Колишній міністр оборони України Михайло Федоров погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Однак нова міжнародна роль не означає, що український політик залишить країну або перенесе свою основну діяльність за кордон.
У прес-офісі Федорова наголосили, що він продовжить жити й працювати в Україні. Його міжнародна діяльність, за задумом команди, має не замінити роботу всередині країни, а навпаки — створити додаткові можливості для розвитку українського оборонно-технологічного сектору, залучення партнерів та інвестицій.
Рішення Федорова стати радником італійського міністра стало відомо 28 серпня. Саме тоді колишній глава українського оборонного відомства повідомив, що прийняв пропозицію Крозетто.
Водночас нове призначення одразу породило питання щодо можливих обмежень для колишнього українського високопосадовця, який тепер консультуватиме уряд іншої держави. У прес-офісі Федорова заявили, що його попередня посада міністра оборони не створює юридичних перешкод для такої діяльності.
Чим саме займатиметься Федоров
За поясненням його команди, йдеться про роль радника з оборонних інновацій. Тобто Федоров не переходить на роботу в італійський уряд як державний службовець і не отримує повноважень українського чи італійського чиновника.
Основою співпраці має стати його управлінський та експертний досвід у сфері технологічної війни.
За останні роки Україна стала одним із головних світових майданчиків для випробування та масштабування військових технологій. Безпілотні системи, роботизовані платформи, засоби радіоелектронної боротьби, штучний інтелект, системи розвідки та інші технології дедалі сильніше впливають на перебіг бойових дій.
Саме цей досвід може становити інтерес для європейських партнерів України.
У прес-офісі наголошують, що робота радника не передбачає передачі державної таємниці або спеціальної інформації, яка необхідна для розроблення, виробництва чи використання військової продукції. Також не йдеться про передачу технічної документації або іншої інформації з обмеженим доступом.
Іншими словами, мова має йти саме про експертну оцінку, управлінські підходи та досвід, накопичений під час роботи в українському уряді.
Чому ця співпраця може бути вигідною Україні
У команді Федорова вважають, що його міжнародна діяльність може принести користь не лише Італії, а й Україні.
Одна з причин — можливість поглибити співпрацю між українським оборонно-технологічним сектором, країнами НАТО та європейською оборонною промисловістю.
Для України це питання має особливе значення. Після початку повномасштабної війни українські виробники військових технологій отримали унікальний практичний досвід. Водночас багато компаній стикаються з проблемами масштабування виробництва, пошуку інвестицій, виходу на міжнародні ринки та встановлення системної співпраці з великими оборонними корпораціями.
Італія як одна з країн НАТО може бути важливим партнером у цьому напрямку.
Міжнародні контакти Федорова потенційно можуть допомогти українським defense-tech компаніям отримати доступ до нових партнерів, інвесторів та спільних проєктів.
Особливо важливо, що йдеться не лише про постачання готової зброї. Європейські країни дедалі більше зацікавлені у спільному виробництві, локалізації технологій, обміні досвідом та створенні нових оборонних продуктів.
Україна в цьому процесі має унікальну перевагу — реальний досвід ведення сучасної технологічної війни.
Федоров не збирається залишати Україну
Одним із головних моментів, який вирішили окремо підкреслити в прес-офісі, є місце проживання та роботи колишнього міністра.
Михайло Федоров, за словами його команди, продовжить жити й працювати в Україні.
Це важливе уточнення на тлі того, що його нова діяльність безпосередньо пов'язана з урядом іншої держави. У команді наголошують: головним фокусом Федорова залишається саме Україна.
Його міжнародна робота розглядається як додатковий інструмент для залучення уваги до українських технологічних розробок, пошуку партнерів та інвестицій.
У планах Федорова, за інформацією його офісу, є також десятки інших міжнародних проєктів співробітництва.
Таким чином, робота радником італійського міністра може стати лише одним із напрямків ширшої міжнародної діяльності після завершення роботи в українському уряді.
У команді Федорова нагадали про міжнародну практику
Щоб пояснити, чому робота колишнього українського міністра як радника іншої держави не є чимось винятковим, у його прес-офісі навели кілька прикладів.
Зокрема, колишній прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак був залучений президентом України Володимиром Зеленським як радник з питань економічного відновлення.
Колишня віцепрем'єр-міністерка та міністерка фінансів Канади Христя Фріланд стала радницею президента України з питань економічного розвитку.
Ще один приклад — експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон. Після завершення роботи в уряді він продовжив міжнародну консультативну та експертну діяльність, зокрема у сферах міжнародної політики, безпеки та підтримки України.
У команді Федорова наголошують, що колишніх високопосадовців у різних країнах часто залучають як експертів саме через їхній управлінський досвід і знання конкретних сфер.
При цьому принципове значення має дотримання законодавства щодо державної таємниці, конфіденційної інформації та даних з обмеженим доступом.
Що Федоров планує робити після уряду
Нова міжнародна роль стала лише частиною планів Михайла Федорова після його звільнення з уряду.
Ще 22 серпня він розповідав про напрямки, якими планує займатися після завершення роботи на державній посаді.
Серед них — створення венчурного фонду, який має залучати інвестиції в українські стартапи оборонного спрямування. Також Федоров говорив про створення аналітичного центру, який називає Think tank.
Окремим напрямком має стати громадська діяльність, зокрема робота над питаннями, які він пов'язує з «поверненням до демократії».
Крім того, ексміністр планує викладати в університетах.
Таким чином, після завершення роботи в українському уряді Федоров, судячи з озвучених планів, не збирається зникати з публічного та міжнародного життя. Навпаки, його діяльність може стати більш диверсифікованою.
Український defense-tech виходить на новий рівень
Особливий інтерес у цій історії становить саме технологічна складова.
За роки війни Україна була змушена надзвичайно швидко розвивати власні військові технології. Те, що раніше могло потребувати років розробки та бюрократичних процедур, у воєнних умовах часто проходить шлях від ідеї до практичного застосування значно швидше.
Це сформувало цілу екосистему виробників і стартапів, які працюють над безпілотниками, роботизованими системами, засобами розвідки, зв'язку, навігації та іншими технологіями.
Однак наступним викликом стає масштабування.
Створити ефективний прототип — лише половина справи. Необхідно забезпечити серійне виробництво, знайти фінансування, побудувати ланцюги постачання, пройти необхідні процедури, інтегрувати технологію у військові системи та забезпечити її подальший розвиток.
Саме тут міжнародне партнерство може відіграти вирішальну роль.
Європейські оборонні компанії мають виробничі потужності, фінансові ресурси та досвід масштабних проєктів. Українські розробники мають досвід створення технологій в умовах реальної війни та розуміння того, які рішення працюють на практиці.
Поєднання цих двох компонентів потенційно може створити нову модель оборонно-промислової співпраці.
Нова роль Федорова може стати частиною цієї моделі
Саме в цьому контексті варто розглядати його роботу радником італійського міністра.
Йдеться не просто про персональне призначення колишнього українського чиновника. Значно важливішим може стати сам формат співпраці між українською технологічною екосистемою та європейськими оборонними структурами.
Для Італії український досвід може бути корисним при оцінці перспектив сучасних військових технологій. Для України — це можливість відкривати нові канали співпраці, залучати інвестиції та розширювати присутність власних компаній на європейському ринку.
І якщо така модель працюватиме, результатом можуть стати не лише консультації чи окремі зустрічі, а спільні підприємства, нові виробництва, інвестиційні фонди та розробки.
У прес-офісі Федорова також повідомили про плани щодо створення інноваційного фонду, який інвестуватиме в українські технології та зброю, здатні змінювати перебіг війни.
Таким чином, міжнародна діяльність колишнього міністра може бути безпосередньо пов'язана з його головною заявленою метою — допомагати Україні посилювати власні технологічні можливості.
І хоча нова посада Федорова в Італії може викликати дискусії, ключовим питанням залишається не сам факт його роботи радником іноземного міністра, а те, наскільки ефективно цей досвід буде використаний для розвитку українського оборонного сектору.
Якщо міжнародні контакти справді допоможуть Україні залучити нових партнерів, капітал і технологічну кооперацію, така діяльність може стати продовженням роботи на українські інтереси — вже за межами безпосередньої державної посади.
