Національний банк України (НБУ) змінив прогнози щодо темпів зростання інфляції на 2024–2025 роки, переглянувши їх у бік підвищення. Згідно з новим макроекономічним звітом регулятора, індекс споживчих цін (ІСЦ) у 2024 році сягне 9,7% замість прогнозованих раніше 8,5%, а у 2025 році – 6,9% замість очікуваних 6,6%. Такі зміни свідчать про те, що ціни на товари та послуги в Україні зростатимуть швидшими темпами, ніж передбачалося в липневому прогнозі.
Причини погіршення прогнозу
Основними причинами, через які НБУ змінив прогноз зростання індексу споживчих цін, стали посилення інфляційного тиску на світових ринках, коливання курсу гривні та зростання вартості енергоносіїв. В умовах складної економічної ситуації в Україні та зростання глобальних цін на енергоресурси, продукти та послуги стають дорожчими, що змушує НБУ переглядати свої прогнози. Раніше розрахунки базувалися на стабільному курсі гривні, але зовнішні чинники, такі як зміни в експортних і імпортних цінах, а також зниження надходжень від аграрного експорту, змушують переглядати курс валютної політики.
Зростання витрат на енергоносії та паливо також відіграє ключову роль. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, і через підвищення цін на світовому ринку ці витрати перекладаються на бізнес, що змушує компанії підвищувати ціни для споживачів. Також спостерігається збільшення цін на товари та послуги через подорожчання логістики і транспортування.
Прогнози на 2024–2025 роки: базова та загальна інфляція
Згідно з оновленими даними НБУ, прогноз базової інфляції у 2024 році погіршено до 9,1% з попередніх 7,1%, а у 2025 році – до 5,7% з очікуваних 4,5%. Базова інфляція, що відображає довготривалі цінові тенденції без урахування волатильних категорій товарів (наприклад, продуктів харчування та енергоносіїв), також перебуває під тиском зовнішніх та внутрішніх факторів. Це означає, що підвищення цін в Україні не є тимчасовим явищем і, ймовірно, продовжуватиметься в найближчі роки.
Незмінним залишається лише прогноз індексу споживчих цін на кінець 2026 року, який, за оцінками НБУ, становитиме 5% загальної інфляції та 3,1% базової. Це свідчить про поступове зниження інфляційного тиску в середньостроковій перспективі, хоча досягнення таких показників потребуватиме стабілізації економічної ситуації.
Вплив зростання інфляції на економіку та населення
Підвищення темпів інфляції безпосередньо впливає на купівельну спроможність населення. Зростання цін на товари першої необхідності, продукти харчування, комунальні послуги та транспорт спричиняє зниження рівня життя значної частини громадян. Також це впливає на кредитні витрати, оскільки банки можуть підвищувати відсоткові ставки для компенсації інфляційного ризику, що робить кредитування менш доступним.
Для економіки країни зростання інфляції означає подорожчання виробництва та зниження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, особливо в умовах зменшення експортного потенціалу. Підвищення цін на імпортні товари, такі як нафтопродукти та інші ресурси, що є основою багатьох галузей економіки, також чинить додатковий тиск на бізнес і призводить до зростання вартості виробництва.
Дії НБУ для стабілізації ситуації
У відповідь на зміну макроекономічної ситуації НБУ, ймовірно, буде вдосконалювати свою монетарну політику, підвищуючи облікову ставку для стримування інфляції. Також можливо, що регулятор вживатиме заходів для стабілізації курсу гривні, оскільки коливання курсу значно впливають на вартість імпортованих товарів. Водночас, Національний банк продовжуватиме співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями для отримання зовнішньої допомоги, яка може частково покрити фінансові потреби країни.
Іншим напрямом роботи НБУ може бути посилення регулювання банківського сектору з метою підвищення стійкості до можливих фінансових потрясінь. Це може включати заходи для підтримки ліквідності банків і забезпечення достатнього рівня резервів, що є важливим для підтримання фінансової стабільності.
Очікування щодо цінової ситуації у 2024 році
За даними НБУ, споживчі ціни у вересні 2024 року зросли на 1,5%, порівняно з серпнем, коли інфляція становила 0,6%. Це відображає тренд до підвищення цінового тиску на внутрішньому ринку, що може продовжитися в найближчі місяці через традиційне зростання цін на продукти харчування та енергетичні ресурси в осінньо-зимовий період. На тлі цього значна увага уряду та НБУ буде спрямована на контроль ситуації з цінами для забезпечення фінансової стабільності та запобігання різкому погіршенню рівня життя населення.
Висновок
Таким чином, перегляд прогнозу індексу споживчих цін Національним банком України свідчить про суттєві інфляційні ризики для економіки країни у найближчі роки. Хоча на кінець 2026 року прогноз все ж залишається оптимістичним, нинішні показники вказують на потребу в жорсткій монетарній політиці та контролі курсу гривні для зменшення впливу зовнішніх чинників на ціноутворення.
