Спека, фізичні навантаження, тривале перебування на сонці або навіть звичайний насичений день можуть призвести до того, що організм почне втрачати більше рідини, ніж отримує. Спочатку людина може відчувати лише легку втому чи спрагу, але за значної втрати води стан здатен погіршитися досить швидко.
Є простий домашній спосіб приблизно перевірити, чи достатньо організм забезпечений рідиною, — оцінити пружність шкіри. Проте покладатися виключно на цей тест не варто.
Як працює тест зі шкірою
Для перевірки потрібно обережно взяти невелику складку шкіри пальцями, трохи відтягнути її та відпустити.
У людини, яка має достатній рівень гідратації, шкіра зазвичай швидко повертається у своє звичне положення. Якщо організму бракує рідини, складка може розправлятися повільніше.
На перший погляд тест здається дуже простим. Однак його головна проблема полягає в тому, що на еластичність шкіри впливає не лише кількість води в організмі.
З віком шкіра природним чином втрачає пружність, тому у літньої людини вона може повільно повертатися у вихідне положення навіть без вираженого зневоднення. На результат також впливають інші особливості шкіри.
Тому тест зі шкірною складкою можна використовувати лише як додатковий орієнтир, а не як достовірний спосіб самостійно встановити зневоднення.
На які симптоми варто звернути увагу
Набагато корисніше оцінювати одразу кілька ознак.
Про нестачу рідини можуть свідчити:
сильна спрага;
сухість у роті, на язику та губах;
темно-жовта сеча;
більш різкий запах сечі;
рідше сечовипускання;
головний біль;
запаморочення;
незвична слабкість і втома;
відчуття нестійкості.
Особливо уважними варто бути у спекотну погоду. Якщо до слабкості та головного болю додаються сильне потовиділення, нудота або м'язові судоми, це може свідчити вже про теплове виснаження.
Колір сечі теж може багато розповісти
Одним із найпростіших орієнтирів залишається колір сечі.
Світлий, блідо-жовтий відтінок зазвичай говорить про достатнє надходження рідини. Натомість значно темніша сеча разом зі зменшенням частоти сечовипускання може бути сигналом, що організм отримує недостатньо води.
Але й тут не варто робити висновки лише за одним показником. Колір сечі можуть змінювати деякі лікарські препарати, вітаміни та продукти харчування.
Тому правильніше дивитися на картину загалом: чи є спрага, як часто людина ходить у туалет, який колір сечі, чи з'явилася слабкість або запаморочення.
Скільки води потрібно пити
Універсальної цифри, яка підходила б кожній людині, не існує. За орієнтирами Європейського органу з безпеки харчових продуктів, загальна добова потреба у воді становить приблизно 2 літри для жінок і 2,5 літра для чоловіків. Важливо, що йдеться про всю воду, яку організм отримує протягом дня, зокрема з їжі.
У спеку потреба в рідині зростає. Більше води може знадобитися під час тренувань, фізичної роботи, сильного потовиділення, а також при блюванні чи діареї.
Водночас немає необхідності випивати величезну кількість води за один раз. Краще регулярно пити протягом дня, орієнтуючись на спрагу та загальне самопочуття.
Частину рідини організм отримує з їжі. Значну кількість води містять кавуни, огірки, помідори, полуниця, інші фрукти й овочі, а також супи.
Чи потрібно пити електроліти у спеку
Разом із потом організм втрачає не лише воду, а й електроліти, зокрема натрій. Але це не означає, що у спекотну погоду кожній людині необхідні спеціальні електролітні напої.
За звичайної активності та збалансованого харчування найчастіше достатньо води. Потреба в регідратаційних розчинах може виникати при тривалому інтенсивному навантаженні, сильному потовиділенні, блюванні чи діареї.
При значній втраті рідини організму важливо відновити не лише воду, а й солі.
Водночас не варто самостійно збільшувати кількість солі в раціоні тільки через спеку. Надмірне споживання натрію може підвищувати артеріальний тиск і створювати додаткові ризики для здоров'я.
Алкоголь у спеку — не спосіб втамувати спрагу
Холодне пиво або інший алкогольний напій може створювати відчуття прохолоди, але використовувати алкоголь для відновлення рідини не варто.
У спекотну погоду краще регулярно пити воду та не розраховувати на алкоголь як на джерело гідратації.
Коли справа може бути серйознішою
Найнебезпечніша помилка — списувати будь-яке погіршення самопочуття у спеку на звичайну нестачу води.
Сплутаність свідомості, втрата свідомості, дуже висока температура тіла, судоми або серйозне порушення свідомості можуть бути ознаками теплового удару. Це невідкладний стан, який потребує термінової медичної допомоги.
До її прибуття людину потрібно перемістити у прохолодне місце та почати охолоджувати тіло.
При тепловому виснаженні можуть виникати слабкість, сильне потовиділення, запаморочення, нудота, головний біль і судоми. У такій ситуації необхідні прохолода, відпочинок і рідина, якщо людина перебуває при свідомості та може пити.
Кому потрібно бути особливо уважним
Деякі ліки можуть впливати на водний баланс організму. Зокрема, сечогінні препарати збільшують виділення сечі. Деякі препарати групи SGLT2 також можуть підвищувати її обсяг.
Окремі ліки від артеріального тиску, деякі протизапальні знеболювальні та метформін можуть створювати додаткові ризики за умов значного зневоднення.
Однак самостійно припиняти призначені препарати через спеку не можна. Якщо виникли блювання, діарея, температура, сильне потовиділення або людина майже не може пити, варто проконсультуватися з лікарем чи фармацевтом.
Постійна спрага — не завжди просто спека
Сильна спрага справді може бути природною реакцією на втрату води. Але якщо вона не минає навіть після достатнього вживання рідини, причина може бути іншою.
Постійна спрага іноді пов'язана з харчуванням, алкоголем, деякими ліками або певними захворюваннями. Особливо варто звернути увагу, якщо одночасно людина починає часто й у великій кількості мочитися.
Тож якщо незвична спрага триває кілька днів попри достатнє вживання води, не варто пояснювати її лише спекою.
Головний висновок простий: тест зі шкірною складкою може дати лише приблизний сигнал, але не визначає зневоднення точно. Значно інформативніше одночасно оцінювати спрагу, колір і кількість сечі, загальне самопочуття та обставини, за яких організм міг втратити рідину.
