Збройний конфлікт між двома ключовими українськими спецслужбами вийшов за межі внутрішнього відомчого спору й перетворився на кримінальне провадження. Після сутички співробітників СБУ та військової розвідки в Києві троє представників ГУР дістали поранення, а Володимир Зеленський зажадав встановити всю послідовність подій.
Державне бюро розслідувань уже повідомило про підозру двом безпосереднім учасникам епізоду. Працівникові СБУ інкримінують перевищення влади або службових повноважень, військовослужбовцю ГУР — посягання на життя працівника правоохоронного органу. Слідство охоплює події 1–2 вересня.
Однак сама стрілянина є лише найбільш видимою частиною значно складнішої історії. У її центрі опинився Степан Каплунов, заступник командира Російського добровольчого корпусу — формування російських громадян, які воюють проти Москви на боці України та пов’язані зі структурами військової розвідки.
СБУ стверджує, що під час контррозвідувальної операції виявила контакти Каплунова з російськими спецслужбами. За версією відомства, йому могли доручити підготовку вбивства одного з російських антикремлівських діячів в Україні, а також нападів на українських військовослужбовців.
Аналіз «Дейком» відкритих і перевірених матеріалів показує, що конфлікт СБУ і ГУР не можна зводити до звичайного відомчого суперництва. Тут перетнулися контррозвідувальне розслідування СБУ, інтереси підрозділу, пов’язаного з ГУР, і суперечка про межі повноважень, яка зрештою завершилася застосуванням зброї.
Служба безпеки заявляє, що на телефоні фігуранта було виявлено листування з представником ФСБ, а сам Каплунов нібито визнав відповідні контакти та співпрацював зі слідством. Водночас ці твердження поки не пройшли повної судової перевірки й не можуть вважатися остаточно встановленими фактами.
Версія самого Каплунова принципово інша. Він стверджує, що співробітники СБУ утримували його дев’ять днів, чинили психологічний тиск і змусили підписати зізнання у співпраці з російською розвідкою. Після звільнення він відмовився від цих показань і заявив про примус.
Саме несумісність двох версій робить справу особливо чутливою. Якщо матеріали СБУ підтвердяться, йтиметься про можливе проникнення російської спецслужби в середовище підрозділів, залучених до бойових операцій України. Якщо ж підтвердяться заяви Каплунова, виникнуть серйозні питання до методів контррозвідки.
Напруження переросло у відкриту сутичку під час слідчих дій за місцем проживання Каплунова. Туди прибули представники структури ГУР, після чого між силовиками виник конфлікт і пролунали постріли. Унаслідок інциденту троє військовослужбовців воєнної розвідки зазнали поранень.
СБУ не стала заперечувати факт озброєного протистояння й назвала подію абсолютно неприпустимою. Служба заявила, що передала з’ясування обставин Державному бюро розслідувань і готова сприяти встановленню повної картини того, що відбулося між представниками двох силових структур.
Володимир Зеленський зайняв жорстку позицію щодо обох відомств. У вечірньому зверненні 3 вересня він заявив, що відповідальність мають нести представники і СБУ, і ГУР, оскільки обидві сторони, за його словами, діяли так, як у подібній ситуації діяти було неприпустимо.
Президент також повідомив, що за підсумками внутрішніх розслідувань буде дана оцінка керівництву обох структур. Він анонсував кадрові рішення щодо посадовців, які мали відповідати за належну координацію. Повного переліку можливих звільнень на цей момент публічно не представлено.
Одне кадрове рішення вже ухвалене. 2 вересня Зеленський звільнив Олега Храмова з посади начальника Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ. Сам президентський указ не пояснює мотивів, тому прямо й остаточно пов’язувати звільнення лише зі стріляниною поки передчасно.
Окремо розслідуються обставини зникнення Каплунова. Генеральний прокурор повідомив, що кримінальне провадження має встановити, хто був причетний до його зникнення, якими були мотиви, де його утримували і що саме відбувалося протягом дев’яти днів, які тепер стали центральною частиною конфлікту.
Юридично ці епізоди необхідно розділяти. Підозри співробітнику СБУ та військовослужбовцю ГУР стосуються безпосередньо застосування зброї, тоді як версія про співпрацю Каплунова з ФСБ і його заяви про незаконне утримання потребують окремої доказової перевірки.
Для української системи безпеки наслідки виходять далеко за межі конкретної кримінальної справи. СБУ відповідає за контррозвідку та внутрішню державну безпеку, тоді як ГУР проводить воєнну розвідку й спеціальні операції. Під час війни їхні завдання неминуче перетинаються, а отже координація між ними є критично важливою.
У цьому випадку перетин виявився особливо небезпечним. Одна державна структура перевіряла людину, пов’язану з підрозділом, який перебуває в орбіті іншої. Коли представники двох озброєних відомств починають сприймати одне одного як безпосередню загрозу, проблема перестає бути бюрократичною.
Є й зовнішньополітичний вимір. Україна постійно переконує партнерів, що її силові інституції здатні діяти в межах закону навіть у надзвичайних умовах війни. Публічна стрілянина між представниками спецслужб неминуче породжує питання про субординацію, правила проведення операцій і контроль за застосуванням сили.
Окремої уваги потребує й версія СБУ про російську операцію. Якщо слідство підтвердить підготовку вбивства та реальні контакти з ФСБ, постане питання про масштаб можливої мережі, інших учасників і те, наскільки глибоко російська розвідка могла проникнути в середовище антикремлівських формувань.
Водночас до завершення розслідування ця версія не може вважатися остаточною. Каплунов заперечує добровільність свого зізнання, а його сторона ставить під сумнів законність затримання. Тому вирішальними будуть не взаємні заяви, а цифрові матеріали, процесуальні документи, свідчення та експертизи.
Не менш важливо встановити, хто першим застосував зброю і чи було її використання виправданим. Саме тому ДБР вивчає дії представників обох відомств. Такий підхід свідчить, що слідство поки не приймає автоматично версію жодної зі сторін як єдину правильну.
Для Зеленського найнебезпечнішим сценарієм стало б перетворення цього епізоду на затяжний публічний конфлікт між спецслужбами, коли кожна структура починає захищати власну версію через витоки та інформаційні кампанії. Саме тому президент наголошує одночасно на кримінальній і кадровій відповідальності.
Конфлікт СБУ і ГУР тепер стане перевіркою здатності української держави розслідувати серйозний збій усередині власної системи безпеки без відомчого імунітету. Слідству необхідно відповісти, що сталося з Каплуновим протягом дев’яти днів і чому силовики двох державних структур відкрили вогонь один по одному.
Другий із цих питань може виявитися не менш важливим, ніж початкова контррозвідувальна справа. В умовах війни помилки між озброєними структурами мають особливо високу ціну. Тому результат розслідування оцінюватимуть не лише за кількістю покараних, а й за тим, чи з’явиться механізм, здатний не допустити повторення такого конфлікту.
