Російське виробництво озброєнь входить у нову фазу, і планерні бомби стають ключовим елементом цієї стратегії. За оцінкою ГУР, Росія планує виготовити до 120 тисяч таких боєприпасів упродовж року, включно з півтисячею нових зразків, здатних летіти на 200 кілометрів. У поєднанні зростаючим виробництвом дрони Shahed це формує для України суттєво новий рівень загроз, націлений на енергетична інфраструктура та великі міста.
Планерні бомби стали одним із найнебезпечніших інструментів російська зброя. Їхня відносна дешевизна, можливість запуску без заходу літака у зону ППО України та висока вага вибухівки роблять їх зброєю, яку складно перехоплювати у великій кількості. За словами Вадима Скібицького, російські війська щоденно запускають 200–250 таких боєприпасів, що вже перевищує динаміку попередніх місяців.
Найбільшу загрозу становлять нові модифікації планерних бомб, здатні покривати 200 кілометрів. Така дальність дозволяє завдавати ударів по містах, що розташовані далеко від лінії фронту, включно з Одещиною, Полтавщиною, Миколаївщиною. Раніше ці регіони здебільшого потерпали від ракетних атак, тепер же планерні бомби відкривають для Кремля додаткові можливості.
Українська розвідка переконана, що Росія працює над ще більшою дальністю — до 400 кілометрів. Такий потенціал означав би можливість бити по будь-якому великому місту без використання дорогих ракет, що створило б серйозний виклик для ППО України. Це свідчить про те, що війна дедалі більше стає конфліктом масового виробництва, де дешеве озброєння часто ефективніше за високоточні ракети.
Планерні бомби інтенсивно застосовуються проти міст, що розташовані поблизу фронту. Найбільше потерпає Харків, де удари щоденно руйнують житлові масиви, промислові об’єкти та критичну інфраструктуру. Подібну ситуацію спостерігають у Херсоні, де щільність ударів не зменшується попри роботу ППО України. Сполучення дешевизни та масовості робить ці атаки важким викликом для оборони.
Паралельно з виробництвом бомб Кремль активно збільшує випуск довготривала війна дрони. Розвідка оцінює, що впродовж року Росія виготовить близько 70 тисяч далекобійних безпілотників, серед яких 30 тисяч — Shahed. Ці апарати використовуються у системних атаках на газові станції, електромережі та теплові об’єкти України. За словами Скібицького, російські удари по енергетика Україна будуть лише посилюватися.
Дрони Shahed, які на початку війни запускали по 30 одиниць на місяць, тепер застосовуються по 30 за раз на одну ціль. Це радикальна зміна масштабу. Така концентрація ударів дозволяє Кремлю пробивати навіть сучасну ППО, адже українські системи обмежені кількістю ракет-перехоплювачів. Ударні хвилі по енергетичних об’єктах спрямовані на посилення тиску напередодні зимових місяців.
Водночас активність російського ВПК залежить не лише від власних ресурсів. Скібицький підтвердив, що з 2023 року до РФ надійшло близько 6,5 мільйона артилерійських снарядів із Північної Кореї. Утім, поставки значно скоротилися, оскільки запаси Пхеньяна вичерпуються. Половина снарядів була настільки старою, що потребувала переробки на російських заводах. Це додає навантаження на російське виробництво, але не зменшує темпу застосування артилерії.
Північна Корея, за даними української розвідки, також розгорнула власне виробництво FPV-дронів та середньої дальності ударних апаратів. Вона активно вивчає досвід війни в Україні й інтегрує набутий бойовий досвід у власне виробництво. Такий розвиток подій може створити у найближчі роки нове джерело загроз для регіону та глобальної безпеки.
Не менш важливим фактором є підтримка Росії з боку інших недемократичних режимів. Іран постачає ключові компоненти для дронів Shahed, тоді як китайські компанії, попри санкційний тиск, залишаються джерелом електроніки подвійного призначення. Це дає Москві змогу обходити частину західних обмежень та підтримувати високі темпи виробництво озброєння.
На тлі промислової ескалації Кремль намагається посилити тиск на Україну й на полі бою. Скібицький зазначає, що у разі падіння Покровська Росія спробує просунутися далі в межах Донецької області — цей напрям уже визначено як пріоритетний. Бої за Покровськ мають стратегічний характер, адже контроль над містом відкриває шлях для подальших наступальних дій РФ.
Паралельно, Росія прагне змусити Київ до поступок у потенційних переговорах. За словами представника ГУР, удари по енергетичних об’єктах та житлових містах — це елемент тиску, спрямований на підрив моральної стійкості українців. Кремль сподівається, що масові атаки викличуть внутрішнє невдоволення й послаблять єдність західних союзників.
Фактично війна входить у фазу, де головним інструментом стає економіка озброєнь. Україна потребує швидкого нарощування ППО, збільшення виробництва власних дронів та далекобійних засобів ураження. Посилення обороноздатність України зменшить вплив масових атак і дозволить ефективніше знищувати російські пускові літаки та логістичні вузли.
На цьому фоні міжнародна підтримка набуває особливої ваги. Країни Заходу мають розуміти, що збільшення масштабів російського виробництва планерних бомб і дронів становить загрозу не лише Україні, а й європейській безпеці загалом. Адже удар на 400 кілометрів — це не лише Дніпро чи Одеса, а потенційно й підходи до кордонів ЄС.
У підсумку інформація, оприлюднена українською розвідкою, демонструє серйозну ескалацію Кремля. Масове виробництво планерних бомб і тисяч дронів підтверджує: Росія готується до довготривалої війни і робить ставку на знищення критичної інфраструктури. Від того, як швидко Україна та її партнери зможуть адаптуватися до цих нових загроз, залежить подальший баланс сил і перспектива миру.
