Жовтневі зміни в податковому законодавстві
1 жовтня набирає чинності оновлений закон про внесення змін до Податкового кодексу. На перший погляд, це може здатися лише косметичною корекцією, проте насправді зміни зачіпають ключові аспекти життя бізнесу та громадян. Деякі норми спрощують адміністрування податків, зменшують бюрократію та роблять роботу більш прозорою. Інші ж вимагають від компаній значних ресурсів — фінансових, часових або організаційних.
Зокрема, зміни торкаються фізичних осіб-підприємців, продавців підакцизних товарів, землевласників, підприємств, які працюють у сфері інфраструктури, та оборонного сектору. Важливою частиною є й питання контролю за дотриманням прав працівників, що відображається у нових повноваженнях Держпраці.
Оновлення податкових норм та правил не лише впливають на повсякденну діяльність бізнесу, але й сигналізують про прагнення держави зробити економічне середовище більш прозорим та передбачуваним, водночас підтримуючи стратегічні галузі та інфраструктурні проєкти.
ЄСВ пільга для ФОП та мінімальні зарплати для продавців підакцизних товарів
З 1 жовтня значно спрощується сплата ЄСВ для фізичних осіб-підприємців, які паралельно працюють за наймом. Тепер достатньо, щоб підприємець мав будь-яку офіційну роботу, навіть за сумісництвом, і роботодавець заплатив за нього мінімальний внесок. Це знімає необхідність мати саме основне місце роботи, що особливо актуально для самозайнятих громадян, адже дозволяє заощадити значні кошти.
Ще однією важливою новацією є встановлення мінімальної середньої зарплати для продавців підакцизних товарів. Для компаній, які мають ліцензію на торгівлю алкоголем, тютюном або пальним, середня зарплата на підприємстві повинна становити не менше двох мінімальних заробітних плат, для малого бізнесу — півтори мінімальні зарплати.
Для ФОП-ліцензіатів без найманих працівників закон визначає, що загальний оподатковуваний дохід за місяць має бути не менше 16 тис. грн або 12 тис. грн у випадках віддалених та малих об’єктів. Несвоєчасне виконання цієї вимоги протягом трьох місяців може призвести до анулювання ліцензії. Таким чином, держава прагне зробити зарплати прозорими, зменшити тіньові виплати та підвищити соціальні гарантії працівників.
Земельний податок та договір емфітевзису
З 1 жовтня оновлюються ставки земельного податку для гірничодобувних підприємств. Якщо нормативна оцінка ділянки проведена, податок становитиме 8%, якщо ж оцінки немає — 12% від нормативної грошової оцінки. Для підприємств це означає необхідність перевірити декларації та, за потреби, подати уточнення за четвертий квартал 2025 року.
Зміни також торкнулися сільського господарства, зокрема договорів емфітевзису — довгострокового користування землею. Раніше пільга зі сплати земельного податку не поширювалася на такі договори, але з 1 жовтня вона розповсюджується і на них. Це знімає додаткові витрати з пайовиків і стимулює фермерів використовувати землю ефективніше.
Фермери-«єдинники» четвертої групи тепер мають враховувати площі, отримані за емфітевзисом, у своїй декларації, що робить облік прозорішим і допомагає державі краще контролювати використання земельних ресурсів.
Звільнення від сплати ПДВ та локальні податки
З 1 жовтня передача об’єктів меліоративної інфраструктури державної чи комунальної власності організаціям водокористувачів звільняється від сплати ПДВ. Це здешевлює процес передачі та спрощує оновлення каналів, насосних станцій та інших систем. Водночас держава відмовляється від частини податкових надходжень, що може впливати на бюджетні ресурси.
Щодо місцевих податків, новий закон спрощує процедуру їх зміни під час воєнного стану та певний час після його завершення. Місцева влада може переглядати ставки податків та зборів без дотримання повного пакету стандартних процедур, що робить процес більш оперативним та передбачуваним для бізнесу.
Водночас підприємцям доведеться уважніше слідкувати за електронним кабінетом платника, оскільки нові розрахунки податків надходитимуть туди автоматично. Це частина тенденції до діджиталізації державного управління та підвищення прозорості.
Defence City та публічно-приватне партнерство
5 жовтня набирає чинності закон про Defence City. Він створює реєстр резидентів оборонних підприємств, які отримують податкові преференції: звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екологічного податків. Додатково передбачено спрощені митні процедури та особливий валютний режим.
Створення Defence City відкриває серйозні можливості для оборонного комплексу, дозволяючи залучати інвестиції та стимулювати розвиток стратегічних підприємств. Реєстрація даних про резидентів обмежена, що забезпечує безпеку під час воєнного стану та ще протягом року після його завершення.
Законом про публічно-приватне партнерство, яке набирає чинності наприкінці жовтня, спрощено умови взаємодії держави та бізнесу. Це особливо важливо для відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури. Нові правила дозволяють використовувати електронні конкурси, скорочують бюрократію та відкривають шлях для іноземних інвестицій.
Малі та середні компанії зможуть брати участь у відновленні доріг, будівництві шкіл, лікарень та інших об’єктів без необхідності складного техніко-економічного обґрунтування, що стимулює розвиток локальної економіки та інфраструктури.
Перевірки Держпраці та мобінг
З 1 жовтня Держпраці отримує право реагувати на скарги щодо мобінгу — психологічного тиску та цькування на роботі. Це нововведення важливе навіть у складні часи, адже право на гідність працівника залишається пріоритетним.
Позапланові перевірки Держпраці можуть ініціювати працівники та профспілки. За перше порушення передбачено штрафи або громадські роботи, а повторні випадки — більш серйозні санкції. Водночас питання ефективності контролю залежить від ресурсів Держпраці, адже війна загострює напругу у колективах.
Це важливий крок для захисту прав людей на робочому місці, який сигналізує про необхідність дотримання соціальних стандартів та підвищує відповідальність керівників за психологічний клімат у колективах.
Вилучення монет 10 копійок
Бізнесу доведеться пристосовуватися до нових правил обігу готівки: монети номіналом 10 копійок поступово вилучаються з обігу з 1 жовтня. При цьому вони залишаються платіжним засобом, і обмінювати їх спеціально не потрібно.
Торговельні мережі, підприємства сфери послуг та банки продовжать приймати такі монети для розрахунків, але округлення суми здачі стає нормою. Це рішення сприятиме спрощенню готівкових операцій, водночас змушуючи бізнес адаптувати фінансові процедури до нових умов.
Жовтневі зміни формують нову реальність для українських громадян та бізнесу. Вони поєднують спрощення процедур, захист прав працівників та розвиток стратегічних секторів, створюючи передумови для прозорої економіки та більш стабільного середовища для інвестицій та розвитку.
