У березні 2026 року гривневі кредити бізнесу зросли на 32% у річному вимірі, а позики домогосподарствам — на 36%. Ці показники не лише перевищують інфляційну динаміку, а й формують нову фазу фінансового циклу, в якій банки дедалі активніше підтримують економічну діяльність. Кредитування бізнесу стає одним із ключових індикаторів відновлення інвестиційної активності, тоді як кредитування населення відображає поступове повернення споживчого попиту.
Паралельно зростає і ресурсна база банків. Обсяг гривневих коштів населення на рахунках збільшився на 20% за рік, а бізнесу — на 13%. Це означає, що банківська система зберігає довіру клієнтів навіть у складних макроекономічних умовах. За попереднім аналізом «Дейком», саме стабільне фондування стало фундаментом для нинішнього кредитного розширення, дозволяючи банкам уникати дефіциту ліквідності та агресивної конкуренції за ресурси.
Окрему роль у цій динаміці відіграє структурне очищення балансів. Наприкінці 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн проблемних кредитів, позбувшись значної частини історичного боргового навантаження. Це рішення скоротило валовий кредитний портфель, але водночас створило простір для нових, якісніших позик. Фактично йдеться про перезапуск кредитного циклу на більш здоровій основі.
Сьогоднішнє зростання має кілька джерел. Для бізнесу це відновлення оборотного капіталу, інвестиції у виробництво та адаптація до нових логістичних умов. Для населення — поступове пожвавлення іпотечного кредитування, споживчих позик і фінансування дрібних витрат. У цьому контексті банківська система виступає не лише фінансовим посередником, а й каталізатором внутрішнього попиту.
Втім, така динаміка не позбавлена ризиків. Швидке зростання кредитного портфеля завжди супроводжується потенційним погіршенням якості активів, особливо в умовах воєнної економіки та нестабільних доходів позичальників. Банки змушені балансувати між розширенням кредитування і контролем кредитних ризиків, що визначатиме стійкість системи у середньостроковій перспективі.
Ключове питання полягає в тому, чи зможе цей кредитний імпульс трансформуватися у стале економічне зростання. Якщо кредити підуть у продуктивні інвестиції, модернізацію та розвиток малого і середнього бізнесу, ефект буде мультиплікативним. Якщо ж переважатиме споживче кредитування без структурних змін, економічний ефект залишиться обмеженим.
Фінансовий сектор України входить у фазу обережного оптимізму. Високі темпи кредитування, зростання депозитів і очищені баланси формують нову точку відліку. Водночас саме здатність банків утримати якість кредитного портфеля та підтримати реальний сектор визначить, чи стане нинішнє зростання довготривалим трендом, а не короткочасним сплеском.
