Європейський Союз готує різке розширення санкційних списків проти Росії: восени дипломатична служба ЄС має запропонувати близько 1600 фізичних та юридичних осіб, переважно пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Кая Каллас назвала майбутні внесення до списків наймасштабнішими від початку війни.
Якщо пропозицію схвалять держави-члени, кількість російських осіб і структур під санкціями ЄС може зрости приблизно на третину. Нині в санкційних списках уже перебувають майже 3000 людей і компаній. Для нових фігурантів передбачають заморожування активів, обмеження транзакцій та заборони на в’їзд.
Європейська служба зовнішніх дій, за даними дипломатичних джерел Reuters, планує передати список державам ЄС на початку вересня, а політичне рішення Брюссель розраховує отримати в жовтні. Принципова відмінність полягає в тому, що цього разу нові персональні санкції не планують поєднувати з великим набором секторальних заходів.
Це не лише питання масштабу, а й спроба змінити механіку санкційної політики. Великі пакети, де разом погоджують обмеження для енергетики, фінансів, торгівлі та сотні персональних рішень, неодноразово затягувалися через суперечки між столицями. Для ухвалення санкцій ЄС і надалі потрібна одностайність усіх держав-членів.
За аналізом «Дейком» відкритих і підтверджених даних, Брюссель фактично намагається розділити дві проблеми: пошук нових економічних важелів проти Росії та політично простіше розширення списків конкретних компаній і осіб. Така конструкція не гарантує швидкого рішення, але зменшує кількість питань, навколо яких може виникнути торг.
Каллас стверджує, що західні санкції вже позбавили російську воєнну економіку більш ніж €1 трлн потенційних ресурсів. Раніше Рада ЄС наводила оцінку втрат Росії від західних обмежень у діапазоні €1–1,3 трлн. Це оцінка політичних інституцій ЄС, а не прямий підрахунок коштів, вилучених із російського бюджету.
Основною ціллю нового списку має стати російський військово-промисловий комплекс. Такий вибір продовжує лінію останніх пакетів, у яких ЄС дедалі детальніше працює не лише з великими оборонними концернами, а й із виробниками безпілотників, постачальниками компонентів, технологічними компаніями та структурами, що допомагають обходити експортний контроль.
У 21-му пакеті, затвердженому 23 липня, ЄС уже вніс до санкційних списків 48 фізичних та 170 юридичних осіб — загалом 218 нових позицій. Понад 50 із них були пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, а 37 безпосередньо стосувалися виробництва та ланцюгів постачання далекобійних безпілотників.
Нові 1600 потенційних фігурантів означали б стрибок іншого порядку. Йдеться вже не про точкове доповнення списків після чергового санкційного пакета, а про спробу охопити значно ширшу мережу підприємств, керівників, посередників і пов’язаних структур, які забезпечують функціонування російської воєнної промисловості. Остаточний склад переліку ще не оприлюднений.
Саме від того, кого Брюссель включить до фінального документа, залежатиме практичний ефект ініціативи. Заморожування активів і заборона транзакцій можуть ускладнювати доступ компаній до європейських фінансів, партнерів та майна, однак результат залежить від структури їхнього бізнесу, міжнародних зв’язків і здатності переносити операції до третіх країн.
ЄС уже відповідає на такі схеми окремими заходами проти обходу санкцій. Чинні правила дозволяють запроваджувати обмеження щодо компаній за межами Росії, які допомагають отримувати заборонені технології або забезпечують фінансові й торговельні маршрути. Під санкції потрапляють і учасники російського так званого тіньового флоту.
Липневий 21-й пакет показав, наскільки широкою стала ця система. ЄС наклав заморожування активів на 94 російські банки та великі фінансові установи, розширив транзакційні заборони ще на десятки фінансових структур і криптоплатформ, а також додав 41 судно до переліку флоту, що використовується для обходу нафтових обмежень.
Паралельно Євросоюз продовжив тиск на енергетичні доходи. У липні були запроваджені нові заходи щодо нафтопереробних підприємств, трейдерів та інфраструктури, а механізм автоматичного коригування граничної ціни на російську нафту призупинили до 15 липня 2027 року через виняткову ситуацію на світовому енергетичному ринку.
Водночас переговори навколо 21-го пакета продемонстрували межі європейської єдності. Греція заперечувала проти майбутніх обмежень на послуги з перевалки російського скрапленого газу, побоюючись втрати частки ринку її судноплавними компаніями. Саме подібні національні економічні інтереси часто ускладнюють санкційні переговори.
Тому осіння ініціатива Каллас може виявитися не новим класичним «пакетом» у звичному розумінні. Reuters повідомляє саме про великий блок нових внесень до санкційних списків, який не планують одразу обтяжувати секторальними заходами Єврокомісії. Так Брюссель намагається скоротити поле для затяжних внутрішніх суперечок.
Окремий санкційний напрям готують щодо осіб, причетних до незаконного переміщення українських дітей. Європейська служба зовнішніх дій розраховує запропонувати такі внесення до списків уже у вересні в межах механізмів, пов’язаних із порушеннями прав людини. Їх розглядатимуть окремо від основного масиву військово-промислових цілей.
Пізніше восени Брюссель очікує ще один блок персональних санкцій — проти людей і структур, яких ЄС пов’язує з російськими гібридними операціями. Йдеться, зокрема, про кібератаки та кампанії дезінформації. Подібні мережі Євросоюз уже визначає як окрему загрозу поряд із військовою та економічною підтримкою війни.
Зміна підходу відбувається на тлі поступового перетворення санкційної політики ЄС із серії надзвичайних рішень 2022 року на довгострокову систему економічного стримування. У червні держави-члени вперше продовжили основні секторальні санкції одразу на 12 місяців — до 31 липня 2027 року, тоді як раніше їх поновлювали кожні пів року.
Станом на серпень Європейський Союз уже ухвалив 21 пакет санкцій проти Росії. Вони охоплюють торгівлю, фінанси, енергетику, технології подвійного призначення, транспорт, пропагандистські структури, військово-промислові підприємства та механізми обходу обмежень. Поступово санкційна система дедалі більше спрямовується на мережі, а не лише на великі компанії.
Це водночас робить наступний етап складнішим. Чим довше діють обмеження, тим більше Росія перебудовує торговельні маршрути, фінансові канали та постачання критичних компонентів через посередників і треті країни. ЄС у відповідь розширює екстериторіальний тиск на компанії, які допомагають обходити заборони, але такий підхід підвищує дипломатичну ціну санкцій.
Майбутній список із приблизно 1600 позицій тому стане тестом не лише на політичну готовність ЄС посилювати тиск. Він покаже, наскільки точно Брюссель здатний картографувати російську воєнну економіку — від великих виробників до постачальників, фінансистів і технологічних посередників — та перетворювати таку інформацію на юридично стійкі санкційні рішення.
Для Москви ключовим буде не саме число нових прізвищ і компаній, а те, чи перекриють обмеження реальні виробничі та фінансові ланцюги. Для Брюсселя — чи вдасться зберегти одностайність 27 держав, не повторивши багатотижневих торгів попередніх пакетів. Саме на перетині цих двох питань восени визначатиметься реальна вага нових санкцій ЄС проти Росії.
