Європейські країни на передовій вже не просто обговорюють гіпотетичний сценарій війни — вони активно реалізують підготовку лікарень до війни, щоб бути готовими до масової травми. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну загроза атаки на Східний фланг НАТО стала реальністю, і медичні установи в Литві, Естонії, Латвії та Польщі кардинально змінюють підхід до медичної готовності.
Перші тести нових протоколів провели в місті Йонава під час військових навчань «Geležinis Vilkas», де медики зіткнулися з імітацією вибуху та масовими пораненими. У звичайний день виклики парамедика обмежувалися гіпертонічними кризами чи інфарктами, а тепер вони тренуються працювати в умовах справжньої евакуації поранених, коли секунди вирішують долі людей.
У Литві Велика клініка університету в Вільнюсі облаштовує підземні операційні та автономні системи водо- й електропостачання, щоб лікарня могла продовжувати роботу, навіть якщо зовнішня інфраструктура буде зруйнована. Подібні запаси медичних матеріалів і резервні генератори вже встановлюють по всіх Балтійських країнах.
В Естонії медичні бригади отримують не тільки бронежилети й каски, але й супутникові телефони для збереження зв’язку у разі відключення мобільних мереж. Готуються також незалежні інтернет-мережі, що працюватимуть за будь-яких обставин.
У Польщі, яка головує в Раді ЄС, наголошують: неможливо розробити стратегії для військового, економічного чи енергетичного секторів і при цьому ігнорувати медичну безпеку. Там проводять масштабні тренування колективів лікарень, включно з репетицією роботи в умовах жорсткого дефіциту ресурсів та великої кількості хворих.
У середньому в Європі налічується 11,5 ліжок інтенсивної терапії на 100 000 населення, але у випадку бойових дій може знадобитися втричі більше. Щоб покрити розрив, країни Балтії вже закуповують мобільні медичні пункти, а також формують національні запаси медичних матеріалів та медикаментів на кілька місяців наперед.
Пандемія COVID-19 навчила підтримувати мінімальний тримісячний резерв ліків і витратних матеріалів. Латвійські лікарні зобов’язані зберігати ці запаси з часів коронакризи, що тепер виявилось критично важливим для підготовки лікарень до війни.
Серед ключових елементів підвищення медичної готовності — навчання персоналу з алгоритмів сортування постраждалих (тріаж), надання першої допомоги при пораненнях різного типу та контроль постачання крові й кисню. У Литві щорічно планують понад десять спільних вправ для цивільних і військових медиків.
Країни Східного флангу НАТО усвідомлюють, що масова травма може стати буденністю. Тому на низових рівнях формують екстрені бригади волонтерів, які здатні оперативно долучатися до надання допомоги та організовувати евакуацію поранених із зони бойових дій.
Однак найскладніше питання — це людський фактор. Опитування в Литві показало, що лише близько 40 % медиків впевнені залишитися на службі в разі війни, інші вагатимуться або можуть покинути країну. У відповідь влада розробляє соціальні стимули та безпекові гарантії для працівників галузі.
Естонські експерти прогнозують, що під час справжнього конфлікту доведеться працювати в «кризовому режимі» кілька тижнів поспіль, обробляючи вогнепальні, осколкові та опікові травми без вихідних. Для цього готують сценарії погодинної ротації змін і запас мобільних клінік, які можуть швидко переміщуватись за маршрутом постачання гуманітарної допомоги.
Польські чиновники наголошують, що важливо інтегрувати підготовку лікарень до війни в загальноєвропейські плани реагування, делегувавши на рівень ЄС частину логістики та розподілу стратегічних запасів. Адже невеликі країни Балтії не завжди самі впораються з масштабними викликами без допомоги союзників.
Ніхто не знає, коли настане наступна загроза, але всі визнають: підготовка лікарень до війни — це не одноразова акція, а постійний процес підтримки медичної готовності. Тільки через регулярні тренування персоналу, відпрацювання алгоритмів евакуації поранених та накопичення запасів медичних матеріалів надійна система охорони здоров’я може витримати випробування сучасної війни.
