Сфера харчування у фазі сповільнення: загальна тенденція року
Український ринок громадського харчування, який у попередні роки демонстрував стабільне зростання, у 2025 році суттєво пригальмував. За даними аналітичної платформи Опендатабот, від початку року в Україні зареєстровано 13 373 нові фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері кафе, ресторанів та барів. Ця цифра на перший погляд виглядає переконливою, однак у порівнянні з минулим роком вона виявилася нижчою на 5%.
Якщо у 2024 році приріст нових закладів становив понад шість тисяч, то нині — лише 2 728. Це означає, що ринок переходить у фазу уповільнення, зумовлену низкою внутрішніх і зовнішніх факторів. Незважаючи на те, що кількість відкриттів перевищує кількість закриттів, динаміка розвитку вже не така активна, як у попередні періоди.
Загалом у країні за цей час припинили діяльність понад 10,6 тисячі підприємців, що працювали у сфері харчування. Така статистика свідчить про складну ситуацію, коли чимало бізнесів не витримують тиску ринку, податкових навантажень і змін споживчих звичок.
Однак навіть за умов уповільнення, галузь продовжує залишатися одним із найпомітніших секторів малого бізнесу в Україні. Це свідчить про стійкий попит на послуги громадського харчування, а також про те, що українські підприємці, попри труднощі, не втрачають віри у потенціал локальних ринків.
Географія розвитку: лідери за кількістю нових закладів
Попри загальне зниження темпів, деякі регіони продовжують активно розвивати сферу HoReCa. Найбільше нових ФОПів з’явилося у Києві — 1 693, на Дніпропетровщині — 1 323, у Львівській області — 1 136, на Одещині — 1 113, а також на Київщині — 1 054. Саме ці регіони утримують лідерство у створенні нових підприємств громадського харчування, формуючи основу національного ресторанного бізнесу.
Столиця традиційно залишається центром гастрономічної активності, де постійно виникають нові формати кафе, барів та кав’ярень. Проте навіть тут ринок демонструє певну насиченість, через що частка нових відкриттів уповільнилася. Водночас у регіонах спостерігається перерозподіл інтересу споживачів — дедалі більше людей надають перевагу локальним закладам із унікальними концепціями.
Цей тренд свідчить про зрілість ринку: клієнти стають вибагливішими, а власники бізнесів шукають нові способи залучення аудиторії. Важливо, що навіть у складних економічних умовах, локальні підприємці прагнуть експериментувати — відкривають сімейні кав’ярні, фудкорти чи невеликі гастробари, що відповідають запитам свого середовища.
Активність у регіонах також пов’язана з розвитком туристичного сектору. Львів, Одеса та Дніпро, завдяки стабільному потоку відвідувачів, залишаються привабливими для інвестування у сферу харчування. Саме ці міста створюють нові точки тяжіння для українського гастротуризму, формуючи сучасну карту національних смаків.
Чому заклади закриваються швидше: аналіз причин
Один із тривожних сигналів 2025 року — скорочення середнього «життєвого циклу» підприємств громадського харчування. За даними аналітиків, половина кафе та ресторанів, що закрилися цього року, працювали менше ніж півтора року. Ще чверть припинила діяльність уже через пів року після відкриття.
Медіана існування бізнесу у сфері HoReCa нині становить 17 місяців. Це надто короткий період для того, щоб заклад встиг сформувати стабільну клієнтську базу, окупити витрати на ремонт, обладнання та персонал. Однією з причин є зростання вартості оренди у великих містах, що суттєво збільшує стартові витрати для молодих підприємців.
Не менш важливою проблемою є кадровий дефіцит. Багато кухарів, барист та офіціантів виїжджають за кордон у пошуках стабільнішої роботи. Це призводить до підвищення зарплатних очікувань у тих, хто залишається, і зменшує конкурентоспроможність дрібних закладів.
Також впливає зростання цін на продукти харчування, що змушує власників переглядати меню та піднімати ціни. Це, своєю чергою, скорочує кількість відвідувачів, особливо в малих містах. Навіть ті, хто готовий інвестувати у власну справу, часто стикаються з труднощами при залученні клієнтів і втриманні команди.
Споживчий попит і зміни у поведінці клієнтів
Попит на заклади харчування у 2025 році демонструє спад. За підрахунками експертів, середня відвідуваність ресторанів та кафе зменшилася на 9%. Найбільше падіння зафіксовано у Києві — 13%, у Дніпрі — 11%, у Львові — 8%. Водночас середній чек зріс на 11%, що свідчить про подорожчання послуг унаслідок інфляційних процесів.
Поведінка споживачів поступово змінюється. Люди рідше відвідують ресторани без особливого приводу, натомість частіше замовляють їжу з доставкою або обирають формат швидкого харчування. Ця тенденція вимагає від підприємців адаптації — оптимізації меню, розвитку доставки, використання цифрових платформ.
Особливо помітним стає зміщення інтересу у бік кафе з локальним колоритом, сімейною атмосферою та розумними цінами. Споживачі прагнуть не лише ситно поїсти, а й отримати емоційний досвід, відчути комфорт і людяність у сервісі. Тому успішні заклади сьогодні ті, що пропонують не стандартні формати, а індивідуальність.
Зростання конкуренції стимулює бізнес до пошуку нових рішень. Власники ресторанів більше інвестують у маркетинг, соціальні мережі, онлайн-просування та лояльність клієнтів. Навіть у період спаду попиту вони шукають можливості втримати свого гостя, що у перспективі може відновити позитивну динаміку галузі.
Фінансова стійкість малого бізнесу
Попри скорочення темпів розвитку, фінансові показники підприємців демонструють певну стабільність. За дев’ять місяців 2025 року фізичні особи-підприємці сплатили до місцевих бюджетів 44,18 млрд грн єдиного податку. Це на 10% більше, ніж у минулому році. Такий результат свідчить про поступове відновлення бізнес-активності, навіть попри загальне зниження відкриттів.
Податкові надходження показують, що галузь залишається життєздатною і робить вагомий внесок у розвиток громад. Успішні заклади, які змогли адаптуватися до нових умов, підтримують фінансову стійкість економіки на місцевому рівні.
Водночас для нових підприємців важливим залишається доступ до дешевих кредитів, консультаційної підтримки та можливості участі у місцевих програмах розвитку малого бізнесу. Без системної допомоги держава ризикує втратити частину підприємницької ініціативи, що є основою внутрішнього ринку.
Українська сфера харчування сьогодні стоїть перед вибором: залишитися в умовах стагнації або скористатися кризою як шансом для оновлення. Її майбутнє залежить від гнучкості, здатності до змін і розуміння того, що сучасний клієнт — це не просто споживач, а співтворець гастрономічного простору країни.
