Дефіцит кадрів в Україні досяг найвищого рівня від початку повномасштабної війни та перетворився на головний виклик для бізнесу. Підприємства все частіше стикаються з ситуацією, коли навіть за наявності замовлень, ресурсів і бажання розвиватися вони не можуть знайти людей для роботи. Такий висновок міститься у щомісячному дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
За результатами опитування, 69% представників бізнесу назвали нестачу робочої сили найбільшою перешкодою для ведення діяльності в умовах війни. Це не лише рекордний показник, а й підтвердження того, що кадрова проблема стала системною. Вона утримує перше місце серед усіх викликів для підприємців уже понад півтора року, однак нинішній рівень занепокоєння є безпрецедентним.
Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Євген Ангел наголосив, що проблема нестачі працівників продовжує встановлювати нові антирекорди. Бізнес дедалі більше хвилюється через неможливість укомплектувати штат і забезпечити стабільну роботу підприємств.
Особливо гостро стоїть питання пошуку кваліфікованих спеціалістів. Попри незначне покращення ситуації, понад 60% компаній все ще повідомляють про труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації. Це означає, що ринок праці продовжує відчувати серйозний дисбаланс між попитом і пропозицією.
Не менш тривожною є ситуація з некваліфікованими працівниками. Якщо у квітні труднощі з їхнім пошуком відчували трохи більше третини підприємств, то у травні цей показник зріс до понад 38%. Таким чином, кадровий голод охоплює практично всі категорії працівників — від робітничих спеціальностей до висококваліфікованих фахівців.
Причини такого явища очевидні. Значна частина працездатного населення перебуває у лавах Сил оборони України. Мільйони громадян виїхали за кордон, рятуючись від війни, а багато підприємств змушені працювати в умовах постійної небезпеки та невизначеності. Крім того, демографічні проблеми, які накопичувалися роками, нині лише посилюють кризу на ринку праці.
Наслідки кадрового дефіциту вже відчуваються у виробництві, сфері послуг, логістиці та будівництві. Компанії змушені підвищувати зарплати, конкуруючи між собою за обмежену кількість працівників. Водночас навіть збільшення винагороди не завжди допомагає знайти необхідних спеціалістів. У деяких випадках підприємства відкладають запуск нових проєктів або скорочують масштаби діяльності через брак персоналу.
Дослідження також демонструє стриманий настрій роботодавців щодо майбутнього. Лише 2,4% підприємств планують збільшувати кількість працівників у найближчі три місяці. Натомість понад 5% компаній допускають відправлення співробітників у вимушені відпустки. Це свідчить про те, що бізнес залишається обережним у своїх прогнозах та не очікує швидкого покращення економічної ситуації.
Друге місце серед основних проблем для підприємств посідає зростання цін на сировину, матеріали та товари. Хоча рівень занепокоєння дещо знизився — з 56% до 49%, ця проблема продовжує суттєво впливати на собівартість продукції та конкурентоспроможність українських компаній.
Третім за значущістю викликом залишається небезпека ведення бізнесу. У травні про неї заявили 44% опитаних підприємств. Особливо гостро це питання стоїть для середніх і великих компаній, які через масштаби діяльності частіше стають потенційними цілями для ворожих атак.
У регіональному розрізі проблема безпеки найбільше турбує бізнес у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Саме тут понад 80% респондентів відзначили небезпечні умови роботи як серйозну перешкоду для ведення діяльності. Водночас у західних регіонах країни цей фактор оцінюється менш критично.
Експерти також звертають увагу на інші негативні тенденції. Зокрема, помітно зросла частка підприємств, які скаржаться на зменшення попиту на свою продукцію або послуги. Якщо у квітні таку проблему називали 26% компаній, то вже у травні — 38%. Це може свідчити про поступове охолодження економічної активності та обережність споживачів у витратах.
Крім того, погіршилася ситуація з логістикою. Частка бізнесів, які відчувають труднощі з перевезенням сировини та готової продукції територією України, зросла з 24% до 30%. Для багатьох виробників це означає додаткові витрати та затримки в роботі.
Водночас питання корупції та тиску з боку контролюючих органів наразі перебувають на периферії основних бізнес-ризиків. У травні про корупцію згадали лише 7% респондентів, а про неправомірні вимоги з боку правоохоронних чи контрольних структур — лише 3%.
Окремої уваги заслуговує питання майбутнього українського ринку праці. Згідно з результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, майже половина компаній поки що не розглядає можливість залучення іноземних працівників. Ще 41% бізнесів допускають такий варіант лише теоретично.
Водночас економісти наголошують: без вирішення кадрової проблеми Україна ризикує зіткнутися з серйозними обмеженнями для повоєнного відновлення та економічного зростання. Раніше міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев зазначав, що для забезпечення щорічного зростання ВВП на рівні 7% протягом наступного десятиліття українській економіці знадобиться близько 4,5 мільйона працівників.
Сьогодні кадровий дефіцит вже перестав бути локальною проблемою окремих галузей. Він стає одним із ключових факторів, що визначатимуть темпи економічного розвитку країни у найближчі роки. І чим довше ця проблема залишатиметься невирішеною, тим складніше буде бізнесу підтримувати виробництво, створювати нові робочі місця та забезпечувати відновлення економіки в умовах війни та після її завершення.
