Ще кілька місяців тому валютний ринок України виглядав напрочуд спокійним. Курс долара змінювався, але без різких стрибків, які могли б змусити українців масово бігти до обмінників або банків за іноземною валютою. Літо гривня фактично пройшла без серйозних потрясінь: офіційний курс перебував у досить вузькому діапазоні.
На початку літа Національний банк встановлював курс на рівні близько 44,27 гривні за долар. У певні моменти американська валюта наближалася до позначки 45 гривень, а наприкінці літа офіційний курс становив близько 44,55 гривні. Таким чином, за кілька місяців амплітуда коливань залишалася відносно невеликою.
Але спокійний літній період зовсім не гарантує такої ж ситуації восени.
Саме вересень, жовтень і наступні місяці можуть стати для гривні значно складнішими. На валютний ринок одночасно здатні впливати сезонне пожвавлення імпорту, закупівля пального та енергоресурсів, підготовка країни до опалювального сезону, інфляція, бюджетні видатки та проблеми з експортною логістикою.
У результаті головне питання полягає вже не в тому, чи буде гривня слабшати, а в тому, наскільки сильним виявиться цей тиск і чи дозволить Національний банк утримати ситуацію під контролем.
Чому восени долар може стати дорожчим
Український валютний ринок багато в чому залежить від співвідношення попиту та пропозиції. Коли бізнесу, державі або населенню потрібно більше іноземної валюти, ніж її надходить від експортерів та міжнародних партнерів, виникає дефіцит.
У звичайних умовах такий дефіцит мав би підштовхувати курс долара вгору. Однак українська ситуація відрізняється тим, що Нацбанк активно виходить на ринок із валютними інтервенціями. Регулятор продає долари, компенсуючи нестачу пропозиції та не дозволяючи курсу рухатися надто різко.
Тому восени питання буде подвійним: з одного боку, наскільки збільшиться попит на валюту, а з іншого — скільки ресурсу матиме НБУ для його покриття.
Одним із найбільш очевидних факторів ризику стане імпорт.
Після завершення літнього періоду традиційно пожвавлюється ділова активність. Підприємства закуповують обладнання, сировину, комплектуючі та інші товари. Одночасно зростає потреба в енергоносіях, пальному й продукції, необхідній для підготовки до осінньо-зимового сезону.
Для українського бізнесу це означає збільшення потреби купувати валюту.
За оцінками банкірів, саме стійкий попит імпортерів може стати одним із головних факторів, який восени тиснутиме на гривню.
Експорт може не встигати за потребами імпортерів
Проблема полягає не лише в тому, що імпорт може зрости. Одночасно Україна може зіткнутися з обмеженнями щодо валютної виручки від експорту.
Особливо важливим залишається аграрний сектор. Значна частина українського експорту залежить від роботи морської інфраструктури. Якщо через пошкодження портів або проблеми з логістикою українські компанії не можуть у необхідних обсягах вивозити продукцію, на внутрішній валютний ринок надходить менше доларів.
А це створює небезпечну для гривні комбінацію: імпортери потребують більше валюти, тоді як експортери можуть приносити її менше.
Сухопутні маршрути та Дунайські порти здатні частково компенсувати проблеми морської логістики, однак повністю замінити всі можливості морського експорту вони не можуть.
Саме тому скорочення фізичних обсягів експорту може мати наслідки далеко за межами логістики. Менша експортна виручка означає меншу пропозицію іноземної валюти всередині країни, а отже, додаткове навантаження на НБУ.
Якщо ця тенденція збігатиметься зі зростанням імпорту, валютний ринок стане значно чутливішим навіть до відносно невеликих змін попиту.
Пальне може стати окремою проблемою
Ще один фактор, який здатен додати напруги, — паливний ринок.
За оцінками експертів, протягом одного місяця дизельне пальне подорожчало приблизно на 22%, тоді як бензин А-95 додав близько 9%.
Для пересічного українця це означає дорожчі поїздки та збільшення витрат. Проте для валютного ринку наслідки значно ширші.
Україна значною мірою залежить від імпорту нафтопродуктів. Якщо трейдери змушені купувати дорожче пальне та паралельно формувати запаси перед зимою, їм потрібно більше іноземної валюти.
Тобто подорожчання пального може одночасно бити по економіці через інфляцію і збільшувати попит на долар.
До цього додається воєнний фактор. Пошкодження складів, логістичних об'єктів та енергетичної інфраструктури змушує компанії витрачати додаткові кошти на відновлення, резервні маршрути та створення запасів. Частина таких витрат неминуче закладається у кінцеву ціну товарів.
Таким чином, дорожче пальне здатне створювати своєрідне замкнене коло: зростають витрати бізнесу, дорожчають товари, прискорюється інфляція, а потреба в імпортній валюті збільшується.
Інфляція може підштовхнути українців до долара
Не менш важливим ризиком є інфляція.
Якщо ціни продовжать швидко зростати, українці та бізнес можуть дедалі активніше замислюватися про захист своїх заощаджень. Для частини громадян традиційним інструментом такого захисту залишається долар або євро.
Це не означає, що кожен українець масово побіжить купувати валюту. Але навіть поступова зміна структури заощаджень може збільшувати попит на іноземну валюту.
НБУ вже сигналізував про прискорення інфляційних процесів і очікує, що наприкінці року її рівень може наблизитися до 10%.
Висока інфляція небезпечна для курсу одразу з кількох причин. По-перше, дорожчий імпорт збільшує потребу бізнесу у валюті. По-друге, люди починають шукати способи зберегти купівельну спроможність своїх коштів. По-третє, інфляційні очікування можуть самі по собі змінювати поведінку споживачів та підприємців.
Саме тому НБУ посилив монетарну політику, підвищивши облікову ставку. Завдання такого кроку — зробити гривневі інструменти привабливішими та стримати надмірний інфляційний і валютний тиск.
Послаблення валютних обмежень: чи стане це проблемою
Ще одним фактором, навколо якого було багато побоювань, стало пом'якшення валютних обмежень.
У серпні НБУ суттєво збільшив ліміти для населення. Зокрема, місячний обсяг купівлі безготівкової валюти зріс із 50 тисяч до 200 тисяч гривень. Удвічі збільшили і ліміт на зняття готівкової валюти.
Проте перші результати показали, що українці не кинулися активно використовувати нові можливості.
Навпаки, у перший тиждень після послаблення обмежень населення придбало приблизно на 12% менше безготівкової валюти, ніж у перший тиждень місяця. Загальний обсяг становив близько 130 мільйонів доларів.
Фінансові аналітики пояснюють це досить просто: для більшості домогосподарств старі ліміти фактично не були серйозною перешкодою. Люди, яким потрібні були більші обсяги валюти, могли використовувати рахунки в різних банках.
Тому саме послаблення обмежень навряд чи стане причиною різкого стрибка попиту на долар восени.
Набагато важливішими залишаються фундаментальні фактори — імпорт, експорт, інфляція, енергетика та міжнародне фінансування.
У НБУ є головний козир
Попри всі ризики, говорити про неминучий обвал гривні було б передчасно.
У Національного банку залишається потужний інструмент впливу на ринок — валютні інтервенції.
За перші три тижні серпня регулятор продав близько 3,3 мільярда доларів. Це величезний обсяг, але саме завдяки таким операціям НБУ може компенсувати дефіцит валюти та стримувати різкі курсові рухи.
Важливо й те, що міжнародні резерви України залишаються значними. На початку серпня вони становили близько 51,2 мільярда доларів.
Це формує для регулятора серйозний запас міцності.
За оцінками фінансових аналітиків, нинішній рівень валютних інтервенцій дозволяє НБУ й надалі покривати дефіцит на ринку. За такого сценарію найближчими тижнями курс може залишатися приблизно в діапазоні 44,5–45 гривень за долар.
Але восени ситуація може бути більш динамічною.
Чи побачимо новий рекорд долара
Найімовірніше, українців очікує не одномоментний обвал гривні, а поступове посилення девальваційного тиску.
Курс може частіше рухатися вгору, а коливання можуть стати ширшими, ніж улітку. Особливо це буде помітно в періоди, коли імпортери активно закуповуватимуть валюту або виникатимуть перебої з експортною виручкою.
Водночас сам факт того, що долар може тимчасово подорожчати, не означає початку валютної кризи.
Український валютний ринок зараз працює в умовах значної присутності НБУ. Регулятор фактично виступає головним балансиром між попитом і пропозицією. Якщо міжнародна фінансова допомога надходитиме стабільно, а резерви залишатимуться на достатньому рівні, можливості для контролю ситуації зберігатимуться.
Саме міжнародна підтримка залишається одним із фундаментальних чинників стабільності гривні. Вона потрібна не лише для фінансування державних видатків, а й для підтримки міжнародних резервів.
І тут проходить одна з найважливіших меж між контрольованим ослабленням гривні та справжньою валютною кризою.
Осінь стане перевіркою для гривні
Таким чином, літній спокій валютного ринку може виявитися лише паузою перед складнішим періодом.
Восени одразу кілька факторів працюватимуть у напрямку збільшення попиту на долар. Бізнес активізує імпорт, країна готуватиметься до холодів, зростатиме потреба в пальному та енергоносіях, а проблеми з експортною логістикою можуть скорочувати приплив валютної виручки.
Паралельно високі ціни створюватимуть інфляційний тиск і можуть стимулювати частину населення та бізнесу переводити заощадження у валютні активи.
Але є й інша сторона.
НБУ має значні резерви, продовжує активно працювати на валютному ринку та здатен покривати дефіцит валюти. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити стабільно, сценарій неконтрольованого падіння гривні залишатиметься малоймовірним.
Тому восени варто готуватися не стільки до «обвалу», скільки до нервовішого валютного ринку.
Долар може частіше наближатися до нових локальних максимумів, а гривня — поступово втрачати позиції. Проте те, наскільки далеко зайде цей процес, залежатиме від одразу кількох змінних: ситуації з експортом та імпортом, цін на енергоносії, інфляції, обсягів міжнародної допомоги та готовності НБУ витрачати резерви для стабілізації ринку.
І саме тому осінь стане для гривні своєрідним тестом на міцність. Літо показало, що валютний ринок може залишатися стабільним навіть за складних умов. Наступні місяці покажуть, чи вистачить цього запасу стійкості, коли одночасно зростуть потреби економіки у валюті та зовнішні ризики.
Поки експерти не бачать підстав прогнозувати неконтрольовану девальвацію. Але й розраховувати на повну повторюваність літньої стабільності було б надто оптимістично.
Найімовірніший сценарій — поступове посилення тиску на гривню, ширші коливання та періодичні спроби долара пробивати нові локальні максимуми. А остаточну відповідь на питання, де саме зупиниться курс, дадуть не календарні дати, а реальні обсяги експорту, імпорту, міжнародного фінансування та дії Національного банку.
