відновлення контролю України над Запорізькою атомною електростанцією та її портами на Азовському морі.

Москва називає свою спеціальну військову операцію в Україні частиною ширшої боротьби із Заходом, який, за її словами, хоче поставити Росію на коліна. Київ і Захід заявляють, що Росія веде незаконну загарбницьку війну.

Світові лідери, включаючи віце-президента США Камалу Гарріс, канцлера Німеччини Олафа Шольца і президента Франції Еммануеля Макрона, зібралися цими вихідними на гірському курорті в спробі посилити міжнародну підтримку припинення війни.

Багато західних лідерів виступили з рішучим засудженням вторгнення, посилаючись на Статут ООН на захист територіальної цілісності України і відкидаючи вимоги російського президента Володимира Путіна щодо частин України як умову миру.

"У цьому конфлікті ясно одне: є агресор, яким є Путін, і є жертва, якою є український народ", - заявив прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес.

Очікується, що деякі лідери поїдуть раніше, а переговори в неділю будуть спрямовані на вироблення спільної позиції щодо необхідності ядерної та продовольчої безпеки, а також повернення військовополонених і дітей, вивезених з України під час конфлікту.

Радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван повідомив журналістам, що Катар допоміг повернути з Росії 30 і більше українських дітей до їхніх родин.

"Це потребує міжнародного тиску. Потрібна увага міжнародної спільноти - і не лише з боку Сполучених Штатів чи Європи, але й з боку інших країн, - щоб сказати, що те, що Росія зробила тут, є морально неприйнятним і має бути скасовано", - сказав він.

Київ заявляє, що з початку війни близько 20 000 дітей були вивезені до Росії або на окуповану Росією територію без згоди сім'ї або опікунів. Москва це заперечує, заявляючи, що захищала вразливих дітей із зони бойових дій.

У проекті комюніке від 13 червня міститься заклик до повернення всіх незаконно депортованих дітей.

ПОДАЛЬШІ ДІЇ

Президент України Володимир Зеленський привітав участь понад 90 країн на курорті Бюргеншток з видом на Люцернське озеро як демонстрацію міжнародної підтримки Києва, хоча деякі європейські союзники заявили, що для побудови довгострокового мирного плану необхідне більш широке охоплення.

Одна з головних амбіцій швейцарських та українських організаторів - оголосити в неділю країну, яка прийме наступну конференцію, покликану розвинути успіх, досягнутий у Швейцарії.

Саудівська Аравія є одним з фаворитів, і міністр закордонних справ принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що королівство готове допомогти мирному процесу, але попередив, що життєздатне врегулювання буде залежати від "важкого компромісу".

Досягнення балансу в підсумковій декларації саміту між прямим засудженням російського вторгнення в Україну і формулюваннями, які викликають якнайширшу підтримку, було частиною дипломатичного перетягування канату на цьому заході, кажуть джерела.

Поки що невідомо, скільки країн підтримає остаточну спільну декларацію, і канцлер Австрії Карл Нехаммер у суботу спробував дещо стримати надії.

"Просто для того, щоб керувати очікуваннями, будь ласка: найважливішим висновком є те, що ми всі приїхали сюди, що ми розмовляємо, що багато різних країн і континентів розмовляють один з одним ... У цьому суть цієї конференції", - сказав він. "Мир і мирні процеси потребують часу, роботи міліметр за міліметром".

Віцепрезидентка США Камала Гарріс, президент Франції Еммануель Макрон, а також лідери Німеччини, Італії, Великої Британії, Канади та Японії є одними з тих, хто візьме участь у зустрічі 15-16 червня на швейцарському гірському курорті Бюргеншток.

Очікується, що Індія, яка допомогла Москві пережити шок від економічних санкцій, надішле свою делегацію. Туреччина та Угорщина, які так само підтримують теплі зв'язки з Росією, будуть представлені міністрами закордонних справ.

Але, незважаючи на місяці інтенсивного лобіювання з боку України та Швейцарії, деяких інших країн не буде, зокрема, Китаю, ключового споживача російської нафти і постачальника товарів, які допомагають Москві підтримувати свою виробничу базу.

Віцепрезидентка США Камала Гарріс, президент Франції Еммануель Макрон, а також лідери Німеччини, Італії, Великої Британії, Канади та Японії є одними з тих, хто візьме участь у зустрічі 15-16 червня на швейцарському гірському курорті Бюргеншток.

Очікується, що Індія, яка допомогла Москві пережити шок від економічних санкцій, надішле свою делегацію. Туреччина та Угорщина, які так само підтримують теплі зв'язки з Росією, будуть представлені міністрами закордонних справ.

Але, незважаючи на місяці інтенсивного лобіювання з боку України та Швейцарії, деяких інших країн не буде, зокрема, Китаю, ключового споживача російської нафти і постачальника товарів, які допомагають Москві підтримувати свою виробничу базу.

"Ця зустріч - це вже результат", - сказав Зеленський у Берліні у вівторок, визнаючи виклик збереження міжнародної підтримки в умовах війни, яка триває вже третій рік.

За даними Швейцарії, у конференції візьмуть участь 92 країни та вісім організацій. За словами дипломатів, організатори, які готують спільну заяву, намагалися знайти баланс між засудженням дій Росії і забезпеченням якомога більшої кількості учасників.

В остаточному проекті декларації саміту йдеться про "війну" Росії проти України, а також підкреслюється прихильність до статуту ООН і повага до міжнародного права, повідомили двоє людей, знайомих з документом.

Учасники, які не згодні з декларацією, мають час до кінця п'ятниці, щоб відмовитися від участі, повідомили джерела.

Міністерство закордонних справ Швейцарії відмовилося від коментарів.

Швейцарія хоче, щоб саміт проклав шлях для "майбутнього мирного процесу", в якому бере участь Росія, і визначив, яка країна може взяти на себе наступну фазу.

Кілька дипломатів сказали, що Саудівська Аравія є одним з фаворитів, але також можливі й інші країни Близького Сходу.

Зеленський відвідав Саудівську Аравію в середу, щоб обговорити саміт зі спадкоємним принцом Мухаммедом бін Салманом. За даними Швейцарії, на саміті буде присутній міністр закордонних справ Саудівської Аравії.

БЕЗПЕРСПЕКТИВНО

Ідея саміту з'явилася після того, як Зеленський представив мирний план з 10 пунктів наприкінці 2022 року.

Ульріх Шмід, політолог і експерт з питань Східної Європи з Університету Санкт-Галлена, сказав, що саміт поки що виглядає як "змішаний мішок", враховуючи демонстрацію підтримки з боку деяких кіл і відсутність Китаю.

"Тоді виникає питання: чи можливий мир?", - додав Шмід. додав Шмід. "Поки (президент Росії Володимир) Путін при владі... це буде важко".

У п'ятницю Путін заявив, що Росія припинить вогонь і розпочне мирні переговори, якщо Україна відмовиться від своїх амбіцій щодо НАТО і виведе свої війська з чотирьох українських регіонів, на які претендує Москва. Київ неодноразово заявляв, що його територіальна цілісність не підлягає обговоренню.

Росія, яка 24 лютого 2022 року відправила десятки тисяч військових в Україну, назвала ідею саміту, на який її не запросили, "безперспективною".

Москва розглядає свою "спеціальну військову операцію" в Україні як частину ширшої боротьби із Заходом, який, за її словами, хоче поставити Росію на коліна. Київ і Захід називають це нісенітницею і звинувачують Росію у веденні незаконної загарбницької війни.

З огляду на такі вкорінені розбіжності, саміт зосередиться на тих частинах плану Зеленського, які є достатньо широкими, щоб бути прийнятними для більшості, якщо не для всіх учасників. До них належать необхідність гарантувати продовольчу безпеку, ядерну безпеку, свободу судноплавства, обмін ув'язненими та повернення дітей, кажуть офіційні особи.

Тим часом Китай, разом з Бразилією, просуває окремий мирний план для України, який передбачає участь обох воюючих сторін. Москва висловила свою підтримку зусиллям Пекіна, спрямованим на припинення конфлікту.

Київ не приховував свого розчарування рішенням Китаю пропустити саміт у Швейцарії. Зеленський навіть звинуватив Пекін у допомозі Росії зірвати саміт, що стало надзвичайним випадом проти глобальної наддержави з неперевершеним впливом на Москву.

Що стосується поля бою, то ця зустріч відбувається у важкий для України час. Російські війська, які контролюють близько 18% української території, просуваються на сході у війні, яка забрала десятки тисяч життів солдатів і цивільних, залишила села, містечка і міста в руїнах і змусила мільйони людей покинути свої домівки.

Віце-президент США Камала Гарріс візьме участь у міжнародному українському саміті у Швейцарії цими вихідними, де зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським та виступить перед світовими лідерами.

За словами американського чиновника, вона наголосить, що результат війни з Росією впливає на весь світ, і закликатиме максимальну кількість країн підтримати ідею про те, що вторгнення Москви в Україну є порушенням основоположних принципів Статуту ООН і що суверенітет і територіальна цілісність України повинні поважатися.

Гарріс, який проведе менше 24 годин на зустрічі в Люцерні, Швейцарія, замінить на ній президента Джо Байдена. Президент якраз завершує свою участь у саміті G7 в Італії і повертається до Сполучених Штатів, щоб взяти участь у заході зі збору коштів на свою передвиборчу кампанію в Лос-Анджелесі.

Віце-президент США Камала Гарріс візьме участь у міжнародному українському саміті у Швейцарії цими вихідними, де зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським та виступить перед світовими лідерами.

За словами американського чиновника, вона наголосить, що результат війни з Росією впливає на весь світ, і закликатиме максимальну кількість країн підтримати ідею про те, що вторгнення Москви в Україну є порушенням основоположних принципів Статуту ООН і що суверенітет і територіальна цілісність України повинні поважатися.

Гарріс, який проведе менше 24 годин на зустрічі в Люцерні, Швейцарія, замінить на ній президента Джо Байдена. Президент якраз завершує свою участь у саміті G7 в Італії і повертається до Сполучених Штатів, щоб взяти участь у заході зі збору коштів на свою передвиборчу кампанію в Лос-Анджелесі.

Гарріс зустрінеться із Зеленським і виступить на пленарному засіданні саміту. Байден зустрічався із Зеленським як на саміті G7, де вони підписали двосторонню угоду про безпеку між США та Україною, так і у Франції на заходах з нагоди 80-ї річниці висадки в Нормандії.

Гарріс мав вилетіти до Швейцарії в п'ятницю ввечері, прибути в суботу опівдні і провести кілька годин на заході, перш ніж вилетіти назад до Вашингтона.

Потім радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван представлятиме Сполучені Штати на саміті в неділю і допоможе створити робочі групи з питань повернення українських дітей з Росії та енергетичної безпеки.

Росія не була запрошена на цей захід і відкинула його як безперспективний. Китай, ключовий союзник Росії, заявив, що не братиме участі в конференції, оскільки вона не відповідає вимогам Пекіна, в тому числі щодо участі Росії.

Високопоставлений американський чиновник заявив, що відсутність Росії не вплине на саміт, але висловив жаль з приводу рішення Пекіна.

"Ми б хотіли, щоб китайці приїхали самі, - сказав чиновник. "Вони стверджують, що є сильними прихильниками суверенітету і територіальної цілісності та цих принципів, і вони дозволяють країні, яку вони так сильно підтримують, Росії, порушувати ці принципи".

У конференції планують взяти участь 92 країни і вісім організацій.

"Лідери України мають вирішити, як і на яких умовах ця війна може закінчитися. Наше завдання, що ми намагаємося зробити, це поставити їх у кращу позицію на полі бою для будь-яких можливих переговорів", - сказав чиновник журналістам.

Сполучені Штати надали Україні зброю на мільярди доларів, щоб допомогти їй вести війну, яку розв'язав президент Росії Владімір Путін, хоча останній великий пакет допомоги з боку Вашингтона був затриманий на кілька місяців через розбіжності в Конгресі.

Оскільки Росія та Україна вже третій рік перебувають у стані тотальної війни, жодна зі сторін не має чіткого шляху до військової перемоги. Не існує також найближчих перспектив припинення вогню та мирного плану, оскільки обидві сторони дотримуються непримиренних позицій.

Проте питання, які необхідно буде вирішити в будь-якому майбутньому мирному врегулюванні, очевидні, і фактично були в центрі переговорів два роки тому, коли мирні умови обговорювалися в найдрібніших подробицях.

Документи проливають світло на розбіжності, які необхідно буде подолати.

Оскільки Росія та Україна вже третій рік перебувають у стані тотальної війни, жодна зі сторін не має чіткого шляху до військової перемоги. Не існує також найближчих перспектив припинення вогню та мирного плану, оскільки обидві сторони дотримуються непримиренних позицій.

Проте питання, які необхідно буде вирішити в будь-якому майбутньому мирному врегулюванні, очевидні, і фактично були в центрі переговорів два роки тому, коли мирні умови обговорювалися в найдрібніших подробицях.

Документи проливають світло на розбіжності, які необхідно буде подолати.

Документи з'явилися в результаті переговорних сесій, які відбулися через кілька тижнів після початку війни, з лютого по квітень 2022 року. Це був єдиний відомий випадок, коли українські та російські посадовці вели прямі мирні переговори.

Переговори провалилися, оскільки обидві сторони окопалися на полі бою, але не раніше, ніж учасники переговорів підготували кілька проєктів договору, який мав гарантувати майбутню безпеку України, одночасно виконуючи деякі вимоги президента Володимира Путіна.

Сьогодні, навіть попри сотні тисяч загиблих і поранених, Москва і Київ виглядають більш далекими від миру, ніж будь-коли з моменту повномасштабного вторгнення. У п'ятницю пан Путін заявив, що Росія погодиться на припинення вогню лише за умови, що Україна передасть чотири регіони, які Кремль оголосив частиною Росії, і відмовиться від своїх прагнень до НАТО. По суті, це була вимога капітуляції, яку український уряд негайно засудив.

Нинішні вимоги України - виведення всіх російських військ з української території - також видаються нереалістичними з огляду на очевидну рішучість пана Путіна і нинішню перевагу його армії. Це стосується і Кримського півострова, який Путін анексував у 2014 році в результаті швидкої операції, яку він вважає головною у своїй спадщині.

Але в якийсь момент обидві сторони можуть знову повернутися за стіл переговорів - сценарій, який, як очікується, буде обговорюватися, оскільки Україна збирає десятки країн, але не Росію, на мирну конференцію в Швейцарії на цих вихідних. Якщо і коли Україна і Росія відновлять прямі переговори, питання, порушені в документах, підготовлених на початку війни, включаючи статус окупованих українських територій і майбутні гарантії безпеки України, залишатимуться актуальними.

Росія спочатку хотіла, щоб Україна визнала Крим частиною Росії.

"Україна визнає Республіку Крим та місто Севастополь невід'ємною частиною (суб'єктами) Російської Федерації і у зв'язку з цим вносить комплексні зміни до національного законодавства".

До 15 квітня обидві сторони погодилися виключити Крим зі свого договору, залишивши його під російською окупацією, але без визнання Україною.

"Пункт 1 статті 2, а також статті 4, 5 і 11 цього Договору не застосовуються до Криму і Севастополя".

Вивчення документів показує, що обидві сторони зіткнулися з такими питаннями, як рівень озброєнь, умови потенційного членства України в Європейському Союзі, а також конкретні українські закони про мову і культуру, які Росія хотіла скасувати. Українська сторона на переговорах запропонувала відмовитися від членства в НАТО і змиритися з російською окупацією частини своєї території. Але вони відмовилися визнати російський суверенітет над ними.

Україна запропонувала ніколи не вступати до НАТО чи інших альянсів.

"Україна не вступає до жодних військових союзів, не розміщує іноземні військові бази та контингенти..."

Росія вимагала від України зробити російську мову офіційною.

"Україна протягом 30 (тридцяти) днів після підписання цього Договору знімає всі обмеження на використання російської мови в будь-якій сфері згідно з додатком 2".

Росія, приголомшена запеклим опором України, здавалося, була відкрита до такої угоди, але врешті-решт застрягла на її критично важливому компоненті: домовленості, що зобов'язувала інші країни стати на захист України, якщо вона коли-небудь знову зазнає нападу.

На той час про ці мирні переговори було мало що відомо, а те, що просочилося за два роки, кожна зі сторін намагалася втиснути в тези воєнного часу. Пан Путін стверджує, що Захід тиснув на Україну, щоб вона відмовилася від мирної угоди; Міністерство закордонних справ України заявляє, що "якщо Росія хотіла миру в 2022 році, чому вона напала на Україну в першу чергу?".

Це проєкти договору від 17 березня та 15 квітня 2022 року, в яких містяться конкуруючі пропозиції та точки дотику двох сторін, а також приватне "комюніке" під час особистих переговорів у Стамбулі 29 березня, в якому підсумовано запропоновану угоду.

Документи були надані українськими, російськими та європейськими джерелами і підтверджені як автентичні учасниками переговорів та іншими близькими до них людьми. Деякі аспекти цих документів були оприлюднені, але більшість матеріалів раніше не розголошувалися.

"Нам вдалося знайти дуже реальний компроміс, - сказав Олександр Чалий, член української переговорної групи, на панельній дискусії в Женеві в грудні минулого року. "Ми були дуже близькі в середині квітня, наприкінці квітня до того, щоб завершити нашу війну мирним врегулюванням".

Переговори розпочалися

28 лютого 2022 року помічники президента Польщі зустріли групу українських високопосадовців на кордоні та переправили їх гелікоптером на військову базу поблизу Білорусі. Потім українці самостійно в'їхали в Білорусь і зустріли делегацію росіян на чолі з радником пана Путіна Володимиром Мединським.

Це був незвичайний момент в історії війни: початок прямих переговорів між загарбниками і загарбаними, всього через кілька днів після початку найбільшої загарбницької війни в Європі за останні три покоління.

Деякі з українських переговірників, які спілкувалися, вважали, що пан Путін так швидко сів за стіл переговорів, бо не очікував, що його армія так ефектно спіткнеться. Але, наскільки вони могли судити, росіяни, які сиділи навпроти них, не дуже розуміли, наскільки погано йдуть справи у їхніх військах.

Коли Олексій Резніков, тодішній міністр оборони України, сказав, що його сторона нарахувала 3 000 російських солдатів, загиблих в боях, пан Мединський здивувався і подивився на вищого російського військового чиновника за столом.

"Ні, у нас загинуло лише 80 солдатів", - відповів військовий Олександр Фомін, згадує пан Резніков.

Незабаром учасники переговорів перейшли на відеозв'язок, причому українці телефонували з конференц-залу в президентському офісі пана Зеленського, як розповіли українські учасники переговорів, або, кілька разів, з підземного бункера.

Україна пішла на значну поступку: вона була готова стати "постійно нейтральною державою", яка ніколи не вступить до НАТО і не дозволить іноземним військам базуватися на своїй території. Здавалося, що ця пропозиція вирішувала основну проблему пана Путіна - те, що Захід, за версією Кремля, намагався використати Україну, щоб знищити Росію.

Ранній проект

Хоча після зустрічі в Білорусі сторони регулярно спілкувалися по відеозв'язку, проект договору, датований 17 березня, показує, наскільки далекими залишалися їхні позиції.

Україна прагнула отримати згоду Росії на міжнародні "гарантії безпеки", за якими інші країни - в тому числі союзники України, які також підпишуть угоду, - стануть на її захист, якщо вона знову зазнає нападу. Вона хотіла, щоб договір поширювався на "міжнародно визнані кордони України", навіть коли російські війська все ще намагалися захопити Київ.

Україна хотіла, щоб її союзники були зобов'язані за договором втрутитися, якщо на неї знову нападуть, наприклад, шляхом

"...закриття повітряного простору над Україною, надання необхідної зброї, використання збройних сил з метою відновлення і подальшого підтримання безпеки України як постійно нейтральної держави".

Російська команда хотіла, щоб Україна і всі інші підписанти договору скасували санкції проти Москви, які вони застосовували з 2014 року, і публічно закликали інші країни зробити те ж саме. Україна повинна була віддати весь східний Донбас і визнати Крим частиною Росії. Список з семи пунктів був спрямований проти національної ідентичності України, включаючи заборону називати місця іменами борців за незалежність України.

Остання вимога проілюструвала одне із заявлених Путіним обґрунтувань для початку війни: він назвав Україну штучною країною, яку слід вважати частиною Росії.

Російські договірні пропозиції нагадують перелік вимог Кремля, в тому числі про передачу підконтрольних Києву частин Східної України маріонетковим "народним республікам".

"Україна визнає незалежність Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки в адміністративних межах колишніх Донецької та Луганської областей України і, у зв'язку з цим, має внести комплексні зміни до національного законодавства".

"Україна скасовує і надалі не застосовує, а також публічно закликає всі держави та міжнародні організації скасувати і надалі не застосовувати будь-які санкції та обмежувальні заходи, запроваджені з 2014 року проти Російської Федерації".

"Заборонити, із запровадженням кримінальної відповідальності, героїзацію та пропаганду в будь-якій формі нацизму та неонацизму, нацистського руху та пов'язаних з ним організацій, у тому числі проведення публічних демонстрацій і походів, спорудження пам'ятників і пам'ятних знаків та найменування топонімів, зокрема, вулиць, населених пунктів та інших географічних об'єктів".

Проект містив обмеження на чисельність українських збройних сил і кількість танків, артилерійських батарей, військових кораблів і бойових літаків, які країна могла б мати в своєму арсеналі. Українці були готові прийняти такі ліміти, але прагнули значно більших обмежень.

Колишній високопоставлений американський чиновник, який був поінформований про переговори, відзначаючи, як російські війська відбиваються на півночі України, сказав, що пан Путін, схоже, "пускав слину" від цієї угоди.

Американські чиновники були стурбовані умовами. На зустрічах з українськими колегами високопосадовці згадували: "Ми спокійно сказали: "Ви ж розумієте, що це одностороннє роззброєння?".

За словами європейського дипломата, лідери Польщі, які з самого початку були рішучими прихильниками України, побоювалися, що Німеччина або Франція можуть спробувати переконати українців прийняти умови Росії, і хотіли цього не допустити.

З цією метою, коли президент Польщі Анджей Дуда зустрівся з лідерами НАТО в Брюсселі 24 березня, він підняв текст від 17 березня, розповів присутній на зустрічі дипломат.

"Хто з вас його підпише?" запитав пан Дуда своїх колег, сказав дипломат.

Жоден з лідерів НАТО не відгукнувся.

Прорив у Стамбулі?

Через кілька днів, 29 березня, представники Росії та України зустрілися в стамбульському палаці на Босфорі. Декому ці переговори здалися проривом, зумовленим бойовими діями Росії.

Після кожної військової невдачі, за словами одного з членів української переговорної команди, Путін "зменшував свої вимоги".

У Стамбулі росіяни, схоже, схвалили українську модель нейтралітету та гарантій безпеки і зробили менший акцент на своїх територіальних вимогах. Згодом пан Мединський, провідний переговірник від Росії, заявив, що пропозиція України про нейтралітет означає, що вона "готова виконати ті принципові вимоги, на яких Росія наполягала всі останні роки".

Україна підсумувала запропоновану угоду у двосторінковому документі, який вона назвала Стамбульським комюніке, але так і не опублікувала. Статус Криму мав бути визначений протягом 10-15 років, при цьому Україна обіцяла не намагатися повернути півострів силою; пан Зеленський і пан Путін зустрінуться особисто, щоб завершити мирний договір і домовитися про те, яку частину української території Росія продовжуватиме окупувати.

Зеленський і Путін зустрінуться, щоб обговорити остаточні розбіжності, згідно з дискусіями в Стамбулі.

"Сторони вважають за можливе проведення зустрічі... 2022 року між президентами України та Росії з метою підписання угоди та/або ухвалення політичних рішень щодо питань, які залишилися неврегульованими".

У комюніке описано механізм, за яким інші країни будуть здійснювати військове втручання, якщо Україна знову зазнає нападу - концепція, яку українці чітко позначили як статтю 5, що є посиланням на угоду про взаємну оборону в статті 5 договору НАТО.

На думку українців, обов'язкові гарантії безпеки були основою потенційної мирної угоди, яку могли б підписати багато країн.

"Можливі держави-гаранти: Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль".

"Держави-гаранти і Україна погоджуються, що в разі агресії, будь-якого збройного нападу на Україну або будь-якої військової операції проти України, кожна з держав-гарантів, після термінових і негайних консультацій між ними ... надасть ... допомогу Україні, як постійно нейтральній державі, що зазнала нападу..."

Але російські офіційні особи публічно посилали змішані сигнали про те, чи дійсно Кремль готовий підписати угоду. За словами учасників переговорів, росіяни та українці повернулися до багатогодинних переговорів по відеозв'язку, обмінюючись проектами договорів через WhatsApp.

Бос

На початку квітня, після того, як Росія відійшла з околиць Києва, світ шокували кадри вбитих мирних жителів у передмісті Бучі, деякі з яких були зі зв'язаними білою тканиною руками. Для українців ідея про те, що їхня країна може досягти компромісу з Росією, здавалася більш віддаленою, ніж будь-коли.

Але пан Зеленський, відвідавши Бучу 4 квітня, заявив, що переговори триватимуть, навіть незважаючи на те, що Росія відкинула звірства в Бучі як інсценовану "провокацію".

"Колеги, я говорив з РА", - написав 10 квітня провідний переговірник від України Давид Арахамія у своєму повідомленні у WhatsApp українській команді. "Він вчора півтори години розмовляв зі своїм босом".

"Бос" - це Роман Абрамович, російський мільярдер, який відігравав закулісну роль у переговорах. Його "бос", пан Путін, закликав учасників переговорів сконцентруватися на ключових питаннях і працювати над ними швидко, написав пан Арахамія.

Прес-секретар пана Абрамовича заявив, що його роль "обмежувалася представленням представників обох сторін один одному" і що після цього початкового етапу він "не брав участі в процесі".

Повідомлення пана Арахамії свідчило про те, що Путін здійснював мікроменеджмент не лише російського вторгнення, але й мирних переговорів. В інший момент провідний переговірник від Росії пан Мединський перервав відеоконференцію, заявивши, що пан Путін телефонує йому безпосередньо.

"Бос дзвонить", - сказав пан Мединський, за словами двох українських учасників переговорів.

За словами українських та американських посадовців, участь та наміри пана Путіна під час переговорів 2022 року були предметом дискусій у Києві та Вашингтоні. Чи був він справді зацікавлений в угоді? Чи він просто намагався затягнути Україну в глухий кут, поки його війська перегруповувалися?

"Ми не знали, чи був Путін налаштований серйозно, - сказав колишній високопоставлений американський чиновник. "Ми не могли сказати, по обидва боки паркану, чи були ці люди, які говорили, наділені повноваженнями".

Один з українських учасників переговорів сказав, що вважає переговори блефом з боку Путіна, але двоє інших назвали їх серйозними.

15 квітня, через п'ять днів після того, як пан Абрамович розповів українцям про свою зустріч з паном Путіним, російські учасники переговорів надіслали 17-сторінковий проект договору на стіл свого президента.

Суперечливі моменти

Подібно до версії від 15 квітня, проект від 15 квітня містить текст, виділений червоним кольором, що підкреслює спірні питання. Але такі позначки майже повністю відсутні на перших сторінках договору, де з'явилися пункти, щодо яких було досягнуто згоди.

Учасники переговорів погодилися, що Україна оголосить себе постійно нейтральною державою, хоча їй буде дозволено приєднатися до Європейського Союзу.

Росія відмовилася від своїх попередніх заперечень проти повноправного членства України в ЄС.

"Сторони цього Договору поділяють розуміння того, що статус України як постійно нейтральної держави, за умови дотримання положень цього Договору, є сумісним з можливим членством України в Європейському Союзі".

Значна частина договору "не поширюватиметься" на Крим та іншу частину території України, яка буде визначена пізніше - це означає, що Київ змириться з російською окупацією частини своєї території, не визнаючи російського суверенітету над нею.

Але залишалися суттєві розбіжності. Росія хотіла, щоб дальність польоту українських ракет була обмежена 40 кілометрами, в той час як Україна хотіла 280 кілометрів - достатньо для ураження цілей по всьому Криму. Росія все ще хотіла, щоб Україна скасувала закони, пов'язані з мовою та національною ідентичністю, а також відвела українські війська в рамках припинення вогню.

У російській пропозиції щодо припинення вогню зазначалося, що Україна має вивести свої війська на власній території.

"Україна здійснює відведення (повернення) підрозділів своїх збройних сил, інших збройних формувань, озброєння і військової техніки в місця постійної дислокації або в місця, узгоджені з Російською Федерацією".

Найбільша проблема, однак, виникла у статті 5. У ній йшлося про те, що в разі чергового збройного нападу на Україну "держави-гаранти", які підпишуть договір - Великобританія, Китай, Росія, США і Франція - стануть на її захист.

На превеликий жах українців, відбулося суттєве відхилення від того, що, за словами українських переговірників, обговорювалося в Стамбулі. Росія вставила пункт про те, що всі держави-гаранти, включно з Росією, мають схвалити відповідь у разі нападу на Україну. По суті, Москва могла знову вторгнутися в Україну, а потім накласти вето на будь-яку військову інтервенцію від імені України - на перший погляд абсурдна умова, яку Київ швидко визначив як таку, що розриває угоду.

Росія намагалася забезпечити собі право вето на гарантії безпеки України, вставивши пункт, що вимагає одностайної згоди.

"Держави-гаранти і Україна погоджуються, що в разі збройного нападу на Україну кожна з держав-гарантів ... на основі рішення, погодженого всіма державами-гарантами, надасть ... допомогу Україні як постійно нейтральній державі, що зазнала нападу..."

Після цієї зміни член української переговорної групи заявив, що "ми не були зацікавлені в продовженні переговорів".

Що тепер?

Два роки потому все ще немає жодних ознак того, що Росія і Україна можуть повернутися за стіл переговорів. На швейцарському курорті цими вихідними пан Зеленський намагатиметься переконати високопосадовців з близько 100 країн і організацій, включно з віце-президентом Камалою Гарріс, у тому, що перемога залишається реалістичною.

Росія не запрошена, а Китай, його найпотужніший партнер, вирішив не їхати. Пан Зеленський пообіцяв продовжувати боротьбу, описавши свій мирний план як такий, що передбачає виведення російських військ з усієї території України, виплату репарацій і покарання за військові злочини.

"Якщо ми не досягнемо прогресу цього року, ми спробуємо знову наступного року", - сказав пан Зеленський нещодавно в приватній розмові з європейським колегою, за словами європейського дипломата, який був присутній на зустрічі. "І якщо ми не досягнемо прогресу в наступному році, ми спробуємо знову в наступному році, і в наступному".

В останні місяці пан Путін активізував зусилля з розпалювання розбіжностей на Заході, зображуючи мир як такий, що знаходиться в межах досяжності у 2022 році, і заявляючи, що він готовий відновити ці переговори. Українські лідери відкинули заяви пана Путіна на цю тему як обман.

"Путін - звичний брехун, і його нещодавні заяви не стали винятком", - йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України.

У п'ятницю пан Путін перейшов до більш жорсткої лінії, наполягаючи на тому, що він віддасть наказ про припинення вогню і піде на переговори лише в тому випадку, якщо Україна вийде з чотирьох регіонів, які Москва вважає своїми, і відмовиться від своїх прагнень вступити до НАТО.

Ще до останньої вимоги Путіна експерти говорили, що важко уявити повернення до угоди, яка обговорювалася у 2022 році. Україна як ніколи рішуче налаштована на вступ до НАТО, і вона ще раз підтвердить це під час зустрічі лідерів країн-членів Альянсу у Вашингтоні наступного місяця.

Натомість більш вірогідним завершенням бойових дій може стати непросте перемир'я. Марк Веллер, професор міжнародного права в Кембриджі, який спеціалізується на мирних переговорах, сказав, що він очікує, що провідні західні країни зосередяться на захисті майбутньої лінії зіткнення України з Росією, "а не шукатимуть компромісу за нею".

"Залізна завіса тепер впаде на лінію окупації, яку проводять росіяни по всій Україні", - сказав пан Веллер.

Оригінали документів

Для того, щоб опустити ідентифікаційні позначки, ці документи були передруковані, щоб бути схожими на оригінали. Друкарські помилки в оригінальних документах збережено.

17 березня 2022 року, проект договору

Ранній проект українсько-російського договору. Документ є перекладом англійською мовою, який Україна надала західним урядам у той час.

29 березня 2022 року, Стамбульське комюніке

Пропонована угода, яка обговорювалася на особистих переговорах у Стамбулі, як її підсумували українські учасники переговорів.

15 квітня 2022 року, проєкт договору

Пізніший проект українсько-російського договору. Заголовок документа свідчить про те, що це версія, яка потрапила на стіл президента Владіміра Путіна. Карта, згадана як Додаток 6, не включена.

Документи з цих переговорів, проливають нове світло на те, що це були за питання - і що, ймовірно, буде головним каменем спотикання в будь-яких майбутніх переговорах щодо завершення найбільшої сухопутної війни в Європі за останні кілька поколінь.

Президент Володимир Путін назвав переговори 2022 року основою для будь-якої майбутньої угоди, але в п'ятницю зайняв більш жорстку позицію, вимагаючи від України поступитися територією, яка навіть не перебуває під російським контролем. Українські та західні чиновники давно підозрювали, що Росія не погодиться на щось менше, ніж повне підкорення України.

1. Чи вступить Україна до НАТО?
2. Що станеться, якщо на Україну нападуть?
3. Яку територію контролює Росія?
4. Як працює режим припинення вогню?
5. Чи повинен договір торкатися питання ідентичності?
6. Чи потрібно обмежувати чисельність української армії?

1. Український нейтралітет:

Чи приєднається вона до НАТО?

Документи з цих переговорів, проливають нове світло на те, що це були за питання - і що, ймовірно, буде головним каменем спотикання в будь-яких майбутніх переговорах щодо завершення найбільшої сухопутної війни в Європі за останні кілька поколінь.

Президент Володимир Путін назвав переговори 2022 року основою для будь-якої майбутньої угоди, але в п'ятницю зайняв більш жорстку позицію, вимагаючи від України поступитися територією, яка навіть не перебуває під російським контролем. Українські та західні чиновники давно підозрювали, що Росія не погодиться на щось менше, ніж повне підкорення України.

1. Чи вступить Україна до НАТО?
2. Що станеться, якщо на Україну нападуть?
3. Яку територію контролює Росія?
4. Як працює режим припинення вогню?
5. Чи повинен договір торкатися питання ідентичності?
6. Чи потрібно обмежувати чисельність української армії?

1. Український нейтралітет:

Чи приєднається вона до НАТО?

Прагнення України приєднатися до західного військового альянсу лежало в основі виправдання паном Путіним вторгнення в країну в лютому 2022 року.

Позиція Росії

Росія вимагала, щоб Україна ніколи не вступала до НАТО чи інших альянсів, не розміщувала іноземні військові бази чи озброєння, не проводила військових навчань з іншими країнами без її згоди. На переговорах 2022 року Росія пообіцяла не стояти на шляху можливого членства України в Європейському Союзі.

Позиція України

Україна запропонувала стати "постійно нейтральною державою" і "розірвати міжнародні договори та угоди, які несумісні з постійним нейтралітетом". Але за два роки, що минули з того часу, українські лідери стали більш голосно заявляти про прагнення приєднатися до західного військового альянсу, оскільки війна з Росією продовжується.

2. Гарантії безпеки:

Що станеться, якщо на Україну знову нападуть?

Обіцянки інших країн захистити Україну, якщо Росія здійснить ще одне вторгнення, мають бути в центрі будь-якого тривалого миру, кажуть деякі експерти.

Позиція України

Україна запропонувала безпековий механізм, який буде задіяний "у разі збройного нападу на Україну". Країни-"гаранти", які підписали договір, проведуть "термінові та негайні консультації", які триватимуть не більше трьох днів. Після цього вони вживатимуть "індивідуальних або спільних заходів, які можуть бути необхідними" для захисту України, включаючи встановлення безпольотної зони, надання зброї та застосування військової сили.

Позиція Росії

Росія погодилася з більшістю пропозицій України щодо гарантій безпеки, але з ключовими винятками. Вона заперечувала ідею встановлення іншими країнами безпольотної зони або надання Україні зброї. Найголовніше, Росія намагалася включити пункт, який вимагав би від усіх країн-гарантів, включно з самою Росією, погодитися на військове втручання. Ця ідея є, мабуть, найбільш нерозв'язним каменем спотикання в проекті, роблячи гарантії безпеки спірними, дозволяючи Росії накласти вето на будь-яку міжнародну реакцію, якщо вона знову вторгнеться в Україну.

Виникає також питання: Які країни насправді були б готові гарантувати безпеку України? Сполучені Штати, Великобританія, Франція, Китай і сама Росія були перераховані в проекті договору в якості гарантів. Росія також хотіла включити Білорусь, а Україна хотіла додати Туреччину; незрозуміло, чи дали ці країни свою згоду. Якщо Україна врешті-решт вступить до НАТО, західному альянсу доведеться мати справу з такими ж складними питаннями про те, як реагувати, якщо Україна знову зазнає нападу.

3. Територія:

Яка частина України залишиться під російською окупацією?

Для України мирна угода, швидше за все, буде досягнута за рахунок прийняття російського контролю над частиною її території.

Позиція України

На переговорах 2022 року Україна відмовилася визнати російський контроль над будь-якою частиною країни, включно з Кримом, який Росія незаконно анексувала у 2014 році. Але Україна запропонувала угоду, за якою обидві країни погодилися б "вирішити питання, пов'язані з Кримом" протягом 10 або 15 років дипломатичним шляхом, і зобов'язалися б уникати цього "військовими засобами".

Україна, схоже, була готова погодитися на те, що певна частина сходу країни також залишиться під російською окупацією, причому точні контури мали бути визначені під час зустрічі між президентом Володимиром Зеленським і паном Путіним, яка так і не відбулася.

З того часу позиція пана Зеленського стала більш жорсткою. Він заявив, що Україна бореться за звільнення всіх міжнародно визнаних територій, включно з Кримом, які перебувають під контролем Росії.

Позиція Росії

Позиція Росії також зазнала коливань. На початку переговорів 2022 року Росія вимагала від України відмовитися від усього східного Донбасу і визнати російський суверенітет над Кримом. До квітня Росія погодилася на модель, за якої Крим та деякі інші частини України залишаться під російською окупацією, яку Україна не визнає законною.

Однак зараз територіальні вимоги Росії виглядають більш екстремальними. У вересні 2022 року пан Путін оголосив чотири українські області, на додаток до Криму, частиною Росії, хоча Україна все ще контролює більшу частину цієї території. У п'ятницю пан Путін пішов далі, ніж раніше, заявивши, що будь-яке припинення вогню буде залежати від того, чи передасть Україна всі чотири області Росії, жодна з яких не контролюється Росією повністю.

4. Як працюватиме режим припинення вогню?

Логістика того, як втілити перемир'я в життя, ймовірно, є однією з найскладніших проблем у будь-яких переговорах.

Позиція Росії

У додатку до проєкту від квітня 2022 року, доданому російськими учасниками переговорів, було викладено, як Москва бачить припинення вогню. У ньому йшлося про те, що воно почнеться з моменту "тимчасового застосування" договору, тобто з дня його підписання Україною та більшістю країн-гарантів, включно з Росією. Обидві сторони не будуть "здійснювати дій, які можуть призвести до розширення контрольованої ними території або викликати відновлення бойових дій".

Згідно із запропонованими Росією умовами, московські війська матимуть більшу гнучкість у виведенні з поля бою. У той час як від України вимагатиметься негайне виведення військ, виведення російських військ буде предметом окремих "консультацій".

До них також можуть бути залучені міжнародні організації. Росія запропонувала, щоб Організація Об'єднаних Націй здійснювала моніторинг припинення вогню, а Червоний Хрест брав участь в обміні військовополоненими, інтернованими цивільними особами та останками загиблих.

Позиція України

Проєкт від квітня 2022 року свідчить про те, що Україна відхилила пропозицію Росії, але не містить української контрпропозиції. Натомість українські посадовці зазначили, що Росія може припинити бойові дії в будь-який момент. У примітці, яку українські урядовці внесли до проекту договору від березня 2022 року, йдеться: "Російська сторона проігнорувала численні прохання України про припинення вогню".

5. Українська національна ідентичність

Коли пан Путін оголосив про своє вторгнення 24 лютого 2022 року, він описав одну зі своїх цілей як "денацифікацію" України. Цей термін був широко витлумачений як такий, що стосується мети Кремля повалити уряд пана Зеленського і замінити його маріонетковим режимом.

Позиція Росії

Але російське визначення "денацифікації" швидко змінилося після того, як її первинне вторгнення зазнало невдачі. Учасники переговорів з боку Москви хотіли, щоб російська мова була оголошена офіційною, а закони, що підтримують українську мову та ідентичність, були скасовані. Вони включили до проекту договору два додатки, в яких перелічували статті правового кодексу та Конституції України, які вони хотіли б скасувати, називаючи деякі з них законами про "нацифікацію та героїзацію нацизму".

Позиція України

Україна виступила проти включення будь-яких вимог Росії в угоду про припинення війни, аргументуючи це тим, що вони "не стосуються предмета договору".

6. Обмеження для української армії

Пан Путін також закликав до "демілітаризації" України, коли оголосив про своє вторгнення, подібно до того, як "денацифікація" є нечітко визначеним терміном.

Позиція Росії

Росія домагалася обмеження чисельності українських збройних сил, включаючи їх загальну чисельність (до 100 000 осіб) і кількість різних видів озброєнь, які вони матимуть - 147 мінометів і 10 бойових вертольотів, наприклад. Вона також хотіла, щоб дальність польоту українських ракет була обмежена лише 40 кілометрами.

Позиція України

На переговорах 2022 року Україна була готова погодитися на обмеження чисельності своїх збройних сил, але набагато вище. Вона прагнула мати армію чисельністю до 250 000 осіб, 1 080 мінометів і 60 бойових вертольотів. І вона пропонувала обмежити дальність польоту своїх ракет до 280 кілометрів. Але це було до того, як Україна почала отримувати значну кількість зброї, обладнання та навчання від Заходу. Українські офіційні особи зазначають, що українська армія зараз є однією з найпотужніших в Європі, і навряд чи вони погодяться на обмеження здатності країни до самооборони.

Пропонуємо огляд основних гравців, які візьмуть участь у переговорах на курорті Бюргеншток за межами міста Люцерн, а також деяких помітних відсутніх, включаючи Росію та Китай.

УКРАЇНА

Президент України Володимир Зеленський використає переговори для того, щоб заручитися підтримкою позиції України щодо трьох ключових тем, пов'язаних з російським вторгненням у лютому 2022 року: продовольча безпека, ядерна безпека та звільнення всіх ув'язнених і депортованих.

Пропонуємо огляд основних гравців, які візьмуть участь у переговорах на курорті Бюргеншток за межами міста Люцерн, а також деяких помітних відсутніх, включаючи Росію та Китай.

УКРАЇНА

Президент України Володимир Зеленський використає переговори для того, щоб заручитися підтримкою позиції України щодо трьох ключових тем, пов'язаних з російським вторгненням у лютому 2022 року: продовольча безпека, ядерна безпека та звільнення всіх ув'язнених і депортованих.

Зеленський наполягав на тому, щоб у переговорах, організованих Берном на прохання України, взяли участь якнайбільше країн. Швейцарія запросила понад 160 делегацій.

Україна заявила, що Москва, яка не була запрошена, може бути запрошена на майбутній саміт, але на умовах Києва.

РОСІЯ

Російські офіційні особи неодноразово характеризували конференцію як безглузду після того, як про неї було оголошено в січні.

Хоча Швейцарія заявляє, що Росія має бути частиною мирного процесу, вона заявила, що Москву не запросили, бо вона не зацікавлена в участі. Швейцарія заявляє, що переговори повинні "визначити дорожню карту" щодо того, як залучати Росію і Україну в майбутньому.

КИТАЙ

Пекін, який має тісні зв'язки з Москвою, заявив, що не поїде, назвавши участь обох воюючих сторін передумовою будь-якої змістовної мирної конференції.

І Сполучені Штати, і Україна продовжують тиснути на Китай, зазначаючи, що він брав участь у попередніх конференціях, спрямованих на пошук рішення.

Український Зеленський звинуватив Пекін у тому, що він допомагає Москві зірвати саміт. Китай це заперечує.

ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Віце-президент США Камала Гарріс візьме участь у саміті, а також радник президента Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.

Білий дім, який надав Україні значну військову допомогу, заявив, що Гарріс продемонструє відданість США "підтримці зусиль України щодо забезпечення справедливого і тривалого миру".

Канадський прем'єр-міністр Джастін Трюдо також буде присутній на зустрічі.

ЄВРОПА

Серед інших учасників - президент Франції Еммануель Макрон, який приймав Зеленського в Парижі 7 червня, що стало четвертим візитом українського лідера до Франції з моменту російського вторгнення.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц також візьме участь у заході, який відбудеться через кілька днів після того, як Німеччина провела конференцію на підтримку відновлення України, а також прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Польщі Анджей Дуда, канцлер Австрії Карл Нехаммер, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Латвії Едгар Рінкевичс і президент Молдови Майя Санду та інші також візьмуть участь у конференції.

МОСТИ ДО МОСКВИ

Угорщина, яка підтримує тісні зв'язки з Москвою і критикує західні санкції проти Росії, заявила, що надішле свого міністра закордонних справ, як і Туреччина. Швейцарія заявила, що Індія також візьме участь, хоча не зрозуміло, на якому рівні.

Очікується, що буде присутній посол Бразилії, а президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва зустрівся з президентом Швейцарії Віолою Амхерд у Женеві в четвер, хоча вона зазначила, що вони мають "різні" погляди на війну в Україні.

Залишається незрозумілим, чи візьме участь Південна Африка, інша частина групи БРІКС, яка включає Росію.

"ГЛОБАЛЬНИЙ ПІВДЕНЬ" ТА ІНШІ

Швейцарія повідомила, що близько половини делегацій, які візьмуть участь у саміті, будуть з Південної Америки, Африки, Азії та Близького Сходу. Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда і прем'єр-міністр Сінгапуру Лоуренс Вонг також будуть присутні.

Австралія відправить Білла Шортена, міністра національної програми страхування на випадок інвалідності та колишнього лідера правлячої Лейбористської партії. Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе не зміг приїхати через офіційний візит прем'єр-міністра Китаю Лі Цяна.

Президент Володимир Путін заявив у п'ятницю, що Росія буде готова віддати наказ про припинення вогню в Україні та розпочати переговори з її урядом, якщо Київ виведе війська з чотирьох регіонів, які Москва вважає своїми, і відмовиться від прагнення вступити до НАТО.

Міністерство закордонних справ України швидко засудило заяву пана Путіна, заявивши, що його метою було "ввести в оману міжнародне співтовариство, підірвати дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення справедливого миру, і розколоти єдність світу навколо цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй".

Нова заява пана Путіна передбачає, що Україна фактично здає Москві величезні ділянки землі, які вона зараз контролює, включно зі столицями Херсонської та Запорізької областей. На сьогоднішній день це найбільш конкретний набір територіальних умов, які Путін висунув для припинення війни.

Президент Володимир Путін заявив у п'ятницю, що Росія буде готова віддати наказ про припинення вогню в Україні та розпочати переговори з її урядом, якщо Київ виведе війська з чотирьох регіонів, які Москва вважає своїми, і відмовиться від прагнення вступити до НАТО.

Міністерство закордонних справ України швидко засудило заяву пана Путіна, заявивши, що його метою було "ввести в оману міжнародне співтовариство, підірвати дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення справедливого миру, і розколоти єдність світу навколо цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй".

Нова заява пана Путіна передбачає, що Україна фактично здає Москві величезні ділянки землі, які вона зараз контролює, включно зі столицями Херсонської та Запорізької областей. На сьогоднішній день це найбільш конкретний набір територіальних умов, які Путін висунув для припинення війни.

Досі пан Путін заявляв, що будь-які переговори повинні враховувати "реалії сьогодення", і деякі аналітики інтерпретували цю позицію як пропозицію припинити вогонь на нинішніх лініях бойових дій.

Київ заявив, що Росія повинна вивести свої війська з усієї міжнародно визнаної території України.

Пан Путін зробив цю заяву за день до мирної конференції у швейцарських Альпах, яку Україна організувала, щоб переконати країни приєднатися до її планів щодо війни і можливого миру. Росія не була запрошена на саміт, і заява пана Путіна, як видається, була зроблена з метою випередити зустріч.

Міністерство закордонних справ України заявило, що такий вибір часу свідчить про те, що Путін намагається підірвати дипломатичні зусилля України в Швейцарії, які розпочинаються в суботу, і демонструє, що він "боїться справжнього миру".

"Україна ніколи не хотіла цієї війни, але більше, ніж будь-хто у світі, хоче, щоб вона закінчилася", - заявили в міністерстві.

Російські війська поступово просуваються вперед на полі бою, де українські війська страждають від нестачі солдатів, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони, а також від затримок у наданні західної військової допомоги. А пан Путін знову демонструє впевненість у позиції Росії у війні, все частіше говорячи про конфлікт і вихваляючись кадровими резервами та економічною стійкістю Москви.

Бійці 45-ї української бригади цього місяця переміщують шведську колісну самохідну гаубицю Archer калібру 155 мм у Харківській області. Фінбар О'Райлі

Своєю заявою пан Путін, схоже, надіслав послання Україні, Заходу, а також позаблоковим державам в Азії, Африці та Латинській Америці, які стали називатися Глобальним Півднем. Росія і Захід змагаються за симпатії виборців на тлі зростаючих закликів до того, що жодна зі сторін не може досягти повної перемоги в Україні.

Виступаючи на зустрічі зі своїми провідними дипломатами в Москві, пан Путін описав вимоги Росії як "дуже прості". Він сказав, що Україна повинна вивести свої війська з усієї Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, які він офіційно оголосив частиною Росії у вересні 2022 року, навіть якщо Росія не контролює всю цю територію. Українські сили контролюють два великих міста в Херсонській та Запорізькій областях.

Пан Путін також заявив, що Україна повинна відмовитися від своїх планів щодо вступу до НАТО і що Захід повинен зняти всі санкції, накладені на Росію. За цих умов, за його словами, Росія "негайно віддасть наказ про припинення вогню і початок переговорів".

Регулярно заявляючи про свою готовність до переговорів, пан Путін намагається виставити себе миротворцем, але водночас висуває максималістські умови, які, як він знає, Україна та її західні прихильники не приймуть.

Він також може сподіватися, що деякі західні чиновники та їхні виборці, які втомилися від війни, що триває вже третій рік, можуть використати його готовність до переговорів як привід для припинення підтримки України або тиску на Київ, щоб він пішов на поступки, вважає Найджел Гоулд-Дейвіс, колишній посол Великої Британії в Білорусі, який зараз є старшим науковим співробітником Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

"Це змінює політичну психологію, і Путін це знає, - сказав пан Гоулд-Дейвіс. "Умови, які висуває Путін, є неприйнятними, і немає жодних доказів того, що він прийме їх як довгостроковий результат. Його цілі залишаються незмінними".

Російський лідер регулярно ставить під сумнів існування України як незалежної держави в її нинішніх кордонах, висуваючи широкі претензії на значну частину її території, використовуючи фальшиві інтерпретації історії.

Він не відмовився від цієї риторики, що викликає сумніви щодо того, чи зупиниться він у довгостроковій перспективі на чотирьох регіонах, про які він говорив у п'ятницю. Наприклад, він проголосив Одесу, контрольоване Україною портове місто за межами цих чотирьох регіонів, російським містом.

Семюель Чарап, старший політолог корпорації RAND, який закликав до проведення переговорів, сказав, що ці коментарі, схоже, свідчать про посилення позиції пана Путіна щодо території, яка раніше була більш розпливчастою. Проте, за його словами, для обох сторін є звичним висувати максималістські вимоги перед будь-якими переговорами.

"Що ми точно знаємо, так це те, що задекларована публічна позиція стала жорсткішою, - сказав пан Чарап. "Це не означає, що вони обов'язково, якщо сядуть за стіл переговорів, не відступлять від неї".

У своїх коментарях у п'ятницю пан Путін заявив, що своєю пропозицією Росія говорить не про "заморожування конфлікту, а про його остаточне врегулювання".

"Сьогодні ми робимо ще одну конкретну, реальну мирну пропозицію, - сказав російський лідер. "Наша принципова позиція полягає в тому, що статус України повинен бути нейтральним, позаблоковим, без'ядерним", - сказав він.

Говорячи про майбутню мирну конференцію в Швейцарії, пан Путін заявив, що без Росії "неможливо досягти мирного рішення по Україні і в цілому по глобальній європейській безпеці".

Його підтримали Китай і Бразилія, які підкреслили безперспективність мирних переговорів без участі однієї зі сторін за столом переговорів.

Минулого місяця Китай і Бразилія, які зберегли дружні відносини з Росією, представили спільну пропозицію розпочати мирні переговори за участю Києва і Москви. Ані Китай, ані Бразилія не надсилають делегації високого рівня на конференцію у Швейцарії.