У той час як війна в Україні триває вже третій рік, дипломатичний фронт стає не менш складним за військовий. Несподіваний конфлікт між президентом України Володимиром Зеленським і його американським колегою Дональдом Трампом на зустрічі у Вашингтоні спричинив хвилю реакцій у всьому світі. Чи зможуть вони знайти спільну мову, і що означає цей розкол для України та Європи?
Зеленський: «Ми гідні рівного діалогу»
Після безпрецедентної сварки в Білому домі Зеленський заявив, що готовий зустрітися з Трампом знову – за умови, що зустріч буде «серйозною» і спрямованою на вирішення реальних проблем. Це прозвучало на тлі спроб європейських лідерів повернути Київ та Вашингтон до конструктивної розмови.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон провели низку дипломатичних зустрічей, намагаючись мінімізувати наслідки конфлікту. Вони прагнуть залучити США до активної участі у підтримці України та стримати подальше зближення Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним.
Президент Трамп під час бойової зустрічі в Овальному кабінеті з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю 28 лютого 2025 року. Даг Міллс
Розкол між Україною та США: що сталося?
Зустріч у Вашингтоні закінчилася не лише політичним скандалом, але й відмовою США підписати важливий договір про співпрацю у сфері природних ресурсів. Це стало найсерйознішою кризою у відносинах між Україною та її ключовим союзником за останні три роки війни. Зеленський заявив, що не буде вибачатися за захист гідності своєї країни, підкреслюючи, що «Україна потребує поваги, а не подачок».
У відповідь віцепрезидент США Джей Ді Венс звинуватив Зеленського у «неповагою до американської адміністрації» та заявив, що головною перешкодою для миру є не агресія Москви, а відмова Києва йти на компроміси.
Європейський маневр: чи готова Європа діяти самостійно?
Після конфлікту з Вашингтоном Європа почала активізувати зусилля щодо підтримки України. Макрон запропонував створення «коаліції охочих» для участі у миротворчих ініціативах. Також він висунув ідею про екстрене виділення ЄС 200 мільярдів євро на зміцнення оборони.
Однак серед європейських лідерів виникли розбіжності. Макрон запропонував одномісячне перемир’я в Україні, яке охоплювало б і повітряний, і морський простір, а також захист енергетичної інфраструктури. Британці ж відмовилися підтвердити домовленість про тимчасове припинення вогню, наголошуючи на необхідності більш жорсткого підходу до Москви.
Віце-президент Джей Ді Венс і президент Трамп мали суперечливу зустріч із президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті в п’ятницю. Даг Міллс
Кремль радіє розколу між союзниками
Реакція Москви на конфлікт між Україною та США була передбачуваною. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «західна єдність руйнується» і що Київ «не хоче миру». Кремль прагне використати цей розкол для зміцнення своїх позицій у переговорах та легітимізації вимог до України.
Зеленський відповів на ці заяви різко: «Ті, хто хоче переговорів, не завдають ударів по мирних містах». Лише минулого тижня Росія випустила понад тисячу дронів, 1300 бомб та понад 20 ракет по території України.
Попри дипломатичні труднощі, Зеленський заявив, що не має наміру залишати свою посаду. Його команда переконана, що зміна лідера в нинішніх умовах була б небезпечною для країни. Президент підкреслив, що готовий до будь-якого «конструктивного формату» відносин із США, але не поступиться принциповими позиціями.
Україна опинилася в ситуації, коли балансування між Заходом і внутрішніми викликами стає дедалі складнішим. Наступні кілька тижнів покажуть, чи вдасться Києву зберегти підтримку союзників або ж світ побачить новий геополітичний розворот у війні, що триває.
