Під час нещодавньої телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським Трамп висловив ідею, яка здивувала експертів і офіційних осіб у Києві. За словами представників Білих домів, Трамп запропонував, щоб Сполучені Штати взяли під свій контроль українські ядерні електростанції, зокрема, зосередивши увагу на атомній електростанції «Запоріжжя». За його словами, американське управління цими об’єктами забезпечило б «найкращий захист» для критично важливої інфраструктури України, що постраждала від атак з боку Росії протягом війни.
Проте пропозиція викликає безліч запитань і сумнівів. По-перше, всі ядерні електростанції в Україні належать державному підприємству «Енергоатом», і за чинним українським законодавством їх приватизація є забороненою. Змінити це положення було б політично надзвичайно чутливим кроком, адже ядерна енергетика завжди є символом державного суверенітету. Президент Зеленський під час прес-конференції зазначив, що питання володіння ядерними установами – це суто державне питання, адже «це наші електростанції, вони належать Україні, і ми не можемо просто так передати їх іноземній владі».
Ще однією складністю є технічний аспект. Українські ядерні електростанції, зокрема «Запоріжжя», зазнали значних пошкоджень під час тривалого війни. Незважаючи на те, що всі шість реакторів «Запоріжжя» були вимкнені, вони продовжують потребувати живлення для роботи критичних систем безпеки та подачі охолоджувальної води, щоб запобігти можливості аварії. Пошкоджені лінії електропостачання, руйнування дамб і інші інфраструктурні проблеми ускладнюють відновлення електростанцій. Згідно з оцінками, на відновлення роботи «Запоріжжя» може знадобитися до двох з половиною років.
Ще один важливий аспект цієї пропозиції пов’язаний із залученням американських компаній до українського ядерного сектору. До війни американська компанія Westinghouse вже уклала угоду з «Енергоатомом» про будівництво п’яти реакторів, яка після початку бойових дій була розширена до дев’яти. Westinghouse прагне проникнути на ринок, де домінує російський ядерний гігант Росатом. Проте повернення «Запоріжжя» під контроль України, а тим самим можливість залучення американської технології, може бути сприйнята як економічний прорив для компанії. З іншого боку, це створить ризик викрадення інтелектуальної власності, адже в 2023 році Міністерство енергетики США попередило Росатом про можливе переслідування, якщо вони скористаються технологіями Westinghouse на цій установі.
Ідея американського контролю над ядерними електростанціями неодноразово викликала суперечки. Деякі експерти вважають, що залучення США до управління критичною інфраструктурою забезпечить додатковий рівень безпеки, адже Сполучені Штати мають багаторічний досвід у сфері енергетики та ядерних технологій. При цьому, Трамп вже раніше наполякав на тому, що економічна взаємозалежність може стати найкращою гарантією безпеки: якщо країна має значний економічний інтерес у ядерних об’єктах, то агресор не ризикуватиме їх атакувати.
Однак українська влада залишається обережною щодо цієї ідеї. Президент Зеленський підкреслив, що, незважаючи на позитивні кроки до відновлення роботи пошкоджених електростанцій, питання власності є ключовим і не підлягає компромісу. «Якщо американці зацікавлені в тому, щоб допомогти нам повернути «Запоріжжя», – сказав він, – це питання довгострокового партнерства, а не просто передачі власності». Українці традиційно пишаються своєю незалежністю, і будь-яка спроба приватизації ключових державних активів може викликати суспільне обурення та політичну кризу.
Крім того, можливість передачі власності на ядерні електростанції США стикається з численними юридичними перепонами. Зміни в законодавстві, які дозволять приватизацію «Енергоатому», повинні бути погоджені як у межах національної політики, так і відповідати міжнародним нормам безпеки. Така реформа вимагатиме широкої політичної підтримки всередині України та не може бути здійснена швидко, особливо в умовах війни.
Пропозиція Трампа також має геополітичний вимір. Він вже неодноразово висловлював свою думку щодо того, що залучення США до управління стратегічними об’єктами в Україні може стати важливим елементом забезпечення безпеки. Проте така ідея викликає обурення не лише у Києві, а й у європейських партнерах, які бачать у цьому спробу США збільшити свій вплив на східному фланзі Європи. Для багатьох європейських лідерів, зокрема для представників Франції та Німеччини, критично важливо, щоб ключові об’єкти, такі як ядерні електростанції, залишалися під контролем української держави, що є гарантією суверенітету та незалежності.
В цілому, пропозиція Трампа взяти під контроль українські ядерні електростанції піднімає низку складних питань – від юридичних і технічних до політичних і геополітичних. З одного боку, американська участь могла б допомогти швидко відновити пошкоджену інфраструктуру і забезпечити її додатковою безпекою. З іншого боку, передача контролю над такими критичними об’єктами є надзвичайно чутливою темою в Україні, де історично держава завжди відстоювала свою незалежність у стратегічних секторах.
Таким чином, хоча ідея Трампа звучить привабливо з точки зору американської експертизи в галузі енергетики, її реалізація стикається з низкою серйозних перешкод. Українські політичні лідери наголошують, що національний контроль над ядерною інфраструктурою є запорукою державного суверенітету, і жодна зовнішня влада не може просто так стати її власником. Поки що обговорення цього питання тривають, але більшість українських офіційних осіб і громадських діячів вже ясно заявили, що подібна ідея не має шансу стати реальністю без глибоких змін у законодавстві та ширшої політичної підтримки.
У підсумку, пропозиція Трампа взяти під контроль українські ядерні електростанції є неоднозначною і викликає як інтерес, так і обурення. Це питання, яке торкається як національної безпеки, так і державного суверенітету України, і його вирішення вимагатиме ретельного аналізу, політичних компромісів та збереження принципів незалежності. Український уряд, зокрема президент Зеленський, вже заявив, що будь-яке вирішення цього питання має базуватись на партнерстві, а не на передачі власності, адже це питання надто важливе для майбутнього країни.
