У Пентагоні розглядають можливість перенаправити частину озброєнь, які мали надійти Україні, на Близький Схід. Причина полягає в тому, що війна проти Ірану швидко виснажує запаси деяких із найважливіших американських боєприпасів, без яких Вашингтон не може підтримувати високий темп операцій.
Остаточного рішення про зміну маршруту постачання наразі ще немає. Але сам факт такої дискусії вже свідчить про нову стратегічну реальність для США: ресурси не є безмежними, а війна на Близькому Сході змушує Вашингтон дедалі жорсткіше визначати, куди саме спрямовувати критичне озброєння.
Йдеться, зокрема, про ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони. Саме вони є одними з найдефіцитніших і найважливіших видів озброєння як для України, так і для американських сил та союзників у регіоні Перської затоки, які готуються до можливих ударів Ірану у відповідь.
Потенційне перенаправлення може торкнутися поставок, які оформлювалися через програму Prioritized Ukraine Requirements List, або PURL. Її торік запустили в НАТО як механізм, за яким європейські союзники оплачують американське озброєння для Києва, навіть якщо сам Вашингтон скорочує пряму допомогу.
Саме PURL став політичним компромісом після того, як адміністрація Дональда Трампа урізала більшість прямих програм безпекової підтримки з боку Пентагону. Для України це був спосіб і далі отримувати критично важливі американські системи, а для НАТО — шанс зменшити страхи щодо можливого ослаблення оборони Києва.
Представник Пентагону публічно заявив лише загальну формулу: Міністерство оборони США забезпечить американські війська, союзників і партнерів усім необхідним для ведення бойових дій і перемоги. Водночас у відомстві відмовилися коментувати деталі, що лише підкреслює чутливість внутрішньої дискусії.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не можна очікувати від європейських лідерів швидкої допомоги в Перській затоці, оскільки їх не повідомили заздалегідь про напад на Іран 28 лютого — Омар Гавана
Генсек НАТО Марк Рютте, коментуючи публікацію, не став прямо відповідати, чи відомо Альянсу про можливу зміну пріоритетів. Однак він наголосив, що життєво важливе американське озброєння для України, включно з перехоплювачами, продовжує надходити, а сама програма наразі формально працює без зупинки.
Рютте також уточнив, що з минулого літа саме через цю ініціативу Україні було передано приблизно 75 відсотків ракет для батарей Patriot і майже всі боєприпаси для інших систем протиповітряної оборони. Це означає, що PURL став не другорядним, а системоутворюючим каналом підтримки українського неба.
Дональд Трамп теж не дав прямої відповіді на питання, чи може він перекинути частину боєприпасів з українського напрямку. Але він фактично визнав, що подібна практика для США звична. За його словами, озброєння зберігається в різних країнах, зокрема в Німеччині та по всій Європі, і його інколи перекидають з одного напрямку на інший.
Після повернення Трампа до влади головні європейські союзники України взяли на себе основний тягар фінансування й озброєння Києва. Саме тому схема PURL стала для них принциповою: вона дозволяла купувати американське озброєння для України навіть за умов, коли Білий дім прагнув зменшити власну політичну відповідальність.
Європа зараз надає основну частину військової підтримки Україні, включно з прямими поставками поза межами натівських механізмів. Однак через PURL Київ отримує саме ті американські системи, які складно або неможливо швидко замінити, — високоточні боєприпаси, дорогі ракети та дефіцитні засоби ППО.
За словами американського посадовця, країни-партнери вже зобов’язалися виділити близько 4 мільярдів доларів на закупівлі для України в межах цієї програми. Саме тому будь-яке перенаправлення озброєнь матиме не лише військовий, а й політичний ефект: союзники можуть поставити питання, чи справді їхні кошти працюють за початковим призначенням.
Президент США Трамп проводить своє друге засідання кабінету міністрів — Даг Мыллс
Після початку американсько-ізраїльської атаки на Іран 28 лютого європейські столиці почали дедалі гостріше хвилюватися, що США надто швидко витрачають свої запаси. На думку європейських дипломатів, такий темп бойового застосування може не лише затримати їхні власні замовлення, а й зірвати поставки Україні в межах PURL.
Один із дипломатів прямо сказав, що Сполучені Штати буквально спалюють боєприпаси, тому тепер постає питання, скільки Вашингтон узагалі зможе продовжувати постачати в межах уже узгодженої схеми. Інший європейський чиновник зазначив, що найближчі один-два місяці навряд чи зміняться, бо частина поставок уже перебуває в процесі виконання.
Посол України у США Ольга Стефанішина визнала, що Київ живе в умовах значної невизначеності, але запевнила, що українська сторона постійно інформує партнерів про свої потреби, зокрема в протиповітряній обороні. За її словами, початкові збої, викликані новими операціями на Близькому Сході, уже вдалося пом’якшити.
Серед найбільш затребуваних боєприпасів залишаються ракети для Patriot і THAAD. Саме ці системи США вже перекидали з інших регіонів світу, включно з Європою та Східною Азією, до зони відповідальності Центрального командування США, яке веде операції на Близькому Сході та зміцнює захист від іранських атак.
Для України ці засоби є не менш критичними. Росія продовжує масовані удари по українських містах і інфраструктурі, тому саме перехоплювачі великої дальності залишаються основою захисту від балістичних ракет і складних повітряних атак. Саме через це можливе урізання поставок у цій категорії є особливо чутливим для Києва.
Один із співрозмовників, обізнаних із внутрішніми розрахунками Пентагону, сказав, що поставки через PURL, найімовірніше, триватимуть. Але проблема полягає в іншому: майбутні пакети можуть виявитися вже без повноцінної складової протиповітряної оборони, оскільки США намагатимуться відновлювати власні запаси та резерви союзників у Перській затоці.
Посол України в США Ольга Стефанішина проводить брифінг з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в посольстві України у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 24 лютого 2026 року — Елізабет Франц
Інша людина, знайома з дискусією, сформулювала суть суперечки жорстко: зараз реально обговорюється, скільки саме можна дати Україні. Це не абстрактна теорія, а жива політична й військова розмова всередині американської системи оборони. Тобто питання вже перейшло зі сфери гіпотез у площину конкретного вибору.
Поки що незрозуміло, чи йтиметься лише про затримку постачань, які згодом все ж виконають, чи про повне перенаправлення окремих партій на інші театри бойових дій. Американський посадовець зазначив, що Пентагон має право робити це в разі невідкладної воєнної потреби, але в такому випадку він повинен повідомити Конгрес.
Міністерство оборони США вже намагається пришвидшити виробництво ключових боєприпасів після початку війни з Іраном. Проте американський оборонно-промисловий комплекс обмежений у можливості різко наростити випуск у кризовий момент. Саме ця виробнича інерція і перетворює вибір між фронтами на реальну стратегічну проблему.
Адміністрація Трампа водночас готує для Конгресу додатковий оборонний бюджетний запит. Раніше повідомлялося, що Пентагон спочатку пропонував суму понад 200 мільярдів доларів. Але навіть такі кошти не розв’язують проблему миттєво, якщо виробничі лінії не здатні достатньо швидко покривати потреби одночасно в Європі та на Близькому Сході.
Сам Марк Рютте визнав, що виробництво озброєнь відставало від темпів глобальних конфліктів ще до американських ударів по Ірану. Тепер, коли на Близькому Сході стрімко витрачаються існуючі запаси, ця проблема лише загострюється. Його ключовий висновок звучить просто: Заходу потрібно виробляти значно більше, ніж він виробляє зараз.
Якщо США справді почнуть забирати частину систем із українського напрямку, додатковий тиск неминуче ляже на європейців. Адміністрація Трампа вже фактично поклала на союзників по НАТО основну роль в озброєнні України, а паралельно ще й вимагає від них допомоги для відновлення безпеки судноплавства у стратегічній Ормузькій протоці.
Європейські лідери поки що переважно не підтримали заклики Трампа глибше втягуватися у війну, яку Вашингтон розпочав без їхньої участі і яка вже дестабілізує регіон. Саме тому будь-яке скорочення американського внеску в українську оборону може стати для Європи подвійним ударом — і політичним, і військовим.
У січні Конгрес затвердив ще 400 мільйонів доларів довгострокової військової допомоги Україні в межах окремої програми USAI, яку Пентагон раніше хотів скоротити. Цей механізм передбачає контракти з американськими компаніями на виробництво зброї для Києва, але проблема в тому, що виконання таких замовлень інколи займає роки.
Система протиповітряної оборони Patriot у нерозкритому районі в Україні минулого року. — Сергій Супінський
Додаткове напруження викликала ще одна деталь. Згідно з повідомленням Пентагону Конгресу, частину європейських коштів із програми PURL використовували на інші спроможності, які законодавці планували фінансувати за рахунок американських грошей через USAI. Це породжує питання, чи не відбувається внутрішнє перекладання витрат між програмами.
Американський посадовець визнав, що поки незрозуміло, чи Пентагон використовує гроші PURL додатково до вже схваленого фінансування, чи фактично замість нього. Якщо другий варіант хоча б частково підтвердиться, це означатиме, що європейські союзники не просто доплачують за підтримку України, а фактично закривають прогалини, які мав покривати сам Вашингтон.
Окремо Пентагон у понеділок повідомив Конгресу, що має намір спрямувати близько 750 мільйонів доларів, наданих країнами НАТО через PURL, на поповнення власних американських запасів, а не на відправлення додаткової допомоги Україні. За словами двох американських посадовців, саме таке рішення зараз теж перебуває у фокусі уваги.
Один із цих посадовців прямо визнав, що неясно, чи країни Європи, які надавали фінансування для посилення України, повністю розуміли, як саме витрачаються їхні гроші. У НАТО на це відповіли обережно: речниця Альянсу Еллісон Гарт заявила, що все оплачене союзниками через PURL або вже доставлене, або продовжує надходити в Україну.
Серед країн, які фінансують закупівлі через PURL, названо Німеччину та Нідерланди. Натомість Франція віддає перевагу фінансуванню європейських, а не американських систем озброєнь. Ця різниця підходів теж показує, що всередині Європи зростає дискусія не лише про обсяги підтримки, а й про те, в чиї саме оборонні індустрії вкладати гроші.
Володимир Зеленський у коментарі Reuters заявив, що США поки не припиняли постачання Patriot. Водночас він наголосив, що Вашингтон відмовляється підписувати угоду про післявоєнні гарантії безпеки для України, якщо Київ не погодиться на ключову вимогу Кремля — передати Росії весь український Донбас.
Президент України зауважив, що розуміє всі тонкощі американської позиції. Але водночас він прямо сказав: Близький Схід безумовно впливає і на Дональда Трампа, і на його подальші кроки. Саме ця фраза, по суті, і підсумовує нову небезпеку для Києва: війна далеко від України вже прямо впливає на її шанси отримати зброю вчасно.
