В Україну надходять боєприпаси з Індії, що викликає гнів Росії

Росія веде цілеспрямовану кампанію проти мобілізаційної системи України, завдаючи ударів по військкоматах і центрах комплектування — про це заявили у Генштабі ЗСУ після атаки дронами на Полтаву 3 липня. Внаслідок удару загинуло щонайменше двоє людей, ще 47 отримали поранення, а будівля місцевого військкомату була знищена пожежею.

Це вже не перший такий випадок: у понеділок подібна атака сталася біля центру комплектування у Кривому Розі. Обидва міста — обласні центри.

«Ми розуміємо, що їхня мета — зірвати мобілізацію, — заявив речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев. — Але зарано відкривати шампанське: процес неможливо зупинити».

Росія веде цілеспрямовану кампанію проти мобілізаційної системи України, завдаючи ударів по військкоматах і центрах комплектування — про це заявили у Генштабі ЗСУ після атаки дронами на Полтаву 3 липня. Внаслідок удару загинуло щонайменше двоє людей, ще 47 отримали поранення, а будівля місцевого військкомату була знищена пожежею.

Це вже не перший такий випадок: у понеділок подібна атака сталася біля центру комплектування у Кривому Розі. Обидва міста — обласні центри.

«Ми розуміємо, що їхня мета — зірвати мобілізацію, — заявив речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев. — Але зарано відкривати шампанське: процес неможливо зупинити».

Україна дійсно стикається з проблемами у мобілізаційній кампанії — від корупції у військкоматах до нестачі досвідчених інструкторів і слабкої підготовки новобранців. Але удари по інфраструктурі комплектування, за словами військових і СБУ, — лише частина ширшої російської стратегії.

За словами джерела в українських спецслужбах, Росія паралельно веде кампанію дезінформації, атакує комп’ютерні системи військкоматів, а також намагається сіяти паніку серед населення. Лише у 2024–2025 роках СБУ затримала понад 700 осіб за підозрою у підпалах військової техніки та вибухах у центрах комплектування.

Росія також активізувала ракетні удари по місцях підготовки військ — нещодавно унаслідок такого обстрілу загинув командир бригади. У відповідь ЗСУ вживають заходів із посилення охорони баз.

Окреме занепокоєння викликає й затримка у постачанні американських озброєнь, про яку стало відомо цього тижня. Зокрема, йдеться про ракети для систем ППО, які критично важливі для перехоплення дронів і балістичних ракет. У Києві попереджають, що без цієї підтримки оборона міст, зокрема таких як Полтава чи Одеса, може стати ще більш вразливою.

Водночас Україна не припиняє контрударів — в останні тижні українські сили завдали низки атак по російських базах як на окупованих територіях, так і в глибині РФ. Але інтенсивність ворожих атак зростає: лише за останні дні десятки людей загинули від дронів і ракет у Полтаві, Одесі й Києві.

Поки Україна тримає оборону на фронті, війна дедалі більше переходить у глибокий тил. Удар по військкомату — це удар не лише по будівлі, а по самій здатності країни захищатися.

Військовий керівник України засудив низку насильницьких нападів на офіцерів, відповідальних за призов до армії, підкреслюючи важливість захисту національної мобілізації, яка вже викликає обурення серед частини населення. Ситуація ускладнюється через труднощі з набором достатньої кількості особового складу, що необхідно для фронтових операцій.

Напади на призовні офіси: вбивство та вибухи

Згідно з інформацією, оприлюдненою військовими, лише за кілька днів сталися два вибухи в призовних офісах у різних містах та напад, який призвів до загибелі офіцера. Так, у п'ятницю на автозаправці в Полтаві був застрелений призовник, а наступного дня вибух у Рівному забрав життя однієї особи та поранив шістьох. Інший вибух стався в Павлограді в неділю, коли поранення отримала одна людина.

Найсерйозніший інцидент стався 2 березня, коли двоє підозрюваних, один з яких уже був мобілізований і перебував під наглядом офіцера, напали на призовного офіцера. Вони відкрили вогонь, що призвело до смерті офіцера, і допомогли іншому чоловіку втекти.

Військовий керівник України засудив низку насильницьких нападів на офіцерів, відповідальних за призов до армії, підкреслюючи важливість захисту національної мобілізації, яка вже викликає обурення серед частини населення. Ситуація ускладнюється через труднощі з набором достатньої кількості особового складу, що необхідно для фронтових операцій.

Напади на призовні офіси: вбивство та вибухи

Згідно з інформацією, оприлюдненою військовими, лише за кілька днів сталися два вибухи в призовних офісах у різних містах та напад, який призвів до загибелі офіцера. Так, у п'ятницю на автозаправці в Полтаві був застрелений призовник, а наступного дня вибух у Рівному забрав життя однієї особи та поранив шістьох. Інший вибух стався в Павлограді в неділю, коли поранення отримала одна людина.

Найсерйозніший інцидент стався 2 березня, коли двоє підозрюваних, один з яких уже був мобілізований і перебував під наглядом офіцера, напали на призовного офіцера. Вони відкрили вогонь, що призвело до смерті офіцера, і допомогли іншому чоловіку втекти.

Тиск на мобілізацію та внутрішнє єднання

Генерал Олександр Сирський, який неодноразово скаржився на нестачу особового складу на фронті, заявив, що подібні акти насильства є «ганебними» і потребують негайного розслідування. Він підкреслив, що спільна мета захисту України неможлива без підтримки армії всією нацією та поваги до військових.

«Мобілізаційні заходи є необхідними під час війни, але це неможливо без належної підтримки та єдності суспільства», – зазначив Сирський у своєму повідомленні в Telegram.

У той же час, ситуація з мобілізацією стала джерелом глибоких внутрішніх суперечок. Початковий ентузіазм від добровільного вступу до армії поступово згас, і наразі призов викликає велику частину населення невдоволення та розчарування. Деякі чоловіки намагаються уникнути служби, ховаючись за кордоном або ухиляючись від призову.

Росія та її роль у дестабілізації

Хоча офіційні особи України не звинувачують Росію безпосередньо у цих нападах, деякі військові експерти вважають, що ці акти насильства можуть бути частиною більш широкої кампанії дестабілізації з боку Кремля. Начальник Сухопутних військ України, Михайло Драпатий, заявив, що ці напади є результатом «роботи ворога», який намагається підірвати моральний дух українців і посіяти розбрат серед населення.

Безпосередньо до цієї ситуації має відношення й кампанія Росії з дезінформації, спрямована на підрив довіри до мобілізації в Україні. Українське джерело повідомило, що Росія активно організовує фізичні напади на призовні офіси та проводить кампанії по залякуванню, а також намагається вербувати українців для підпалу військових машин.

Реакція на напад: заклики до жорсткої відповіді

Незважаючи на складну ситуацію з мобілізацією та певну внутрішню напругу, українські військові й посадовці наполягають на необхідності рішучої відповіді на напади. «Ми не маємо права мовчки спостерігати за зростанням хвилі неповаги до наших захисників», – заявив Драпатий, підкреслюючи, що такі акти не можуть бути терпітися в умовах війни.

Зі свого боку, поліція вже затримала двох підозрюваних у справі про вбивство офіцера в Полтаві, і розслідування продовжується. Однак, ймовірно, ці напади – лише початок ширшої кампанії, спрямованої на підрив внутрішньої стабільності України.

Тривога та спільна відповідальність

У міру того, як війна входить у свій четвертий рік, Україна стикається з не тільки військовими, але й внутрішніми викликами. Напади на призовних офіцерів і кампанії по дестабілізації можуть поглибити внутрішню кризу. Залишається незмінною важлива роль єдності та підтримки населення, без якої Україна не зможе досягти перемоги на фронті.

З огляду на ці події, Україна має мобілізувати всі можливості для протистояння не лише зовнішньому ворогу, але й внутрішнім викликам, які підривають єдність нації.

У ніч на суботу українське місто Полтава стало черговою жертвою російських авіаударів. Ракета влучила у житловий будинок, забравши життя щонайменше 14 людей, серед яких двоє дітей.

А вже за кілька годин вибух пролунав у Суджі — невеликому російському містечку на окупованій Україною території Курської області. Там загинули чотири особи, а ще десять отримали поранення. Москва та Київ звинувачують одна одну в атаці, і незалежні джерела поки що не можуть підтвердити жодну з версій.

Полтава: трагедія серед відносного спокою

Полтава, що знаходиться майже за 150 миль від лінії фронту, довгий час вважалася відносно безпечним місцем для жителів. Проте останнім часом Росія почала активно використовувати далекобійні ракети, що унеможливлює відчуття безпеки в будь-якому куточку України.

У ніч на суботу українське місто Полтава стало черговою жертвою російських авіаударів. Ракета влучила у житловий будинок, забравши життя щонайменше 14 людей, серед яких двоє дітей.

А вже за кілька годин вибух пролунав у Суджі — невеликому російському містечку на окупованій Україною території Курської області. Там загинули чотири особи, а ще десять отримали поранення. Москва та Київ звинувачують одна одну в атаці, і незалежні джерела поки що не можуть підтвердити жодну з версій.

Полтава: трагедія серед відносного спокою

Полтава, що знаходиться майже за 150 миль від лінії фронту, довгий час вважалася відносно безпечним місцем для жителів. Проте останнім часом Росія почала активно використовувати далекобійні ракети, що унеможливлює відчуття безпеки в будь-якому куточку України.

Очевидці розповідають про хаос і паніку після удару. Денис Кляп, директор волонтерської організації Free and Unbreakable, що надає допомогу в надзвичайних ситуаціях, розповів:

"Я почув неймовірні крики. Люди стогнали з-під завалів, благали про допомогу".

Рятувальники, що працювали на місці трагедії, витягнули з-під уламків 22 людей. Але більшість, кого вони знаходили, вже були мертві.

Цей удар викликав спогади про атаку на військову академію у Полтаві у вересні минулого року, коли загинули 50 осіб. "За останній рік відчуття небезпеки серед полтавців значно зросло", — зазначає Кляп.

Мешканці на місці ракетного удару в Полтаві. Софія Гатілова

Суджа — невелике містечко в Курській області Росії, яке українські сили захопили під час літнього контрнаступу. Відтоді воно перебуває під контролем Києва.

Цивільні, які залишилися в місті, часто стають заручниками війни. У день атаки в будівлі школи, куди влучив вибух, переховувалися 90 осіб, що були вимушеними переселенцями.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що удар по Суджі завдала саме російська сторона:

"Вони знищили будівлю, попри те, що там перебували їхні ж цивільні".

Російське Міноборони звинуватило у трагедії Україну, проте незалежного підтвердження цієї версії наразі немає.

Війна виходить за межі фронту

Ракетні атаки по обидва боки кордону ще раз підкреслюють, що війна вже давно вийшла за межі традиційних бойових дій. За даними ООН, з початку вторгнення Росії в Україну загинуло понад 12 300 цивільних.

Особливо тривожить той факт, що останнім часом кількість жертв серед мирного населення різко зросла. Головна причина — активне використання далекобійної зброї:

• Росія масово застосовує ракети, дрони-камікадзе та авіабомби, які можуть завдавати ударів далеко від фронту.
• Україна дедалі частіше атакує військові об'єкти в Росії, що іноді призводить до загибелі цивільних.

Ці удари показують, що поняття "безпечного місця" на мапі війни майже не залишилося.

У Полтаві жінка розбирала сміття з багатоповерхівки. Софія Гатілова

На тлі зростаючої кількості жертв Україна знову звернулася до Заходу з вимогою посилити поставки систем протиповітряної оборони. Президент Зеленський наголосив:

"Нам потрібен кращий захист — системи ППО, далекобійна зброя та посилення санкційного тиску".

За минулий тиждень Росія випустила по Україні майже 50 ракет, 660 ударних дронів та понад 760 авіабомб.

Попри це, США та ЄС продовжують зволікати з постачанням нових систем ППО. Основна причина — побоювання ескалації конфлікту.

Однак Київ наголошує: без ефективного захисту цивільне населення України буде й надалі піддаватися смертоносним ударам.

Що далі: чи стане 2024 рік ще кривавішим?

Останні події демонструють, що війна не лише не згасає, а й стає ще більш руйнівною.

Основні фактори, які можуть вплинути на подальший розвиток ситуації:

✅ Посилення атак Росії по цивільній інфраструктурі України.

✅ Збільшення кількості ударів України по території РФ.

✅ Рішення Заходу щодо надання нової військової допомоги Києву.

✅ Можливість активізації бойових дій навесні.

Якщо тенденція збережеться, 2024 рік може стати одним із найкривавіших у цій війні.

Удари по Полтаві та Суджі ще раз показують, що конфлікт продовжує загострюватися, а мирні жителі стають головними жертвами війни.

Попри всі дипломатичні зусилля, ані Україна, ані Росія не готові до компромісів. Це означає, що попереду ще багато трагічних днів, коли ракети знищуватимуть життя людей, які просто хочуть жити у світі без війни.

Ракетний удар і розпач на місці трагедії

У суботу вранці Ігор Яворський прокинувся, як завжди. Та вже за кілька годин світ навколо перетворився на суцільний жах. Російська ракета влучила у житловий будинок у Полтаві, залишаючи після себе лише руїни та смерть. Того ранку він втратив усе – сина, невістку та дев’ятирічну онуку. Але про це він ще не знав.

Яворський, 61-річний військовий пенсіонер, провів весь день біля завалів. У кожному тілі, яке виносили рятувальники, він шукав своїх рідних. Він був упевнений: вони загинули. Адже їхня квартира була на першому поверсі того самого під’їзду, що обвалився миттєво.

«Мій син, невістка і онука тут», – говорив він, ледве стримуючи біль. – «Вони загинули тут. Усі троє. За одну секунду».

Ракетний удар і розпач на місці трагедії

У суботу вранці Ігор Яворський прокинувся, як завжди. Та вже за кілька годин світ навколо перетворився на суцільний жах. Російська ракета влучила у житловий будинок у Полтаві, залишаючи після себе лише руїни та смерть. Того ранку він втратив усе – сина, невістку та дев’ятирічну онуку. Але про це він ще не знав.

Яворський, 61-річний військовий пенсіонер, провів весь день біля завалів. У кожному тілі, яке виносили рятувальники, він шукав своїх рідних. Він був упевнений: вони загинули. Адже їхня квартира була на першому поверсі того самого під’їзду, що обвалився миттєво.

«Мій син, невістка і онука тут», – говорив він, ледве стримуючи біль. – «Вони загинули тут. Усі троє. За одну секунду».

Безнадія та очікування серед уламків

Рятувальники працювали без зупинки. Навколо – величезні купи уламків, закривавлені тіла та розбиті життя. Кожен витягнутий загиблий міг бути його сином, невісткою або маленькою Софією.

Кожного разу, коли виносили нову жертву, він підбігав, затамувавши подих. Та щоразу розчаровано відступав:

«Ні, це знову не вони… Це літня людина. Це не він», – повторював він, вдивляючись у посічені уламками обличчя загиблих.

Під ногами – уламки бетону, закручений метал, скло. Поруч працювали крани, витягуючи важкі плити, щоб дістати тих, хто ще може бути під завалами. Але надія танула з кожною годиною.

Рятувальники працюють на місці постраждалого від російського ракетного удару житлового будинку внаслідок нападу Росії на Україну, Полтава, 1 лютого 2025 року. Прес-служба ГУ ДСНС України у Полтавській області

Статистика втрат і зруйновані життя

Цей удар був частиною масованої атаки. Росія запустила десятки ракет і дронів, атакуючи мирні українські міста. Удар по Полтаві виявився одним із найстрашніших: під завалами загинули щонайменше 12 людей, ще понад 40 отримали поранення. Десятки квартир знищено.

За даними українського МВС, з початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила понад 6 000 ракетних ударів по території України. І більшість з них – по цивільній інфраструктурі.

Лють і біль людини, що втратила все

Яворський не міг більше стримувати емоції. Він не просто шукав своїх рідних, він шукав відповідь: за що?

«Від самого розвалу Радянського Союзу у 1991 році Путін мав лише одну мету – знищити Україну», – каже він, стискаючи кулаки. – «Я хочу, щоб уся Росія зникла разом із ним. Вони всі прокляті на сто років».

У його голосі не було жалю. Лише біль і злість.

Коментарі експертів: чому Путін не зупиниться?

Політолог Олександр Гончаренко пояснює, що Путін керується не лише військовою доцільністю, а й бажанням помсти та страху перед втратою влади.

«Його стратегія – тотальне знищення. Це не війна за територію, це війна на знищення державності України», – каже експерт. – «Кожен удар по цивільних – це психологічний тиск. Він хоче змусити людей боятися, зламати їх. Але він не враховує одного: кожна така атака лише підсилює ненависть».

Трагедія, що стала символом боротьби

Ігор Яворський залишився на місці трагедії до пізнього вечора. Коли він нарешті побачив тіло сина, йому не треба було більше нічого перевіряти. Він знав.

Ця історія – не виняток. Вона – частина великого болю, який переживають тисячі українських родин. Але разом із цим – і частина незламності народу, який ніколи не пробачить і не забуде.

Смертоносне зростання кількості російських керованих планерних бомб, що впали на українські міста - до 800 за один тиждень цього літа - додало нової гостроти довготривалим дебатам про те, чи слід дозволити Україні запускати ракети, що постачаються Заходом, по військових цілях в глибині російської території.

На тлі ознак того, що президент Байден вагається, це питання буде обговорюватися під час його зустрічі у Вашингтоні в п'ятницю з прем'єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером, після того, як обидва лідери відправили своїх провідних дипломатів до Києва в середу, щоб вислухати останні прохання президента України Володимира Зеленського.

Україна вже кілька місяців просить використовувати західну далекобійну зброю для нанесення ударів по більшій кількості військових об'єктів, які Росія використовує для запуску ракет і базування військових літаків, що скидають великі планерні бомби, які завдають шкоди українським військам і містам, що знаходяться у вільному падінні.

Смертоносне зростання кількості російських керованих планерних бомб, що впали на українські міста - до 800 за один тиждень цього літа - додало нової гостроти довготривалим дебатам про те, чи слід дозволити Україні запускати ракети, що постачаються Заходом, по військових цілях в глибині російської території.

На тлі ознак того, що президент Байден вагається, це питання буде обговорюватися під час його зустрічі у Вашингтоні в п'ятницю з прем'єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером, після того, як обидва лідери відправили своїх провідних дипломатів до Києва в середу, щоб вислухати останні прохання президента України Володимира Зеленського.

Україна вже кілька місяців просить використовувати західну далекобійну зброю для нанесення ударів по більшій кількості військових об'єктів, які Росія використовує для запуску ракет і базування військових літаків, що скидають великі планерні бомби, які завдають шкоди українським військам і містам, що знаходяться у вільному падінні.

Минулої весни пан Байден встановив конкретні обмеження - близько 90 кілометрів (60 миль) - на відстань, на яку Україна може запускати американські тактичні ракетні комплекси класу «земля-земля» по території Росії, побоюючись викликати жорстку відплату з боку президента Володимира Путіна.

Американські чиновники заявили, що Британія і Франція, які надали Україні у 2023 році «бункерні бомбардувальники» повітряного базування великої дальності, схоже, чекають схвалення пана Байдена, перш ніж дозволити цим європейським ракетам вражати цілі далеко в глибині російської території. Ці посадовці, як і інші американські чиновники, з якими ми провели інтерв'ю для цієї статті, побажали залишитися анонімними, оскільки вони не мають права публічно висловлюватися з цього питання.

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков попередив у середу, що Росія готує «відповідні контрзаходи» на випадок, якщо Захід розширить повноваження України, повідомило російське державне інформаційне агентство «РИА Новости».

Але раніше передбачувані провокації, яким протистояла адміністрація Байдена - в тому числі відправка західних танків і F-16 у бій, а також вторгнення України в Курську область, прикордонну з Росією, - не викликали відповідної реакції Росії проти НАТО.

А пан Зеленський зараз наполягає на наданні дозволів на майже щоденній основі.

«Терор можна надійно зупинити лише одним способом: ударами по російських військових аеродромах, по їхніх базах, по логістиці російського терору», - заявив пан Зеленський у неділю. «Ми повинні досягти цього».

Пан Байден також стикається з тиском в американських зовнішньополітичних колах, які вимагають послабити обмеження. Високопоставлені американські військові планувальники більше не радять цього робити, а високопоставлені колишні американські дипломати і генерали закликали його в листі у вівторок «дозволити Україні захистити себе».

Голова сенатського комітету у закордонних справах Бен Кардін, демократ від штату Меріленд, у середу відзначив нещодавню ескалацію російських авіаударів. «Настав час послабити обмеження на використання українцями зброї, наданої США», - сказав він.

Але інший американський чиновник застеріг, що швидких змін в обмеженнях не очікується. І, зрештою, рішення залишається за паном Байденом.

«Ми працюємо над цим прямо зараз», - сказав пан Байден журналістам у вівторок.

Ось як Україна могла б використати ці ширші повноваження.

«Атакуйте їх»

Наразі, схоже, пан Байден зважує, як далеко вглиб Росії дозволити Україні запускати армійські тактичні ракетні комплекси - відомі як ATACMS, або «Атака» - які Сполучені Штати вперше надали Києву минулого року. Дальність дії ПТРК становить близько 300 кіломтерів (190 миль).

У травні пан Байден неохоче погодився дозволити Україні запускати ПТРК на територію Росії для ураження військових баз, які були використані для нападу на українське прикордонне місто Харків. Ці повноваження поширювалися на відстань близько 90 кілометрів (60 миль). Але американські та європейські військові тепер заявляють, що Росія вивела 90 відсотків авіабаз, на яких базуються її бомбардувальники, за межі досяжності ATACMS.

«Ми втратили шанс атакувати їх, коли вони ще були в зоні досяжності», - сказав полковник Маркус Райзнер, який курує розвиток збройних сил в головній військовій академії Австрії і уважно стежить за тим, як використовується зброя у війні в Україні.

Експерти кажуть, що ПЗРК ATACMS також можуть бути націлені на російські наземні системи протиповітряної оборони, які загрожують українському флоту винищувачів F-16, що тільки-но зароджується.

Винищувачі F-16

Перша партія винищувачів F-16 американського виробництва - Україна не називає їхню кількість, але вважається, що це близько дюжини - прибула влітку цього року. Хоча українські офіційні особи заявляють, що спочатку вони будуть використовуватися для протиповітряної оборони, наприклад, для збивання російських крилатих ракет, очікується, що F-16 також будуть виконувати бойові завдання. За даними ВПС, при використанні в ролі наземних атак винищувачі мають дальність польоту близько 800 кілометрів (500 миль).

F-16 можуть відіграти вирішальну роль у боротьбі з керованими авіабомбами, які завдають ударів по населених пунктах і військових позиціях на сході України. Експерти кажуть, що Україна хоче використовувати F-16 для перехоплення російських військових літаків, щоб не дати їм випустити планерні бомби.

Президент Володимир Зеленський минулого місяця виступав перед журналістами перед одним із винищувачів F-16, переданих Україні. Єфрем Лукацький

Планерні бомби, багато з яких є старими боєголовками, які були оснащені висувними крилами і системами супутникової навігації, скидаються за десятки кілометів від кордону - поза межами досяжності українських зенітно-ракетних комплексів малої дальності.

Але залишається незрозумілим, чи полетить Україна на F-16 на російську територію, і країни НАТО, які надали ці літаки, розділилися в думках щодо того, чи варто це робити.

Але якщо вони перетнуть кордон, то зможуть вражати російські літаки ракетами середньої дальності, відомими як AMRAAM, які Сполучені Штати вже надіслали в Україну. Залежно від моделі, AMRAAMS можуть запускатися як з літака F-16, так і з наземної пускової установки ППО. За даними ВПС США, ракети можуть досягати цілей на відстані понад 50 кілометрів (30 миль).

JASSM, Storm Shadows і SCALP

Адміністрація Байдена також готова надати Україні крилаті ракети повітряного базування, які можуть використовуватися разом з F-16. Ці ракети, Joint Air-to-Surface Standoff Missiles, або JASSM, є старішими моделями, але вони мають дальність польоту близько 370 кілометрів (230 миль) і несуть боєголовку вагою 1000 фунтів. Вони можуть вражати цілі - такі як авіабази і склади боєприпасів - в глибині російської території, не залишаючи повітряного простору України.

Але американський чиновник заявив, що навіть якщо США вирішать відправити JASSM в Україну, вони не будуть доставлені протягом декількох місяців. І залишається незрозумілим, чи дозволить адміністрація Байдена запустити JASSM в Росію, на відміну від Криму та інших частин України, які контролюються Росією.

Великобританія і Франція вже надіслали Україні власні крилаті ракети повітряного базування, які до цього часу вразили російські цілі в Криму і в Чорному морі. Вони мають радіус дії близько 250 кілометрів (155 миль) і були запущені зі старіючого українського флоту винищувачів радянських часів і російського виробництва. Це практично однакові моделі ракет, вони відомі як Storm Shadows у Великій Британії і SCALPs у Франції.

Крилата ракета повітряного базування Storm Shadow/SCALP на виставці під час авіашоу поблизу Парижа минулого року. Бенуа Тесьє

Україна вже здатна наносити удари вглиб Росії за допомогою безпілотників власного виробництва і випробовує нову ракету класу «земля-земля» великої дальності, яку можна запускати, не питаючи дозволу Заходу. Цей потенціал внутрішнього виробництва був однією з причин, чому адміністрація Байдена не дозволяла використовувати американську зброю для цих атак.

Проте, коли йдеться про боротьбу з планерними бомбами, американські посадовці та експерти заявили, що Україні потрібно буде завдати удару вглиб Росії за допомогою поєднання винищувачів і наземних авіаційних систем - майже всі вони потребуватимуть схвалення Заходу.

«Коли Україна отримає нові західні озброєння і технології, вона зможе краще протистояти загрозі», - написали Джон Хен і Вільям Кортні, експерти з питань боєприпасів і колишні американські урядовці, в червні в аналітичній статті для корпорації RAND. «Але Заходу також потрібно буде проявити більшу гнучкість в умовах, які він ставить перед Україною щодо використання передових озброєнь».

У місті Полтава відбулися похорони жертв російської ракетної атаки на військовий навчальний центр, в результаті якої загинуло понад 50 осіб і понад 300 отримали поранення.

Сотні скорботних, в тому числі скорботні сім'ї, місцеві жителі і офіційні особи, зібралися в Успенському соборі міста, розташованому приблизно за 350 кілометрів (200 миль) на південний схід від Києва, на урочисту церемонію. Ридаючі родичі, багато з яких тримали в руках червоні гвоздики, стояли над трунами, розміщеними біля церкви, затягнутими в жовто-блакитні українські прапори. Під час служби пролунала сирена повітряної тривоги.

Мешканці стали на коліна в мовчазній шані, коли повз них проїхали гелікоптери з тілами загиблих, які прямували на військове кладовище за містом для поховання.

У місті Полтава відбулися похорони жертв російської ракетної атаки на військовий навчальний центр, в результаті якої загинуло понад 50 осіб і понад 300 отримали поранення.

Сотні скорботних, в тому числі скорботні сім'ї, місцеві жителі і офіційні особи, зібралися в Успенському соборі міста, розташованому приблизно за 350 кілометрів (200 миль) на південний схід від Києва, на урочисту церемонію. Ридаючі родичі, багато з яких тримали в руках червоні гвоздики, стояли над трунами, розміщеними біля церкви, затягнутими в жовто-блакитні українські прапори. Під час служби пролунала сирена повітряної тривоги.

Мешканці стали на коліна в мовчазній шані, коли повз них проїхали гелікоптери з тілами загиблих, які прямували на військове кладовище за містом для поховання.

Останніми тижнями Росія посилила ракетні та безпілотні атаки на українські міста, націлившись на енергетичну інфраструктуру по всій країні і завдаючи смертельних ударів по житлових кварталах.

Ці атаки підкреслили далекосяжні можливості Москви в той час, як Україна готується до того, що, ймовірно, буде ще однією важкою зимою, оскільки Росія продовжує руйнувати українську енергосистему, виводячи з ладу близько 70% генеруючих потужностей і перекриваючи тепло- і водопостачання.

Звуки вибухів прогриміли над українською столицею вночі, коли кілька російських ударних безпілотників були перехоплені протиповітряною обороною міста. Про постраждалих або серйозні пошкодження не повідомляється.

Військово-повітряні сили України заявили, що вночі над країною було запущено 67 безпілотників, а системи протиповітряної оборони були активні в 11 регіонах. П'ятдесят вісім безпілотників було збито, ще три знищено системами радіоелектронної боротьби.

Уламки одного з безпілотників були сфотографовані на вулиці біля Верховної Ради України. Прес-служба українського парламенту підтвердила, що фрагменти безпілотника були знайдені, але заявила, що жертв і пошкоджень будівлі парламенту немає.

У той же час, в результаті російського артилерійського обстрілу в суботу міста Костянтинівка на сході України загинуло четверо людей, ще троє отримали поранення, повідомив губернатор Донецької області Вадим Філашкін. За його словами, в результаті обстрілу було пошкоджено багатоповерхівку і місцеві лінії електропередач.

Пізно ввечері в п'ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що кількість загиблих в результаті нападу на Військовий інститут зв'язку в Полтаві 3 вересня зросла до 55 осіб, а 328 осіб отримали поранення.

«Сюди входять люди з важкими травмами, такими як ампутації та пошкодження внутрішніх органів», - сказав Зеленський, виступаючи на конференції за межами італійського міста Мілан.

«Наші люди перебувають під постійною загрозою російських ракетних ударів і ударів безпілотників - щоночі і щодня».

Зеленський повторив свій заклик до зняття обмежень на використання зброї, що постачається Заходом, для нанесення ударів по території Росії, додавши, що Україна нарощує власне виробництво зброї.

«Ми створюємо підпільні заводи з виробництва зброї, щоб українські солдати могли захистити себе, навіть якщо поставки від наших партнерів затримуються», - сказав він.

«Ми розробили нові безпілотники і ракети, і ми поступово повертаємо цю війну назад до Росії. Зрештою, (президент Росії Володимир) Путін відчує тиск і буде прагнути лише одного - миру».

Міністерство закордонних справ України також зробило в суботу заяву, в якій застерегло Іран від відправки зброї до Росії. Воно попередило Тегеран, що якщо ці повідомлення підтвердяться, це матиме «руйнівні наслідки» для українсько-іранських двосторонніх відносин.

Сполучені Штати поінформували союзників, що, на їхню думку, Іран передав Росії балістичні ракети малої дальності для її війни в Україні, за словами двох людей, знайомих з цим питанням. Вони не надають жодних подробиць про те, скільки зброї було доставлено або коли це могло статися, але підтверджують висновки американської розвідки. Вони говорили на умовах анонімності, щоб обговорити питання, яке не було розголошено публічно.

Київ продовжує наносити власні удари по Росії. У суботу губернатор Воронезької області Олександр Гусєв заявив, що удар безпілотника спричинив пожежу і детонацію «вибухонебезпечних предметів» у прикордонному російському регіоні.

У соціальних мережах він повідомив, що в Острогозькому районі області було оголошено надзвичайний стан і що кілька сіл було евакуйовано.

Він не вказав назви постраждалих сіл і закликав підписників не поширювати фото і відео з місця пожежі, які можуть бути географічно прив'язані. ___

Девіс вів репортаж з Манчестера, Англія. Євген Малолєтка та Олексій Бабенко з Полтави, Україна, і Дерек Гатопулос з Києва, Україна, надали свої матеріали.

Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю звернувся безпосередньо до західних військових лідерів із закликом пришвидшити постачання зброї після шквалу потужних російських ракетних ударів.

За словами пана Зеленського, кращий захист від таких ударів і можливість завдавати ударів у відповідь по цілях у Росії допомогли б Україні чинити військовий тиск на Москву, «щоб Росія була мотивована шукати миру». Він висловив жаль з приводу того, що заборона на запуск ракет і снарядів великої дальності, наданих Заходом, на території Росії зберігається.

Пан Зеленський виступив на конференції в Німеччині, присвяченій наданню зброї, а пізніше того ж дня - на форумі про майбутнє Європи в Італії, оскільки він проводить політику, яку він називає політикою поєднання військового тиску і дипломатії з метою припинення війни.

Президент України Володимир Зеленський у п'ятницю звернувся безпосередньо до західних військових лідерів із закликом пришвидшити постачання зброї після шквалу потужних російських ракетних ударів.

За словами пана Зеленського, кращий захист від таких ударів і можливість завдавати ударів у відповідь по цілях у Росії допомогли б Україні чинити військовий тиск на Москву, «щоб Росія була мотивована шукати миру». Він висловив жаль з приводу того, що заборона на запуск ракет і снарядів великої дальності, наданих Заходом, на території Росії зберігається.

Пан Зеленський виступив на конференції в Німеччині, присвяченій наданню зброї, а пізніше того ж дня - на форумі про майбутнє Європи в Італії, оскільки він проводить політику, яку він називає політикою поєднання військового тиску і дипломатії з метою припинення війни.

Пан Зеленський також повідомив, що не всі системи протиповітряної оборони, обіцяні союзниками України, прибули в країну. «Це те, про що було домовлено, і це те, що не було повністю виконано», - сказав він. «Світ має достатньо систем протиповітряної оборони, щоб російський терор не мав результатів, і я закликаю вас бути більш активними в цій війні з нами в сфері протиповітряної оборони».

Зустріч у Німеччині, відома як Рамштайнський формат, об'єднує генералів і міністрів оборони для координації поставок зброї для Києва. Вони відбуваються періодично і мають на меті задовольнити найнагальніші потреби української армії за рахунок пожертв від близько 50 країн.

Остання зустріч відбулася в червні, перед тим, як Україна здійснила несподівану наземну атаку на Росію, яка додала нову смугу фронту довжиною близько 100 кілометрів (60 миль) всередині Росії - і створила ще більшу потребу в новому озброєнні, якщо Україна хоче утримати цю територію. Атака не була скоординована з союзниками, заявили українські і західні офіційні особи.

У своєму вступному слові в Німеччині пан Зеленський розповів про те, що він назвав досягненнями за місяць вторгнення, захопивши 1200 квадратних кілометрів (500 квадратних миль) російської території, навіть незважаючи на те, що Росія просувається на сході України, погрожуючи захопити стратегічний центр Покровськ. Водночас, за словами пана Зеленського, за останній місяць українська армія вбила або поранила близько 6 000 російських солдатів на російській території. Це твердження неможливо було перевірити незалежним чином.

Зустрічі також відбулися після похмурої, майже двотижневої хвилі російських ракетних обстрілів території України, які деякі військові аналітики вважають принаймні частково відповіддю на наземне вторгнення. Зокрема, у вівторок було завдано удару по військовій академії в Полтаві, в результаті якого загинуло щонайменше 55 осіб і близько 300 отримали поранення.

Обстріли продовжилися в п'ятницю, коли Росія випустила залп з п'яти балістичних ракет «Іскандер» по центральному українському місту Павлоград, в результаті чого, за даними ВПС і місцевої влади, загинула щонайменше одна людина і ще 58 отримали поранення.

Пан Зеленський закликав розширити поставки винищувачів F-16, перші з яких прибули минулого місяця і спочатку використовувалися для збивання крилатих ракет і безпілотників, що вибухають. За словами військових аналітиків, Україна має менше підготовлених пілотів, ніж літаків. Минулого місяця один з нещодавно поставлених F-16 розбився, загинув пілот, під час виконання одного з перших бойових завдань для F-16 в Україні.

Виступаючи сьогодні ввечері в Черноббіо, Італія, на Форумі Амброзетті, присвяченому майбутньому Європи, пан Зеленський знову закликав до «протиповітряної оборони, щоб захистити себе». Він заявив, що Україна не буде використовувати ракети більшої дальності проти цивільних цілей.

«Ми хочемо використовувати їх лише на військових аеродромах», - сказав він. «Люди бояться, що ми нападемо на Кремль», - сказав він. «Шкода, що ми не можемо цього зробити». Але ракети, які він хоче, ніколи не зможуть долетіти так далеко, сказав він.

Наземна атака на Курську область на південному заході Росії, про яку пан Зеленський заявив раніше, підкреслила стратегічну мету президента Росії Володимира Путіна - захопити українську землю, а не захищати російську. Росія не відволікла сили від наступу на Донбасі на сході України на оборону в Курську.

«Путін хоче окупувати більшу частину України більше, ніж він хоче безпеки для Росії», - сказав пан Зеленський.

У четвер Путін підтвердив, що його армія зосередиться на просуванні на сході України, назвавши це своєю «першочерговою метою», а просування України вглиб Росії назвав помилкою, яка її «послабила». З наближенням російської армії до Покровська лікарі в п'ятницю евакуювали міську лікарню, яка спеціалізувалася на лікуванні поранень, отриманих під час бойових дій на Донбасі.

Пан Зеленський виступив після того, як Ллойд Остін III, міністр оборони США, відкрив зустріч на авіабазі Рамштайн у Німеччині, запевнивши у подальшій підтримці Заходу, навіть незважаючи на те, що Німеччина похитнулася під час бюджетної кризи, а Дональд Трамп припустив, що припинить американську допомогу, якщо переможе на виборах у США, а Україна відмовиться вступати в переговори про врегулювання.

Пан Остін сказав пану Зеленському, що країни, які підтримують Україну, «чують вашу терміновість» щодо постачання зброї. Він сказав, що Росія зараз «обороняється на своїй території», тоді як Україна все ще стикається з російським наступом на сході.

Пан Остін відзначив високу ціну, яку Росія заплатила за вторгнення, заявивши, що з 2022 року Росія втратила 350 000 солдатів убитими або пораненими. За його словами, Україна потопила або пошкодила 32 російських військово-морських судна і збила 97 бойових літаків.

Після завершення п'ятничної зустрічі пан Остін розповів про новий пакет американських озброєнь для України вартістю 250 мільйонів доларів, який включатиме боєприпаси для протиповітряної оборони, ракети, бронетехніку та артилерійські снаряди. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв надати 12 додаткових самохідних гаубиць.

Генерал Чарльз Браун-молодший, голова Об'єднаного комітету начальників штабів, заявив, що обговорив з головнокомандувачем Збройних сил України генералом Олександром Сирським питання балансування обмежених ресурсів України між обороною на Донбасі і вторгненням в Росію. За його словами, Україна також повинна створити резерви для майбутніх битв

Відповідаючи на запитання про надання Україні можливості наносити удари по території Росії американськими ракетами дальнього радіусу дії, пан Остін не надав жодних вказівок щодо позиції адміністрації, але сказав, що жодна нова зброя чи свобода її використання не змінить хід війни. «Це не просто щось одне, це комбінація здібностей», - сказав він.

Він високо оцінив українські безпілотники вітчизняного виробництва, які зараз вражають цілі в Росії на дальностях більших, ніж американські ракети, надані українській армії.

Ця зустріч стала 24-ю зустріччю у Рамштайнському форматі з квітня 2022 року. Особиста присутність пана Зеленського підкреслила чутливість моменту в новій, більш активній фазі війни.

Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння в Україні, сказав, що пан Зеленський, швидше за все, був присутній особисто, щоб привернути увагу до повільних поставок зброї навіть після того, як це було обіцяно західними країнами. «Процес йде повільно, - сказав він.

«Головне завдання Зеленського в Рамштайні - додати трохи адреналіну партнерам», - сказав пан Самусь.

Пан Зеленський заявив, що має намір представити план припинення війни президенту Байдену - і кандидатам на його місце, Камалі Гарріс і Трампу - під час візиту до Сполучених Штатів наприкінці цього місяця, який збігатиметься з Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй.

На форумі в Італії пан Зеленський знову заявив, що напад України на російську територію був превентивним і частиною його плану змусити Росію до переговорів. Для цього, за його словами, «Україна має бути сильнішою, а Росія - слабшою», але не надав жодних інших деталей.

Пан Путін відкинув процес українського врегулювання, але заявив, що був би готовий відновити переговори на умовах, які вперше обговорювалися на переговорах у Стамбулі на початку повномасштабного вторгнення.

Російські ракети, які у вівторок влучили в українську військову академію, виявилися настільки смертоносними, тому що у курсантів було лише дві хвилини, щоб сховатися в бомбосховищі, а уламки від вибухів заблокували аварійні виходи, заявив у середу директор академії.

Ігор Мацюк, директор академії, розповів, що вибух стався в той час, коли в академії, розташованій у східному місті Полтава, йшли заняття, і більшість курсантів були в аудиторіях. Багато курсантів, які навчалися в аудиторіях, розташованих поруч з укриттям, вижили, в той час як ті, що знаходилися далі, зазнали більшої кількості загиблих і поранених, сказав пан Мацюк на прес-конференції.

За його словами, два з шести аварійних виходів були заблоковані, а внутрішні коридори, якими учні могли б скористатися для втечі, обвалилися.

Російські ракети, які у вівторок влучили в українську військову академію, виявилися настільки смертоносними, тому що у курсантів було лише дві хвилини, щоб сховатися в бомбосховищі, а уламки від вибухів заблокували аварійні виходи, заявив у середу директор академії.

Ігор Мацюк, директор академії, розповів, що вибух стався в той час, коли в академії, розташованій у східному місті Полтава, йшли заняття, і більшість курсантів були в аудиторіях. Багато курсантів, які навчалися в аудиторіях, розташованих поруч з укриттям, вижили, в той час як ті, що знаходилися далі, зазнали більшої кількості загиблих і поранених, сказав пан Мацюк на прес-конференції.

За його словами, два з шести аварійних виходів були заблоковані, а внутрішні коридори, якими учні могли б скористатися для втечі, обвалилися.

Коли пролунала повітряна тривога, «всі почали бігти до сховища», - розповів Андрій, курсант, якого ми опитали в лікарні, коли він відвідував поранених друзів, і який попросив називати його лише на ім'я. Він добіг до укриття саме тоді, коли «почувся страшенний гуркіт і земля затряслася», - сказав він, похмуро додавши: «Мені вдалося залізти в укриття, на відміну від інших».

За словами пана Мацюка, протягом семи хвилин після того, як пролунав сигнал тривоги, академія евакуювала понад 1 000 осіб.

Черга в поліклініці в Полтаві в середу, щоб здати кров після російської атаки. Девід Гуттенфельдер

До кінця середи кількість загиблих зросла до 53 осіб, 297 людей були поранені і п'ятеро зникли безвісти, і, як вважають рятувальники, знаходяться під завалами цегли і балок на місці аварії. Також було пошкоджено медичну клініку, яка була частиною військового комплексу.

Парламент України планує провести в четвер слухання з розслідування цього удару. Але цей напад висвітлив проблему підготовки солдатів до війни, адже будь-яке скупчення солдатів, навіть далеко від лінії фронту, стає мішенню.

Один з високопоставлених законодавців сказав, що наявність такої кількості військовослужбовців в одному відомому місці, вразливому для балістичних ракет, які летять зі швидкістю, що у багато разів перевищує швидкість звуку, викликає питання до українського військового керівництва.

«Військова підготовка проходила в будівлі, про яку всі знали, - сказав в інтерв'ю депутат Роман Костенко, голова комітету з питань оборони та розвідки Верховної Ради і полковник української армії. «Це найбільша проблема».

За його словами, вже під час війни солдати гинули від ракетних ударів по казармах на базах, які використовувалися роками. Ближче до лінії фронту українські солдати розосереджуються, часто живучи в покинутих будинках у селах.

Пораненого чоловіка доставили в реанімаційне відділення лікарні в середу. Девід Гуттенфельдер

Андрій, курсант лікарні, і двоє інших курсантів розповіли, що перед ударом ніхто з курсантів не стояв у строю і не збирався на церемонію.

Російські ракетні удари можуть бути примхливими, іноді влучаючи точно і з летальним ефектом, а іноді відхиляючись від цілей, залишаючи лише зяючі воронки на автостоянках або в полях.

Відтоді, як дев'ять днів тому Росія почала посилений шквал дальніх ударів по Україні, в країну влетіли сотні ракет і безпілотників. Внаслідок удару по західному місту Львову в середу загинуло семеро людей, в тому числі четверо членів однієї сім'ї. Жоден з них не був настільки смертоносним, як атака на Полтаву.

Рятувальна операція в місті у вівторок ввечері і в середу була жахливою і виснажливою, оскільки рятувальники, вкриті пилом, витягали з-під завалів тіла загиблих, у деяких з яких були відсутні кінцівки. Роботу переривали 13 повітряних тривог у вівторок і середу, коли Росія підняла в повітря літаки, які могли випустити ракети; активність російських літаків викликає тривогу, навіть якщо ракети не були випущені.

Пожежник Дмитро, який попросив назвати його лише на ім'я, сказав, що повторні тривоги сповільнили рятувальні роботи, але він і його колеги навчилися працювати, часто залишаючи місце події на короткий час на випадок повторної атаки. «Ми робимо це часто», - сказав він.

Українські рятувальники розбирають у вівторок зруйнований поверх військового навчального закладу в українському місті Полтава. Девід Гуттенфельдер

Лікарні переповнені пораненими. В обласній лікарні ім. Скліфосовського заплакана мати намагалася побачити свого сина у відділенні інтенсивної терапії, але їй сказали, що його стан занадто нестабільний для відвідування. Люди входили і виходили з лікарні, їхні голоси тремтіли, коли вони повідомляли новини родичам по телефону. «Він кричить від болю», - сказала одна мати.

Близько полудня в середу під завалами рятувальники врятували молоду жінку, яка все ще була жива. Це було більш ніж через 24 години після ракетного удару, коли шанси знайти людей живими зменшуються. Її, непритомну і з синцями, швидка допомога доставила до лікарні.

Сотні людей прийшли здати кров, утворивши довгу зміїсту чергу під горіховими деревами на подвір'ї лікарні. У середу 255 осіб здали кров у місцевому центрі крові, повідомив головний лікар Володимир Рудіков, і полтавські лікарні були повністю забезпечені кров'ю.

У перші хвилини після вибуху у вівторок 32-річна Валерія Нор побігла до дитячого садка, розташованого неподалік від військового об'єкту, щоб перевірити, як там її 3-річна донька. За її словами, в околицях школи розбіглися солдати і курсанти, деякі з них були залиті кров'ю. Вони перев'язували один одному рани.

Вони перев'язували рани один одному, а місцеві жителі допомагали, розповіла вона. У деяких солдатів кров текла з вух.

Чоловік пані Нор, лікар, побіг надавати допомогу пораненим, поки вона купувала воду і сік для шокованих курсантів.

«На початку цієї війни ми думали, що візьмемо дітей і втечемо, якщо пролунає хоча б один вибух поблизу, - сказала вона. «Але ми не втекли. Ми приїхали в епіцентр, щоб допомогти».

У середу в лікарні батьки та друг пораненого солдата чекали на новини про його стан.

«Я не знаю, які у нього поранення, - сказала мати солдата, яка назвала лише своє ім'я - Наталя. «Головне, що він живий».

Юрій Шивала підготував репортаж з Полтави, Україна.

Ендрю Крамер - керівник київського бюро The Times, який висвітлює війну в Україні з 2014 року.

Марія Варенікова висвітлює Україну та її війну з Росією.

За словами американських чиновників, Сполучені Штати планують оприлюднити в середу обвинувальні акти, які звинувачують Росію у спробі вплинути на вибори в листопаді, використовуючи свої державні ЗМІ для просування повідомлень, що розділяють суспільство, та дезінформації.

Звинувачення є частиною більш широких федеральних зусиль, спрямованих на протидію спробам Кремля вплинути на результати голосування. У середу Міністерство фінансів має оголосити про введення санкцій, а Державний департамент - про нові заходи проти росіян, причетних до спроб вплинути на вибори.

Американські чиновники посилюють свої попередження щодо спроб Росії вплинути на вибори. Американські шпигунські агентства оцінили, що Кремль надає перевагу колишньому президенту Дональду Трампу, а не віце-президенту Камалі Гарріс у листопадовому конкурсі, оскільки він більш скептично ставиться до підтримки України з боку США.

За словами американських чиновників, Сполучені Штати планують оприлюднити в середу обвинувальні акти, які звинувачують Росію у спробі вплинути на вибори в листопаді, використовуючи свої державні ЗМІ для просування повідомлень, що розділяють суспільство, та дезінформації.

Звинувачення є частиною більш широких федеральних зусиль, спрямованих на протидію спробам Кремля вплинути на результати голосування. У середу Міністерство фінансів має оголосити про введення санкцій, а Державний департамент - про нові заходи проти росіян, причетних до спроб вплинути на вибори.

Американські чиновники посилюють свої попередження щодо спроб Росії вплинути на вибори. Американські шпигунські агентства оцінили, що Кремль надає перевагу колишньому президенту Дональду Трампу, а не віце-президенту Камалі Гарріс у листопадовому конкурсі, оскільки він більш скептично ставиться до підтримки України з боку США.

Міністерство юстиції та ФБР розслідують справи кількох американців, яких звинувачують у свідомому поширенні неправдивих кремлівських наративів. Але офіційні особи підкреслюють, що вони не мають на меті обмежити свободу слова. Американці, які просто повторюють або поширюють історії, які вони бачили в російських державних ЗМІ, не є об'єктом розслідування в рамках цих зусиль, заявили офіційні особи.

Сполучені Штати заявили, що російські спецслужби використовують державний телеканал RT для поширення дезінформації за допомогою ботів та інших засобів. Американські чиновники уважно стежать за тим, як Кремль і його шпигунські служби використовують RT для впливу на вибори.

Генеральний прокурор США Меррік Гарланд проводить у середу засідання робочої групи Міністерства юстиції з розслідування загроз виборчим процесам і, як очікується, оголосить обвинувальні висновки та детально розповість про останні зусилля уряду, спрямовані на припинення російського втручання. У засіданні візьмуть участь інші посадовці, зокрема Крістофер А. Рей, директор ФБР, та Метью Г. Олсен, голова Відділу національної безпеки Міністерства юстиції.

Сполучені Штати були спіймані на гарячому у 2016 році, коли їхні шпигунські агентства дізналися про спроби Росії вплинути на голосування від імені пана Трампа і запізнилися з попередженням громадськості. На наступних виборах американські спецслужби діяли більш агресивно, оперативно повідомляючи про спроби Росії, Китаю та Ірану вплинути на американські вибори.

Але чиновники кажуть, що цього року боротися з втручанням у вибори було складніше. Деякі американці, особливо прихильники пана Трампа, сприймають звинувачення в тому, що Росія поширює дезінформацію, як спроби підірвати їхні погляди і політичні позиції.

Сполучені Штати вжили певних заходів проти російських організацій, які, на їхню думку, намагаються впливати на американську політику. У березні Міністерство фінансів наклало санкції на російську групу, яка сприяла створенню сайтів фейкових новин, що поширюють дезінформацію.

Значна частина цієї дезінформаційної кампанії була спрямована на те, щоб зірвати військове фінансування України під час суперечливого голосування в Конгресі цього року.

Війна в Україні зробила вибори в США одними з найбільш важливих для президента Росії Володимира Путіна. Очікується, що пані Гарріс продовжить енергійну підтримку України адміністрацією Байдена, тоді як пан Трамп пообіцяв швидко закінчити війну, змусивши сторони сісти за стіл переговорів. Його кандидат на посаду віце-президента, Джей Ді Венс, зневажливо висловився про надання фінансування Україні.

У середу ввечері правляча партія України, під керівництвом Давида Арахамії, оголосила про нові кандидатури на дев'ять ключових урядових посад, продовжуючи масштабну реформу президентської адміністрації, ініційовану Володимиром Зеленським. Цей крок, що відбувається на тлі тривалої війни та напередодні вирішального візиту Зеленського до Сполучених Штатів, має на меті впровадити "нову енергію" у державні інституції, як сам зазначив президент.

Якщо парламент підтримає кандидатів, очікується, що одним із головних призначень стане заміна Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ. Кулеба, який подав у відставку раніше того ж дня, поступиться місцем Андрію Сибізі, досвідченому дипломату, що останнім часом працював першим заступником міністра закордонних справ України. За час свого перебування на посаді Кулеба став символом української дипломатії під час війни, відіграючи ключову роль у забезпеченні постачання важливих оборонних систем, таких як Patriot, від Сполучених Штатів та Німеччини.

Андрій Сибіга, новий претендент на пост міністра закордонних справ, має тривалу кар'єру в дипломатичній службі і з 2021 року працював в Офісі президента. Його призначення свідчить про прагнення зберегти безперервність у зовнішній політиці України, водночас вводячи нову фігуру в один із ключових урядових органів.

У середу ввечері правляча партія України, під керівництвом Давида Арахамії, оголосила про нові кандидатури на дев'ять ключових урядових посад, продовжуючи масштабну реформу президентської адміністрації, ініційовану Володимиром Зеленським. Цей крок, що відбувається на тлі тривалої війни та напередодні вирішального візиту Зеленського до Сполучених Штатів, має на меті впровадити "нову енергію" у державні інституції, як сам зазначив президент.

Якщо парламент підтримає кандидатів, очікується, що одним із головних призначень стане заміна Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ. Кулеба, який подав у відставку раніше того ж дня, поступиться місцем Андрію Сибізі, досвідченому дипломату, що останнім часом працював першим заступником міністра закордонних справ України. За час свого перебування на посаді Кулеба став символом української дипломатії під час війни, відіграючи ключову роль у забезпеченні постачання важливих оборонних систем, таких як Patriot, від Сполучених Штатів та Німеччини.

Андрій Сибіга, новий претендент на пост міністра закордонних справ, має тривалу кар'єру в дипломатичній службі і з 2021 року працював в Офісі президента. Його призначення свідчить про прагнення зберегти безперервність у зовнішній політиці України, водночас вводячи нову фігуру в один із ключових урядових органів.

Політичні зміни на тлі загострення бойових дій

Ці політичні перестановки відбуваються на тлі нових успіхів Росії на полі бою та посилення ракетних ударів, зокрема по Львову, історичному центру на заході України, де внаслідок останньої атаки загинуло семеро людей. Зеленський вказав, що зміни в уряді спрямовані на зміцнення державних інституцій, необхідне для протистояння російській агресії та підготовки до нової фази війни та дипломатії.

Призначення Андрія Сибіги відбувається на тлі очікуваного візиту Зеленського до Вашингтону, де він планує представити новий "план перемоги" у війні. Цей план має бути обговорений не тільки з президентом США Джо Байденом, а й з потенційними кандидатами на пост президента Сполучених Штатів, включаючи віцепрезидента Камалу Гарріс та Дональда Трампа. Спроба забезпечити довгострокову підтримку США є одним із ключових пріоритетів українського лідера на міжнародній арені.

Ключові зміни в уряді

Крім заміни Кулеби, ще кілька високопосадовців також отримали нові призначення або подали у відставку. Олександр Камишин, міністр, відповідальний за виробництво озброєнь, залишить свою посаду і перейде до Офісу президента, де продовжить працювати над питаннями озброєнь та інфраструктури. Це рішення вказує на прагнення посилити контроль над стратегічними галузями, такими як військова промисловість.

Ще однією важливою фігурою серед нових призначень є Ольга Стефанішина, яка раніше обіймала посаду віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Її кандидатура на посаду міністра юстиції стала сигналом того, що боротьба з корупцією залишається пріоритетом уряду. На думку аналітиків, призначення Стефанішиної може допомогти зміцнити зусилля України на шляху до членства в Європейському Союзі.

Оглядачі зазначають, що хоча ці перестановки не передбачають фундаментальних змін у внутрішній чи зовнішній політиці України, вони є частиною ширшої стратегії підготовки до нових викликів у війні. За словами Михайла Мінакова, старшого радника з України в Інституті Кеннана Центру Вудро Вільсона, ці зміни обговорювалися з лютого, але Зеленський вирішив діяти зараз, бо "Україна повинна підготуватися до нової фази війни та дипломатії".

Підтримка Заходу та внутрішня критика

Проте не всі позитивно оцінили ці зміни. Деякі критики зазначають, що такі масштабні кадрові перестановки у важкий момент війни можуть бути необачними і посилюють концентрацію влади в руках президента. Особливо занепокоєння викликає можливість зростання впливу голови Офісу президента Андрія Єрмака, який є одним із найвпливовіших людей в оточенні Зеленського. Деякі політичні аналітики, такі як Євген Магда, зазначають, що ці зміни можуть сприяти посиленню влади Єрмака за рахунок парламенту та кабінету міністрів.

"Це може означати збільшення впливу Єрмака", — сказав Магда, додавши, що такі перестановки зменшують роль парламенту у прийнятті рішень.

Незважаючи на критику, ці зміни відображають готовність Зеленського до адаптації в умовах війни. Президент намагається створити команду, яка зможе ефективно реагувати на нові виклики як на полі бою, так і в дипломатичних переговорах. Успіх цих перестановок залежатиме від того, наскільки нові міністри зможуть забезпечити ефективне управління в умовах тривалої війни.

Кадрові зміни в уряді України є свідченням того, що Зеленський прагне зберегти контроль над ситуацією, готуючи країну до нових викликів. Чи допоможуть ці перестановки Україні зміцнити свої позиції як на полі бою, так і на міжнародній арені, покаже час.

Український оператор атомної енергетики заявив у середу, що нещодавні російські обстріли енергосистеми країни спричинили ускладнення на одній з атомних електростанцій, що змусило її тимчасово зменшити виробництво енергії.

Російські обстріли енергосистеми спричинили «значні коливання» в потоці енергії, що забезпечує роботу Южно-Української атомної електростанції, що призвело до «дефекту» на одному енергоблоці, йдеться в заяві оператора, НАЕК «Енергоатом».

Як тільки потік електроенергії на станцію буде нормалізовано, проблема буде вирішена, написав «Енергоатом».

Український оператор атомної енергетики заявив у середу, що нещодавні російські обстріли енергосистеми країни спричинили ускладнення на одній з атомних електростанцій, що змусило її тимчасово зменшити виробництво енергії.

Російські обстріли енергосистеми спричинили «значні коливання» в потоці енергії, що забезпечує роботу Южно-Української атомної електростанції, що призвело до «дефекту» на одному енергоблоці, йдеться в заяві оператора, НАЕК «Енергоатом».

Як тільки потік електроенергії на станцію буде нормалізовано, проблема буде вирішена, написав «Енергоатом».

Хоча проблеми на станції виявилися тимчасовими, заява підкреслила загрози для українських атомних електростанцій, оскільки Росія неодноразово завдавала ударів по інфраструктурі країни.

Рафаель Гроссі, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії, ядерного наглядового органу ООН, під час візиту до Києва цього тижня заявив, що російські обстріли української електромережі становлять значний ризик для атомних станцій, які постачають близько половини енергії в Україні.

«Безпека роботи атомних електростанцій залежить від стабільного та надійного підключення до електромережі, - сказав він. «В результаті війни ситуація стає все більш вразливою і потенційно навіть небезпечною в цьому відношенні».

Київ, Україна — Останні кадрові зміни в уряді президента Володимира Зеленського не вказують на фундаментальні зміни у внутрішній чи зовнішній політиці, проте вони відбуваються в динамічний момент війни, коли Росія посилює повітряні удари і поступово просувається на сході України. Очікується, що Зеленський вирушить до Сполучених Штатів через кілька тижнів, де результати листопадових виборів можуть вплинути на підтримку Вашингтоном його військових зусиль.

Хоча перестановки обговорювалися протягом тривалого часу — і поки що невідомо, хто займе звільнені посади — це рішення є визнанням Зеленського того, що "Україна повинна підготуватися до нової фази війни і нової фази дипломатії, і він хотів би бачити нових менеджерів для цих процесів", сказав Михайло Мінаков, старший радник по Україні в Інституті Кеннана Центру Вудро Вільсона.

Він та інші аналітики відзначили, що до цього часу в команді президента під час війни була незвичайна стабільність. За словами Мінакова, перестановки обговорювалися місяцями, вперше — на початку року, а потім — навесні.

Київ, Україна — Останні кадрові зміни в уряді президента Володимира Зеленського не вказують на фундаментальні зміни у внутрішній чи зовнішній політиці, проте вони відбуваються в динамічний момент війни, коли Росія посилює повітряні удари і поступово просувається на сході України. Очікується, що Зеленський вирушить до Сполучених Штатів через кілька тижнів, де результати листопадових виборів можуть вплинути на підтримку Вашингтоном його військових зусиль.

Хоча перестановки обговорювалися протягом тривалого часу — і поки що невідомо, хто займе звільнені посади — це рішення є визнанням Зеленського того, що "Україна повинна підготуватися до нової фази війни і нової фази дипломатії, і він хотів би бачити нових менеджерів для цих процесів", сказав Михайло Мінаков, старший радник по Україні в Інституті Кеннана Центру Вудро Вільсона.

Він та інші аналітики відзначили, що до цього часу в команді президента під час війни була незвичайна стабільність. За словами Мінакова, перестановки обговорювалися місяцями, вперше — на початку року, а потім — навесні.

У середу український лідер заявив, що зміни принесуть "нову енергію" його адміністрації. "Ці кроки пов’язані з посиленням нашої держави в різних сферах", — сказав він під час зустрічі у Києві з прем'єр-міністром Ірландії Саймоном Гаррісом. Він відмовився коментувати, де можуть опинитися деякі з міністрів, які подали у відставку, у межах цього перегляду.

"Це стиль роботи Зеленського", — зазначив Володимир Фесенко, український політичний аналітик. "Коли він бачить застій у роботі, він змінює людей", — додав він. "Він вважає, що нові люди будуть більш мотивовані і принесуть нові ідеї".

Раніше Зеленський звільнив лише кількох міністрів після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, сказав Мінаков. Це створило стабільність, але також призвело до звинувачень у замкнутому керівництві, яке опирається змінам. Сам Зеленський зазнавав критики за те, що використовував свої воєнні повноваження для зміцнення своїх політичних позицій.

Деякі аналітики та критики адміністрації попереджали, що урядові перестановки можуть ще більше сконцентрувати владу в руках президента, якщо він призначить лояльних людей, які не схильні кидати виклик йому чи впливовому голові Офісу президента Андрію Єрмаку.

Перестановки можуть призвести до "збільшення впливу Єрмака", сказав Євген Магда, український політичний аналітик, додавши, що більше повноважень в Офісі президента відбувається за рахунок парламенту та міністрів, яких затверджує парламент.

Мінаков сказав, що він спілкувався з кількома депутатами вранці у середу — після того, як спікер парламенту оголосив, що близько півдюжини високопоставлених осіб подали у відставку, — які не знали про перестановки, поки не прочитали про це у ЗМІ. Це підкреслює зменшену роль парламенту з початку повномасштабної війни.

"Згідно із законом, кабінет міністрів та парламент є настільки ж важливими, як і президент, але на практиці ми бачимо, що всі рішення приймаються в Офісі президента", — сказав він.

Найчутливішим є ймовірне рішення замінити міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, враховуючи його роль у побудові дипломатичної підтримки та допомогу в зусиллях України щодо забезпечення ключових західних озброєнь.

Мінаков зазначив, що зміни в політиці, які обговорюються в Офісі президента протягом місяців, включають стратегічний перегляд економічної політики країни, яка до цього часу була обережною. Недавнє звільнення заступника голови Офісу президента України Ростислава Шурми, який відповідав за економічну та енергетичну політику, свідчить про те, що можуть бути нові підходи до питань, пов’язаних зі стабільністю економіки.

Аналітики зазначають, що нові міністри можуть допомогти уряду впоратися з деякими найскладнішими проблемами, включаючи корупцію. У межах перестановок Зеленський планує оголосити нового міністра юстиції одночасно зі змінами в Державному бюро розслідувань (ДБР) та Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), які займаються питаннями корупції.

Ці кроки відображають намагання президента збалансувати збереження підтримки з боку західних партнерів, які наполягають на боротьбі з корупцією, з потребою у стабільному внутрішньому управлінні на тлі тривалої війни.

Для Зеленського ці перестановки також є способом продемонструвати здатність до динамічного керівництва, яке відповідає на виклики, що постають перед країною у війні з Росією. Заміна ключових фігур може свідчити про бажання адаптуватися до змінюваних обставин як на полі бою, так і в дипломатичному просторі.

Проте, наскільки ці зміни зможуть покращити ситуацію в країні, ще належить побачити. Аналітики вважають, що успіх буде залежати від того, наскільки нові призначенці зможуть забезпечити необхідну динаміку та ефективність у відповідь на виклики, що постають перед Україною у цей критичний період.

Київ, Україна — Коли у лютому 2022 року російські війська перейшли український кордон, розпочавши повномасштабне вторгнення, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба порівняв цей напад з агресією нацистської Німеччини під час Другої світової війни. «Україна перемогла це зло і переможе це», — написав тоді пан Кулеба у своєму Twitter, чітко визначивши завдання для своєї країни: «Зупинити Путіна».

Ці слова стали не лише його особистим гаслом, але й центральним меседжем на всіх дипломатичних фронтах, де Кулеба впродовж 30 місяців зміцнював міжнародну підтримку для України. Його зусилля у залученні нових і старих союзників зробили його одним із найвпізнаваніших облич, що представляють справу Києва.

Минулої середи Дмитро Кулеба став найвищим за рангом посадовцем уряду, який, за словами спікера Верховної Ради, подав у відставку. Це рішення виглядає найбільшим кадровим перетасуванням в уряді президента Володимира Зеленського з початку війни — крок, який сам Зеленський назвав необхідним для досягнення всіх потрібних результатів. Однак сам Кулеба публічно не коментував свою відставку.

Київ, Україна — Коли у лютому 2022 року російські війська перейшли український кордон, розпочавши повномасштабне вторгнення, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба порівняв цей напад з агресією нацистської Німеччини під час Другої світової війни. «Україна перемогла це зло і переможе це», — написав тоді пан Кулеба у своєму Twitter, чітко визначивши завдання для своєї країни: «Зупинити Путіна».

Ці слова стали не лише його особистим гаслом, але й центральним меседжем на всіх дипломатичних фронтах, де Кулеба впродовж 30 місяців зміцнював міжнародну підтримку для України. Його зусилля у залученні нових і старих союзників зробили його одним із найвпізнаваніших облич, що представляють справу Києва.

Минулої середи Дмитро Кулеба став найвищим за рангом посадовцем уряду, який, за словами спікера Верховної Ради, подав у відставку. Це рішення виглядає найбільшим кадровим перетасуванням в уряді президента Володимира Зеленського з початку війни — крок, який сам Зеленський назвав необхідним для досягнення всіх потрібних результатів. Однак сам Кулеба публічно не коментував свою відставку.

Будучи головним дипломатом України, Кулеба неодноразово виступав за надання як військової, так і політичної підтримки. Його діяльність була зосереджена на досягненні двох головних цілей: переконати США і Німеччину у необхідності постачання Україні систем протиповітряної оборони Patriot, щоб захистити країну від російських ракетних ударів, і просувати прагнення України до членства у НАТО та Європейському Союзі.

«Україна — це єдина країна у світі, яка щоденно піддається атакам балістичних ракет», — заявив Кулеба на пресбрифінгу у березні. «Patriots повинні бути розгорнуті тут, в Україні, для захисту реальних людських життів, а не залишатися там, де загроза ракетних ударів відсутня».

Дмитро Кулеба також активно просував найбільш амбітні дипломатичні цілі України: вступ до НАТО та членство в Європейському Союзі. Обидва ці напрями зустрічали опір з боку деяких союзників, які побоювалися, що надання Україні членства спровокує Кремль на ще більш агресивні дії.

Кар'єрний дипломат, Кулеба приєднався до Міністерства закордонних справ України після закінчення Київського університету імені Тараса Шевченка, де вивчав міжнародне право. Згідно з його офіційною біографією, він займав посади в Європейській Раді, був послом з особливих доручень, відповідальним за онлайн-дипломатію, та очолював Український інститут, який займався культурною дипломатією.

У 2020 році, у віці 38 років, він став міністром закордонних справ. Кулеба став першим українським міністром, який відвідав Африку, а в липні 2023 року здійснив поїздку до Китаю.

У 2021 році, коли Росія почала переміщати війська до кордонів з Україною, чиновники в Києві почали бити на сполох через можливе вторгнення. Тоді Кулеба почав активно шукати підтримку на випадок війни. Того року він щонайменше двічі відвідував Вашингтон, де зустрічався з держсекретарем США Ентоні Дж. Блінкеном, намагаючись відновити відносини України з США після того, що він назвав «важким періодом» у двосторонніх відносинах під час президентства Дональда Дж. Трампа, який був нерішучим у діях проти Росії.

У вівторок увечері, ще до того, як його відставка стала відомою, Дмитро Кулеба дав інтерв'ю CNN, де повторив свої основні тези. Вже в середу вранці, після чергової смертоносної атаки Росії, він написав у соціальних мережах: «Я закликаю всі столиці, міністрів, міжнародні організації та інших рішуче засудити воєнний злочин Росії проти мирних жителів».

Зусилля Кулеби на дипломатичному фронті залишили глибокий слід у міжнародній політиці. Вони продемонстрували, що навіть під час війни країна може бути активним учасником глобальної дипломатії, відстоюючи свої інтереси та змушуючи світ звертати увагу на несправедливість.

Успіхи та досягнення Кулеби не можна недооцінювати. Завдяки його зусиллям Україна отримала не лише військову допомогу, але й підтримку у міжнародних організаціях, зокрема у ООН та Раді Європи. Він став голосом, який постійно нагадував світу про трагедію, що відбувається в Україні, і про необхідність підтримки у боротьбі з російською агресією.

У той час, як країна продовжує свою боротьбу за свободу та незалежність, спадщина Кулеби як одного з головних архітекторів міжнародної підтримки України залишиться важливою сторінкою в історії української дипломатії. Його робота показала, що навіть у найтемніші часи, коли здавалося, що світ може забути про Україну, були люди, готові не лише захищати її інтереси, але й боротися за майбутнє, в якому країна буде вільною і суверенною.

Для багатьох українців Дмитро Кулеба став символом стійкості та непохитності. Він показав, що дипломатія може бути зброєю, яка не менш важлива за танки і ракети, і що у боротьбі за свободу слова та правду завжди знайдуться ті, хто готовий стати на її захист.

За словами Володимира Рогова, призначеного Кремлем окупаційного чиновника на півдні України, в Полтавському інституті військового зв'язку проводяться навчання з радіолокації та радіоелектронної боротьби.

Точний режим навчання в інституті невідомий. Але аналітики британської компанії Janes, що займається оборонною розвідкою, стверджують, що відеоматеріали та інша рекламна інформація на сайті інституту демонструють обладнання радіо- та радіоелектронної боротьби, що використовується у військових цілях.

Український чиновник також підтвердив, що об'єкт використовувався з цією метою. Чиновник говорив на умовах анонімності, щоб не розголошувати чутливу військову інформацію.

За словами Володимира Рогова, призначеного Кремлем окупаційного чиновника на півдні України, в Полтавському інституті військового зв'язку проводяться навчання з радіолокації та радіоелектронної боротьби.

Точний режим навчання в інституті невідомий. Але аналітики британської компанії Janes, що займається оборонною розвідкою, стверджують, що відеоматеріали та інша рекламна інформація на сайті інституту демонструють обладнання радіо- та радіоелектронної боротьби, що використовується у військових цілях.

Український чиновник також підтвердив, що об'єкт використовувався з цією метою. Чиновник говорив на умовах анонімності, щоб не розголошувати чутливу військову інформацію.

Радіоелектронна боротьба - це боротьба за допомогою електромагнітних хвиль, використання радіосигналів для перекриття каналів зв'язку з безпілотниками і військами, визначення місцезнаходження цілей, виведення з ладу радарів і введення в оману керованих озброєнь. Хоча це не нова форма ведення бойових дій, стрімкий розвиток технології створив те, що Пентагон у червні назвав «новими і постійними викликами», пов'язаними з «електромагнітними перешкодами в Україні, що постійно змінюються».

Лише кілька місяців тому, за словами експертів, Росія продемонструвала перевагу над Україною в глушінні і підробці вхідних безпілотників і ракет, які спрямовуються за допомогою радіочастотних і GPS систем. Відтоді Україна та її союзники активізували зусилля з протидії тактиці радіоелектронної боротьби Москви і навесні цього року розгорнули 48 комплексів «Шатро 50-1М» для виведення з ладу або перенаправлення російських безпілотників у Харківській і Донецькій областях.

Система «Шатро», вироблена в Україні, порушує радіозв'язок безпілотників, що наближаються, в радіусі близько 275 ярдів. Системи були передані Петром Олексійовичем Порошенком, українським політиком і колишнім президентом.

«Ми запускаємо нову програму - окопну радіоелектронну боротьбу, яка захищає військових безпосередньо на передовій, - сказав тоді пан Порошенко у своїй заяві. «Вона безпосередньо захищає командні пункти, окопи і підрозділи».

За словами аналітиків Janes, це була лише одна з безлічі програм радіоелектронної боротьби і систем протидії їм, які Україна розгорнула за останні місяці, деякі з них були зроблені в Україні, а деякі - надані Заходом.

Але колишній голова військового комітету НАТО попередив у травні, що Захід ще не готовий протистояти майстерності Росії в галузі радіоелектронної боротьби.

В Україні «ми зараз спостерігаємо найбільш щільне і небезпечне електромагнітне операційне середовище, яке ми коли-небудь бачили», - заявив на конференції в Осло Стюарт Піч, головний маршал британських ВПС у відставці. «Росія ніколи не припиняла займатися РЕБ, вона ніколи не припиняла продовжувати інвестувати. Нам потрібно вчитися в українців, які борються за своє життя і свою країну».

Полтава, Україна — Наступного дня після руйнівного ракетного удару, який забрав життя понад 50 людей, вулиці Полтави, зазвичай спокійного міста в центральній Україні, перетворилися на місце трагедії. Військова академія, що була в епіцентрі вибуху, тепер виглядає як поле битви: розкидані цеглини, уламки, постійний гул роботи рятувальників, які шукають вижилих серед руїн.

У середу вранці, після виснажливої ночі, рятувальники, зморені безперервною працею, відпочивали просто неба, використовуючи свої шоломи як подушки. Навколо лежали рятувальні собаки, готові в будь-який момент повернутися до роботи. Під променями прожекторів їхні уніформи, вкриті бетонним пилом, здавалися майже блискучими.

Згідно з повідомленнями заступника міського голови Валерія Пархоменка, у результаті атаки було поранено 277 людей. Лікарні міста були переповнені пораненими, медичний персонал працював на межі можливостей.

Полтава, Україна — Наступного дня після руйнівного ракетного удару, який забрав життя понад 50 людей, вулиці Полтави, зазвичай спокійного міста в центральній Україні, перетворилися на місце трагедії. Військова академія, що була в епіцентрі вибуху, тепер виглядає як поле битви: розкидані цеглини, уламки, постійний гул роботи рятувальників, які шукають вижилих серед руїн.

У середу вранці, після виснажливої ночі, рятувальники, зморені безперервною працею, відпочивали просто неба, використовуючи свої шоломи як подушки. Навколо лежали рятувальні собаки, готові в будь-який момент повернутися до роботи. Під променями прожекторів їхні уніформи, вкриті бетонним пилом, здавалися майже блискучими.

Згідно з повідомленнями заступника міського голови Валерія Пархоменка, у результаті атаки було поранено 277 людей. Лікарні міста були переповнені пораненими, медичний персонал працював на межі можливостей.

На місці трагедії рятувальники продовжували свою важку працю, час від часу перериваючись на ковток кави та трохи відпочинку. Владислав, один з рятувальників, який попросив називати лише його ім’я, зазначив: «Ще багато роботи попереду, перш ніж ми дійдемо до самого дна завалів». Він попросив кави, на що волонтер відповів, чи не потрібно ще щось. «Ні, тільки кава», — відповів Владислав, підкреслюючи всю важкість і рутину ситуації.

Ця трагедія стала лише черговим актом у 30-місячній війні, яка роздирає Україну. Для багатьох волонтерів і пожежників така робота вже стала звичною. «Тут немає нічого нового», — каже 25-річний волонтер Максим Лугівський, спонукаючи рятувальників щось з'їсти, щоб відновити сили. «Я вже бачив усе це. Найважче, коли до тебе підходять люди і не можуть знайти своїх рідних. Мертві тіла вже не шокують і не викликають емоцій».

Рятувальна операція була неодноразово перервана через 13 сирен повітряної тривоги, які лунали у вівторок та середу. Росія запускала літаки, що створювало загрозу нових ракетних ударів. Хоча жоден новий удар не був здійснений, ці дії змушували рятувальників переривати роботу і евакуюватися з місця подій. Дмиро, один з пожежників, який також попросив називати його тільки по імені, зазначив, що повторювані тривоги уповільнювали рятувальні роботи, але він та його колеги вже звикли працювати в таких умовах. «Ми часто так робимо», — додав він.

Поруч з місцем трагедії вчителі дитячого садка все ще спрямовували малюків до підвального бомбосховища, коли вибухи знову струснули будівлю. «Вони навчені, вони знають: якщо лунає сирена, потрібно швидко одягати взуття і бігти», — розповідає 32-річна Валерія Нор, мати трирічної дівчинки, яка поспішила перевірити, чи з її дитиною все гаразд. «Але вони ще маленькі, і це займає час».

Хоча ніхто в дитячому садку не постраждав, пані Нор розповідає, що коли вона прибула, діти плакали й були налякані. Ззовні на вулиці солдати та курсанти військової академії, деякі з яких були поранені, допомагали один одному, перев’язуючи рани. Деякі з них стікали кров’ю з вух, розповідає вона.

Чоловік пані Нор, лікар, негайно кинувся на допомогу пораненим, а вона побігла купувати воду та сік для шокованих курсантів. «На початку цієї війни ми думали, що будемо тікати з дітьми, якщо десь поруч пролунає вибух», — згадує вона. «Але ми не втекли. Ми прийшли до епіцентру, щоб допомогти».

У той час, як Полтава оговтується від одного з найтрагічніших днів у своїй історії, місто продовжує жити та працювати, попри постійні загрози нових атак. Рятувальники, медики, волонтери — всі вони залишаються на місці, намагаючись зробити все можливе, аби врятувати тих, хто ще може бути живим під завалами, і допомогти постраждалим. Війна приносить невимовні страждання, але також виявляє неймовірну силу та стійкість людей, які щодня стають на боротьбу з невидимим ворогом.

Ранок середи для жителів центральної частини Кривого Рогу став черговим трагічним моментом у їхньому житті. Російська ракета влучила в об'єкт цивільної інфраструктури, що спричинило руйнівну вибухову хвилю. Понад 10 багатоповерхових будинків зазнали серйозних пошкоджень, а п'ятеро мешканців отримали поранення.

Цей інцидент є черговим нагадуванням про невпинну загрозу, яку несе війна з Росією для мирних жителів українських міст. Хоча жодне життя цього разу не було втрачено, наслідки ракетного удару залишили глибокий слід у житті тих, хто постраждав.

Масштаби руйнувань та допомога постраждалим

Удар по центру міста завдав значних руйнувань. Готель, розташований у зоні ураження, був зруйнований з першого до третього поверху. Вибухова хвиля пошкодила вікна та балкони у понад тисячі квартир, зруйнувала дахи 32 багатоквартирних будинків. Під загрозу потрапили і чотири заклади освіти, цирк, Палац молоді, магазини та інші об'єкти бізнесу.

Ранок середи для жителів центральної частини Кривого Рогу став черговим трагічним моментом у їхньому житті. Російська ракета влучила в об'єкт цивільної інфраструктури, що спричинило руйнівну вибухову хвилю. Понад 10 багатоповерхових будинків зазнали серйозних пошкоджень, а п'ятеро мешканців отримали поранення.

Цей інцидент є черговим нагадуванням про невпинну загрозу, яку несе війна з Росією для мирних жителів українських міст. Хоча жодне життя цього разу не було втрачено, наслідки ракетного удару залишили глибокий слід у житті тих, хто постраждав.

Масштаби руйнувань та допомога постраждалим

Удар по центру міста завдав значних руйнувань. Готель, розташований у зоні ураження, був зруйнований з першого до третього поверху. Вибухова хвиля пошкодила вікна та балкони у понад тисячі квартир, зруйнувала дахи 32 багатоквартирних будинків. Під загрозу потрапили і чотири заклади освіти, цирк, Палац молоді, магазини та інші об'єкти бізнесу.

Серед п'яти постраждалих — троє жінок віком 62, 83 та 84 роки, один чоловік 70 років та дівчинка 10 років. Двох постраждалих, включаючи дитину, було госпіталізовано до лікарні. Лікарі запевняють, що їхньому життю нічого не загрожує, хоча стан пацієнтів залишається середньої тяжкості.

Для допомоги мешканцям міста був негайно розгорнутий міський Штаб допомоги у школі №103, що на колишній вулиці Костенка. Тут надаються будівельні матеріали та приймаються заяви на матеріальну допомогу від міста. Місцеві комунальні служби активно працюють над ліквідацією наслідків атаки, допомагаючи пенсіонерам та маломобільним громадянам.

Ракетний удар у Кривому Розі вранці 4 вересня 2024 року. Через Телеграм

Зупинка громадського транспорту та заходи безпеки

Через інцидент було тимчасово припинено рух транспорту на ділянці від вулиці Святогеоргіївська до площі Домнобудівників. Це вплинуло на роботу трамваїв, що курсують у напрямку станції Кривий Ріг-Головний. Вагони маршрутів №№2, 5, 7, 9, 22, 25, 27 були змушені розвертатися на кільці Героїв АТО. Вагони маршрутів №№9, 14 продовжували працювати лише на ділянці від станції Кривий Ріг-Головний до площі Домнобудівників.

Ракетний удар у Кривому Розі вранці 4 вересня 2024 року. Через Телеграм

Реакція місцевої влади та жителів

Міський голова та керівництво Кривого Рогу відзначили, що цей ракетний удар є частиною більш масштабної атаки на українські міста, спрямованої на знищення цивільної інфраструктури. Незважаючи на всі труднощі, місцеві жителі продовжують виявляти неймовірну стійкість та готовність допомагати одне одному у скрутні часи.

Влада міста закликає мешканців залишатися в укриттях під час тривог і дотримуватися заходів безпеки, аби мінімізувати ризики для життя. Усі рятувальні, медичні та комунальні служби продовжують працювати у посиленому режимі для забезпечення безпеки та допомоги постраждалим.

Ракетний удар у Кривому Розі вранці 4 вересня 2024 року. Через Telegram

Заклик до міжнародної спільноти

Цей трагічний інцидент став ще одним нагадуванням для світової спільноти про необхідність посилення санкцій проти Росії та надання Україні більшої допомоги. Лише об'єднаними зусиллями можна зупинити агресора та захистити мирне населення від жахів війни.

Попри руйнування та постійні загрози, Кривий Ріг залишається символом стійкості та мужності українського народу, який щодня стикається з наслідками жорстокої війни.

Президент України Володимир Зеленський готує найбільшу за час війни реорганізацію свого уряду, спрямовану на посилення керівництва країною в цей складний і вирішальний період. У середу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав заяву про відставку, відкриваючи двері для змін, які можуть торкнутися ключових посадовців Кабінету Міністрів.

За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, щонайменше шестеро високопосадовців уряду Зеленського вже подали заяви про відставку. Очікується, що ще більше членів Кабінету Міністрів підуть у відставку протягом дня, а новий склад міністрів буде представлений уже в четвер.

У своєму зверненні до народу у вівторок ввечері президент Зеленський підкреслив важливість цієї реорганізації: «Наші державні інституції мають бути організовані таким чином, щоб Україна досягла всіх необхідних результатів — для нас усіх. Для цього ми повинні посилити певні напрями в уряді, і кадрові рішення вже підготовлені».

Президент України Володимир Зеленський готує найбільшу за час війни реорганізацію свого уряду, спрямовану на посилення керівництва країною в цей складний і вирішальний період. У середу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав заяву про відставку, відкриваючи двері для змін, які можуть торкнутися ключових посадовців Кабінету Міністрів.

За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, щонайменше шестеро високопосадовців уряду Зеленського вже подали заяви про відставку. Очікується, що ще більше членів Кабінету Міністрів підуть у відставку протягом дня, а новий склад міністрів буде представлений уже в четвер.

У своєму зверненні до народу у вівторок ввечері президент Зеленський підкреслив важливість цієї реорганізації: «Наші державні інституції мають бути організовані таким чином, щоб Україна досягла всіх необхідних результатів — для нас усіх. Для цього ми повинні посилити певні напрями в уряді, і кадрові рішення вже підготовлені».

Ця реструктуризація виглядає як найбільш всеохопне переформатування адміністрації Зеленського з моменту, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. І цей процес відбувається в особливо напружений момент війни, коли Київ посилює оборону на східному фронті, прагнучи стабілізувати свої позиції та відбити наступальні дії ворога.

Передумови та мотиви

Перестановки в уряді, про які йдеться, стали логічним продовженням попередніх змін, що відбувалися протягом війни, але на цей раз їхній масштаб та глибина суттєво збільшилися. Як відзначають аналітики, це рішення відображає прагнення Зеленського посилити ключові державні інституції у відповідь на нові виклики війни, що змінюється, та підготувати Україну до можливих довготривалих бойових дій.

З одного боку, це може бути сигналом світові про те, що Київ готовий до значних змін, які забезпечать підвищення ефективності роботи уряду. З іншого боку, це також вказує на внутрішні політичні процеси, які вимагають більш рішучих і ефективних дій для збереження національної єдності та стабільності.

Міжнародний контекст

Рішення про масштабні кадрові зміни в уряді України також має міжнародний контекст. Від часу початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна отримала підтримку з боку багатьох країн і міжнародних організацій, але тиск ззовні, зокрема з боку західних партнерів, на необхідність реформування внутрішніх структур управління зростав.

Європейський Союз та інші західні партнери неодноразово закликали Україну до більш прозорого управління та посилення боротьби з корупцією. У цьому контексті переформатування уряду може бути спробою задовольнити ці вимоги, що може допомогти Києву зберегти довіру міжнародної спільноти та забезпечити подальшу підтримку у війні з Росією.

Виклики на східному фронті

Ситуація на східному фронті України залишається надзвичайно напруженою. Російські війська продовжують тиснути на українські позиції, і Київ змушений мобілізувати всі можливі ресурси для стримування наступу. Саме на цьому фоні кадрові зміни в уряді можуть стати важливим кроком для посилення національної оборони.

Однак ці зміни несуть і ризики. Зміна ключових посадовців під час активної фази війни може призвести до тимчасової втрати управлінської ефективності, що може негативно позначитися на здатності уряду реагувати на військові виклики. Водночас, Зеленський, схоже, готовий до ризику, сподіваючись на те, що нова команда зможе швидко включитися в роботу і підвищити ефективність роботи уряду.

Реакція всередині країни

Перестановки в уряді викликають змішані реакції серед українського політикуму та суспільства. З одного боку, існує підтримка цих змін як кроку до зміцнення державних інституцій і забезпечення більшої ефективності в управлінні країною. З іншого боку, є побоювання, що кадрові зміни можуть призвести до непередбачених наслідків, включаючи можливі політичні розколи та втрату управлінської наступності.

Однак, як зазначають деякі політичні оглядачі, Зеленський має достатньо високий рівень підтримки серед населення, щоб реалізувати ці зміни без значних втрат політичного капіталу. Це дозволяє йому діяти рішуче та ухвалювати непопулярні рішення, якщо він вважає їх необхідними для перемоги України у війні.

Очікування та наслідки

Після оголошення нових кадрових призначень очікується, що уряд Зеленського продовжить активну роботу над зміцненням обороноздатності країни, реформуванням державних інституцій та забезпеченням стабільності в умовах війни. Однак успіх цих зусиль залежатиме від того, наскільки швидко і ефективно нові посадовці зможуть адаптуватися до своїх ролей і розпочати роботу на повну потужність.

Переформатування уряду в цей критичний час може стати переломним моментом у війні, який визначить подальший розвиток подій. Якщо нова команда зможе підвищити ефективність управління та забезпечити стабільність, це може стати вирішальним фактором у зміцненні позицій України як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Однак, якщо зміни призведуть до розгубленості або дезорганізації, це може мати серйозні наслідки для здатності країни продовжувати боротьбу проти російської агресії.

Росія бомбардувала територію України рано вранці в середу, в результаті чого загинуло щонайменше семеро людей у західному місті Львів, повідомили місцеві українські чиновники, через день після того, як в результаті удару балістичної ракети в східній Полтаві загинули десятки людей.

Сирени повітряної тривоги пролунали в ряді місць по всій Україні в середу вранці, коли в повітря пролетіли керовані ракети і безпілотники, а влада закликала людей сховатися в укриттях або в сховищах.

У Львівській області військовий адміністратор Максим Козицький заявив, що безпілотники і крилаті ракети летіли у напрямку Львова, а пізніше пролунав «дуже гучний» удар. Він закликав мешканців залишатися в укриттях.

Росія бомбардувала територію України рано вранці в середу, в результаті чого загинуло щонайменше семеро людей у західному місті Львів, повідомили місцеві українські чиновники, через день після того, як в результаті удару балістичної ракети в східній Полтаві загинули десятки людей.

Сирени повітряної тривоги пролунали в ряді місць по всій Україні в середу вранці, коли в повітря пролетіли керовані ракети і безпілотники, а влада закликала людей сховатися в укриттях або в сховищах.

У Львівській області військовий адміністратор Максим Козицький заявив, що безпілотники і крилаті ракети летіли у напрямку Львова, а пізніше пролунав «дуже гучний» удар. Він закликав мешканців залишатися в укриттях.

Пан Козицький повідомив, що семеро людей, у тому числі троє дітей, загинули, а десятки інших отримали поранення. Він опублікував відео в Telegram, на якому на задньому плані видно сильно пошкоджену будівлю.

Щонайменше один житловий будинок біля головного залізничного вокзалу Львова горів, повідомив мер міста Андрій Садовий у своєму месенджері Telegram.

Президент України Володимир Зеленський заявив у соціальній мережі X, що були пошкоджені житлові будинки, школи та медичні установи, і повторив заклик до союзників надати більше далекобійного озброєння.

Російські військові також обстріляли Херсонську область на півдні України у вівторок і середу, повідомив у Telegram голова обласної адміністрації Олександр Прокудін.

За словами пана Прокудіна, в результаті обстрілів було уражено низку цілей, у тому числі п'ять багатоповерхівок, і загинуло троє людей.

У вівторок російські ракети влучили у військову академію в Полтаві через кілька хвилин після того, як пролунала повітряна тривога, і у людей було мало часу, щоб знайти укриття.

Внаслідок цієї атаки загинула 51 людина і щонайменше 271 отримала поранення. Рятувальні роботи там тривають, заявив у своєму нічному зверненні у вівторок президент України Володимир Зеленський.

Вівторковий ракетний удар Росії по військовій академії та прилеглому госпіталю у східній Україні, який забрав життя понад 50 людей, став черговим нагадуванням про постійні загрози, з якими стикаються українці з часу початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Дві балістичні ракети вразили місто Полтава, залишивши за собою руїни і сотні травмованих. За даними Офісу генерального прокурора України, рятувальні роботи на місці трагедії ще тривали. Цей удар став ще одним у низці безжальних атак, які відзначили останні два з половиною роки війни.

Згідно з доповіддю ООН, з лютого 2022 по липень 2024 року загинуло щонайменше 11 520 цивільних осіб, хоча реальна цифра може бути значно вищою. Визначити кількість загиблих військових складніше. Американські офіційні особи в серпні повідомили, що майже 500 000 солдатів з обох сторін було вбито або поранено, хоча вони застерегли, що Москва ймовірно занижує свої втрати, а Київ не розкриває офіційні дані.

Вівторковий ракетний удар Росії по військовій академії та прилеглому госпіталю у східній Україні, який забрав життя понад 50 людей, став черговим нагадуванням про постійні загрози, з якими стикаються українці з часу початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Дві балістичні ракети вразили місто Полтава, залишивши за собою руїни і сотні травмованих. За даними Офісу генерального прокурора України, рятувальні роботи на місці трагедії ще тривали. Цей удар став ще одним у низці безжальних атак, які відзначили останні два з половиною роки війни.

Згідно з доповіддю ООН, з лютого 2022 по липень 2024 року загинуло щонайменше 11 520 цивільних осіб, хоча реальна цифра може бути значно вищою. Визначити кількість загиблих військових складніше. Американські офіційні особи в серпні повідомили, що майже 500 000 солдатів з обох сторін було вбито або поранено, хоча вони застерегли, що Москва ймовірно занижує свої втрати, а Київ не розкриває офіційні дані.

Ось хронологія деяких найбільш смертоносних днів цієї війни.

2024 рік

21 січня 2024 року: Артилерійські снаряди влучили в ринок на окупованій Росією території Донецька, вбивши щонайменше 25 людей. Проросійські офіційні особи звинуватили в нападі Україну, але Київ відкинув ці звинувачення.

24 січня 2024 року: Російський військовий літак зазнав аварії біля кордону з Україною, внаслідок чого загинуло 65 українських військовополонених. Російська сторона заявила, що літак був збитий українськими ракетами. Незалежні джерела не змогли підтвердити ці твердження.

8 липня 2024 року: Російська ракета зруйнувала найбільшу дитячу лікарню України в Києві, що стало частиною масованого бомбардування по всій країні, в результаті якого загинуло щонайменше 38 людей.

2023 рік

Українські військові та поліція шукали постраждалих після ракетного удару по будівлі в Харківській області України в жовтні Девід Гуттенфельдер

15 січня 2023 року: Російська ракета з боєголовкою вагою 900 кг знищила житловий комплекс у Дніпрі, вбивши 46 осіб, включаючи шістьох дітей.

5 жовтня 2023 року: Понад 50 людей загинули внаслідок удару по селі Гроза, невеликому українському селищу без очевидних військових об'єктів. Українські офіційні особи звинуватили в атаці російську ракету «Іскандер».

3 листопада 2023 року: Російська ракета влучила в церемонію нагородження артилеристів у Запорізькій області, вбивши 19 солдатів.

2022 рік

Співробітники МНС виносять тіло з чотириповерхового будинку, постраждалого від авіаудару в селі Часів Яр поблизу Бахмута на Донеччині в липні. Маурісіо Ліма

13 березня 2022 року: Російські ракети вразили військову базу в Яворові, неподалік польського кордону. У результаті цього удару загинуло щонайменше 35 осіб, ще 134 отримали поранення, за даними українських офіційних осіб. Міністерство оборони Росії заявило про вбивство 180 іноземних бійців під час цієї атаки, але незалежно підтвердити ці дані не вдалося.

16 березня 2022 року: Російський авіаудар знищив театр у Маріуполі, на фасаді якого великими літерами було написано слово «діти», щоб позначити, що в будівлі ховаються цивільні. Оцінки щодо кількості загиблих сильно різняться: за даними Amnesty International, загинуло щонайменше 12 осіб, але свідки повідомляли, що кількість жертв могла становити від 60 до 200.

8 квітня 2022 року: Російський обстріл на вокзалі у Краматорську в Донецькій області забрав життя понад 50 цивільних осіб. Ця атака знаменувала початок кампанії Росії з захоплення Донбасу.

13 квітня 2022 року: Українські війська, за підтримки американської розвідки, запустили дві ракети, які влучили в російський військовий корабель «Москва». Ця атака спричинила пожежу, що наступного дня призвела до затоплення корабля. Незалежні російські ЗМІ, розташовані за межами країни, повідомили, що близько 40 моряків загинули під час пошкодження та затоплення корабля.

17 травня 2022 року: Президент України Володимир Зеленський заявив, що 87 людей загинули внаслідок російського авіаудару по Чернігівській області.

9 липня 2022 року: У місті Часів Яр у Донецькій області внаслідок російського удару по житловому будинку загинуло щонайменше 43 людини, за даними місцевих служб екстреної допомоги.

30 вересня 2022 року: Російські ракети вразили колону автомобілів, які евакуйовували людей із зони бойових дій у Запорізькій області, в результаті чого загинуло щонайменше 30 осіб і поранено 88 інших, за даними українських офіційних осіб.

Ці трагічні події підкреслюють безперервну небезпеку, з якою стикаються українці під час цієї жорстокої війни, яка триває вже понад два з половиною роки. Кожна нова атака лише додає до довгого списку жертв, що змушує світ спостерігати за розвитком подій у цій безжальній війні.

Полтава, Україна — Понад 50 людей загинули і сотні отримали поранення в результаті російського ракетного удару по місту Полтава у вівторок, який влучив у військовий навчальний заклад і лікарню, що знаходиться поруч, що зробило цю атаку однією з найсмертоносніших за всю війну.

Президент Володимир Зеленський заявив, що в цей район влучили дві балістичні ракети, додавши, що багато людей опинилися під завалами.

До вечора вівторка волонтери з пошуково-рятувальними собаками прибули з сусідніх міст, щоб допомогти знайти жертв під завалами, а невеликий екскаватор відсунув уламки зруйнованої будівлі. Їхні зусилля були призупинені на півгодини, коли близько 18:30 знову увімкнулися сирени повітряної тривоги, і рятувальники сховалися в укритті.

Полтава, Україна — Понад 50 людей загинули і сотні отримали поранення в результаті російського ракетного удару по місту Полтава у вівторок, який влучив у військовий навчальний заклад і лікарню, що знаходиться поруч, що зробило цю атаку однією з найсмертоносніших за всю війну.

Президент Володимир Зеленський заявив, що в цей район влучили дві балістичні ракети, додавши, що багато людей опинилися під завалами.

До вечора вівторка волонтери з пошуково-рятувальними собаками прибули з сусідніх міст, щоб допомогти знайти жертв під завалами, а невеликий екскаватор відсунув уламки зруйнованої будівлі. Їхні зусилля були призупинені на півгодини, коли близько 18:30 знову увімкнулися сирени повітряної тривоги, і рятувальники сховалися в укритті.

Кількість жертв теракту постійно зростає, оскільки з-під завалів витягують тіла загиблих. Увечері Міністерство закордонних справ повідомило, що кількість загиблих зросла до 51 людини, понад 200 отримали поранення.

Вигляд Військового інституту телекомунікацій та інформаційних технологій після російського ракетного удару по Полтаві. Оксана Парафенюк

Міністерство оборони заявило, що час між сигналом тривоги і вибухом був настільки коротким, що багато людей були спіймані при спробі дістатися до бомбосховищ. 72-річний чоловік, який жив у сусідньому багатоквартирному будинку, що виходив вікнами на навчальне містечко, розповів, що його колишній колега втратив руку під час вибуху. «Між початком сирен повітряної тривоги і вибухом було дуже мало часу», - сказав Володимир, який відмовився назвати своє прізвище з міркувань безпеки. «Через 15 секунд була друга ракета, що прилетіла. ... Зараз всі в шоці».

Удар припав на Військовий інститут телекомунікацій та інформаційних технологій. Не відразу було зрозуміло, хто був присутній під час удару, але в понеділок в Україні розпочалися заняття, і цілком ймовірно, що студенти інституту перебували на території кампусу під час атаки.

Інститут навчає молодих курсантів, а також досвідчених військовослужбовців, які здобувають ступінь бакалавра або магістра. На сайті інституту зазначено, що випускники отримують диплом державного зразка і звання лейтенанта, після чого йдуть служити в Збройні сили України. «Зазвичай тут щоранку навчаються лише студенти, - розповів Сергій Хоменко, висунувшись з вікна сусіда на другому поверсі, яке він допомагав ремонтувати. «Вони молоді - 20, 21 рік - і носять звичайний одяг». У багатьох частинах країни очні заняття не проводяться з моменту вторгнення 2022 року через побоювання, що учні можуть постраждати від авіаударів або ракетних обстрілів.

У місцевій лікарні Олена, зять якої працював у школі, розповіла, що він спустився в бомбосховище після того, як завила повітряна сирена. Його колега, за її словами, «стояв на вулиці, щоб покурити, і коли стався вибух, він полетів», разом з його «сигаретою, дверима і всім, що було навколо них».

Жінка, яка стояла в лікарняному коридорі, відмовилася назвати своє прізвище, але описала, що «всі бігали навколо, всі в крові. Я ніколи в житті не бачила нічого подібного. Ці бідні хлопці, які кричать. Це жахливо».

Регіональний лідер Полтави Філіп Пронін назвав цей день «жахливим днем» для міста. Починаючи з середи, в регіоні буде триденна жалоба.

Співробітники МНС відпочивають далеко від місця російського удару під час повітряної тривоги у вівторок у Полтаві. Оксана Парафенюк

Пронін заявив, що дії рятувальників і медиків «врятували багато життів», і що жителі міста вже здають кров для допомоги постраждалим. Він закликав інших записатися на здачу крові. Український громадський мовник «Суспільне» повідомив про потік поранених, яких доставляють до медичних установ міста, особливо до обласної лікарні ім. Скліфосовського. «Задіяні практично всі операційні столи, бригади, анестезіологічні бригади», - сказав співробітник лікарні Валентин Білий. «Є опіки, вибухові травми, переломи і комбіновані травми, в тому числі осколкові поранення».

Одразу після вечірньої сирени повітряної тривоги 28-річна Олександра Карпова випустила свою чорно-сіру собаку-рятувальницю Мрію, або «Мрію», в надії витягти постраждалих з-під завалів. Мрія була навчена знаходити живих. На вихідних 6-річна собака допомогла знайти вцілілого після обстрілу Палацу спорту в Харкові.

Тут вони сподівалися зробити те ж саме.

«Ми ще не знаємо, як довго будемо тут сьогодні», - сказала Карпова.

Якби «Мрія» не спрацювала, наступного дня були б викликані пошукові собаки з іншою спеціалізацією - для пошуку загиблих.

За словами Зеленського, наразі триває повне розслідування обставин нападу.

Атака збіглася в часі з новими спробами українських лідерів закликати союзників зняти обмеження, що забороняють Україні завдавати ударів по військових цілях на території Росії. Україна вже давно заявляла, що обмеження, накладені союзниками, в тому числі Сполученими Штатами, на передану Україні зброю великої дальності, роблять Київ нездатним зупинити ракетні обстріли по всій країні.

Нещодавно делегація українських посадовців відвідала Вашингтон, щоб закликати до змін у цій політиці.

«Ми продовжуємо закликати всіх у світі, хто має владу, зупинити цей терор: Україні потрібні системи протиповітряної оборони і ракети зараз, а не на складах», - заявив Зеленський у вівторок. «Далекобійні удари, які можуть захистити нас від російського терору, потрібні зараз, а не пізніше. Кожен день зволікання, на жаль, означає більше втрачених життів». Після нападу в Полтаві президент Латвії Едгар Рінкевичс також закликав до зняття обмежень.

«Ще раз: обмеження, накладені на Україну щодо використання всіх видів зброї проти Росії, повинні бути зняті. Йдеться не про ескалацію, а про виживання невинних людей», - сказав він в ефірі телеканалу X.

Тим часом, у вівторок в уряді відбулися великі перестановки: кілька високопосадовців подали у відставку, зокрема, міністр юстиції Денис Малюська, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин та міністр екології Руслан Стрілець. Камишин - керівник українського оборонного відомства, який курирував вітчизняне виробництво зброї. Він написав у Telegram, що й надалі відіграватиме певну роль в оборонному секторі. Віце-прем'єр-міністр Ольга Стефанішина, яка курувала процес вступу України до Європейського Союзу, також подала у відставку. Перед атакою в Полтаві Росія завдала низку ударів по Україні протягом ночі, в тому числі по південно-східній Запорізькій області, в результаті чого загинуло двоє людей, серед яких 8-річна дитина. Ще одна людина загинула внаслідок ракетного удару по місту Дніпро.

Протягом останнього тижня спостерігався новий сплеск ракетних ударів і ударів безпілотників з боку Росії по цілях по всій країні, в тому числі по столиці, Києву, а також по об'єктах української електроенергетичної інфраструктури.

Україна також атакувала нафтопереробні заводи в Росії за допомогою безпілотників.

На тлі відновлення атак посилилося занепокоєння щодо долі атомних електростанцій регіону, в тому числі окупованої Росією Запорізької атомної електростанції, найбільшої в Європі.

Цього тижня генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі відвідає станцію після аналогічної поїздки на атомну електростанцію в Курській області Росії, де українські війська захопили близько 500 квадратних миль території.

Виступаючи перед журналістами у вівторок у Києві, Гроссі, який щойно повернувся із зустрічі із Зеленським, сказав, що не звертався до українського лідера з конкретними проханнями щодо уникнення страйків на Запорізькій АЕС.

«Я не думаю, що він взагалі не погоджується з тим, що атомні електростанції ніколи не повинні піддаватися атакам», - сказав Гроссі.

Керівник ядерного нагляду повідомив, що Зеленський попросив МАГАТЕ перевірити українські підстанції, пов'язані з українськими атомними електростанціями, які зазнали нападу з боку Росії. За словами Гроссі, у вівторок МАГАТЕ погодилося розпочати такий процес на деяких підстанціях до наступного тижня.

Ракетний удар, в результаті якого у вівторок загинули десятки людей у східноукраїнському місті Полтава, став смертельним нагадуванням про те, що темп війни набирає обертів як на землі, так і в повітрі.

Статки воюючих сторін то зростають, то падають відтоді, як президент Владімір В. Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Після того, як український контрнаступ минулого літа, спрямований на повернення захоплених Росією територій, не досяг ключових цілей, Москва перехопила ініціативу і намагалася захопити більше території.

Атака у вівторок продовжила хвилю нападів на міста по всій Україні, яку Росія розпочала тиждень тому, продовжуючи запеклі атаки вздовж лінії фронту на сході України. Рано вранці в понеділок Росія здійснила третє за тиждень широкомасштабне бомбардування України: вибухи пролунали в Києві та кількох інших містах після залпу ракет, випущених у перший день навчального року.

Ракетний удар, в результаті якого у вівторок загинули десятки людей у східноукраїнському місті Полтава, став смертельним нагадуванням про те, що темп війни набирає обертів як на землі, так і в повітрі.

Статки воюючих сторін то зростають, то падають відтоді, як президент Владімір В. Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Після того, як український контрнаступ минулого літа, спрямований на повернення захоплених Росією територій, не досяг ключових цілей, Москва перехопила ініціативу і намагалася захопити більше території.

Атака у вівторок продовжила хвилю нападів на міста по всій Україні, яку Росія розпочала тиждень тому, продовжуючи запеклі атаки вздовж лінії фронту на сході України. Рано вранці в понеділок Росія здійснила третє за тиждень широкомасштабне бомбардування України: вибухи пролунали в Києві та кількох інших містах після залпу ракет, випущених у перший день навчального року.

Загальнонаціональні обстріли ракетами і безпілотниками стали одними з найбільших з початку російського вторгнення.

Намагаючись підірвати здатність Росії забезпечувати свої війська паливом і скоротити енергетичні доходи, які фінансують військові зусилля Кремля, українські військові вже кілька місяців завдають ударів по російських нафтогазових об'єктах. Але ця кампанія поки що не мала помітного впливу на бойові дії всередині України, де російські війська протягом літа впевнено здобували перемоги на сході Донбасу.

Україна сподівалася, що довгоочікуване прибуття винищувачів F-16, поставлених Заходом, допоможе відбити російські атаки і сили. Ці зусилля зазнали удару минулого тижня, коли один з бойових літаків розбився під час захисту від інтенсивної російської повітряної атаки, що могло бути інцидентом дружнього вогню.

Намагаючись змусити Росію відволікти сили зі східної України, офіційні особи в Києві віддали наказ про вторгнення в Курську область Росії на початку серпня. Хоча Росія і відправила підкріплення в регіон, війська були відправлені не зі східної України.

Натомість Росія продовжила наступ на сході України, наступаючи на місто Покровськ, де місцева влада закликала цивільне населення евакуюватися. Президент України Володимир Зеленський, який у вівторок заявив, що український наступ на Курську йде «за планом», направив підкріплення до Покровська, життєво важливого транспортного і логістичного вузла для українських сил на Донбасі.

Захоплення Покровська російськими військами стало б їхнім найбільшим здобутком у регіоні після захоплення міст Мар'їнка та Авдіївка у січні та лютому після інтенсивних наземних боїв та обстрілів.

Це також наблизило б російські війська на крок до досягнення ключової мети Путіна - повного контролю над Донбасом.

Після кількох днів запеклих боїв і безжальних атак, Україна опинилася на межі нового етапу російської агресії, що загрожує посиленням руйнувань та смертей серед мирного населення. Ракетний удар по Полтаві, який забрав життя понад 40 людей, став трагічним апогеєм цього тижня, коли Москва різко посилила темпи своїх атак на Україну.

26 серпня, на світанку, жителі Києва та інших українських міст прокинулися від звуків авіаударів, що розривали ранкову тишу. Росія випустила понад 200 ракет та безпілотників, спрямованих на 15 регіонів України. Внаслідок цих атак загинули щонайменше семеро людей, а багато міст, включаючи столицю, залишилися без електропостачання. Президент України Володимир Зеленський назвав це однією з найбільших атак від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Ці удари продовжили серію знищення критичної енергетичної інфраструктури, що триває вже два роки. Проте на цьому російська агресія не зупинилася. Вранці наступного дня, 27 серпня, Росія завдала чергового удару, цього разу по готелю в Кривому Розі, де загинули четверо людей. 28 серпня був менш інтенсивний, але все одно смертоносний раунд ударів.

Після кількох днів запеклих боїв і безжальних атак, Україна опинилася на межі нового етапу російської агресії, що загрожує посиленням руйнувань та смертей серед мирного населення. Ракетний удар по Полтаві, який забрав життя понад 40 людей, став трагічним апогеєм цього тижня, коли Москва різко посилила темпи своїх атак на Україну.

26 серпня, на світанку, жителі Києва та інших українських міст прокинулися від звуків авіаударів, що розривали ранкову тишу. Росія випустила понад 200 ракет та безпілотників, спрямованих на 15 регіонів України. Внаслідок цих атак загинули щонайменше семеро людей, а багато міст, включаючи столицю, залишилися без електропостачання. Президент України Володимир Зеленський назвав це однією з найбільших атак від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Ці удари продовжили серію знищення критичної енергетичної інфраструктури, що триває вже два роки. Проте на цьому російська агресія не зупинилася. Вранці наступного дня, 27 серпня, Росія завдала чергового удару, цього разу по готелю в Кривому Розі, де загинули четверо людей. 28 серпня був менш інтенсивний, але все одно смертоносний раунд ударів.

Росія не надала жодного пояснення щодо термінів своїх атак, але вони збіглися з моментом, коли Україна несподівано провела рейд у південному російському регіоні Курськ. Президент Росії Володимир Путін обіцяв рішучу відповідь, і ці удари, очевидно, є частиною цієї реакції.

Тим часом російські війська продовжували обстрілювати міста, розташовані поблизу лінії фронту. 29 серпня російська атака вбила чотирьох членів однієї родини в невеликій громаді Ізмайлівка в Донецькій області. Це поселення знаходиться за кілька миль на захід від російських позицій і близько до міста Покровськ, яке Москва намагається захопити.

Попри це, більшість ракет і безпілотників були збиті українськими силами протиповітряної оборони, повідомило командування Повітряних сил України. Серед залучених до цієї операції літаків були й F-16, нещодавно надані країні союзниками по НАТО. Вони перехопили та знищили три крилаті ракети та один безпілотник.

Однак не всі новини були оптимістичними. 30 серпня командувач Повітряних сил України, генерал-лейтенант Микола Олещук, повідомив про катастрофу одного з винищувачів F-16, що сталася під час бойової операції. Загибель пілота стала шоком для українців, адже це сталося лише через кілька днів після розгортання довгоочікуваних літаків. Причини катастрофи наразі розслідуються.

Наступного дня президент Зеленський оголосив про звільнення генерал-лейтенанта Олещука з посади. Цей крок викликав широку дискусію в суспільстві, зокрема серед військових експертів, які ставлять під сумнів доцільність такого рішення в розпал інтенсивної боротьби за виживання країни.

Російські війська не зупинилися на досягнутому і продовжили обстріли Харкова, другого за величиною міста України, яке розташоване в межах досяжності російської артилерії. З початку війни Харків став однією з основних цілей для російських військових, і нещодавні події підтверджують, що це місто залишається під постійною загрозою.

31 серпня російська авіабомба влучила в дитячий парк та багатоповерховий житловий будинок у Харкові, внаслідок чого загинуло семеро людей, а майже 60 осіб отримали поранення. Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов назвав ці удари "варварськими" і закликав міжнародну спільноту до більш рішучих дій щодо Росії.

Тим часом російські війська продовжували свої атаки по житлових кварталах міста, завдаючи нових ударів по інфраструктурі та життях мирних жителів. За словами українських офіційних осіб, 2 вересня під час чергового обстрілу постраждали понад 40 мирних жителів, а місто сколихнули щонайменше десять вибухів.

Ці події підтверджують, що війна в Україні не просто триває, а входить у нову фазу, де інтенсивність і масштаби атак з боку Росії лише зростають. Україна продовжує звертатися до міжнародної спільноти з проханням про допомогу, підкреслюючи, що без рішучих дій з боку союзників ця війна може перетворитися на затяжний конфлікт із ще більшою кількістю жертв та руйнувань.

Попри всі втрати та руйнування, українці демонструють надзвичайну стійкість і готовність до боротьби за своє майбутнє. Уряду України вдається зберігати контроль над ситуацією, однак для цього потрібно більше ресурсів і підтримки. Кожен день цієї війни приносить нові виклики, але також зміцнює рішучість українського народу захищати свою землю від агресора.

Ця нова хвиля атак з боку Росії є яскравим нагадуванням про те, що війна в Україні триває, і її наслідки відчуваються не тільки на полі бою, але й у кожному куточку країни. Україна потребує міжнародної підтримки, щоб протистояти агресії та забезпечити мирне майбутнє для своїх громадян. Сьогодні, як ніколи раніше, світ має стояти поруч з Україною, щоб допомогти їй вистояти в цій жорстокій боротьбі за незалежність та суверенітет.

Президент України Володимир Зеленський вкотре закликав західних союзників до негайного надання систем протиповітряної оборони після чергового ракетного удару, що забрав десятки життів на сході країни. Цей інцидент став останнім у низці смертельних атак, які лише підкреслили необхідність посилення захисту українського неба.

"Ми продовжуємо закликати всіх, хто має можливість зупинити цей терор: Україні потрібні системи ППО та ракети вже зараз, а не на складах," — наголосив Зеленський у своєму зверненні, опублікованому в соціальних мережах.

Балістичні ракети, що використовуються Росією, здатні рухатися зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку, і можуть досягати будь-якої точки в Україні за лічені хвилини. Це залишає надзвичайно мало часу для оповіщення населення та евакуації. Міністерство оборони України повідомило, що інтервал між сигналом тривоги та самим ударом у Полтаві був настільки коротким, що багато людей загинули на шляху до укриттів.

Президент України Володимир Зеленський вкотре закликав західних союзників до негайного надання систем протиповітряної оборони після чергового ракетного удару, що забрав десятки життів на сході країни. Цей інцидент став останнім у низці смертельних атак, які лише підкреслили необхідність посилення захисту українського неба.

"Ми продовжуємо закликати всіх, хто має можливість зупинити цей терор: Україні потрібні системи ППО та ракети вже зараз, а не на складах," — наголосив Зеленський у своєму зверненні, опублікованому в соціальних мережах.

Балістичні ракети, що використовуються Росією, здатні рухатися зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку, і можуть досягати будь-якої точки в Україні за лічені хвилини. Це залишає надзвичайно мало часу для оповіщення населення та евакуації. Міністерство оборони України повідомило, що інтервал між сигналом тривоги та самим ударом у Полтаві був настільки коротким, що багато людей загинули на шляху до укриттів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна постійно просила про більше засобів для закриття неба від російських ракет. Проте перші системи Patriot від Сполучених Штатів та Німеччини, які є єдиним перевіреним захистом проти балістичних ракет, прибули лише навесні 2023 року.

Система Patriot, спочатку розроблена для перехоплення літаків, після війни в Перській затоці була переорієнтована на знищення тактичних балістичних ракет. Вони стали все більш поширеними та важливими на сучасному полі бою. Це одна з найрідкісніших систем в арсеналі США, частково через високий попит на неї у світі, а також через її вартість та тривалий час виробництва.

Президент Зеленський зазначив, що Україні необхідно щонайменше сім батарей Patriot для ефективного захисту від атак по всій країні. Німеччина вже надала три, а в липні президент Байден оголосив про розгортання ще однієї системи Patriot зі Сполучених Штатів. Інші американські союзники також мають у своєму розпорядженні системи Patriot: Румунія зобов'язалася надати одну, а Нідерланди надали частини цього складного комплексу. Представники США висловили надію, що європейські держави направлять більше таких систем.

Чи використовувала Україна якісь з цих батарей Patriot для спроби відбити атаку в Полтаві, залишається незрозумілим. Проте масштаб цього удару додав нової терміновості до закликів української влади щодо посилення захисту від балістичних ракет. Повітряні сили України повідомили, що ракети досягли своїх цілей "через лічені хвилини" після запуску.

"Балістичні ракети надзвичайно небезпечні, особливо для прифронтових зон," — йдеться в заяві Повітряних сил, наданій українським медіа.

Паралельно українські офіційні особи закликають союзників дозволити використання наданих засобів далекої дії, таких як ракети та крилаті ракети, для ударів по цілях на території Росії — цей заклик знову повторив президент Зеленський у своєму останньому зверненні.

"Удари далекого радіусу дії, які можуть захистити нас від російського терору, потрібні зараз, а не пізніше," — підкреслив він. "Кожен день затримки, на жаль, означає більше втрат."

Однак, поки українські лідери чекають на відповідь від Заходу, Росія продовжує завдавати смертельних ударів по цивільних об'єктах та інфраструктурі. Україна пережила вже дві зими під безперервними обстрілами, і з настанням нової холодної пори ризики ще більше зростають. Системи енергопостачання, які вже постраждали від атак, продовжують бути уразливими перед новими ударами, що ставить під загрозу стабільність та безпеку країни в цілому.

У світлі цих обставин питання надання Україні додаткових систем ППО та ракет є не лише питанням національної безпеки, а й питанням виживання. Чи прислухається Захід до цих закликів, залишається побачити, але поки кожен новий день приносить із собою нові втрати та нові виклики для української нації.

Цей інцидент став останнім у низці смертельних ударів, які постійно загрожують мирному населенню та критичній інфраструктурі України. Зеленський підкреслив, що без належного захисту від таких атак, країна залишається вразливою до постійних загроз з боку Росії, яка продовжує використовувати ракети для посилення тиску на Україну.

"Ми не маємо права залишати наше небо беззахисним", - наголосив Зеленський у своєму зверненні. "Кожна ракета, яка влучає в нашу землю, нагадує про необхідність негайного реагування з боку міжнародної спільноти".

Зважаючи на важкі наслідки останньої атаки, уряд України планує прискорити переговори з партнерами про надання додаткових систем ППО. Однак, цей процес є складним і тривалим, оскільки більшість країн, що володіють сучасними системами, вже відчувають брак ресурсів через зростаючий попит на фоні глобальних загроз безпеці.

На тлі ескалації російських атак і нездатності захистити всі регіони, українські військові стикаються з дедалі більшою необхідністю адаптувати свою стратегію. Повітряні сили України зазначають, що балістичні ракети є особливою загрозою через їхню високу швидкість і складність перехоплення. Навіть з наявними системами Patriot, країна все ще потребує більше ресурсів для забезпечення належного рівня захисту.

На додачу до вже існуючих викликів, українські енергетичні компанії та інфраструктура також стають мішенями для російських атак. Пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури призводять до масових відключень електроенергії, що ще більше ускладнює життя цивільного населення та роботу державних установ. У деяких регіонах країни люди залишаються без електрики протягом тривалого часу, що створює додаткові труднощі у підготовці до зими.

Незважаючи на всі труднощі, українці демонструють стійкість і готовність протистояти загрозам. Волонтерські організації, громадські активісти та звичайні громадяни об'єднуються, щоб допомогти тим, хто постраждав від атак, забезпечити базові потреби та підтримати один одного у важкий час. Однак, без підтримки з боку міжнародної спільноти ця боротьба може стати ще важчою.

Україна продовжує наполегливо закликати до надання більшої допомоги, зокрема у вигляді додаткових систем ППО, щоб захистити своїх громадян та забезпечити стабільність у регіоні. Зеленський підкреслив, що кожен день зволікання може призвести до нових втрат та руйнувань, які можна було б уникнути за наявності належних засобів оборони.

В умовах постійної загрози з боку Росії Україна змушена шукати підтримку у своїх партнерів і союзників. Питання захисту неба над Україною стає все більш актуальним, адже від цього залежить не лише безпека населення, але й майбутнє країни. Сьогодні, як ніколи раніше, Україна потребує солідарності та рішучих дій від міжнародної спільноти, щоб мати змогу вистояти перед агресією та зберегти свою незалежність.

Київ, Україна — Володимир Кудрицький, який очолював українську енергетичну компанію "Укренерго" з 2020 року, був звільнений зі своєї посади у понеділок на тлі звинувачень у політичному втручанні та всього через тиждень після масштабної російської атаки на енергомережу, що призвела до відключень електроенергії в Києві та інших містах.

Рішення про звільнення було прийнято після голосування наглядової ради компанії, про що було оголошено у вівторок. За даними українських ЗМІ, таких як "Українська правда", Forbes і Censor.net, Кудрицький був звинувачений у невиконанні захисних укріплень на електростанціях перед російським ударом 26 серпня — наймасштабнішою атакою на енергетичну інфраструктуру з часу вторгнення Росії в 2022 році.

У своєму дописі у Facebook у вівторок Кудрицький заперечив, що його звільнили через нездатність захистити інфраструктуру, і заявив, що став жертвою кампанії з дискредитації з боку неназваних осіб.

Київ, Україна — Володимир Кудрицький, який очолював українську енергетичну компанію "Укренерго" з 2020 року, був звільнений зі своєї посади у понеділок на тлі звинувачень у політичному втручанні та всього через тиждень після масштабної російської атаки на енергомережу, що призвела до відключень електроенергії в Києві та інших містах.

Рішення про звільнення було прийнято після голосування наглядової ради компанії, про що було оголошено у вівторок. За даними українських ЗМІ, таких як "Українська правда", Forbes і Censor.net, Кудрицький був звинувачений у невиконанні захисних укріплень на електростанціях перед російським ударом 26 серпня — наймасштабнішою атакою на енергетичну інфраструктуру з часу вторгнення Росії в 2022 році.

У своєму дописі у Facebook у вівторок Кудрицький заперечив, що його звільнили через нездатність захистити інфраструктуру, і заявив, що став жертвою кампанії з дискредитації з боку неназваних осіб.

Це звільнення викликало потенційно значний політичний конфлікт у сфері енергетики України, яка протягом останніх кількох років стала однією з головних цілей Росії в її спробах підірвати українську економіку та підтримку всередині країни щодо війни.

Два члени наглядової ради "Укренерго", Даніель Доббені та Педер Андреасен, подали у відставку на знак протесту проти звільнення Кудрицького, назвавши це рішення "політично вмотивованим".

У вівторок чотири урядовці також подали заяви про відставку до Верховної Ради України, за словами спікера парламенту Руслана Стефанчука. Серед них ключові фігури, як-от Олександр Камишин, міністр стратегічних галузей промисловості України, та Денис Малюська, міністр юстиції України, а також міністр захисту довкілля та голова Фонду державного майна.

Звільнення Кудрицького також може відштовхнути донорів, які допомагали підтримувати енергосистему України. Святослав Павлюк з "Енергоефективних міст України", організації, що захищає інтереси енергетичної галузі, написав у Facebook: "Наслідки таких рішень будуть серйозними".

У понеділок російський обстріл пошкодив одну з двох ліній електропередач, що постачають енергію на окуповану Росією Запорізьку атомну електростанцію, що підвищило ризики для насосів охолодження реакторів саме тоді, коли міжнародний ядерний регулятор ООН планував відвідати цей об'єкт.

Запорізька атомна станція, найбільша в Європі, більшу частину війни простоює після її захоплення російськими військами на початку 2022 року, але вона все ще потребує електроенергії для охолодження. Вона покладається на повітряні лінії, які проходять через українську мережу та перетинають лінію фронту, що робить їх вразливими.

Українська атомна енергетична компанія "Енергоатом" у заяві повідомила, що пошкодження лінії під час обстрілу в понеділок підвищило ризик, оскільки, якщо буде пошкоджена і друга лінія електропостачання, станція буде змушена покладатися на резервні дизельні генератори, як це було кілька разів протягом коротких періодів з часу російського вторгнення.

Подібні пошкодження сталися під час атаки в кінці серпня, що змусило чотири ядерні реактори на території, контрольованій українським урядом, тимчасово вимкнутися з метою безпеки.

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі у вівторок перебував у Києві перед запланованим візитом на Запорізьку станцію. Гроссі написав у соціальних мережах, що його мета — "продовжити надання допомоги та запобігти ядерній аварії".

Після двох років ударів по енергетичній інфраструктурі тепер всієї України зачіпають постійні відключення електроенергії. Два великі гідроелектростанції були знищені або сильно пошкоджені, і близько половини теплових електростанцій країни втратили свої потужності, не кажучи вже про пошкодження трансформаторних станцій.

Через відключення електроенергії на багато годин щодня в більшості будинків сонячні панелі та резервні батареї зникли з продажу у багатьох українських компаній. У деяких випадках термін очікування на покупку перевищує місяць. Більшість квартир щовечора залишаються в темряві.

Рішення про звільнення Володимира Кудрицького може мати далекосяжні наслідки як для внутрішньої політики України, так і для міжнародних відносин у сфері енергетики.