У середу, 23 квітня 2025 року, в Лондоні мав відбутися міністерський саміт (Велика Британія, США, Франція, Німеччина) за участі України, присвячений пошуку шляхів припинення війни з Росією. Однак у день перед зустріччю Держсекретар США Марко Рубіо та спецпредставник Трампа зі справ України й Росії Стівен Віткофф оголосили, що через «графік» не братимуть участі, — і формат «міністрів+» було «понижено» до технічних консультацій за участі послів та заступників міністрів. Цей крок викликав занепокоєння серед європейських союзників та залишив українську делегацію в очікуванні реальних рішень.
Поки британське МЗС оперативно перекомплектовувало програму, віце-президент США Дж.Д. Ванс, перебуваючи з офіційним візитом в Індії, заявив журналістам: «Ми винесли дуже чітку пропозицію Росії та Україні — час або сказати «так», або США вийдуть із процесу». На його думку, «дуже справедлива» угода полягатиме в тому, щоб «заморозити лінії розмежування близько до тих, що є сьогодні», причому кожній із сторін доведеться поступитися частиною контролю. Деталей пропозиції Ванс не розкрив, обмежившись констатацією: «Це момент ухвалення рішення».
Ця заява пролунала на тлі напруження після повідомлень про плани адміністрації Трампа зафіксувати за Росією контроль над анексованим Кримом в обмін на зняття санкцій — умови, які Київ називає неприйнятними. Президент Зеленський у вівторок чітко сказав: «Немає про що говорити — це наша земля, земля українського народу». Будь-яке визнання анексії суперечить Конституції України.
Попри зміну формату, Україна прибула до Лондона з потужною командою: керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр оборони Рустем Умеров. «Незважаючи ні на що, ми працюватимемо задля миру», — заявив Єрмак. Він нагадав, що будь-якими першочерговими кроками мають стати повне й безумовне припинення вогню та відновлення української юрисдикції над окупованими територіями, включно з Кримом.
У Парижі та Лондоні ще минулого тижня наполягали на короткостроковому «експерименті тиші» — 30-денному режимі припинення вогню за лінією фронту на кшталт контрольованої «зони безпеки». Це дозволило б провести гуманітарні операції, евакуацію та попередні політичні консультації. Проте Кремль відмовився обговорювати навіть таку «тимчасову» угоду, висуваючи жорсткі умови, що блокують будь-яку ініціативу, яка не визнає його успіхи в захопленні українських земель.
У Берліні представники правлячої коаліції CDU/CSU та SPD висловили думку, що санкції з Росії можна буде знімати лише після реального відводу військ і гарантій безпеки для України. «Путін розуміє лише силу», — заявив представник християнських демократів Юрген Гардт.
У відповідь на раптову відмову Рубіо велика частина «міністерського» саміту була перенесена на рівень дипломатичних служб. Британський міністр Девід Ламмі, який мав вести переговори, тепер проводить лише серію двосторонніх зустрічей із українськими колегами, натомість загальноделегаційна дискусія доручена послам із США, Франції, Німеччини, Великої Британії та України. Також Ламмі зустрінеться з послом України Андрієм Сибігою та разом із міністром оборони Джоном Гілі обговорить безпекові аспекти.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Москва «продовжує контакти» з Вашингтоном, але «не веде переговорів» із Києвом чи ЄС. Він запевнив, що «є багато нюансів» щодо майбутньої угоди, які ще треба «узгодити», і забажав, щоб це відбувалося «в тиші, без зайвої публічності». Водночас ним не спростовано повідомлення про новий візит Віткоффа до Москви цього тижня.
Наслідки для мирного процесу
- Ризик фрагментації: конкуренція між двостороннім треком США–РФ і багатостороннім ЄС–Україна може розмити спільну позицію Заходу.
- Покликання до сили: Росія продовжує відмовлятися від тимчасових режимів тиші та наполягає лише на своїх максимальних умовах.
- Підвищені ставки: для України та її партнерів питання Криму — не лише геополітичний аргумент, а й конституційна недоторканність.
Лондонський «міністерський саміт» став індикатором кризи довіри між ключовими учасниками мирного процесу. З одного боку, США під керівництвом Трампа шукають швидкого «замороження» за нинішніми лініями в обмін на поступки щодо санкцій і Криму. З іншого — Україна й Європа категорично відкидають такі умови, наголошуючи на невідворотності суверенітету.
Тепер, коли переговори перейшли до «технічного рівня», головне завдання — забезпечити, щоб будь-які пропозиції ґрунтувалися на чітких принципах і не дозволяли Кремлю диктувати власні правила гри. Наступний раунд консультацій має показати, чи зможуть союзники знайти спільну мову і запропонувати Москві неприйнятні для неї, але дієві рамки досягнення миру.
