Україна готує новий дипломатичний наступ у сфері міжнародної санкційної політики, закликаючи Європейський Союз до рішучіших дій проти Росії. Наступного тижня Київ представить у Брюсселі документ обсягом 40 сторінок, який містить пропозиції щодо нових кроків із метою глибшої економічної ізоляції Москви. Ініціатива набуває актуальності на тлі небажання адміністрації Дональда Трампа вдаватися до нових санкцій, попри численні звернення з боку Києва та європейських союзників.
Як повідомляє газета Дейком, у "білому документі", який Україна подасть до ЄС, окрема увага приділена питанню конфіскації російських активів, що наразі заморожені у європейських банках. Пропонується створити законодавчі механізми для прискореного вилучення майна осіб, які потрапили під санкції, із подальшим спрямуванням коштів на потреби України. Потерпілі від конфіскацій, згідно з документом, могли б у подальшому вимагати компенсацій від Російської Федерації.
Київ також закликає ЄС розглянути введення вторинних санкцій щодо компаній та країн, які продовжують купувати російську нафту — зокрема, Індії та Китаю. Таке рішення стало б безпрецедентним для європейської політики, адже подібні заходи традиційно були прерогативою США. Попри те, що Трамп публічно згадував про можливість подібних санкцій, нині Вашингтон вирішив від них утриматися.
У доповіді також міститься пропозиція змінити механізм ухвалення санкцій у рамках ЄС: перейти від принципу одностайності до більшості голосів, щоб уникнути блокування ініціатив з боку окремих країн-членів. За словами високопоставленого українського урядовця, "відхід США від санкційного режиму стане величезним ударом по єдності ЄС. Величезним".
Наразі адміністрація Трампа демонструє дедалі меншу зацікавленість у підтримці міжнародних платформ з координації санкцій. У доповіді Києва вказується, що США припинили участь у більшості міжурядових форматів з питань санкцій та експортного контролю, розформували спеціальну федеральну групу з розслідування порушень санкційного законодавства, а також перевели більшість експертів у суміжні галузі.
Хоча у США напрацьовано два окремі пакети жорстких санкцій проти Росії — один урядовий, інший від сенатора Ліндсі Грема — документ визнає, що "невідомо, чи підпише Трамп будь-який з них". Така невизначеність стримує міжнародну координацію та уповільнює подальші кроки з економічного тиску. Водночас Україна наголошує: "Це не повинно стати приводом для пом’якшення санкцій. Навпаки, це має каталізувати ЄС до лідерської ролі в цьому напрямку".
Після розмови з Путіним у понеділок Трамп повідомив європейським і українським партнерам, що не планує запроваджувати нові санкції, бажаючи "дати шанс перемовинам". Цей крок викликав розчарування в європейських столицях. У відповідь, уже у вівторок, Європейський Союз і Велика Британія оголосили про нові санкції проти РФ, попри відсутність синхронізації з Вашингтоном.
На тлі невизначеності в США Україна намагається переконати ЄС у тому, що саме Брюссель має взяти на себе лідерство в питанні санкцій. Це стосується не лише заморожених активів чи торгівлі енергоресурсами, а й ширших сфер: контроль за використанням європейських технологій у російському ВПК, обмеження на транзит товарів подвійного призначення, а також санкції проти іноземних компаній, що співпрацюють з РФ, використовуючи європейські ресурси.
Фінансисти зазначають, що навіть у разі послаблення санкцій США, ЄС може зберегти достатній рівень тиску на Москву. Як стверджує Крейг Кеннеді, експерт із російської енергетики Гарвардського центру Девіса, "Європа має в своєму розпорядженні більше інструментів, ніж здається на перший погляд". За його словами, без зняття обмежень з боку ЄС не варто очікувати масового повернення інвесторів до Росії, навіть якщо США ослаблять тиск.
На думку українських дипломатів, нинішній момент — критичний для збереження ефективності санкційної архітектури. У ситуації, коли доларова гегемонія зменшує свій тиск, саме євро та європейські фінансові канали можуть стати останньою лінією оборони санкційного режиму. Документ Києва прямо вказує на те, що "європейська воля до дій" стає ключовим фактором у стримуванні російської агресії.
На додачу до цього, Україна пропонує створити в ЄС спільний санкційний орган із мандатом для оперативної координації обмежувальних заходів. Серед іншого, йдеться про створення реєстрів транскордонних порушників, а також про спрощення механізмів правового переслідування європейських компаній, які допомагають обходити санкції через посередницькі структури в третіх країнах.
Хоча документ ще не презентовано офіційно, вже зараз зрозуміло: Київ намагається не лише відреагувати на зміну курсу Вашингтона, а й запропонувати Брюсселю нову модель санкційної лідерства. У разі її підтримки це може означати трансформацію самого підходу Європи до ведення гібридної війни на економічному фронті.
