"Сьогоднішня рішуча відповідь молодих палестинців сіоністському режиму, який вбиває дітей, показала, що він є більш вразливим, ніж будь-коли, і молоді палестинці мають перевагу", - сказав Алі Бахадорі Джахромі, речник іранського уряду.
Іран десятиліттями підтримував ХАМАС, палестинське бойове угруповання, яке контролює Газу і чиї інтереси у боротьбі з Ізраїлем збігаються з іранськими. Експерти стверджують, що протягом багатьох років Іран надавав ХАМАС фінансову і політичну підтримку, зброю і технології, а також тренування для створення власного арсеналу новітніх ракет, здатних досягати глибоко вглиб ізраїльської території.
Не було ніяких безпосередніх ознак того, що Іран координував з ХАМАС свої останні напади.
Але один з найвищих військових командирів Ірану заявив, що Іран повністю підтримає операцію в Газі, яку угруповання назвало "Буря в Аль-Акса", на честь мечеті в Старому місті Єрусалиму. "Ми впевнені, що всі групи опору в регіоні підтримають це", - сказав генерал Яйха Рахім Сафаві, головний військовий радник верховного лідера Ірану і колишній головнокомандувач Корпусу вартових ісламської революції.
Іранські ЗМІ і соціальні мережі, пов'язані з Корпусом, щохвилини повідомляли про перебіг конфлікту, вихваляючись тим, що підтримувані Іраном бойовики застали Ізраїль зненацька, здійснивши одне з найсерйозніших порушень безпеки за останні роки.
Канали соціальних мереж, переважно в Telegram, публікували фото і відео ракет, квадрокоптерів і військової техніки, що є в розпорядженні ХАМАСу, а також вітальні повідомлення з кожною новиною про поранення або загибель ізраїльтянина.
"Сьогоднішня операція відкрила нову главу в сфері опору і збройних операцій проти окупантів на окупованих територіях", - заявив Нассер Канані, речник Міністерства закордонних справ Ірану.
За останні кілька років Ізраїль організував низку таємних атак на Іран, включаючи саботаж на іранських ядерних об'єктах. Хоча іранські лідери не приховували свого бажання покарати Ізраїль за хвилю нападів, вони намагалися знайти ефективний спосіб відплати, не ризикуючи при цьому розв'язати повномасштабну війну і не підриваючи шанси на перегляд ядерної угоди зі Сполученими Штатами та іншими світовими державами.
Але в той час як іранські прихильники жорсткої лінії можуть прагнути відплати, громадська думка всередині країни далеко не монолітна, коли мова йде про ізраїльсько-палестинський конфлікт. Багато хто не вважає палестинську боротьбу своєю боротьбою і виступає проти того, що уряд спрямовує мільйони доларів на підтримку проксі-бойовиків у Лівані, Сирії, Іраку та Ємені, які могли б бути використані для вирішення нагальних економічних проблем всередині країни.
"Ні Газі, ні Лівану, моє життя за Іран" - популярне гасло, яке скандують щоразу, коли виникають протести проти уряду.
