Історичне рішення Верховної Ради
7 травня 2025 року Верховна Рада України ухвалила надзвичайно важливе рішення для економічного та стратегічного майбутнього держави. Парламент ратифікував міжурядову угоду між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо спільного управління надрами та створення інвестиційного фонду відбудови. За відповідне рішення проголосували 338 народних депутатів, що свідчить про широкий консенсус серед усіх фракцій парламенту.
Ця угода стала результатом багатомісячних перемовин між урядами двох країн, у ході яких сторони зуміли домовитися про рівноправні умови партнерства, гарантування суверенітету України над природними ресурсами та прозорий механізм інвестування. Особливо важливо, що угода не передбачає створення боргових зобов'язань, що принципово відрізняє її від багатьох попередніх міжнародних угод.
Підтримка угоди представниками усіх ключових політичних сил, включно з опозиційними, свідчить про її стратегічну вагу та беззаперечну необхідність. У нинішніх умовах, коли країна потребує відновлення інфраструктури, зростання економіки та зміцнення енергетичної безпеки, цей документ є не лише формальністю, а й чітким кроком до суверенного розвитку.
Скотт Бессент, міністр фінансів США, та Юлія Свириденко, заступниця міністра України, підписують угоду щодо корисних копалин. Міністерство фінансів США
Суть угоди: рівноправне партнерство і реальні інвестиції
Основою підписаної угоди є створення українсько-американського Інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, головними принципами цього фонду є прозорість, рівноправність, реінвестування доходів та абсолютна відсутність боргового тиску на Україну. США та Україна володітимуть по 50% фонду, що гарантує обопільне право голосу та контроль над прийняттям рішень.
Варто підкреслити, що Україна збереже повний суверенітет над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами. Будь-які інвестиційні рішення ухвалюватимуться лише за згодою обох сторін. Крім того, Фонд буде інвестувати не лише в проєкти з видобутку корисних копалин, але й у нафтогазову сферу, супутню інфраструктуру, переробні потужності та логістику.
Комерційна складова угоди передбачає запровадження принципу "бери або плати" щодо закупівель продукції. Це дозволить створити стабільні умови для українських підприємств, що працюють у галузі надрокористування. При цьому, упродовж перших десяти років прибутки фонду не розподілятимуться, а реінвестуватимуться в українську економіку.
Роль державних структур та міжнародних партнерів
З українського боку підписантом виступає Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства, а з американського — Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC). Важливо, що подальші угоди, які будуть підписані на корпоративному рівні, матимуть технічний і комерційний характер і не вимагатимуть ратифікації Верховною Радою. Це дозволяє оперативно реагувати на виклики та адаптувати проєкти під реалії часу.
Заступник міністра економіки Тарас Качка зазначив, що угода включає й роботу з так званими "сплячими ліцензіями" — тобто дозволами на користування надрами, які не використовувалися понад 10 років. Їх планується активізувати, щоб задіяти усі потенційні ресурси країни. Це не лише підвищить надходження до бюджету, але й зробить Фонд більш ефективним інструментом розвитку.
Зі свого боку, США, окрім фінансових інвестицій, можуть розглядати передачу Україні технологій, озброєння, систем навчання та боєприпасів. У цьому випадку капіталізація фонду з американської сторони збільшуватиметься на відповідну вартість допомоги. Таким чином, кожен внесок розглядатиметься у комплексному економіко-безпековому вимірі.
Кар'єр у Кіровограді, Україна. За даними Геологічної служби США, Україна має багато корисних копалин, критично важливих для економічного розвитку та оборони Америки Єфрем Лукацький
Економічне значення: стимул для промисловості та відбудови
Нова угода відкриває значні можливості для української економіки. Інвестиції у видобуток корисних копалин і нафтогазову галузь стануть потужним стимулом для розвитку промисловості. Україна має значні поклади титану, літію, урану, марганцю та інших стратегічних ресурсів, які можуть використовуватись не лише в оборонній промисловості, а й у високотехнологічних виробництвах.
Крім того, оновлення інфраструктури, створення переробних заводів, логістичних вузлів та наукових центрів дозволить не просто експортувати сировину, а розвивати повноцінну галузеву економіку з високим рівнем доданої вартості. Це також сприятиме створенню нових робочих місць, зменшенню міграційного відтоку та підвищенню соціальної стабільності.
Реінвестування прибутків у нові проєкти замість виведення коштів за кордон стане запорукою довготривалого ефекту від співпраці. Такий підхід формує міцний економічний фундамент, необхідний для відбудови після війни та подальшого інтегрування в європейський економічний простір.
Самоскид проїжджає повз кар'єр спільного підприємства «Південна залізна руда» на тлі нападу Росії на Україну, у Кривому Розі, Україна, 23 квітня 2025 року Томас Пітер
Геополітичний вимір: партнерство, що зміцнює суверенітет
Підписання цієї угоди — не лише економічне, а й потужне політичне та геостратегічне послання. В умовах триваючої війни Україна демонструє здатність вести рівноправний діалог з потужними партнерами, не поступаючись національними інтересами. США, у свою чергу, засвідчують реальну підтримку України не лише словами, а й справами — у вигляді прямих інвестицій, передачі технологій та спільного управління важливими активами.
Угода також не суперечить курсу на вступ до Європейського Союзу, що було окремо зафіксовано в її положеннях. Це важливо в контексті євроінтеграційного процесу, адже показує партнерам у ЄС: Україна зберігає стратегічний суверенітет навіть у складних міжнародних альянсах.
Інвестиційний фонд із США — це ще один елемент нової архітектури безпеки і розвитку, в якій Україна стає не об'єктом зовнішнього впливу, а повноправним гравцем.
Погляд у майбутнє
Наразі документ перебуває на етапі фіналізації додаткових технічних угод. Втім, вже зараз можна констатувати: Україна отримала реальний інструмент відбудови, економічного зростання та збереження контролю над власними ресурсами. Подальші кроки — запуск конкретних проєктів, прозорість фінансування, ефективне управління активами.
Успіх цієї ініціативи залежатиме від здатності української сторони забезпечити належний рівень державного контролю, прозорості процедур, а також довіри до інституцій. Але фундамент закладено. І цей фундамент — спільний, надійний і орієнтований на майбутнє.
