Від розриву з союзниками по НАТО до зміни позиції щодо України та геополітичних амбіцій у Канаді та Гренландії – новий порядок світової політики зазнає кардинальних змін.
Глобальний зсув у зовнішній політиці США
За всю історію американської дипломатії жоден президент не змінював зовнішньополітичний курс настільки швидко та радикально, як Дональд Трамп у свої перші 50 днів другого терміну. Його дії вразили союзників, посилили страхи серед європейських партнерів і викликали тривогу навіть серед американського військового та дипломатичного істеблішменту.
Рибалки в Ілуліссаті, Гренландія. Пан Трамп все частіше висловлював бажання, щоб Сполучені Штати контролювали Гренландію. Айвор Прікетт
Без оголошення нової офіційної стратегії Трамп:
- Відмовився від підтримки України, припинивши військову допомогу та навіть надання супутникових даних, що використовувалися для оборонних операцій.
- Вперше в історії США проголосували в ООН разом із Росією та Північною Кореєю, відмовившись називати Москву агресором.
- Запровадив економічні санкції не проти традиційних противників, а проти союзників – введення жорстких митних тарифів викликало шок у Європі та Канаді.
- Поставив під сумнів територіальний статус Гренландії, Панамського каналу та навіть Канади, натякаючи на можливі силові сценарії.
Відмова від України та розкол НАТО
Найбільш руйнівною для міжнародного порядку стала відмова США підтримувати Україну.
Ще три роки тому США були головним постачальником військової допомоги Києву, підтримуючи оборону країни перед російською агресією. Але після повернення в Білий дім Трамп змінив курс. Під час зустрічі в Овальному кабінеті з Володимиром Зеленським він відмовився гарантувати подальшу допомогу та різко розкритикував українського президента.
«Вони хочуть наших грошей і нашої зброї, але що ми отримуємо натомість? Це більше не працює», – заявив Трамп.
Він наказав припинити не тільки військову допомогу, а й навіть надання комерційних супутникових знімків, які допомагали Україні відстежувати пересування російських військ.
Це рішення мало далекосяжні наслідки. Франція та Німеччина почали обговорювати створення європейського оборонного альянсу, незалежного від США. Польща натякнула на можливість розробки власної ядерної зброї, якщо НАТО більше не буде гарантувати безпеку Європи.
Український військовий 44-ї окремої артилерійської бригади на форпосту в Запорізькій області в лютому. Дмитро Смолієнко
США на боці Росії?
Різкі зміни в зовнішній політиці викликали обурення навіть серед традиційних республіканців. Колишній радник з національної безпеки Джон Болтон, який працював із Трампом у першому терміні, заявив:
«Трамп зробив те, чого не робив жоден президент США – він фактично підтримав Росію, змінивши позицію США на 180 градусів».
У рамках нової політики Вашингтон відмовився підтримувати вступ України до НАТО та заявив, що Київ має погодитися на мир із Москвою навіть на умовах втрати територій.
Європа відреагувала жорстко. Міністр оборони Німеччини заявив, що Берлін більше не може покладатися на США як на стратегічного партнера.
Новий порядок: світ сильних держав
Найбільше занепокоєння викликає те, що Трамп не пропонує нової стратегії, а лише руйнує стару систему міжнародних відносин.
Політичні аналітики вважають, що він прагне повернутися до системи великих держав XIX століття, де супердержави – США, Росія, Китай та Саудівська Аравія – вирішують долю менших країн без їхньої участі.
«Це вже не про демократію чи альянси, а про гру сильних держав», – каже колишній голова британської розвідки Алекс Янгер.
Він порівняв нинішню ситуацію з Ялтинською конференцією 1945 року, де США, СРСР і Велика Британія поділили Європу на сфери впливу.
На підтвердження цих змін адміністрація Трампа:
- Почала переговори про поділ впливу в світі з Росією та Китаєм.
- Відмовилася від фінансування більшості програм міжнародної допомоги, таких як USAID та National Endowment for Democracy.
- Висловила наміри переглянути присутність військових баз США в Європі.
Дії пана Трампа свідчать про те, що йому найкомфортніше у світі політики великих держав 19-го століття, де він, президент Росії Володимир Путін (праворуч) і президент Китаю Сі Цзіньпін (ліворуч) ведуть переговори між собою та дозволяють меншим державам. Фото басейну Максима Шипенкова
Що далі?
Різка зміна курсу США ставить перед світом нові виклики. Європа, що звикла покладатися на американську підтримку, мусить шукати нові механізми безпеки.
Франція вже заявила про можливе створення європейського ядерного щита. Канцлер Німеччини прямо заявив, що Європа має підготуватися до самостійної оборони.
Тим часом Китай і Росія уважно стежать за подіями, використовуючи момент для посилення власного впливу.
Чи стане ця політика тимчасовою зміною чи початком нового світового порядку?
Один із колишніх радників Трампа висловився лаконічно:
«Він не руйнує систему. Він створює нову – без правил».
