Президент Росії Володимир Путін у своєму заплутаному двогодинному інтерв'ю колишньому ведучому телеканалу Fox News Такеру Карлсону знову і знову повертався до однієї тези: Росія хоче вести переговори щодо мирного врегулювання в Україні, хоча й на умовах Кремля.
Цей меседж, схоже, був спрямований на американських правих і республіканців у Конгресі з метою підірвати підтримку допомоги Україні. Якщо це так, то наступного дня після довгоочікуваного інтерв'ю воно здавалося загубленим у плутанині.
Дискурсивні історичні діатриби російського лідера, що заглиблювалися у все, від династії Рюриковичів до Золотої Орди, домінували в коментарях до інтерв'ю в Інтернеті і затьмарили послання, яке він мав намір донести.
У п'ятницю в Росії експерти і навіть деякі союзники Путіна також ламали голову над тим, чому він не звернув уваги на свою головну ідеологічну спільність з послідовниками Карлсона: опозицію до прав ЛГБТ та інших ліберальних соціальних ідей.
Маргарита Симоньян, голова російського державного мовника RT, поскаржилася на те, що пан Путін нехтує маркетингом Росії як "безпечного притулку для людей, які не готові віддати своїх дітей на виховання до ЛГБТ-людей".
"Це єдине, на чому Росія може і повинна зараз будувати ідеологію назовні", - сказала пані Симоньян, звинувативши пана Карлсона в тому, що він не ставить правильних запитань. "Так само, як колись СРСР будував її на ідеях соціальної рівності".
Замість цього пан Путін провів більшу частину інтерв'ю, піддаючи спантеличеного пана Карлсона ірредентистському викладанню 1000-річної історії Східної Європи, в результаті чого колишній ведучий Fox News, за його власним визнанням, був "шокований".
В результаті виникло відчуття, що російський лідер втратив свій шанс.
"Я припускаю, що він просто не дуже старався, - сказав у телефонному інтерв'ю Григорій Голосов, професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі. "Якщо його метою було дійсно пояснити себе - а це, схоже, було саме так - то навряд чи він досяг цієї мети".
Значну частину інтерв’ю Путін присвятив пану Карлсону уроком 1000 років історії Східної Європи. Гавриїл Григоров/Sputnik
Пан Голосів вважає, що головною тактичною метою Путіна є спроба змусити Захід укласти вигідну для нього угоду про припинення війни, яка б закріпила контроль Росії над українською територією, яку вона вже захопила, і, можливо, призвела б до приходу до влади в Києві, столиці України, більш дружнього до Росії уряду.
"Путін вважає, що це найкращий момент для того, щоб змусити Захід до того, що він вважає природним виходом з цієї ситуації, - сказав пан Голосов. "А це означає прямі переговори з Росією без участі України про те, як закінчити конфлікт на російських умовах".
Між історичними діалогами цей намір був очевидним.
Пан Путін представив переговори на своїх умовах як вихід із ситуації, коли Захід нарешті зрозумів, що Росія не зазнає "стратегічної поразки" на полі бою в Україні.
"Цього ніколи не станеться", - сказав пан Путін. "Мені здається, що зараз це зрозуміли і ті, хто перебуває при владі на Заході. Якщо так, якщо усвідомлення настало, вони повинні думати, що робити далі. Ми готові до цього діалогу".
В іншому місці він запитав: "Чи не краще було б домовитися з Росією?".
Його заява пролунала в особливо складний для України момент.
Київ стикається з нестачею боєприпасів і особового складу, значною опозицією до додаткової допомоги у Вашингтоні і перспективою повернення в Білий дім дружнього до Росії колишнього президента Дональда Трампа. Контрнаступ за підтримки Заходу, спрямований на відвоювання території минулого року, провалився, і військове керівництво перебуває в стані хаотичних перестановок.
Пан Путін запропонував альтернативу подвоєнній підтримці України.
"Він досить чітко робив ставку на правих республіканців, намагаючись збільшити кількість голосів проти допомоги Україні, намагаючись розвинути або підтримати в цій країні підтримку переговорного рішення на його умовах", - сказав Кліфф Купчан, голова Eurasia Group, консалтингової компанії, що займається політичними ризиками. При цьому він додав, що це явно не було "найкращим виступом Путіна".
В Україні, де офіційні особи глибоко скептично ставляться до сигналів Путіна про бажання вести переговори в останні місяці - в той час як російські ракетні обстріли обрушилися на міста по всій країні - цю пропозицію відкинули як несерйозну.
"Інтерв'ю Карлсона з Путіним - це двогодинний марафон ілюзій і фейків", - йдеться в заяві Центру стратегічних комунікацій, української урядової організації.
Українські посадовці та коментатори заявили, що вбачають у заявах Путіна не бажання йти на компроміс, а радше намагання підірвати підтримку Конгресу щодо військової допомоги, припускаючи, що війна може незабаром завершитися шляхом переговорів.
В інтерв'ю пан Путін доніс повідомлення про можливе врегулювання безпосередньо до "мас електорату Трампа" в день Х, написала Марія Золкіна, політичний аналітик, у своєму дописі на Facebook, припускаючи, що це було зроблено з метою вплинути на американську політику щодо України, резонуючи з республіканцями, які виступають проти допомоги.
За її словами, аргумент про те, що війна може закінчитися через поступки Росії, "цілком вписується в наратив Трампа".
Пан Путін може розглядати цей рік як свій момент для укладення угоди, яка дозволить йому перегрупуватися і переслідувати більші цілі в Україні пізніше. Хоча Росія перехопила ініціативу на полі бою, вона все ще стикається зі значними обмеженнями, а також з добре укріпленою українською лінією фронту. Як наслідок, російські військові навряд чи прорвуться через українську територію і захоплять нові великі міста в найближчому майбутньому.
Зміст історичних діалогів пана Путіна, спрямованих на те, щоб зобразити Україну як фальшиву країну без окремої ідентичності, не свідчить про готовність Росії до компромісу.
Український уряд зазначив, що Путін ніколи не відступав від своїх максималістських вимог, інтерпретуючи мету "демілітаризації" та "денацифікації" України як припинення західної військової допомоги та встановлення проросійського уряду в Києві.
"Ми вже бачили фільм про його погляд на історію і його повне уникнення того факту, що Україна стала міжнародно визнаною країною з суверенними кордонами в 1991 році", - сказав пан Купчан, голова Євразійської групи. "Він щиро вважає, що Україна була його, є його і завжди буде його".
