Після запровадження Дональдом Трампом коливних тарифів на імпорт зі США демократам вдалося вивести проблему мита на передній план, показавши, як на ці рішення страждають насамперед власники невеликих підприємств. У відеозверненнях у соціальних мережах, місцевих репортажах і пресконференціях на Капітолійському пагорбі лідери Демпартії презентували історії тих, хто змушений, щоб вижити, підвищувати ціни, скорочувати персонал, заморожувати плани зростання та обмежувати запаси товару.
Сенатор-чемпіон демократів Чак Шумер назвав торговельну політику Трампа «економічним підпалом на «Main Street», який спопеляє всі малі бізнеси, котрі і так ледве тримаються на плаву». Під час нещодавньої зустрічі із підприємцями він акцентував, що «безжальні мита 145 % на китайські товари та до 25 % на товари з інших країн роблять американські товари дорожчими, а наші фабрики — менш конкурентоспроможними».
Голова Комітету із малих підприємств Палати представників Нідія Вела́скес порівняла масштабний вплив тарифів із періодом початку пандемії COVID-19, коли підприємці опинилися в подібній невизначеності. «Тоді ми отримували допомогу від уряду, а тепер уряд сам створює цей біль», — звернула увагу Вела́скес на фоні засідання тіньового комітету, організованого демократами в Конгресі.
Демократи наполягають, що тарифи є елементом стратегії Трампа задовольнити інтереси великих компаній і заможних імпортерів, залишивши «малих» наодинці з усіма наслідками. Підприємець із Рено (Невада), який виготовляє туристичні чохли для велосипедів, розповідав, що через «рекурсивні» мита 20–25 % на текстиль з В’єтнаму він змушений передивлятися плани найму співробітників і відмовитися від розширення виробництва. Декілька крафтових пивоварень у Міннесоті та Каліфорнії переконувалися у впливі 25 % тарифу на алюмінієву тару, що піднімає ціну банки пива на вартість, непомітну для споживача, але критичну для невеликих бродерій.
У Сан-Франциско підприємці зі сфери оптової торгівлі фруктами й овочами зібралися на складі, де спільно з Ненсі Пелосі зізнавалися: «Тарифи вселяють біль та невизначеність серед наших працівників і клієнтів». Сумніви щодо доцільності мит висловлювали навіть республіканці: сенатор Джон Кертіс (Юта) визнав, що малі бізнеси страждають «пропорційно більше», але відмовився підтримати законопроєкт про їхнє звільнення від мит.
Водночас адміністрація та прихильники Трампа вказують на зростання кредитування для малого виробництва: голова SBA Келлі Леффлер повідомляла про збільшення на 74 % схвалених позик маленьким заводам. За її словами, більшість підприємців вдячні президенту за «сильну позицію проти як союзників, так і супротивників». Сам Трамп в інтерв’ю «Meet the Press» заявляв, що малі бізнеси «зароблять величезні кошти» завдяки митам і що для них «додаткові вивіси не потрібні».
Втім, представниця Main Street Alliance Емі Лайнбах, власниця екологічного бренду «Big Bee, Little Bee» з Техасу, пояснювала: «Наші плани продажів буквально знесено митами. Тепер ми боремось за виживання до змін у політиці». Після обміну досвідом із однодумцями вона заявила, що мета компанії зараз — утриматися на ринку, а не зростати.
Ситуацію ускладнює суперечлива позиція організацій малого бізнесу. Торговельна палата США закликала адміністрацію зробити винятки для дрібних підприємців, які не можуть знайти альтернативні джерела імпорту. Натомість Національна федерація незалежного бізнесу утримується від одностайної думки через різні сектори, які вона репрезентує: від виробництва й роздрібу до сільського господарства та послуг.
Експерти попереджають, що навіть помірне зниження мита з 145 до 80 % не усуне проблем: складна багаторівнева система зборів підвищує середню ставку втричі порівняно з періодом до Трампа. Американські виробники в жодному разі не відчують реальної конкурентної переваги, а споживачі — зниження цін. Натомість демократи вимагають перегляду всієї тарифної структури: чітких критеріїв для звільнення малих підприємств, гнучких механізмів коригування в залежності від масштабів бізнесу та зобов’язань щодо гарантій доступу до імпортних комплектуючих.
Також у Конгресі тривають спроби просунути законодавчі ініціативи щодо виключення з-під мит тих, хто закуповує менше ніж на 20 тисяч доларів на рік, або тих, хто в екстреному порядку не може переорієнтувати закупівлі на внутрішні джерела. Наразі такі законопроєкти або блокуються на комітетах, або не збирають достатньої підтримки — переважно через опір фракції консерваторів-республіканців, які відстоюють жорстку лінію проти будь-яких торговельних поступок Пекіну та іншим великим партнерам.
На тлі кампанії демократів про малий бізнес республіканці частіше наголошують на «промисловому ренесансі» й показниках зайнятості у виробничому секторі. Вони стверджують, що у довгостроковій перспективі мита спрямують потік капіталу в американські заводи. Однак опитані журналістами власники невеликих фірм упевнені: «Якщо не нейтралізувати митний удар зараз, вони вистрілять у власні стопи», — каже підприємець з Орегона, що виробляє меблеві комплекти на замовлення.
Таким чином, на сьогоднішній день демократична стратегія зробити малий бізнес символом «постраждалих» від тарифів — одна з небагатьох болючих тем, де їм вдається консолідувати критику на адресу Трампа і республіканців. Попри те, що висновки щодо ефективності митної політики залишаються суперечливими, голоси «місцевих підприємців», які опинилися між стінами комерційного успіху та політичної залізної завіси, звучать дедалі голосніше. Саме ці історії можуть стати вирішальним аргументом у майбутній битві за контроль над торговельними правилами США.
