Україна знову опинилася перед серйозним викликом для свого експорту. Після посилення ударів по морському коридору Росія, ймовірно, намагається створити проблеми для альтернативних сухопутних маршрутів, якими українські товари потрапляють на зовнішні ринки.
Про таку тенденцію повідомили аналітики Інституту вивчення війни (ISW), звернувши увагу на удар по важливій транспортній артерії на Одещині. Йдеться про міст у Маяках на трасі М-15 Одеса — Рені. Ця дорога має стратегічне значення, оскільки забезпечує сполучення півдня України з Молдовою та далі з Румунією і країнами Європейського Союзу.
Подія може мати значно ширші наслідки, ніж просто тимчасове ускладнення руху на одній ділянці дороги. Для України питання транспортних маршрутів сьогодні безпосередньо пов’язане зі стабільністю експорту, надходженнями до бюджету та можливістю аграрного сектору продавати свою продукцію на міжнародних ринках.
Чому міст у Маяках настільки важливий
9 серпня було завдано удару по мосту в Маяках. Після атаки українська влада тимчасово обмежила рух трасою М-15.
Для пересічного водія перекриття або обмеження руху на окремій ділянці дороги може виглядати локальною проблемою. Але для міжнародної торгівлі навіть одна пошкоджена транспортна ланка здатна створити ланцюгову реакцію.
Траса Одеса — Рені є важливою частиною транспортного сполучення між Україною, Молдовою та Румунією. Через цей напрямок проходять не лише пасажирські автомобілі, а й вантажний транспорт, який забезпечує постачання української продукції до європейських ринків.
Коли одна ділянка маршруту стає недоступною або її пропускна здатність різко зменшується, перевізникам доводиться шукати альтернативні шляхи. Це означає додаткові кілометри, витрати на паливо, довший час доставки та можливі черги на інших пунктах пропуску.
Для аграрної продукції це особливо чутливо, адже зерно, олійні культури та інші вантажі потребують стабільної логістики.
Морський коридор уже зазнав серйозного тиску
Ситуація з мостом у Маяках сталася на тлі загального погіршення умов для українського експорту через Чорне море.
Протягом останніх місяців удари по портовій та транспортній інфраструктурі створюють дедалі більше ризиків для роботи морського коридору. За словами представника Військово-морських сил України Дмитра Плетенчука, внаслідок атак було пошкоджено понад 20 суден поблизу Чорного моря, що суттєво вплинуло на швидкість вантажних перевезень.
Для України морський шлях має критичне значення. Саме через порти можна перевозити значно більші обсяги зерна та інших товарів, ніж автомобільним або залізничним транспортом.
Тому будь-які проблеми з портами автоматично змушують бізнес шукати інші варіанти.
І тут виникає парадоксальна ситуація: коли Україна намагається диверсифікувати логістику та зменшити залежність від одного маршруту, під удар потенційно можуть потрапити й альтернативні напрямки.
Україна була змушена активніше використовувати Дунай
Ще одним важливим елементом української експортної системи стала дунайська логістика.
Після ускладнення роботи портів Великої Одеси Україна почала активніше використовувати можливості Дунаю для перевезення зерна та інших вантажів. Річкові порти стали одним із ключових резервних варіантів для експортерів.
Це дозволило частково компенсувати проблеми, які виникали на морському напрямку.
Однак логістична система України не може нескінченно компенсувати втрати одного маршруту за рахунок іншого. Якщо одночасно виникають проблеми на морі, на автомобільних шляхах і в портовій інфраструктурі, тиск на економіку різко посилюється.
Саме тому аналітики ISW розглядають удар по мосту в Маяках у ширшому контексті.
Росія може намагатися перерізати альтернативні шляхи
На думку аналітиків, посилення ударів по транспортній інфраструктурі може свідчити про спробу створити системні перешкоди для українського експорту.
Якщо морський шлях стає небезпечнішим, український бізнес переходить на сухопутні та річкові маршрути. Якщо під загрозою опиняються і вони, можливості для швидкого вивезення продукції скорочуються ще більше.
У такому сценарії проблема вже виходить далеко за межі окремої дороги чи мосту.
Йдеться про економічний тиск.
Україна залишається великим виробником аграрної продукції, а експорт є одним із ключових джерел валютних надходжень. Зерно, олія, соняшник та інша сільськогосподарська продукція продаються на міжнародних ринках і забезпечують українському бізнесу кошти для продовження роботи.
Порушення логістики означає не просто затримку вантажів. Воно може призводити до зростання вартості транспортування, збільшення витрат на зберігання продукції та зменшення доходів виробників.
У довгостроковій перспективі це здатне впливати і на державні фінанси.
Для аграрного сектору час має величезне значення
Українське сільське господарство залежить не лише від урожайності. Не менш важливо, чи зможе виробник фізично доставити вирощену продукцію покупцю.
Урожай потрібно зберігати, транспортувати та реалізовувати. Якщо логістика працює повільно, витрати збільшуються.
Наприклад, додатковий час у дорозі означає більше витрат на паливо та оплату роботи водіїв. Зростання черг на кордонах може ще більше ускладнити ситуацію. Якщо ж пропускна здатність ключових транспортних вузлів скорочується, значна кількість вантажів може накопичуватися в Україні.
Це створює тиск на елеватори, склади та виробників.
Особливо складною така ситуація може стати напередодні нового аграрного сезону, коли господарствам потрібно звільняти складські потужності для майбутнього врожаю.
Втрати можуть вимірюватися мільярдами
Проблеми з експортом уже мають не лише логістичний, а й фінансовий вимір.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький раніше попереджав, що блокування роботи портів Великої Одеси може поставити під загрозу експорт значної частини зернових та олійних культур.
За його оцінками, прямі втрати українського аграрного сектору можуть сягнути до 3 мільярдів доларів.
Це величезна сума для економіки, яка одночасно змушена витрачати значні ресурси на оборону та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Кожен заблокований маршрут у такій ситуації стає не просто транспортною проблемою. Він перетворюється на фактор економічної нестабільності.
Удар по експорту може відчувати і звичайний споживач
На перший погляд може здатися, що проблеми із зерновим експортом стосуються переважно аграріїв та великих компаній. Насправді наслідки можуть поступово доходити до звичайних громадян.
Якщо логістика дорожчає, збільшуються витрати бізнесу. Компаніям доводиться витрачати більше коштів на транспортування, зберігання та страхування вантажів.
У результаті частина додаткових витрат може відображатися на кінцевій вартості товарів.
Це стосується не лише українського експорту. Проблеми з морськими поставками можуть впливати й на імпорт.
Зокрема, блокування або суттєве обмеження роботи морських портів ускладнює доставку товарів із Китаю. Фінансовий аналітик Олексій Кущ раніше припускав, що через логістичні проблеми вартість китайського імпорту для України може зрости на 30–50%.
Навіть якщо дефіциту таких товарів не виникне, їхня доставка може стати дорожчою.
Туреччина запропонувала мораторій на удари по торгових суднах
На тлі загострення ситуації Туреччина також намагається знайти дипломатичний шлях для зменшення ризиків у Чорному морі.
9 серпня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара запропонувала Україні та Росії запровадити мораторій на удари по торгових суднах.
За його словами, на момент заяви відповіді на цю пропозицію не було.
Такий мораторій міг би зменшити ризики для цивільного судноплавства і хоча б частково стабілізувати роботу морського коридору. Однак ефективність будь-яких домовленостей залежатиме передусім від готовності сторін їх виконувати.
Для українського бізнесу це питання має практичне значення: кожен день простою судна або затримки вантажу означає додаткові витрати.
Україна змушена будувати систему експорту, яку важче зламати
Ситуація навколо Маяків показує одну важливу річ: для України критично важливо мати не один, а одразу кілька незалежних експортних маршрутів.
Морські порти залишаються ключовими для великих обсягів перевезень. Дунайські порти можуть частково компенсувати обмеження. Автомобільні та залізничні маршрути через західний кордон дозволяють підтримувати торгівлю з Європою.
Але жоден із цих напрямків не є нескінченним за пропускною здатністю.
Саме тому українська логістика поступово перетворюється на складну систему, де кожен маршрут має резервний варіант.
Удар по мосту в Маяках у цьому контексті виглядає значно серйозніше, ніж просто пошкодження окремого об’єкта. Це нагадування про те, наскільки вразливою може бути економіка, якщо ключові транспортні вузли стають цілями атак.
Україна вже навчилася пристосовуватися до надзвичайно складних умов і знаходити нові шляхи для експорту. Проте кожен новий виклик вимагає додаткових ресурсів, часу та грошей.
І якщо тиск одночасно посилюватиметься на морському, річковому та сухопутному напрямках, питання збереження українського експорту стане одним із ключових економічних викликів найближчого часу.
