Росія офіційно звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) з проханням пом’якшити санкції на постачання авіадеталей та транзитні польоти. Москва називає заходи Заходу «незаконними примусовими діями» та попереджає: без них безпека пасажирів опиняється під загрозою.
З 2022 року російські авіакомпанії втратили доступ до оригінальних запчастин для понад 700 літаків Airbus та Boeing. Виробники припинили співпрацю, а поставки відбуваються через «сірі» схеми. Це підвищує ризик авіакатастроф, адже не всі вузли можна замінити.
Інциденти останніх місяців підтверджують критичність проблеми. У липні в Росії розбився Ан-24 1976 року випуску, загинули 48 людей. Через кілька днів «Аерофлот» був змушений скасувати десятки рейсів після кібератаки. Стан флоту лише погіршується.
Москва намагається використати аргумент безпеки як важіль тиску на ICAO. У своїх документах Росія заявляє, що санкції порушують «право на свободу пересування» і суперечать міжнародним правилам. Водночас вона прагне увійти до Ради ICAO, куди не потрапила у 2022 році.
Санкції включають закриття повітряного простору 37 країн, відмову у сертифікації льотної придатності та заборону на техобслуговування й страхування. Це робить експлуатацію літаків небезпечною та збільшує ризики для пасажирів і екіпажів.
Для ICAO ситуація стає викликом. Організація засудила Росію за порушення суверенітету України та «подвійну реєстрацію» літаків, коли захоплені авіаборти одночасно записані у двох юрисдикціях. Тепер їй доведеться вирішувати, чи відкрити лазівку для винятків.
Росія також посилається на приклад Білорусі. Нещодавно США скасували санкції проти Belavia, накладені за підтримку Москви у війні. Кремль сподівається, що такий прецедент можна використати на свою користь і добитися часткового пом’якшення обмежень.
Аналітики наголошують: аргумент про «людські права» у виконанні Росії є маніпулятивним. Санкції стали прямим наслідком агресії проти України. Їхня мета — тиск на Кремль, а не порушення прав громадян. Відмова від санкцій знівелює політичний ефект.
Російський авіафлот стрімко старіє. Без доступу до західних деталей багато літаків Airbus та Boeing можуть опинитися на землі. Це поставить під загрозу авіасполучення в країні, яка має 11 часових поясів і критично залежить від авіатранспорту.
Для ICAO рішення буде непростим. З одного боку, організація має дбати про безпеку польотів у глобальному масштабі. З іншого — послаблення санкцій може розглядатися як легалізація порушення міжнародного права та агресії проти України.
Західні уряди вважають, що саме Росія несе відповідальність за стан своєї авіації. Агресія та окупація призвели до ізоляції, а отже Кремль не може перекладати провину за деградацію флоту на санкції. Це ключова позиція союзників України.
Міжнародна спільнота тепер уважно спостерігає за засіданням ICAO у Монреалі. Якщо Росії вдасться пролобіювати свої вимоги, це може створити небезпечний прецедент, коли агресор використовує аргумент безпеки для обходу санкцій.
Для України важливо, щоб санкційний режим залишався твердим. Будь-які поступки у сфері авіації дадуть Москві ресурси для продовження війни, адже авіатранспорт — критична галузь економіки та логістики.
Отже, питання виходить далеко за рамки технічного. Воно стосується легітимності міжнародних правил і здатності світових інституцій протистояти політичному тиску. Вибір ICAO стане тестом для всього механізму глобальної авіаційної безпеки.
