Втома від інформаційного шуму: чому українці менше читають новини
Початок 2025 року став періодом переосмислення інформаційних звичок для багатьох українців. Опитування Rakuten Viber засвідчило: майже кожен третій свідомо скоротив споживання новин або повністю відмовився від них. Це не прояв байдужості, а радше спроба зберегти внутрішню рівновагу в умовах постійної напруги.
Щоденний потік повідомлень роками формував відчуття тривоги, яке накопичувалося поступово. Для багатьох читання новин перестало бути способом орієнтації в реальності й перетворилося на джерело емоційного виснаження. Саме тому 22% респондентів зазначили, що стали менше слідкувати за новинами, а ще 11% зізналися, що взагалі припинили їх читати.
Водночас більшість українців не розірвали зв’язок з інформаційним полем повністю. 54% продовжують читати новини у тому ж обсязі, що й торік. Це свідчить про зважений підхід: суспільство не тікає від реальності, а шукає безпечніші способи взаємодії з нею.
Цікаво, що лише 13% опитаних повідомили про збільшення уваги до новин. Ця група часто мотивована бажанням краще розуміти процеси, що відбуваються, та відчувати контроль над власним життям у мінливих умовах. Таким чином, медіаспоживання стає індивідуальним вибором, а не нав’язаною необхідністю.
Загальна картина демонструє зміну ставлення до інформації: новини більше не сприймаються як безумовний щоденний ритуал. Українці вчаться дозувати контент, обираючи психологічне здоров’я поруч з поінформованістю.
Тематика, від якої відмовляються: свідомий фільтр контенту
Зменшення споживання новин не є хаотичним процесом. Опитування показало, що українці дедалі частіше застосовують внутрішній фільтр, обираючи, які теми залишити у своєму інформаційному просторі, а від яких тимчасово або назавжди відмовитися.
Найбільше уникання стосується новин про війну — 31% респондентів свідомо зменшили або припинили споживання саме цього контенту. Причина очевидна: постійне повернення до болючих тем без паузи на відновлення призводить до емоційного вигорання та відчуття безсилля.
Другим за популярністю напрямом відмови став шоубізнес і плітки, які перестали бути джерелом розваги для 15% опитаних. У кризові часи поверхневий контент втрачає привабливість, поступаючись місцем більш змістовним форматам або ж тиші.
Менше українців уникають світової політики та корупційних скандалів — 6% і 4% відповідно. Ці теми залишаються важливими, але також потребують емоційних ресурсів, яких у багатьох зараз обмежена кількість.
Водночас 36% респондентів зазначили, що не фільтрували конкретні теми. Це свідчить про різноманітність підходів: хтось потребує паузи, а хтось, навпаки, прагне повної картини подій. Такий баланс підкреслює зрілість медіаспоживання українського суспільства.
Зростання україномовного контенту: культурний вибір 2025 року
На тлі втоми від новин особливо яскраво проявляється інша тенденція — активне зростання споживання українського контенту. Опитування Viber показало, що для багатьох це не просто альтернатива, а усвідомлений вибір і форма внутрішньої підтримки.
Найбільш відчутним є зростання популярності української музики. 44% опитаних зазначили, що стали слухати її більше. Музика рідною мовою виконує терапевтичну функцію, допомагає проживати емоції та відчувати зв’язок із власною культурою.
Український YouTube також демонструє значний приріст. 26% респондентів почали частіше дивитися відео від українських авторів. Цей формат поєднує інформування, розвагу та відчуття спільноти, що особливо цінно у складні періоди.
Читання українських авторів стало важливішим для 14% опитаних. Книги й тексти дозволяють глибше осмислювати досвід, знаходити слова для власних переживань і відновлювати внутрішній діалог із собою.
Навіть подкасти, які поки що обрали 5% респондентів, поступово займають свою нішу. Вони створюють ефект живої розмови й підтримки. Лише 3% зізналися, що взагалі не споживають український контент, що свідчить про майже повну його інтеграцію в повсякденне життя.
Між тишею та ідентичністю: новий баланс інформаційного простору
Результати опитування Rakuten Viber у 2025 році демонструють складний, але логічний процес трансформації медіаспоживання. Українці не відмовляються від реальності, але вчаться взаємодіяти з нею так, щоб не втрачати себе.
Менше новин — не означає менше відповідальності. Для багатьох це спосіб вижити емоційно, зберегти ясність мислення та здатність діяти. Інформаційна пауза стає інструментом самозахисту, а не втечею.
Зростання україномовного контенту, своєю чергою, формує простір підтримки та відновлення. Музика, відео, тексти й подкасти створюють відчуття спільності та культурної тяглості, які особливо важливі у нестабільні часи.
Цей баланс між тишею та наповненням є ознакою дорослішання суспільства. Українці дедалі чіткіше усвідомлюють власні потреби та право обирати, що саме впускати у своє життя.
2025 рік показує: інформаційна культура в Україні переходить на новий рівень. Менше хаотичного шуму, більше усвідомленого контенту та глибшого зв’язку з власною ідентичністю. Це не відхід, а крок уперед — до внутрішньої стійкості та культурної сили.
