Херсон опинився в ситуації, яку ще донедавна важко було уявити навіть після років постійних атак. Енергетичні можливості міста настільки скоротилися, що нинішній обсяг електроенергії, який воно отримує, за словами начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, можна порівняти зі споживанням одного великого супермаркету в Києві.
Ця метафора особливо промовиста, адже йдеться не про окремий район чи кілька будинків, а фактично про ціле місто, яке продовжує жити в умовах постійних обстрілів.
В інтерв'ю РБК-Україна Прокудін заявив, що Херсон наразі не має тієї потужності, яка раніше дозволяла повноцінно забезпечувати місто електроенергією.
За його словами, нині ситуація настільки складна, що Херсон може залишатися без світла протягом дуже тривалого часу. Водночас обласна влада намагається знайти альтернативні рішення — як для електропостачання, так і для забезпечення міста теплом.
Місто втратило енергетичну опору
Особливо драматично ситуація змінилася після серії ударів по Херсонській теплоелектроцентралі. Саме ця станція була основним джерелом тепла для міста.
26 серпня Херсонська ТЕЦ зазнала потужного удару керованою авіаційною бомбою. Наслідки атаки виявилися серйозними: станція отримала масштабні пошкодження.
А вже наступного дня відбувся повторний удар. Цього разу було знищено та виведено з ладу все теплогенеруюче й енергогенеруюче обладнання, яке ще залишалося на об'єкті.
Таким чином, проблема для Херсона полягає не лише у звичайних аварійних відключеннях. Йдеться про фізичне знищення енергетичних потужностей, відновлення яких може потребувати значного часу, ресурсів і складних технічних рішень.
І це відбувається напередодні холодного сезону, коли питання теплопостачання стає для прифронтового міста буквально питанням виживання.
Раніше Херсон переживав зиму зовсім інакше
Прокудін наголосив, що нинішній стан міста суттєво відрізняється від того, що було раніше.
За його словами, після початку масштабного будівництва захисту енергетичної інфраструктури у 2023 році Херсон зміг значно краще проходити періоди атак. Навіть попри складну ситуацію, місто тривалий час уникало масштабних проблем із електропостачанням.
Показовим є порівняння з Києвом. Минулого року столиця під час опалювального сезону переживала тривалі періоди без електроенергії, тоді як Херсон у цей час продовжував функціонувати відносно стабільно.
За словами керівника ОВА, за весь той період місто лише близько тижня залишалося без електроенергії.
Саме тому частина мешканців могла сподіватися, що подібний сценарій повториться і надалі. Але, як попереджає Прокудін, розраховувати на це вже не можна.
Ситуація змінилася.
Удари стали потужнішими
Однією з причин такого погіршення ситуації керівник області називає використання авіаційних бомб великої потужності.
У серпні по Херсону застосовувалися КАБи вагою до півтори тонни. Такі боєприпаси здатні завдавати значно серйозніших руйнувань будівлям та інженерним спорудам, а також ускладнюють захист критичної інфраструктури.
Це принципово важливий момент.
Херсон роками намагався адаптуватися до умов постійних атак. Будувалися захисні конструкції, посилювалися об'єкти критичної інфраструктури, створювалися додаткові механізми для підтримки життєдіяльності міста.
Але характер атак змінюється разом із потужністю озброєння.
Те, що ще вчора дозволяло захистити енергетичний об'єкт і продовжувати його роботу, сьогодні може виявитися недостатнім.
Близько 20 людей щодня стають жертвами атак
Енергетична проблема — лише одна частина катастрофічної реальності, у якій опинився Херсон.
За словами Прокудіна, щодня в місті нараховується близько 20 поранених або загиблих внаслідок атак.
Ця цифра показує масштаб небезпеки, в якій перебувають цивільні мешканці. Для людини, яка живе у Херсоні, загроза існує не лише під час масштабних ударів. Небезпечним може бути звичайний вихід із дому, дорога до магазину, переміщення містом або перебування біля об'єкта інфраструктури.
Через постійні атаки населення міста різко скоротилося. За оцінкою голови ОВА, з Херсона виїхало близько 80% людей.
Тобто місто вже пережило масштабний демографічний удар. Ті, хто залишився, фактично продовжують жити в умовах, де навіть базові комунальні послуги можуть стати недоступними на тривалий час.
Найбільше питання — що буде з дітьми
Окрему увагу Прокудін звертає на дітей, які залишаються у Херсоні.
В умовах постійної небезпеки вони змушені проводити значну частину часу в укриттях або підземних приміщеннях. Пересування містом також перетворюється на складне завдання — людям доводиться користуватися захисними сітками та іншими засобами безпеки.
Але навіть це не вичерпує проблеми.
Якщо місто надовго залишиться без стабільного електропостачання, виникнуть проблеми з інтернетом, зв'язком, навчанням і доступом до інформації.
Для дітей це означає не просто дискомфорт. Відсутність нормального доступу до освіти може безпосередньо впливати на їхнє майбутнє.
"Діти, які зараз тут, не тільки наражаються на небезпеку, що будуть змушені жити в підземеллі, ходити під сітками, перебігаючи вулиці, а й жити без світла та інтернету, коли буде порушуватися їхнє право на освіту", — зазначив Прокудін.
Його слова фактично ставлять перед батьками надзвичайно складне питання: наскільки довго можна залишати дітей у місті, де одночасно існують загроза життю, нестабільне електропостачання, проблеми з теплом і дедалі складніші умови для навчання.
Херсон перетворюється на місто, яке потрібно підтримувати буквально щодня
Найбільша небезпека нинішньої ситуації полягає в тому, що проблеми накладаються одна на одну.
Зруйнована теплова інфраструктура означає ризики для опалювального сезону.
Обмежена генерація електроенергії означає тривалі відключення.
Постійні удари ускладнюють ремонт і відновлення пошкоджених об'єктів.
Атаки на цивільну інфраструктуру створюють додаткові ризики для людей, які намагаються забезпечити роботу міста.
У таких умовах недостатньо просто відновити один об'єкт. Потрібна ціла система резервування: альтернативні джерела електроенергії, автономне теплопостачання, захищені мережі, генератори, запаси палива та можливість швидко ремонтувати пошкодження.
Саме над такими альтернативними варіантами, за словами Прокудіна, зараз працює влада.
Проте швидкого повернення до колишньої ситуації очікувати складно.
Херсон уже не просто переживає черговий період відключень. Місто фактично змушене адаптуватися до нової реальності, у якій базові умови життя можуть залежати від того, чи вдасться зберегти хоча б мінімальну працездатність енергосистеми.
І цифра, яку навів Прокудін — електропостачання на рівні одного супермаркету в Києві, — є, мабуть, одним із найточніших символів того, наскільки далеко зайшла ця криза.
За фасадами будинків, темними вулицями та аварійними джерелами живлення стоять тисячі людей, які намагаються продовжувати жити у своєму місті.
А попереду — холодний сезон, коли від електроенергії залежатиме не лише комфорт, а й можливість опалювати житло, підтримувати зв'язок, навчати дітей та забезпечувати роботу критично важливих служб.
Для Херсона це вже не питання зручності. Це питання того, чи зможе місто втримати нормальне життя під тиском щоденних атак.
