За його словами, 5 серпня 2026 року суд у справі №761/30566/26 задовольнив скаргу на бездіяльність ДБР та зобов’язав Бюро внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування.
«Підкреслю особливо важливе формулювання ухвали суду: моя заява містить “достатньо відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення”», — зазначив Кушнірук.
Підставою для звернення до правоохоронців стали матеріали кримінальної справи №1-П-7/07 із паперового архіву Зарічного районного суду Сум. У ній ішлося про службове підроблення документів, пов’язаних із навчанням у Сумській філії «Університету сучасних знань».
Як стверджує Кушнірук, посадовці навчального закладу оформили документи на трьох осіб, які фактично там не навчалися. Серед них у незнеособленій паперовій копії судового документа був зазначений Андрій Пишний.
6 липня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень були оприлюднені два рішення Зарічного районного суду Сум від 21 травня 2007 року — №137921791 та №137921807. Прізвища в документах приховані, однак Кушнірук вважає, що Пишного можна ідентифікувати за датами та переліком документів. Зокрема, йдеться про протокол індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року.
За версією економіста, Пишний не навчався у Сумській філії «Університету сучасних знань», однак на його ім’я могли оформити протокол співбесіди, навчальну картку та академічну довідку з неправдивими відомостями. На підставі цих документів його зарахували одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ, яку він закінчив у 2005 році за спеціальністю «Банківська справа».
«Понад те, у матеріалах зазначено, що Пишний особисто звертався з проханням надати диплом у скорочений термін. Тобто версія “я нічого не знав, мені просто видали документ” дедалі більше нагадує сатиричне оповідання», — наголосив Кушнірук.
За його оцінкою, описані обставини можуть підпадати під статті 358 та 190 Кримінального кодексу України — підроблення або використання підроблених документів і шахрайство. Остаточну правову кваліфікацію мають встановити слідчі.
Експерт також нагадав, що стаття 18 закону «Про Національний банк України» вимагає від голови НБУ повної вищої освіти або наукового ступеня у сфері економіки чи фінансів. Встановлення факту подання недостовірної інформації під час призначення може бути підставою для звільнення.
Кушнірук звернувся до народних депутатів, нагадавши, що у 2022 році за призначення Пишного головою НБУ проголосували 290 парламентарів. Він закликав Верховну Раду створити тимчасову слідчу комісію, викликати Пишного до парламенту, витребувати документи, подані під час його призначення, та розглянути питання про висловлення недовіри очільнику Національного банку.
«Суд свою роботу зробив. Тепер черга за ДБР, парламентом і Президентом», — підсумував економіст.
