Зима традиційно є найскладнішим випробуванням для української енергосистеми. Саме в холодні місяці різко зростає споживання електроенергії: люди активніше використовують обігрівачі, підприємства збільшують навантаження, а тривалість світлового дня скорочується. На цьому тлі будь-які повідомлення про можливі багатогодинні відключення викликають у населення закономірне занепокоєння.
Однак сценарій, за якого українці масово залишатимуться без електроенергії по 12–16 годин щодня, наразі не має достатніх підстав. Таку оцінку озвучив заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський в ефірі «Новини.LIVE».
За його словами, нинішня ситуація суттєво відрізняється від тієї, яка могла б призвести до настільки тривалих обмежень. Експерт звертає увагу на наявність генерації, імпорт електроенергії та розвиток розподілених енергетичних потужностей.
«Нічого не свідчить про те, що це може бути реальністю», — заявив Закревський, коментуючи можливість відключень тривалістю 12–16 годин на добу.
Україна входить у зиму з новими резервами
Одним із головних аргументів експерта є зміна структури енергетичних потужностей. За його оцінкою, зараз в Україні є близько 17 ГВт генерації. При цьому значну роль відіграють сонячні електростанції, а ще близько 2 ГВт може забезпечувати імпорт електроенергії.
Окремий резерв становлять газові електростанції невеликої та середньої потужності, які можуть розміщуватися ближче до безпосередніх споживачів. Йдеться приблизно про 1,7 ГВт таких потужностей, які вже доступні енергосистемі.
Це принципово важливо, адже традиційна енергетика значною мірою залежить від великих об'єктів генерації та складної мережі передачі. Якщо частина великої інфраструктури пошкоджується, відновити її швидко буває складно. Розподілена генерація дозволяє частково змінити цю модель.
Газові електростанції можуть виробляти електроенергію безпосередньо поблизу місць споживання. Це зменшує залежність від окремих великих вузлів системи та дає додатковий резерв у критичні моменти.
Важливо й те, що, за словами Закревського, із забезпеченням газом наразі проблем не очікується. Відповідно, такі установки можуть стати одним із факторів, який допоможе пройти періоди максимального навантаження.
Найбільша проблема може бути не у генерації
Втім, відсутність передумов для відключень по 12–16 годин не означає, що майбутня зима буде легкою. Українська енергосистема залишається вразливою через війну, а її стабільність значною мірою залежить не лише від того, скільки електроенергії можна виробити.
За оцінкою експерта, серйозним викликом є так званий мережевий дефіцит. Простими словами, електроенергію недостатньо просто виробити — її ще необхідно доставити туди, де вона потрібна.
Саме тут виникає одна з найбільш складних проблем.
Навіть якщо в країні є достатньо генерації, пошкодження ліній електропередачі, підстанцій або окремих енергетичних вузлів може ускладнити передачу електроенергії між регіонами. У результаті в одному місці може бути доступна додаткова потужність, тоді як в іншому виникатиме дефіцит.
Це означає, що майбутні обмеження, якщо вони знадобляться, можуть бути пов'язані не тільки з недостатньою кількістю виробленої електроенергії. Значення матиме стан мереж, можливість оперативно перемикати потоки та швидкість відновлення пошкоджених об'єктів.
Чому удари по мережах залишаються небезпечними
Окремо Закревський звернув увагу на ризик атак по опорах ліній електропередачі. Раніше українська розвідка повідомляла про можливість спроб завдати ударів по таких об'єктах.
На перший погляд може здатися, що пошкодження окремої опори не здатне серйозно вплинути на всю систему. Проте проблема полягає в масштабі та кількості одночасних пошкоджень.
Якщо йдеться про одиничний об'єкт, енергетики можуть відносно швидко провести ремонт. Значно складнішою ситуація стає тоді, коли пошкодження відбуваються одночасно на великій кількості ділянок або коли під удар потрапляють ключові вузли, від яких залежить робота цілих регіонів.
Саме тому Україна поступово переходить до багаторівневої системи захисту енергетики. За словами експерта, базові рівні фізичного захисту вже мають бути встановлені на більшості енергетичних об'єктів.
Це не означає, що інфраструктура стає невразливою. Проте кожен додатковий рівень захисту збільшує складність атаки та може зменшити її наслідки.
Що буде зі світлом у регіонах
Попри відносно оптимістичну оцінку Закревського, існують і значно більш тривожні прогнози. Енергетичний експерт Юрій Корольчук раніше заявляв, що найскладнішою ситуація взимку може бути в Київському регіоні, Чернігові, Сумській області, Харкові, Одеському регіоні, Запоріжжі, Дніпрі та Львові.
За його оцінкою, в окремих випадках тривалість обмежень може сягати 12 годин на добу.
Ці оцінки демонструють головну особливість прогнозування української енергетики: кінцевий сценарій залежатиме від багатьох змінних. Неможливо заздалегідь точно сказати, якою буде ситуація кожного конкретного дня, оскільки на неї впливатимуть температура, рівень споживання, доступність генерації, імпорт, стан мереж та наслідки можливих атак.
Особливо важливим стане температурний фактор. М'яка зима здатна суттєво знизити навантаження на систему, тоді як тривалі сильні морози можуть створити пікове споживання. Саме такі періоди традиційно є найбільш проблемними для енергетиків.
Система працює, але ризики нікуди не зникли
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що українська енергосистема наразі працює стабільно, без планових відключень електроенергії. Водночас основним ризиком залишаються нові атаки, які можуть пошкоджувати інфраструктуру та сповільнювати відновлення окремих об'єктів.
Тому сьогодні говорити про гарантований сценарій на всю зиму було б неправильно.
Водночас важливо відокремлювати реальні ризики від найгірших припущень. Заяви про можливі 12–16 годин без світла щодня звучать надзвичайно тривожно, але станом на зараз, за оцінкою Закревського, немає достатніх факторів, які б дозволяли вважати такий сценарій базовим.
Україна входить у новий сезон із досвідом попередніх зим, додатковими потужностями, розвитком розподіленої генерації та можливістю імпорту. Усе це підсилює стійкість системи.
Але водночас енергетика залишається однією з головних цілей російських атак. І саме тому остаточну відповідь на питання, скільки годин українці взимку матимуть електроенергію, визначатиме не один показник, а сукупність обставин.
Найважливіше — Україна вже не перебуває в тій самій точці, що кілька років тому. Енергосистема адаптується до нових умов, збільшується кількість автономних джерел генерації, посилюється фізичний захист, а енергетики продовжують відновлювати та перебудовувати мережі.
Тож побоюватися складної зими підстави є. Проте перетворювати найгірший можливий сценарій на гарантований прогноз також не варто. На сьогодні значно більше підстав говорити про ризик локальних та вимушених обмежень у періоди пікового навантаження, ніж про неминучі багатогодинні відключення по всій країні.
