У перші тижні 2025 року конгломерат LVMH виглядав непохитним: Dior, Louis Vuitton, Tiffany та інші бренди групи стрімко завойовували країни, а Бернар Арно — глава найбільшої у світі латкійної імперії — відзначав рекорди продажів. Його запросили на інавгурацію Дональда Трампа 20 січня, запросивши разом із родиною розділити церемонію у Вашингтоні. США стали одним із ключових ринків для французького люксу: американські споживачі охоче купували вечірні сукні Dior, коштовності Tiffany і дорожні сумки Louis Vuitton.
Та вже до кінця лютого картина почала стрімко змінюватися. Як зазначив сам Арно під час щорічних зборів акціонерів LVMH у залі Лувра у Парижі 17 квітня, «ми зіткнулися з геополітичною ситуацією, що перевернула глобальну економіку потенційними митними зборами». Рішення Білого дому запровадити 25‑відсоткові тарифи на низку імпортних товарів, включно з автівками, вином та косметикою, обрушили акції LVMH із понад 700 до приблизно 455 євро за одну акцію — падіння майже на 35 % за лічені тижні.
Арно прямо звинуватив у кризі європейських політиків: мовляв, якщо Брюссель не зможе домовитися з адміністрацією Трампа і зберегти нинішній мораторій на мита, відповідальність «лежить винятково на ЄС». Безстрокова пауза на частину тарифів, що діяла 90 днів, спливає наприкінці квітня, і Євросоюз уже наполягає на її продовженні.
Французький мільярдер також підтримав ініціативу Ілона Маска — звернення до європейських лідерів із пропозицією створити зону вільної торгівлі між ЄС і США. «Ми маємо йти назустріч одна одній, а не боронити кордони митними стінами», — сказав Арно. Та навіть за умови укладання домовленості очікування від угоди з ЄС залишаються вкрай обережними: за словами Трампа, мита приносять до бюджету «мільярди доларів», і він навряд чи відмовиться від цих надходжень без суттєвих поступок.
Падіння капіталізації LVMH позбавило групу першості на французькому CAC 40: титул найбільшої за ринковою вартістю компанії Франції перейшов до ряду інших гігантів, а найціннішою компанією у секторі люксу стала її давня суперниця — Hermès. На відміну від LVMH, Hermès оголосила про готовність повністю перекласти вартість мит на плечі американських покупців вже з 1 травня, підвищивши ціни на культові сумки Birkin і Kelly.
У самій LVMH розглядають різні сценарії реагування: від точкового збільшення роздрібних цін у США до створення додаткових виробничих потужностей на місці. «У нас уже є три фабрики Louis Vuitton у США, включно з однією в Техасі, яку я відкривав разом із президентом Трампом у 2017 році», — нагадав Арно. Якщо тарифи затягнуться, компанія може розширити існуючі і відкрити нові майстерні на американській землі, а також нарощує «запаси» вин і шампанського, щоб уникнути затримок і додаткових витрат.
У касі LVMH лежить 10,5 мільярда євро готівки, що дає групі фінансову подушку захисту. Але більшою загрозою, на думку Арно, є можливе «відтік» так званих «аспіраційних» покупців, які брали перші кроки у світі люксу з недорогих аксесуарів: парфумів, брелоків та косметики. Підвищення цін через мита може спровокувати зростання інфляції й відсоткових ставок, через що ці клієнти переглянуть обсяги витрат.
Бернар Арно відмовився коментувати ступінь власного спілкування з Дональдом Трампом після інавгурації, проте у Франції шириться чутка, що саме він має вплив на рішення Вашингтона. На церемонії у січні мільярдера йшли поряд із обома колишніми президентами США — Бараком Обамою й Джо Байденом. Його син Александр, який керував Tiffany у Нью-Йорку, добре знайомий із донькою та зятем Трампа — Іванкою та Джаредом Кушнерами.
Та попри всі дружні взаємини, економічна реальність вимагає інших рішень. «Ми категорично відмовилися від думки спростити наші бренди», — резюмував Арно. «Наше завдання — пропонувати найвищу якість, навіть якщо це означає менший темп зростання в короткотерміновій перспективі». І саме від того, наскільки вдало ЄС налагодить діалог із Білим домом, залежатиме доля однієї з найбільш впливових компаній світової індустрії розкоші.
