Сполучені Штати, які після початку повномасштабної війни Росії проти України взяли курс на стрімке збільшення виробництва артилерійських боєприпасів, зіткнулися з несподіваною проблемою. Один із ключових оборонних проєктів, покликаний стати основою для відновлення запасів 155-мм снарядів, фактично опинився у глухому куті.
Йдеться про новий завод у місті Мескіт, штат Техас, на будівництво та запуск якого було виділено майже 500 мільйонів доларів. Саме це підприємство мало стати одним із головних елементів масштабної програми з розширення виробництва артилерійських боєприпасів. Однак аудит Управління генерального інспектора Міністерства армії США показав невтішний результат: станом на березень 2026 року завод не зміг виготовити жодної металевої деталі, яка відповідала б встановленим технічним вимогам.
Амбітний проєкт, що не виправдав очікувань
Підприємство, яким управляє компанія General Dynamics Ordnance and Tactical Systems (GD-OTS), офіційно відкрили ще у травні 2024 року. Його запуск розглядався як стратегічно важливий крок для американської оборонної промисловості, адже після різкого скорочення запасів снарядів через військову допомогу Україні та виконання контрактів із союзниками потреба у збільшенні виробництва стала критично важливою.
Від нового заводу очікували випуск десятків тисяч металевих корпусів для сучасних 155-мм артилерійських снарядів. Саме ці комплектуючі є основою майбутнього боєприпасу, без якої фінальне складання просто неможливе.
Проте реальність виявилася значно складнішою. Незважаючи на значні державні інвестиції та багаторічний досвід підрядника у виробництві боєприпасів, підприємство так і не змогло налагодити повноцінний виробничий процес.
Чому виробництво зайшло в глухий кут
Однією з головних причин провалу аудитори називають рішення адаптувати вже наявне обладнання, яке спочатку призначалося для виготовлення корпусів старіших артилерійських снарядів M107.
Передбачалося, що модернізація дозволить швидше перейти до виробництва сучасніших боєприпасів M795 без необхідності закуповувати абсолютно нову виробничу лінію. На папері це виглядало як економія часу та коштів.
Однак на практиці різниця між двома типами снарядів виявилася набагато суттєвішою. Інші геометричні параметри, точніші вимоги до обробки металу та жорсткі стандарти якості зробили використання старого обладнання значно складнішим, ніж прогнозувалося.
У звіті наголошується, що військові були обізнані про потенційні ризики ще на етапі ухвалення рішення, однак свідомо погодилися на компроміс, сподіваючись швидше запустити виробництво.
У результаті ці очікування не справдилися.
Плани зі збільшення виробництва опинилися під загрозою
Американська армія ставила перед собою надзвичайно амбітне завдання — довести виробництво 155-мм артилерійських снарядів до 100 тисяч одиниць щомісяця.
Саме завод у Мескіті мав забезпечувати виготовлення приблизно 30 тисяч металевих корпусів на місяць. Без цього компонента виконати загальнодержавний план практично неможливо.
Особливе занепокоєння аудиторів викликав той факт, що станом на березень 2026 року не існувало жодного альтернативного плану, який дозволив би компенсувати відсутність необхідних деталей.
Таким чином, невдача одного підприємства почала впливати не лише на окремий контракт, а й на всю програму нарощування виробничих потужностей американської оборонної промисловості.
Як змінилися потреби США після початку війни
До 2022 року американські підприємства виробляли приблизно 14 тисяч 155-мм артилерійських снарядів на місяць.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України ситуація кардинально змінилася. Конгрес США поставив завдання у кілька разів збільшити виробництво, щоб одночасно підтримувати союзників, виконувати міжнародні контракти та поповнювати власні військові запаси.
На сьогодні американська промисловість вже наростила випуск приблизно до 36 тисяч снарядів щомісяця. Це більш ніж удвічі перевищує довоєнний рівень, однак усе ще значно менше від поставленої цілі.
За даними аудиту, США вже передали Україні понад три мільйони 155-мм артилерійських снарядів. Ще понад 218 тисяч боєприпасів були реалізовані іноземним партнерам, а понад 111 тисяч використані під час навчань і випробувань.
У сукупності це означає скорочення американських запасів більш ніж на 3,6 мільйона артилерійських снарядів, що стало одним із найбільших викликів для військової логістики країни за останні десятиліття.
Армія визнає проблеми, але контракт поки не розривають
У Міністерстві армії США погодилися з більшістю висновків генерального інспектора та пообіцяли усунути виявлені недоліки.
Водночас представники Командування армійських контрактів не підтримали окремі висновки щодо самої процедури укладення угоди з General Dynamics. На їхню думку, контракт було оформлено відповідно до законодавства та внутрішніх процедур, а проведення нового конкурсу не вимагалося.
Ще раніше помічник міністра армії США з питань закупівель Брент Інґрем відкрито заявляв законодавцям про своє незадоволення ситуацією на заводі. За його словами, навіть розглядалася можливість дострокового розірвання контракту, однак після додаткових консультацій сторони вирішили продовжити співпрацю та спробувати виправити ситуацію.
General Dynamics інвестує власні кошти
Після оприлюднення інформації про затримки компанія General Dynamics повідомила про намір вкласти ще 200 мільйонів доларів власних коштів у модернізацію виробництва.
Крім цього, компанія вирішила відмовитися від використання обладнання турецького виробника Repkon, яке, за оцінкою фахівців, не забезпечило необхідного рівня якості.
Натомість планується впровадження виробничих рішень американської компанії Deterrence Defense. У General Dynamics запевняють, що вже погодили з армією подальший план дій та розраховують найближчим часом запустити повноцінне виробництво.
Чи вдасться США реалізувати амбітні плани
Попри серйозну невдачу в Техасі, американське військове керівництво не відмовляється від довгострокової стратегії збільшення виробництва артилерійських боєприпасів.
Основна ставка тепер робиться не лише на завод у Мескіті, а й на масштабну модернізацію інших підприємств, розташованих у штатах Айова, Канзас та Арканзас.
За оновленими прогнозами, до кінця 2027 року США планують досягти виробництва 140 тисяч 155-мм снарядів на місяць. Це навіть перевищує початкову ціль, однак реалізація такого плану відкладена приблизно на рік у порівнянні з попередніми розрахунками.
Ситуація навколо заводу в Мескіті стала показовим прикладом того, що навіть найбільші фінансові вкладення не гарантують швидкого результату в оборонній промисловості. Високотехнологічне виробництво боєприпасів вимагає не лише значних коштів, а й точних інженерних рішень, сучасного обладнання та ретельно прорахованої організації виробничих процесів. Саме від успішного подолання цих труднощів залежатиме здатність США забезпечити власні потреби, підтримувати партнерів і виконувати стратегічні оборонні програми у найближчі роки.
