Оголошення про домовленість між Ізраїлем і ХАМАС стало новим етапом у дворічній війні, яка зруйнувала сектор Гази та забрала десятки тисяч життів. Президент Дональд Трамп заявив, що сторони прийняли першу фазу його 20-пунктного мирного плану. Але, як визнають дипломати, багато ключових моментів залишаються туманними — коли почнеться припинення вогню, кого саме звільнять і чи дійсно бойові дії припиняться назавжди.
Згідно з оприлюдненими даними, угода передбачає масштабний обмін — усіх ізраїльських заручників, які залишаються живими в Газі, на палестинських в’язнів, у тому числі тих, хто має довічні терміни. ХАМАС заявив, що цей крок стане початком закінчення війни й повного виведення ізраїльських військ із території анклаву.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу повідомив, що уряд скличе засідання кабінету для офіційного затвердження домовленостей. Представники руху ХАМАС та уряду Катару, який виступив посередником, також підтвердили, що угода дозволить відкриття гуманітарних коридорів і доставку допомоги до Гази.
Втім, жодна зі сторін поки не назвала точні дати. Невідомо, коли наберуть чинності припинення вогню, коли розпочнеться обмін заручниками та коли перші вантажі гуманітарної допомоги дістануться території. Також не уточнюється, які райони покинуть ізраїльські війська і чи залишать вони повністю кордонні зони.
Перша фаза угоди, як випливає з плану Трампа, передбачає звільнення заручників і в’язнів протягом 72 годин після початку перемир’я. За словами президента США, заручників мають звільнити «дуже скоро», а війська Ізраїлю відступлять до «узгодженої лінії». Проте він не уточнив, коли саме почнеться припинення вогню і де проходитиме новий кордон.
Війна, що триває з жовтня 2023 року, почалася після атаки ХАМАС на Ізраїль, під час якої загинули близько 1 200 осіб, а ще 250 були взяті в заручники. У відповідь Ізраїль завдав масованих ударів по Газі, внаслідок чого, за даними місцевого міністерства охорони здоров’я, загинуло понад 67 000 палестинців. Більша частина території перетворена на руїни.
Згідно з деталями мирного плану, близько двадцяти живих ізраїльських заручників мають бути звільнені в обмін на 250 палестинців, засуджених до довічного ув’язнення, і 1 700 осіб, затриманих під час війни. Також передбачено передачу тіл загиблих — за кожного ізраїльтянина, який загинув у полоні, Ізраїль має повернути п’ятнадцять тіл палестинців.
Як повідомляють джерела, знайомі з перебігом переговорів, звільнення живих заручників може відбутися вже цієї неділі. Це стане першим реальним сигналом, що домовленість почала діяти. Після цього очікується поступове відкриття кордонів і початок масштабних гуманітарних поставок до анклаву.
Гуманітарний аспект угоди має вирішальне значення. З початку війни Ізраїль фактично заблокував більшість поставок їжі, води та медикаментів до Гази. Міжнародні експерти вже офіційно оголосили про голод у північній частині сектора. Трамп у своїй заяві не згадав про допомогу, але ХАМАС і Катар однозначно вказали, що новий етап угоди відкриє гуманітарний доступ.
Експерти вважають, що саме цей компонент може визначити тривалість миру. Якщо поставки продовольства й ліків дійсно почнуться, це стабілізує ситуацію серед цивільного населення. Якщо ж Ізраїль затягне реалізацію домовленостей, ризик відновлення бойових дій різко зросте.
Втім, найгострішим питанням залишається перспектива роззброєння ХАМАС. Нетаньягу неодноразово наголошував, що не погодиться на угоду, якщо рух не складе зброї. Але ХАМАС публічно відкинув будь-які вимоги про демілітаризацію, заявивши, що не довіряє Ізраїлю після років блокади й окупації.
Трамп у своїй публічній заяві не згадав це питання, і жодна зі сторін не надала офіційного коментаря. Це свідчить, що питання роззброєння може бути відкладене до наступної фази переговорів, ймовірно, у рамках політичного врегулювання, яке має визначити майбутнє управління Газою.
Дипломати припускають, що саме цей момент може стати головною перешкодою для реалізації плану. Адже без вирішення питання контролю над безпекою будь-яке перемир’я залишатиметься тимчасовим. Ізраїль вимагає гарантій, що Газа не стане знову базою для ракетних атак, тоді як ХАМАС наполягає на праві на самооборону.
Міжнародна спільнота вітає угоду, але наголошує: її успіх залежить від прозорості й чіткого виконання зобов’язань. Єгипет і Катар уже оголосили про створення координаційних центрів для контролю за обміном полонених і поставками гуманітарної допомоги. Сполучені Штати пообіцяли направити до регіону додаткову місію для спостереження за дотриманням умов перемир’я.
Незважаючи на невизначеність, угода створює перший за два роки шанс на політичне врегулювання. Для мешканців Гази це — можливість нарешті отримати воду, хліб і медичну допомогу, а для ізраїльтян — шанс повернути своїх близьких. Проте кожна сторона усвідомлює, що мир залишатиметься крихким доти, доки зброя не заміниться діалогом.
