Ранком 16 липня 2025 року в Ісландії відбулось чергове виверження вулкану в межах активної системи Сварценгі, що розташована неподалік столиці країни — Рейк’явіка. Це вже 12-те виверження за останні чотири роки в цій зоні. Попри загрозливий вигляд диму й полум’я, офіційні джерела стверджують, що реальної загрози для людей, населених пунктів та інфраструктури немає.
О 3:56 ранку за місцевим часом магма прорвалася на поверхню в кратері Сундхнукур, який лежить між рибальським селищем Гріндавік (приблизно 40 км від Рейк’явіка) та популярною серед туристів Блакитною Лагуною — геотермальним курортом із цілющими водами. За даними Ісландського метеорологічного офісу, серія землетрусів, що передували виверженню, почалася більше ніж за дві години до прориву магми.
Влада оперативно евакуювала мешканців Гріндавіка, а також відвідувачів і персонал Блакитної Лагуни. Хоча на момент написання статті не відомо, чи курорт офіційно закрили, однак аналогічна ситуація спостерігалася під час виверження у квітні, коли курорт тимчасово припинив роботу.
Лава, за словами експертів, витікає помірно і спрямована переважно на південний схід, у бік, віддалений від ключових об’єктів. За останніми повідомленнями, розлом має довжину близько 800 метрів, і поки що не зафіксовано пошкоджень чи постраждалих.
Гіслі Олафссон, генеральний секретар Ісландського Червоного Хреста, підтвердив у соцмережах, що ситуація перебуває під контролем, і що виверження має локальний характер. Основна загроза на сьогодні — це газова хмара, яку південно-східні вітри можуть перенести в район головного міжнародного аеропорту Ісландії, однак станом на 6:30 ранку робота аеропорту не порушена.
Ісландія — одна з найбільш вулканічно активних країн світу, і раніше середня частота вивержень становила приблизно одне кожні три-чотири роки. Проте з 2021 року кількість вивержень зросла втричі, зокрема у межах вулканічної системи Сварценгі, де і розташований Сундхнукур.
Геологи відзначають, що зростаюча активність цієї системи пов’язана з тектонічними зрушеннями на стику Північноамериканської та Євразійської плит. Півострів Рейк’янес, де відбуваються виверження, зазнає підвищеного тиску внаслідок руху плит, що створює умови для утворення нових тріщин і підйому магми.
Попередні виверження в цьому районі також не призводили до масових руйнувань, однак ризики для інфраструктури залишаються високими, враховуючи близькість населених пунктів і туристичних об’єктів.
Блакитна Лагуна, яка зазвичай приваблює тисячі іноземців щотижня, вже кілька разів змушена була тимчасово закриватись. Для економіки Ісландії, яка значною мірою залежить від туризму, часті виверження є подвійним фактором — з одного боку, вони приваблюють екстремальних туристів, з іншого — можуть відлякати масового відвідувача.
Попри відносну стабільність ситуації, влада закликає громадян дотримуватись вказівок служб цивільного захисту, стежити за офіційними повідомленнями та уникати відвідування небезпечних районів поблизу розлому.
Ісландський метеорологічний офіс продовжує моніторинг та щоденно оновлює дані про викиди газів, активність лави та сейсмічну ситуацію в регіоні. Очікується, що виверження триватиме щонайменше кілька днів, однак залежно від геологічних умов — може раптово припинитися або ж посилитися.
Науковці закликають не ігнорувати потенційні ризики: газоподібні викиди, зокрема діоксид сірки, можуть мати шкідливий вплив на здоров’я, особливо у людей із проблемами дихальних шляхів.
Поки що життю мешканців столиці чи основних міст загрози немає, але ситуація вимагає пильного спостереження.
