Велика Британія опинилася перед рішенням, яке на перший погляд може здаватися суто фінансовим, але насправді має значно ширші наслідки. Міністерство оборони країни призупинило частину масштабних бойових навчань, намагаючись скоротити витрати приблизно на 30 млн фунтів стерлінгів. Повноцінне відновлення підготовки, за наявною інформацією, очікується лише влітку 2027 року.
Британський військовий експерт Хеміш де Бретон-Гордон у колонці для The Telegraph різко розкритикував це рішення. На його думку, Лондон ризикує заощадити відносно невелику суму, водночас створивши проблему, яку в майбутньому буде набагато дорожче виправити.
Йдеться не просто про кілька скасованих польових занять. У сучасній війні саме регулярна підготовка визначає, наскільки ефективно військо здатне застосовувати складну техніку, взаємодіяти між різними підрозділами та реагувати на ситуацію, яка змінюється буквально щогодини.
£30 млн проти боєздатності: чому економія може виявитися занадто дорогою
Армія — це не лише танки, ракети, бронемашини, безпілотники чи супутниковий зв’язок. Уся ця техніка залишається лише набором дорогих систем, якщо військовослужбовці не вміють діяти разом у реальних умовах.
Саме на цьому наголошує де Бретон-Гордон. За його словами, підготовка є фундаментом будь-яких збройних сил. Командир має знати, як працює його підрозділ, піхота — як взаємодіяти з бронетехнікою, оператори безпілотників — як передавати інформацію іншим військовим, а артилерійські та ракетні підрозділи — як діяти відповідно до розвідданих.
На папері все це може виглядати просто. На полі бою ситуація зовсім інша.
Там виникають проблеми зі зв’язком, техніка виходить з ладу, обстановка змінюється, противник застосовує радіоелектронну боротьбу, а рішення доводиться ухвалювати за лічені хвилини. Саме регулярні навчання дозволяють перетворити окремих військовослужбовців і різні системи озброєння на єдиний механізм.
Тому пауза в масштабній підготовці може мати накопичувальний ефект. Навіть якщо кожен окремий військовий продовжує підтримувати свої навички, слабшає саме колективна взаємодія.
А відновити її після тривалої перерви значно складніше, ніж просто повернутися до звичного календаря навчань.
Війна в Україні змінила уявлення про сучасний бій
Особливого значення ця проблема набуває на тлі досвіду війни в Україні. Останні роки продемонстрували, наскільки швидко змінюється характер бойових дій.
Безпілотники стали одним із ключових елементів розвідки та ураження цілей. Сенсори дозволяють отримувати величезні масиви інформації. Радіоелектронна боротьба здатна суттєво впливати на роботу зв'язку та безпілотних систем. Високоточна зброя дозволяє завдавати ударів на значних відстанях.
Але технологічна революція не скасувала необхідність у військових, які повинні фізично діяти на землі.
Територію недостатньо виявити на карті або уразити по координатах. Її потрібно зайняти, контролювати та утримувати. Для цього потрібні піхота, бронетехніка, командири, сапери, логістика, розвідка і безліч інших елементів.
Саме тому сучасна армія дедалі більше нагадує складну мережу, де результат залежить не від одного виду озброєння, а від того, наскільки добре всі компоненти працюють разом.
І це неможливо повністю відпрацювати в кабінеті.
Симуляції не замінять поле бою
Британська армія не залишиться зовсім без підготовки. Замість масштабних навчань військові можуть використовувати тактичні заняття без повного розгортання підрозділів, симуляції, штабні ігри та фізичну підготовку.
Такі формати мають важливе значення. Симуляції дозволяють відпрацьовувати командні рішення, штабні процедури та сценарії розвитку конфлікту. Вони допомагають економити ресурси й водночас підтримувати частину необхідних навичок.
Однак є межа, за якою віртуальний сценарій уже не здатен відтворити реальність.
Польові навчання створюють зовсім інше навантаження. Військовослужбовці повинні пересуватися технікою, працювати в складних погодних умовах, підтримувати зв'язок, взаємодіяти з іншими підрозділами, реагувати на несподівані ситуації та одночасно виконувати поставлене завдання.
У реальному середовищі виникають десятки проблем, які неможливо повністю передбачити під час штабної гри.
Саме тому, на думку британського експерта, скорочення таких навчань не можна розглядати як звичайне урізання адміністративних витрат.
Питання не лише у військових, а й у стримуванні
Найбільш тривожним наслідком де Бретон-Гордон вважає можливий удар по британській стратегії стримування.
Військова сила працює не тільки тоді, коли її безпосередньо застосовують. Сам факт існування добре підготовленої армії має змушувати потенційного противника враховувати ціну агресивних дій.
Але стримування залежить не лише від кількості озброєння. Важливо, чи здатна країна реально застосувати його у кризовий момент.
Саме тому експерт поставив питання: якщо російське керівництво бачить, що Велика Британія обмежує підготовку своїх бойових сил через неможливість знайти 30 млн фунтів стерлінгів, чи справді це посилює британське стримування?
Це питання значно ширше за бюджет одного року.
Країна може витратити мільярди на нові системи озброєння, але якщо особовий склад недостатньо тренований, частина потенціалу цієї техніки залишатиметься нереалізованою.
Виходить парадоксальна ситуація: держава намагається зміцнити оборону, інвестуючи у високотехнологічне озброєння, але водночас скорочує витрати на те, що дозволяє людям ефективно цим озброєнням користуватися.
Російська загроза робить паузу ще більш чутливою
Для Великої Британії ця дискусія відбувається не у вакуумі. Лондон уже кілька років розглядає Росію як одну з основних загроз своїй національній безпеці.
Водночас протистояння дедалі менше обмежується традиційним поняттям війни. Європейські держави стикаються з кібератаками, диверсіями, інформаційними операціями, спробами впливу на критичну інфраструктуру та іншими формами гібридного тиску.
У серпні стало відомо, що Україна передала Великій Британії значний масив даних про російське озброєння. Лондон планує використовувати ці відомості, зокрема, для розвитку технологій захисту британської критичної інфраструктури від потенційних загроз.
Це ще раз показує, наскільки тісно сьогодні пов'язані український та британський безпекові контексти. Досвід бойових дій України стає джерелом інформації для союзників, які намагаються підготуватися до можливих сценаріїв майбутнього.
На цьому тлі річна пауза в частині військових навчань виглядає особливо суперечливо.
«Не можна запобігти війні, економлячи гроші на підготовці до неї»
Найсильніший аргумент британського експерта фактично зводиться до простого принципу: обороноздатність неможливо побудувати лише бюджетними рядками.
Військова підготовка потребує часу. Навички не з'являються в момент оголошення мобілізації або початку кризи. Командна взаємодія, дисципліна, довіра між підрозділами та здатність працювати під тиском формуються поступово.
І саме тому рішення про призупинення навчань на рік може мати наслідки далеко за межами одного фінансового року.
Якщо військові регулярно тренуються — армія підтримує готовність. Якщо тренування системно скорочуються — поступово накопичується розрив між тим, що записано у військових планах, і тим, що підрозділи реально здатні зробити.
Де Бретон-Гордон фактично попереджає: «Не можна запобігти війні, економлячи гроші на підготовці до неї».
Ця фраза особливо гостро звучить у Європі, де питання оборонних бюджетів більше не є абстрактною дискусією про відсотки ВВП. Після повномасштабної війни в Україні стало очевидно, що державам потрібно думати не лише про закупівлю зброї, а й про здатність швидко, масштабно та злагоджено її застосовувати.
Для Великої Британії нинішня ситуація може стати своєрідним тестом на послідовність її оборонної політики.
Якщо Лондон справді прагне посилювати власну безпеку та відігравати провідну роль у європейській обороні, недостатньо просто збільшувати кількість сучасних систем озброєння. Потрібні військові, які регулярно тренуються, командири, які відпрацьовують складні сценарії, і підрозділи, здатні діяти як єдине ціле.
Адже у момент реальної кризи вже не буде можливості сказати: навчання відновимо наступного літа.
Саме тоді стане зрозуміло, наскільки дорого коштувала економія, яка сьогодні здається відносно невеликою.
