«Їх можна побачити на вулицях, навіть якщо вони в цивільному одязі», — сказав 50-річний Володимир у телефонному інтерв’ю в четверг. За його словами, їхні наміри незрозумілі, але їхня присутність виглядає загрозливою. Дейком приховує прізвища пари з міркувань безпеки.
Вибухи відлунюються вдалині вдень і вночі, каже пара, і їм незрозуміло, які цілі. Але кожного разу, як брязкають вікна, кажуть, у них зростає надія, що українські воїни наближаються.
Мешканці кажуть, що українські війська атакують росіян, які намагаються переправити вкрадене через широку річку Дніпро на східний берег, куди переїхала призначена Кремлем цивільна адміністрація після втечі з міста.
За словами мешканців, російські солдати пограбували в місті майже все цінне, припинили обслуговувати блокпости, вести патрулювання та їздити вулицями міста великими колонами. Але вони все ще там.
«Є ще багато росіян — деякі з них носять цивільний одяг», — сказала дружина Володимира, 42-річна Ірина, у телефонному інтерв’ю в четверг. «Вони ходять, похиливши голови, і нікому не видно очей».
Вчора ввечері Володимир почув, як один конвой прогуркотів повз їхній дім. Але вдень, за його словами, було тихо, а вулиці порожні.
«Херсон перетворюється на місто-привид», – сказала Ірина. У колись процвітаючому портовому місті до війни проживало майже 300 000 осіб. За оцінками активістів, залишилося, можливо, від 30 000 до 60 000 мирних жителів.
«Протягом дня люди блукають у пошуках їжі, електрики, зв’язку», — сказала вона. «Люди бояться».
Коли сонце сідає, ніхто не виходить.
«Після 16:00, коли стемніє, вулиці стають абсолютно порожніми», — сказала вона. «Громадський транспорт не працює, і всі залишаються вдома».
Подружжя, яке до війни тримало телеканал, уже три дні не має води. У них не працює центральне опалення. Електрика спорадична і її важко отримати.
«Вчора ми побачили групу людей на вулиці, і коли ми підійшли, виявилося, що хтось, у кого була електрика, поставив на вулиці подовжувач, щоб люди могли підключати та заряджати свої телефони», — сказала вона. «Іноді, коли вдома немає світла, ми йдемо в гараж, і якщо там є світло, ми заряджаємо свої пристрої та повертаємося».
Голова Херсонської військової адміністрації Галина Лугова зазначила, що життя в Херсоні залишається складним. Оскільки лікарні та аптеки пограбовані та закриті, існує нагальна потреба доставити жителям ліки, сказала вона.
«Цим людям неможливо допомогти», — сказала вона.
Хоча в Херсоні ще є кілька магазинів, каже пані Лугова, люди намагаються отримати те, що їм потрібно, на «стихійному ринку», який виник.
«Мешканці продають все, що можна: ліки, термін придатності яких закінчився, хліб і м’ясо, макарони, печиво», – розповіла пані Лугова.
Ірина сказала, що м’яса мало. «Ми тут усі перетворюємося на вегетаріанців», — сказала вона. «Я не пам’ятаю, коли ми їли м’ясо, курку чи рибу».
