Резонансне рішення суду
Салтівський районний суд Харкова виніс вирок Сергію Воловику — колишньому працівнику територіального центру комплектування, який у травні 2025 року вчинив гучне правопорушення. Суд визнав його винним у хуліганстві та призначив покарання у вигляді трьох років обмеження волі. Окрім цього, суд ухвалив стягнути з нього 150 тисяч гривень моральної шкоди на користь потерпілого — вчителя історії Юрія Федяя.
Ця справа набула широкого розголосу після того, як у соцмережах з’явилося відео інциденту. На ньому видно, як представник ТЦК двічі б’є чоловіка у живіт посеред вулиці. Згодом з’ясувалося, що постраждалим є вчитель, який має офіційне бронювання від мобілізації. Відео викликало хвилю обурення серед громадян, спричинило численні публічні дискусії про межі повноважень військових представників та права цивільних осіб.
Під час судового розгляду потерпілий вимагав компенсації у розмірі 300 тисяч гривень моральної шкоди та 21 тисячі гривень правової допомоги. Обвинувачений погодився відшкодувати лише 30 тисяч гривень моральної шкоди та оплату юридичних послуг. Зрештою, суд ухвалив компромісне рішення, встановивши суму компенсації на рівні 150 тисяч гривень.
На оскарження вироку підсудний має 30 днів. Його захист уже заявив, що розглядає можливість подання апеляційної скарги, мотивуючи це надмірною суворістю покарання. Водночас сторона обвинувачення ще на етапі дебатів наполягала на чотирьох роках обмеження волі.
Передумови інциденту
Події, що призвели до судового розгляду, розгорнулися 11 травня 2025 року. У соціальних мережах з’явився короткий ролик, знятий випадковими свідками на вулиці Харкова. На відео чоловік у формі підходить до цивільного та завдає йому два удари в живіт. Поведінка представника ТЦК викликала шок і обурення громадськості.
Міський голова Харкова Ігор Терехов оперативно відреагував на подію, повідомивши, що постраждалий — вчитель історії, прав людини та предмета «Захист Вітчизни». Він мав законне бронювання, що додало ситуації суспільного резонансу. У дописі обласного центру комплектування повідомили, що конфлікт нібито виник через «провокаційні дії з боку громадянина». Водночас там зазначили, що призначили службове розслідування щодо поведінки працівника.
Через кілька днів прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно військовослужбовця. Воловика відсторонили від роботи у Харкові та перевели на Запорізький напрямок. Втім, навіть після цього суспільна увага до справи не згасла — інцидент став предметом активних обговорень у ЗМІ, правозахисних колах та соціальних мережах.
Судовий процес і реакція сторін
Судовий процес тривав кілька місяців і супроводжувався значним медійним інтересом. Сторона обвинувачення наполягала на тому, що дії Воловика були умисними, носили демонстративний характер і мали елементи публічного приниження потерпілого. Прокурори вимагали чотири роки обмеження волі, аргументуючи це необхідністю чіткого сигналу суспільству про неприпустимість насильства з боку представників державних структур.
Захист обвинуваченого будував свою позицію на тому, що дії Воловика були «емоційною реакцією на провокацію», а сам інцидент «не спричинив тяжких наслідків». Воловик визнав свою провину частково, висловивши готовність компенсувати лише частину заявлених потерпілим збитків. На засіданнях він неодноразово висловлював жаль, але потерпілий зазначав, що не отримав щирих вибачень, а вибіркова компенсація виглядала як спроба зменшити відповідальність.
Під час дебатів 3 жовтня суд заслухав останні аргументи сторін. Представники вчителя наголошували, що справа має важливе суспільне значення, оскільки йдеться не лише про конкретний випадок насильства, а й про принципи поваги до закону та прав людини. Вирок оголосили публічно, і в залі суду були присутні журналісти, правозахисники та небайдужі громадяни.
Суспільний контекст та наслідки справи
Ця справа вийшла далеко за межі особистого конфлікту між двома людьми. Вона стала маркером того, як суспільство реагує на дії представників силових структур, та перевіркою на зрілість правової системи. Упродовж останніх років в Україні дедалі частіше фіксуються випадки конфліктів між цивільними та представниками військових установ, що породжує дискусії про необхідність чіткішого регулювання поведінки таких осіб у публічному просторі.
Правозахисники зазначають, що цей інцидент оголив проблему комунікації між державними структурами та громадянами. У часи воєнних викликів суспільство потребує довіри та прозорості, а подібні випадки лише підривають взаєморозуміння. Вчителі, лікарі, волонтери та інші категорії громадян, які мають бронювання, очікують на повагу до своїх прав і законних гарантій.
Психологи додають, що поведінка представників силових структур у публічних місцях формує загальну атмосферу в суспільстві. Якщо насильство або приниження стають нормою, це руйнує почуття безпеки та правової захищеності. Саме тому вирок у цій справі має не лише юридичне, а й символічне значення.
Висновки
Вирок Салтівського районного суду Харкова у справі Сергія Воловика став важливою подією, яка визначає вектор розвитку правової культури в Україні. Призначене покарання та стягнення моральної шкоди демонструють, що закон має залишатися однаковим для всіх — незалежно від форми одягу чи посади.
Попри те, що вирок ще може бути оскаржений, уже зараз можна говорити про його вплив на громадську думку. Ця справа показала, що суспільство готове вимагати справедливості та відкрито говорити про зловживання владою. Вона також нагадала: кожен інцидент у публічному просторі стає частиною ширшого наративу про взаємну повагу, гідність та верховенство права.
