Україні треба важка зброя як відповідь на нову тактику ворога
Повномасштабна війна Росії проти України змінила не лише карту фронту, а й сам характер бойових дій. На четвертий рік протистояння стало очевидно: стандартні засоби ураження вже не забезпечують необхідного ефекту для прориву глибоко ешелонованої оборони. Саме тому питання, чи потрібна Україні важка зброя, давно не є предметом дискусії — це питання виживання.
Герой України, командир 225-го окремого штурмового полку Олег Ширяєв в інтерв’ю виданню The Telegraph чітко окреслив проблему: для успішного наступу та нейтралізації російських сил у бункерах Силам оборони України необхідно більше важкого озброєння безпосередньо на передовій. Йдеться не про абстрактне посилення, а про конкретні системи — ATACMS, Storm Shadow і HIMARS.
Сьогодні російська армія масовано застосовує керовані авіаційні бомби, так звані КАБи, які залишаються одним із головних факторів стримування ЗСУ. Вони руйнують позиції, знищують укріплення та ускладнюють просування українських підрозділів. Під прикриттям такої вогневої переваги противник вибудовує нову модель оборони.
Водночас російські війська адаптувалися до умов сучасної війни дронів. Вони активно використовують підвали багатоповерхівок і спеціально облаштовані бункери як укриття для особового складу та операторів безпілотників. Звичайні FPV-дрони часто не здатні ефективно уразити такі цілі. Це створює ситуацію, коли технологічна перевага України в безпілотних системах не реалізується повною мірою.
Саме в цьому контексті звучить ключова теза: Україні треба важка зброя, здатна знищувати укріплені об’єкти, руйнувати бункери та вибивати ворога з підземних сховищ. Інакше війна ризикує перейти у фазу виснажливого протистояння без вирішальних змін на полі бою.
Тактичний ефект замість далекої символіки
Олег Ширяєв переконаний: настав момент переглянути підходи до використання далекобійних ракет. За його словами, тактичне застосування ATACMS, Storm Shadow і HIMARS ближче до лінії фронту може мати значно більший вплив, ніж удари по віддалених цілях у глибокому тилу противника.
Йдеться не про знецінення стратегічних операцій, а про пріоритети. Знищення високопоставленого військового керівника за тисячі кілометрів від фронту має політичний і символічний ефект, але не завжди змінює ситуацію для конкретного підрозділу, який щодня тримає оборону чи готується до штурму.
Натомість ліквідація операторів дронів у їхніх бункерах, руйнування складів боєприпасів поблизу передової, знищення пунктів управління тактичної ланки здатні безпосередньо вплинути на інтенсивність бойових дій. Це зменшує кількість ударів по українських позиціях, послаблює координацію ворога і відкриває можливості для наступу.
Перекидання далекобійних систем ближче до фронту дозволить швидше реагувати на розвідувальні дані та точково бити по найбільш болючих цілях. У сучасній війні швидкість ухвалення рішень і точність удару часто мають вирішальне значення.
Саме тому важке озброєння на передовій — це не просто додатковий ресурс. Це інструмент, який може змінити хід війни, зламати нову оборонну тактику противника і повернути ініціативу українським силам.
225 ОШП як приклад ефективності
225-й окремий штурмовий полк під командуванням Олега Ширяєва вже став одним із символів результативності у складі Сил оборони України. Підрозділ демонструє високу ефективність на найгарячіших напрямках фронту, де щодня вирішується доля цілих ділянок оборони.
За підсумками минулого року бійці полку знищили майже 30 батальйонів російських сил. Ці цифри — не просто статистика. За ними стоять тисячі зірваних атак, врятовані життя українських військових та збережені позиції.
Проте навіть найефективніший підрозділ не може безкінечно компенсувати нестачу ресурсів мужністю та професіоналізмом. В умовах, коли противник ховається у підземних укриттях і масовано застосовує КАБи, можливості штурмових груп мають бути підсилені сучасними ракетними системами.
Досвід 225 ОШП доводить: коли є точна розвідка, злагоджені дії та достатня вогнева міць, результат не забариться. Але для масштабування цього ефекту на весь фронт потрібні системні рішення.
Україні треба важка зброя не як символ підтримки, а як реальний інструмент перелому. І голос командира, який щодня бачить війну зблизька, звучить як заклик до дії: перемога залежить від того, наскільки швидко сучасні далекобійні системи опиняться там, де вирішується доля держави — на передовій.
