Українські удари по російських енергетичних об'єктах стали однією з причин нинішньої нестабільності на світовому ринку нафти. Таку оцінку озвучив міністр фінансів США Скотт Бессент, фактично поклавши на Київ частину відповідальності за зростання вартості енергоносіїв.
Його заява прозвучала на тлі різкого підвищення цін на нафту та пальне у Сполучених Штатах. За словами Бессента, світ зараз переживає серйозний енергетичний шок, причому на нього впливають одразу кілька факторів.
Глава американського Мінфіну пов'язав ситуацію як із війною Росії проти України, так і з конфліктом навколо Ірану. Водночас саме українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру він назвав одним із чинників, які створюють додатковий тиск на глобальні ціни.
Що заявив Бессент
Свою позицію Бессент озвучив в ефірі телеканалу Fox News після двосторонньої зустрічі з міністром фінансів Росії Антоном Сілуановим. Переговори відбулися на полях саміту міністрів країн «Групи двадцяти» — G20.
Американський чиновник заявив, що нинішній енергетичний шок має кілька причин.
За його словами, одна з них пов'язана з війною в Україні, оскільки Київ атакує російські енергетичні активи та нафтопродукти. На думку Бессента, це скорочує доступність певних енергоресурсів і створює тиск на зростання цін у глобальному масштабі.
Другим фактором він назвав конфлікт навколо Ірану.
Таким чином, Вашингтон фактично розглядає українські удари по нафтовій інфраструктурі Росії не лише як елемент військового протистояння, а й як фактор, що має наслідки для міжнародного енергетичного ринку.
Ця оцінка прозвучала особливо гостро через те, що останні атаки України спрямовані на об'єкти, які мають важливе значення для російського експорту, переробки та постачання нафтопродуктів.
Ціни на нафту та пальне зростають
На тлі заяв Бессента світовий енергетичний ринок демонструє помітне зростання цін.
Вартість нафти марки Brent піднялася приблизно до 97 доларів за барель. У США тим часом ціни на дизельне пальне наблизилися до рекордних показників.
Для споживачів це означає потенційне подорожчання транспортних перевезень, логістики та низки товарів, адже ціна пального безпосередньо впливає на витрати бізнесу.
Однак причини коливань на нафтовому ринку значно ширші, ніж лише атаки на російські енергетичні об'єкти. На ціни впливають глобальна пропозиція та попит, геополітичні конфлікти, обсяги видобутку, можливі перебої з постачанням і побоювання інвесторів щодо майбутньої ситуації.
Саме тому твердження про те, що Україна є одним із головних факторів енергетичного шоку, стало предметом уваги.
У матеріалі The New York Times зазначається, що основним фактором різкого погіршення ситуації на енергетичному ринку став конфлікт навколо Ірану. Водночас адміністрація президента Дональда Трампа публічно пов'язує частину проблем із діями Києва.
Чому Україна б'є по нафтовій інфраструктурі Росії
Українська стратегія ударів по російській енергетичній інфраструктурі має передусім військовий та економічний характер.
Нафтова галузь є одним із ключових джерел доходів російського бюджету. Крім того, паливо необхідне для роботи російської військової машини — від транспортної логістики до забезпечення військової техніки.
Тому атаки на нафтопереробні заводи, сховища, термінали та інші енергетичні об'єкти мають на меті створити для Росії додаткові проблеми.
Київ неодноразово наголошував, що удари по об'єктах, які забезпечують російські військові потреби, є частиною ширшої стратегії послаблення військового потенціалу Москви.
Водночас для світового ринку будь-яке скорочення доступних обсягів нафтопродуктів може створювати додаткову напругу. Саме цим і пояснюється логіка заяви Бессента.
Але виникає принципове питання: чи справедливо покладати відповідальність за глобальне подорожчання енергоносіїв саме на Україну, якщо вона веде війну проти держави, яка сама є одним із найбільших виробників та експортерів нафти?
Ця дискусія виходить далеко за межі економіки. Вона безпосередньо пов'язана з тим, як адміністрація Трампа бачить подальшу війну та роль Києва і Москви у переговорах.
У США дедалі більше говорять про необхідність переговорів
Заява Бессента пролунала невдовзі після його зустрічі з російським міністром фінансів Антоном Сілуановим. Сам факт таких переговорів уже викликав невдоволення серед частини союзників Вашингтона.
Європейські партнери США критично сприйняли рішення запросити представника російського уряду на зустріч у рамках G20. Для багатьох європейських країн Москва залишається стороною, яка веде війну проти України, а прямі контакти американської адміністрації з російськими чиновниками сприймаються неоднозначно.
Бессент, однак, публічно захистив такі контакти.
Він заявив, що без переговорів неможливо вирішити конфлікт між Росією та Україною. За словами американського міністра, навіть якщо частині європейських партнерів такі контакти неприємні, підтримувати діалог необхідно.
Таким чином, у Вашингтоні продовжують демонструвати готовність спілкуватися безпосередньо з Москвою, навіть попри критику з боку союзників.
Позиція Бессента викликає питання
Заява американського міністра важлива ще й тому, що вона демонструє відмінність між підходами різних політичних сил та інституцій у США.
Значна частина американських законодавців продовжує називати Росію агресором і виступає за підтримку України. Водночас представники адміністрації Трампа дедалі частіше наголошують на необхідності завершення війни та пошуку домовленостей.
Саме в цьому контексті варто розглядати і слова Бессента про енергетичні ціни.
Для Вашингтона питання вартості пального має безпосереднє внутрішньополітичне значення. Подорожчання бензину та дизеля швидко відчувають як домогосподарства, так і американський бізнес. Воно може позначатися на транспортних витратах, цінах на товари та загальному рівні інфляції.
Тому адміністрація Трампа зацікавлена у стабільності світового енергетичного ринку. Будь-які дії, які потенційно скорочують постачання нафти або нафтопродуктів, можуть розглядатися Вашингтоном крізь призму глобальних економічних наслідків.
Путін тим часом підтримав Іран
На цьому тлі показовою стала позиція російського керівництва щодо ситуації навколо Ірану.
Правитель Росії Володимир Путін цього тижня публічно висловив солідарність із Тегераном. Він позитивно оцінив дії іранського режиму, заявивши про його «мужність і стійкість».
Ця позиція також має значення для оцінки ситуації на енергетичному ринку. І Росія, і Іран є великими гравцями глобального нафтового сектору, а будь-яке серйозне загострення навколо одного з них потенційно здатне впливати на ціни.
Тому нинішній стрибок вартості нафти формується одразу під впливом кількох геополітичних факторів.
Для України ж ситуація виглядає значно складнішою. Київ намагається завдати Росії максимальних економічних збитків і скоротити її можливості фінансувати війну. Водночас такі удари можуть мати побічні наслідки для міжнародного ринку енергоносіїв.
Саме на цьому протиріччі й будується нинішня критика з боку Вашингтона.
Зрештою, слова Бессента демонструють, наскільки тісно війна, світова економіка та американська внутрішня політика переплелися між собою. Для США стабільні ціни на пальне є стратегічно важливим питанням, тоді як для України удари по енергетичному сектору Росії залишаються одним із інструментів тиску на її військову та фінансову спроможність.
Тому найближчим часом суперечки навколо українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі, найімовірніше, стосуватимуться не лише перебігу війни. На кону опиняються також ціни на нафту, відносини Вашингтона з Києвом і Москвою та майбутня стратегія США щодо завершення війни.
