Початок конклаву завжди супроводжується особливою торжественністю: у середу вранці кардинали склали урочисту присягу, обіцяючи дотримуватися суворих правил виборчого процесу та не розголошувати ніякої інформації, окрім дозволеної новим Папою. Обряд, запроваджений у документі 1996 року, вимагає, щоб кожен із 133 кардиналів, розташованих за рангом — від кардиналів-бішопів до кардиналів-священиків, — прочитав урочисту формулу латинською: «Et ego… ita promittō, polliceor et jūrō. Adiuvet me Deus et sancta quȳ bijblia…» — підкреслюючи готовність захищати духовні та світські права Святого Престолу.
Перед входом до капели всі учасники виконали Літанію Святих, під час якої кардинали відповідали «Ora pro nobis», створюючи вражаючу акустику під фресками Мікеланджело. Опісля голова колегії, кардинал Джованні Баттіста Ре, заспівав «Veni, Creator Spiritus», закликаючи Святого Духа дарувати мудрість і мир, необхідні для обрання нового Наступника Святого Петра.
Серед перших, хто став підписуватися під присягою, був Кардинал П’єрбаттіста Піццабалла, глава служби із справ Близького Сходу, якого називали потенційним претендентом на папський престол, хоча деякі оглядачі вважають, що в 60 років він замолодий для цієї ролі. Глядачі на площі Святого Петра підхопили овації, коли пролунали слова Піццабалла, а згодом свої присяги склали кардинали Жан–Марк Авелін з Марселя, відомий діалогом між релігіями, та Маттео Зуппі з Італії, який вважається прогресивною іконою.
Після завершення присяги останнього кардинала пролунав наказ «Extra omnes» — «усі геть» — і тільки майстер папських літургійних урочистостей, кардинал Дієго Равеллі, залишився в Сікстинській капелі під час підрахунку бюлетенів. Передбачено спалювати паперові записи голосувань двічі на добу, аби жодні нотатки не могли потрапити до сторонніх, а сама процедура голосування лишалася суворо конфіденційною.
Серед ймовірних «папабілі» називають консервативного кардинала Петра Ердьо з Угорщини, колишнього наступника Папи Франциска кардинала П’єтро Пароліна, а також ліберально налаштованого кардинала Луїса Антоніо Тагле з Філіппін. Американський кардинал Роберт Френсіс Превост, хоч і вважається малоймовірним, також отримав увагу, оскільки ніколи досі Папою не був обраний представник з США.
За годину до початку процедури мобільний зв’язок у Ватикані було тимчасово відключено, щоб гарантувати ізоляцію і таємницю. На площі Святого Петра між величезними флагами країн зорганізувалися паломники та туристи, що зранку під дощем зайняли свої місця біля екранів, чекаючи жовтого чи чорного диму над Сікстинською капелою. Атмосфера поєднувала хвилювання, віру й давню традицію, що сягає століть.
Церемонія присяги в рамках конклаву завжди нагадує про велич і відповідальність, покладену на колегію кардиналів. У час драматичних світових подій вибір нового Папи може стати поворотним моментом для католицької церкви та глобальної спільноти. І хоч процес залишається абсолютно закритим, кожен крок — від Літанії Святих до спалення бюлетенів — наповнений символікою віри, єдності та надії на зцілення розділеного світу.
