У квітні 2025 року український бізнес зафіксував погіршення своїх економічних очікувань. Індекс очікувань ділової активності, який щомісяця публікує Національний банк України, знизився до 49,4. Це вперше за останні місяці, коли показник опустився нижче нейтральної межі у 50 пунктів, що сигналізує про загальне охолодження ділової активності в країні. У березні цей індекс становив 51,8, а ще роком раніше — 52,3.
Такий спад свідчить про те, що попри деякі стабілізуючі фактори, український бізнес знову стикається з глибшими структурними та зовнішніми викликами. Ситуація на ринку праці, інфляційні процеси, обмінний курс, погодні умови та геополітична напруга — всі ці складові посилили свою негативну дію на підприємницьке середовище.
Незважаючи на позитивні сигнали, такі як міжнародна допомога, стабільний внутрішній попит і покращення ситуації в енергетичному секторі, загальний бізнес-клімат залишається нестабільним. Підприємці змушені переглядати свої очікування та адаптуватися до нових реалій, що вимагає гнучкості, витримки й стратегічного мислення.
Падіння індексу у квітні обумовлено кількома ключовими чинниками. Насамперед це значне погіршення погодних умов, що вдарило по будівельному сектору та логістиці. Рясні дощі, нестабільна температура і несприятливі кліматичні умови затримали виконання будівельних проектів, ускладнили перевезення вантажів і призвели до зриву термінів поставок.
Ще одним критичним чинником є зростання невизначеності щодо розвитку військової ситуації. Бізнеси не можуть повною мірою планувати свої дії, інвестувати в розвиток або розширювати виробництво, не маючи чіткої перспективи. Це обмежує притік капіталу й уповільнює економічне відновлення.
Суттєве зростання витрат також стало ударом по прибутковості. Підприємства зіштовхуються з подорожчанням сировини, підвищенням витрат на енергоносії та оплату праці. Це особливо болісно відчувають малі та середні компанії, які не мають достатнього фінансового резерву.
Крім того, прискорення інфляції, а також ослаблення гривні щодо євро створюють додатковий тиск. Вартість імпортованих компонентів зростає, що підвищує загальну собівартість продукції. Це ставить під сумнів конкурентоспроможність українських товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Останній, але не менш важливий фактор — дефіцит кваліфікованої робочої сили. Міграція, мобілізація та зміна демографічної структури зменшили доступність професіоналів у ключових галузях. Це сповільнює виробництво, ускладнює обслуговування клієнтів і гальмує інноваційні процеси.
Попри загальний спад, не всі галузі економіки відреагували однаково. Промисловість залишилася найбільш стійкою до негативних впливів. Секторальний індекс у цій сфері становив 51,8, що трохи нижче березневого показника 53,1, але все ще в зоні оптимізму. Причиною цього є сталий споживчий попит, зростання обсягів виробництва та налагоджена логістика.
Торгівля також демонструє позитивні результати. Секторальний індекс склав 51,2, знизившись із 54 у березні, однак залишаючись на рівні, який вказує на помірний оптимізм. Підприємства в цій галузі змогли забезпечити достатню пропозицію товарів, що дозволило зберегти довіру споживачів.
Будівельний сектор зазнав найбільшого впливу через погодні умови. Індекс впав до 47,3 порівняно з 52,9 у березні. Це свідчить про серйозні затримки в проектах та зниження темпів будівництва. Погіршення погодних умов практично паралізувало активність на будмайданчиках у ряді регіонів.
Сфера послуг показала найнижчі показники. Індекс становив лише 46,3. Причини — високі безпекові ризики, а також дефіцит працівників, особливо в ІТ, логістиці, освіті та медицині. Попит зберігається, але бізнес не завжди має ресурси для його задоволення.
Не зважаючи на загальний спад, у квітні залишалися чинники, які стримували погіршення ситуації. Одним із них є стабільний внутрішній попит. Українці продовжують споживати, що підтримує активність у роздрібній торгівлі та промисловості.
Другий важливий фактор — надходження міжнародної фінансової допомоги. Гранти, кредити та макрофінансова підтримка від західних партнерів дозволяють уряду виконувати соціальні зобов’язання, фінансувати інфраструктурні проєкти та підтримувати ліквідність банківської системи.
Покращення ситуації в енергетичному секторі також стало позитивним сигналом. Відновлення інфраструктури, зростання обсягів генерації та скорочення аварій забезпечили більш передбачувані умови для бізнесу. Це дозволяє підприємствам планувати діяльність без загрози масових відключень.
Крім того, зміцнення інституційної довіри, прозорість у державних закупівлях та поступова цифровізація послуг також підтримують загальний бізнес-клімат. Хоча ці фактори не компенсують усі ризики, вони створюють базу для майбутнього відновлення.
Найближчі місяці стануть випробуванням для українського бізнесу. Економічна активність навряд чи суттєво зросте без зниження невизначеності. Бізнес очікує чітких сигналів від влади, зрозумілих правил гри, гарантій безпеки та підтримки інвестиційної привабливості.
Важливою передумовою для відновлення стане подолання кадрового дефіциту. Для цього потрібні програми перекваліфікації, підтримка молоді на ринку праці, створення умов для повернення спеціалістів з-за кордону.
Також слід зосередитися на підтримці малого та середнього бізнесу, який найсильніше потерпає від економічної турбулентності. Податкові пільги, пільгове кредитування, програми грантів — це ті інструменти, які можуть дати новий імпульс економіці.
Український бізнес демонструє стійкість, однак для стабільного розвитку потрібна широка державна й міжнародна підтримка. Спільними зусиллями можливо подолати тимчасові труднощі та перейти до етапу зростання.
