Війна на Близькому Сході дедалі помітніше виходить за межі регіонального конфлікту й перетворюється на фактор глобальної економічної нестабільності. Для України, яка вже четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни, це означає ще один зовнішній удар — через енергетичні ринки, логістику, інфляцію та валютний баланс.
Національний банк України у квітневому інфляційному звіті вперше детально змоделював наслідки затяжного конфлікту навколо Ірану для української економіки. Регулятор розглядає два сценарії: базовий — зі зниженням напруженості наприкінці другого кварталу, та жорсткіший — із тривалою війною і ціною на нафту вище 100 доларів за барель до кінця 2026 року.
Ключовим індикатором для обох сценаріїв залишається нафта Brent. У базовій моделі її ціна поступово знижується до 80 доларів за барель. В альтернативній — енергетичний ринок входить у фазу довготривалого перегріву. Для України це означає значно дорожчий імпорт пального, зростання виробничих витрат та новий виток інфляції. Як раніше аналізував «Дейком», саме енергетичний компонент залишається одним із найчутливіших каналів передачі глобальних криз в українську економіку.
Україна залишається критично залежною від імпортного пального. Після втрати частини нафтопереробної інфраструктури та переорієнтації логістики країна фактично інтегрувалася у європейський ринок нафтопродуктів. Будь-яке різке подорожчання нафти автоматично відображається на внутрішніх цінах — від вартості бензину до транспортних тарифів і продуктового кошика.
НБУ прямо вказує на швидку трансляцію зовнішнього цінового шоку в українську інфляцію. Ефект не обмежується лише пальним. Дорожча логістика поступово закладається у вартість товарів, будівництва, аграрного виробництва, роздрібної торгівлі та сфери послуг. У воєнній економіці, де значна частина бізнесу працює на межі рентабельності, навіть незначне подорожчання енергоносіїв швидко накопичує системний ефект.
У квітні 2026 року інфляція в Україні вже сягнула 8,6% у річному вимірі — це найвищий показник від початку року. Зростання цін на енергію може стати фактором, який не дозволить Нацбанку швидко пом’якшувати монетарну політику. Відповідно, дорожчими залишатимуться кредити для бізнесу, а економічне відновлення — повільнішим, ніж очікувалося ще кілька місяців тому.
Особливо вразливими є енергоємні галузі. Металургія, транспорт, частина агросектору та промислового виробництва вже працюють під тиском високих витрат, дефіциту кадрів та воєнних ризиків. Подорожчання нафти і газу знижує маржинальність виробництва та змушує бізнес або скорочувати обсяги, або перекладати витрати на споживача.
Водночас НБУ визнає: негативний ефект не є одновимірним. Для українського експорту виникають і певні можливості. Зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію частково компенсуватиме втрати від дорогого імпорту. На глобальному ринку продовольства будь-яке загострення на Близькому Сході традиційно підвищує увагу до стабільних постачальників зерна, олії та аграрної продукції.
Окремим фактором стає оборонна промисловість. На тлі зростання геополітичної напруги попит на українські військові технології та рішення може посилитися. За останні два роки Україна фактично створила новий сектор економіки — виробництво дронів, систем радіоелектронної боротьби та цифрових рішень для поля бою. У разі затяжної глобальної нестабільності цей сегмент здатен перетворитися не лише на елемент безпеки, а й на джерело валютних надходжень.
Найскладнішим залишається геополітичний вимір. Зростання цін на нафту традиційно посилює фінансові можливості Росії. Дорожчі енергоносії збільшують валютні надходження Кремля навіть попри санкційні обмеження та структурні проблеми російської економіки. Це означає, що війна на Близькому Сході для України має не лише економічний, а й прямий безпековий ефект.
Одночасно змінюється й архітектура міжнародної уваги. Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, ключові західні партнери будуть змушені перерозподіляти дипломатичні, військові та фінансові ресурси між кількома кризовими регіонами. Для Києва це створює складнішу конкуренцію за політичний фокус і підтримку.
Саме тому моделювання НБУ виходить далеко за межі технічного прогнозу щодо інфляції. Фактично йдеться про оцінку стійкості української економіки до нової хвилі глобальної турбулентності. І головний висновок виглядає стримано: навіть якщо війна на Близькому Сході не зачепить Україну безпосередньо, її економічні наслідки країна відчує майже миттєво — через паливо, ціни, виробництво і темпи відновлення.
