Херсон входить в осінньо-зимовий період у надзвичайно складних умовах. За останній місяць інтенсивність атак по місту суттєво зросла, а російські війська дедалі активніше використовують безпілотники та потужні авіаційні боєприпаси. На цьому тлі місцева влада готується до значно важчого опалювального сезону, ніж торік.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін попередив, що мешканцям міста не варто розраховувати на повторення минулорічного сценарію. За його словами, ситуація з безпекою погіршується, а головним завданням влади зараз є не створення ілюзії стабільності, а підготовка людей до можливих надзвичайно складних умов.
6000 атак дронами за один тиждень
Масштаб безпілотної загрози для Херсона залишається величезним. Як розповів Прокудін, лише за один тиждень було зафіксовано близько 6000 дронових атак.
Це означає, що місто фактично живе в умовах постійної загрози. Дрони становлять небезпеку не лише для військових цілей чи об'єктів інфраструктури. Під ударом опиняються цивільні автомобілі, громадський транспорт, комунальні працівники та звичайні мешканці.
Паралельно значно збільшилася кількість застосованих керованих авіаційних бомб. За словами керівника ОВА, протягом першого півріччя по області було застосовано приблизно 100 КАБів, тоді як лише за останній місяць їхня кількість сягнула близько 200.
Саме поєднання постійних атак безпілотниками та потужних авіаційних ударів, за оцінкою Прокудіна, робить нинішню ситуацію принципово іншою.
«Такого не буде»: чому влада не обіцяє повторення минулої зими
Одне з головних питань напередодні холодів — чи зможе Херсон забезпечити своїх мешканців електроенергією та теплом.
Прокудін не приховує: ризик тривалих відключень світла залишається дуже високим.
Місто продовжує відновлювати пошкоджені об'єкти, а влада шукає альтернативні варіанти забезпечення населення електроенергією та опаленням. Проте постійні удари значно ускладнюють цю роботу.
Минулої зими ситуація була іншою. Херсон, за словами керівника ОВА, пережив приблизно тиждень без електропостачання, після чого його вдалося відновити. Цьому передувала масштабна робота із захисту енергетичної інфраструктури, яка тривала ще з 2023 року.
Однак зараз противник використовує значно потужніші засоби ураження.
За словами Прокудіна, авіабомби вагою близько 1,5 тонни здатні знищувати об'єкти так, що захистити їх традиційними способами практично неможливо.
Саме тому глава ОВА закликає мешканців не сприймати минулорічний досвід як гарантію на майбутнє.
Якщо раніше можна було розраховувати на швидке відновлення пошкоджених об'єктів, то тепер масштаби руйнувань можуть бути значно більшими. Відтак Херсон може залишатися без електроенергії протягом тривалого часу.
У місті залишилося близько 60 тисяч людей
До початку повномасштабного вторгнення в Херсоні проживало близько 300 тисяч людей. Нині в місті залишається приблизно 60 тисяч мешканців.
Тобто населення скоротилося приблизно у п'ять разів.
Водночас небезпечною стає дедалі більша територія міста. Райони, які ще кілька місяців тому мешканці вважали відносно безпечними, тепер також потрапляють до зон підвищеного ризику.
Постійні атаки фактично змінюють саме поняття безпечного району. Людина може перебувати у звичайному житловому кварталі, їхати в автобусі або просто йти вулицею — і за кілька секунд опинитися під ударом.
Безпілотники стали загрозою для звичайного життя
Однією з найболючіших проблем Херсона стали атаки на цивільний транспорт.
За словами Прокудіна, оператори безпілотників атакують маршрутки, автомобілі та комунальну техніку. Через це навіть звичайна поїздка містом може становити серйозну небезпеку.
Особливо показовою стала одна з атак на маршрутний автобус. Унаслідок удару дев'ятеро людей постраждали, четверо з них загинули. Ще п'ятьох вдалося врятувати завдяки водієві, який не зупинився після атаки та довіз пасажирів до лікарні.
Подібні випадки мають далекосяжні наслідки. Вони впливають не лише на безпосередніх потерпілих, а й на все місто. Люди бояться користуватися транспортом, працівники ризикують життям дорогою на роботу, а комунальні служби змушені виконувати свої завдання в умовах постійної загрози.
Майже 53 тисячі людей уже евакуювали
Евакуація з Херсона триває з 2023 року. За цей час із міста вже вивезли близько 53 тисяч людей.
Серед них приблизно 7000 дітей та 600 маломобільних громадян.
Процес евакуації продовжується. Лише за минулий тиждень місто залишили близько 250 людей.
Особливий акцент влада робить на евакуації дітей. Там, де оголошено обов'язкову евакуацію сімей із дітьми, продовжується робота з їхнього виїзду. Наразі в таких районах залишаються близько 100 дітей.
Водночас загальної обов'язкової евакуації всіх дорослих мешканців Херсона наразі немає.
Через це в місті все ще перебувають десятки тисяч людей, серед яких близько 4800 дітей. В області загалом залишається приблизно 10 600 дітей.
Прокудін наголошує: якщо ситуація погіршиться настільки, що буде оголошено примусову евакуацію дітей із Херсона, органи влади будуть зобов'язані докласти максимальних зусиль, щоб вивезти їх у безпечніші регіони.
Чому люди не хочуть залишати Херсон
Попри небезпеку, частина мешканців продовжує відмовлятися від евакуації.
Причини здебільшого пов'язані з житлом та фінансовими можливостями.
Люди бояться залишати свої будинки, оскільки переживають, що після виїзду можуть втратити майно або не матимуть куди повернутися. Інші не розуміють, де житимуть після евакуації та за які кошти оплачуватимуть оренду.
Для багатьох будинок залишається останнім символом нормального життя. Люди втратили звичне середовище, роботу, можливість спокійно пересуватися містом, але все ще тримаються за власне житло.
Влада, своєю чергою, намагається переконати людей, що життя важливіше за майно.
Херсон створює потужну систему захисту від дронів
Попри постійні удари, у місті продовжують розвивати систему протидії безпілотникам.
За словами Прокудіна, Херсон має одну з найефективніших систем захисту серед прифронтових територій. Вона не складається з одного засобу, а передбачає комплексне використання різних технологій.
Йдеться про радіоелектронну боротьбу, мобільні вогневі групи, фізичний захист важливих об'єктів і маршрутів, а також роботизовані комплекси.
Окремим напрямком стала установка антидронових сіток. Наразі ними обладнано близько 260 кілометрів маршрутів, які використовуються для логістики.
Перед масштабним використанням такі конструкції тестували, зокрема перевіряли їхню здатність витримувати зимові температури.
Також у регіоні використовують роботизовані системи, здатні автоматично пересуватися та знищувати безпілотники. Оператор при цьому може перебувати у відносно безпечному місці.
За оцінкою Прокудіна, завдяки комплексній системі Сили оборони знищують приблизно 95% російських БПЛА.
Однак навіть цього недостатньо, щоб повністю усунути загрозу.
Тактика атак постійно змінюється
Росія адаптує застосування безпілотників відповідно до української системи захисту.
Замість одиничних запусків дедалі частіше використовуються групи дронів. Це створює додаткове навантаження на системи РЕБ та інші засоби протидії.
Також збільшується застосування безпілотників з оптоволоконним управлінням, які складніше придушувати традиційними засобами радіоелектронної боротьби.
Тому українські сили змушені постійно вдосконалювати систему захисту: шукати нові способи виявлення цілей, змінювати тактику та впроваджувати сучасні технології.
Прокудін наголошує, що абсолютно непроникної «парасольки» від дронів не існує. Навіть якщо більшість безпілотників вдається знищити, ті, що прориваються, можуть завдати серйозної шкоди.
Діти продовжують навчатися попри небезпеку
Ще один виклик для Херсона — збереження освіти.
За словами Прокудіна, фактично немає навчального закладу в місті, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований.
Проте освітня система продовжує працювати. Дистанційно функціонують 162 заклади загальної середньої освіти та 66 дитячих садків. Загалом навчання охоплює приблизно 44 тисячі школярів і близько 4 тисяч дошкільнят.
Водночас область поступово повертає змішаний формат навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Із початку навчального року вісім закладів освіти почали працювати у змішаному форматі. Вони розташовані щонайменше за 40 кілометрів від лінії бойового зіткнення, а навчання дітей відбувається лише за наявності укриттів.
Дві школи з Херсонщини були релоковані до Кривого Рогу. Там для них надали приміщення та облаштували укриття.
Крім того, триває будівництво підземних освітніх просторів. Наразі зводять шість таких об'єктів — п'ять шкіл і один дитячий садок. До кінця року планується додатково завершити ще п'ять об'єктів.
Це не просто будівництво інфраструктури. Для дітей можливість навчатися разом, спілкуватися та повертатися до хоча б частково нормального життя є важливою складовою психологічної стійкості.
Херсон готується до найскладнішого сценарію
Попередження керівника Херсонської ОВА фактично зводиться до одного: майбутню зиму місто зустрічає в значно складніших умовах, ніж попередню.
Постійні атаки дронами, збільшення кількості КАБів, пошкодження енергетичної інфраструктури та небезпека для цивільного транспорту створюють комплексну загрозу.
Влада продовжує ремонтувати пошкодження, посилювати захист маршрутів, розвивати системи протидії БПЛА та створювати альтернативні рішення для опалення й електропостачання.
Але можливості відновлювати інфраструктуру не безмежні.
Саме тому мешканців закликають оцінювати ситуацію не за тим, як Херсон пережив минулу зиму, а за тим, наскільки змінилися умови зараз.
Для тих, хто залишається, попереду може бути період тривалих відключень, проблем із теплом та постійної небезпеки на вулицях. Для влади — складне завдання одночасно підтримувати життя міста та переконувати людей евакуюватися із найбільш небезпечних районів.
І в цій ситуації головним критерієм залишається не те, наскільки швидко можна відбудувати пошкоджений будинок чи електромережу, а те, чи вдасться зберегти життя людей.
