У ніч на 1 червня 2025 року Україна провела одну з найамбітніших операцій у сучасній історії конфлікту з Росією, коли на кількох авіабазах за сотні кілометрів від лінії фронту були знищені стратегічні бомбардувальники. Спецоперація отримала кодову назву «Павутиння»—цей сценарій передбачав тривалу підготовку та використання вибухових безпілотників, схованих у дерев’яних ангарах.
На знятках із відеокамер і супутникових знімках можна побачити, як один за одним віддалені об’єкти піддаються ударам із неба, а в руїни перетворюються літаки Ту-95 і Ту-22М, що до цього регулярно літали з дальніх аеродромів Росії. За даними самої Служби безпеки України (СБУ), за операцію було відповільно 117 дронів, а збитки російської сторони оцінено приблизно в сім мільярдів доларів.
Впродовж кількох місяців перед атакою спецслужби України ретельно досліджували інфраструктуру та режим роботи військових об’єктів у п’яти регіонах Росії.
Найбільш вразливі об’єкти виявили на авіабазах «Белая» в Іркутській області та «Оленя» в Мурманській області. Щоби дістатися до цих баз, українські розвідники використовували хитру схему: стандартні дерев’яні ангари, які зазвичай зберігали спорядження та обладнання, були дооборудовані всередині крилом із безпілотниками типу квадрокоптерів із вибуховими кумулятивними боєприпасами.
Обладнання в ангарах замаскували під звичайні покрівельні панелі. Коли «депо» завантажили у вантажівки й відвезли на окружну територію аеродромів, зважили кожен крок, аби запровадити механізм дистанційного відкриття даху.
Перші кадри із запуску дронів приходять із відео, що було оприлюднене в телеграм-каналі СБУ: видно, як автомобіль з «ангарами» під’їжджає до вогневого рубежу, після чого зверху знімаються металеві панелі, і безпілотники починають злітати в ночі, спрямовуючись до лінії стоянок бойових літаків.
Ті, в свою чергу, ідентифіковано як чотири Ту-22М і три Ту-95 — стратегічні носії крилатих ракет, які Росія використовує для завдання ударів на великі відстані, зокрема у бік української території. Супутникові радарні знімки компанії Umbra, зроблені 2 червня, підтвердили справжність цих віх. На знімках чітко видно об’єкти, які раніше були позначені як бомбардувальники, а тепер лежать у купі згорілого металу та розрізаних конструкцій фюзеляжів.
Відео з «Белої» демонструє, що як мінімум сім літаків було повністю знищено: на їхньому місці стоять величезні западини, знищені крила та тіло бомбардувальника, обгоріле в полум’ї. Дивно, що поряд із справжніми машинами розміщувалися макети з автомобільних шин та інших підручних матеріалів—це були своєрідні «пастки» для захисту від дронів, які, проте, не спрацювали: безпілотники пролетіли над загородженими зонами й ідентифікували цілі за термальним контрастом. Дрони самі здетонували вже в радіусі вибуху, тож на місці запуску залишилися лише розкидані уламки невеличких контейнерів і обгорілий кузов вантажівки.
Авіабаза «Оленя», яка розташована за кілька сотень кілометрів від арктичної межі, також стала об’єктом перших ударів. У відео, що зняли місцеві мешканці в Мурманській області, видно, як дрони летять над об’єктом, клацаючи тепловізійними камерами та вцілюючи у Ту-95, що стояв на стоянці одразу біля смуги.
Після серії вибухів один із бомбардувальників охопило вогнем, після чого вогонь перекинувся й на сусідні машини — серед них був і транспортний літак Ан-12. Далі на кадрах видно, як вогонь із підбитих ангарів переходить на великі склади боєприпасів поблизу, що свідчить про серйозність атаки та можливість масштабних вибухонебезпечних реакцій.
За словами офіційного представника СБУ, операція «Павутиння» почалася більше ніж півтора роки тому з розвідки місцевості, створення «сплячих груп» агентів на території Росії та встановлення сигналізаційних пристроїв, що дозволяли у реальному часі відстежувати рух літаків та коливання температури навколо складів техніки. Після цього розпочався етап вербування водіїв і механіків, які евакуювали вантажівки з дронами просто з-під носа патрулів ФСБ, не викликаючи підозри.
Фактично під час маневрів вантажівки проїжджали кілька сотень метрів до самої злітно-посадкової смуги, а після запуску дронів через кілька хвилин ангари, від яких пішли викличні сигнали руху, самознищувалися—спеціальні контейнери були обладнані механізмом термоактивації, що спалахував на рівні половини дахової панелі.
У наступні кілька годин після початку атаки російське Міноборони підтвердило, що «з літаків-носіїв крилатих ракет на заході РФ понад третини стратегічних можливостей було виведено з ладу», але водночас заявило, що «зараз усі потужності будуть відновлені в найкоротший термін». За офіційними даними, лише на «Білу» довелося зосередити порядка 60 резервних літаків із сусідніх регіонів, щоб перекрити втрати.
Розгортання ремонтних бригад і транспорту виконується фактично цілодобово, але аналітики вказують: відновлення кожного Ту-95 потребуватиме не менше ніж дев’ять місяців і кілька сотень мільйонів доларів, що фактично ставить під сумнів можливість швидкого повернення до попередніх потужностей.
У відповідь на атаку Україна не отримала жодних публічних заяв із боку американської сторони чи НАТО, але низка західних дипломатів заявили, що «це чергове підтвердження здатності України наносити точкові ракетно-дронові удари в найвіддаленіші регіони Росії, навіть у тих випадках, коли вона не може скористатися засобами далекої дії». Водночас представники Кремля у своїх коментарях для державних медіа назвали операцію «актом прямої диверсії, що вимагає відповіді за всією суворістю російського законодавства».
Лавров і Пєсков вказали, що «будь-які переговори з Києвом після таких фактів стають маловірогідними, якщо Україна не скаже «досить» і не відводить свої сили від кордонів РФ». Ця риторика свідчить про готовність Москви посилити протидію і накопичити ще більше ударних можливостей уздовж лінії фронту.
Проте ні Кремль, ні Київ наразі не мають змоги ігнорувати мирні пропозиції, оскільки за кілька годин у Стамбулі мало розпочатися вже друге коло прямого діалогу за посередництва Туреччини. Володимир Зеленський, коментуючи атаки «Павутиння», висловився в тому дусі, що «Україна здатна захищати свої кордони й розширювати арсенал можливостей, тож Кремль має зрозуміти: жодна стратегічна авіація не змусить нас здаватися».
У планах української делегації під керівництвом міністра оборони Рустема Умерова — переконати Росію в готовності до тривалого гуманітарного перемир’я, аби відновити хоча б базові умови для переговорів. Зі свого боку Москва наполягає на умовах «бездоганного припинення вогню на її власних умовах» і «гарантіях непередачі України до НАТО». Відтак навіть під звуки вибухів у Сибіру й Брянщині дипломатичний процес продовжиться, але прохолодним залишається питання, чи конче Кремль готовий відмовитися від заявлених вимог.
Аналіз відео й супутникових знімків показує: в операції «Павутиння» Україна поєднала знання терену, навички підпільної роботи СБУ і високотехнологічні безпілотники. Попри це, радники президента США та західні партнери звертають увагу: «Це чергове нагадування, що в умовах багаторічної війни можливості дронів фактично змінюють географію бойових дій, змушуючи Росію вкладатися не лише в танки та кораблі, а й у потужні системи ППО та радарні комплекси в глибокому тилу».
Проте аж ніяк не факт, що навіть після таких ударів Кремль піде на прозорі поступки — радше навпаки, спробує компенсувати втрати посиленим перекиданням резервів і проросійських найманців у Донбасі та Херсоні. Водночас Україна отримала потужний моральний та інформаційний ефект: її здатність «діставати будь-який регіон РФ» є сигналом західним донорам, що необхідно якомога швидше передавати Києву засоби ППО та збільшувати кількість високоточних безпілотників.
На завершення, атака «Павутиння» стала одним із символів того, як сучасні війни поєднують зусилля спецслужб, розвідки та високотехнологічних безпілотних систем для завдання ударів поза зоною звичайних військових дій. Водночас це демонструє, що навіть на найбіліших просторах Росії не існує абсолютного тилу, а головне завдання для українців тепер — переконати світ, що в мирному процесі немає альтернативи переговорам, навіть тоді, коли кулі та ракети продовжують розривати нічне небо над Сибіром.
