Нові тенденції кредитування
Фінансова система України перебуває у стані глибоких трансформацій. На початку серпня 2025 року загальний обсяг кредитів, виданих банками бізнесу та населенню, сягнув 1,23 трлн грн. Це означає зростання на 15% у порівнянні з минулим роком і на 26% відносно 2021-го. Однак головним фактором цього процесу є не стільки компанії, скільки звичайні громадяни, які почали активніше користуватися кредитними продуктами, ніж корпоративний сектор.
Традиційно саме бізнес був головним споживачем позикових ресурсів, але тепер ситуація поступово змінюється. Хоча компанії все ще займають левову частку кредитного портфеля, динаміка росту серед населення суттєво перевищує показники підприємств. У цьому можна вбачати як ознаки зростання споживчої активності, так і прагнення українців адаптуватися до непростих економічних умов.
Згідно з даними аналітичних платформ, бізнесу видано 909,3 млрд грн кредитів, що становить 74% від загального обсягу, тоді як громадянам — 316,1 млрд грн. І хоча абсолютні суми відрізняються, саме фізичні особи продемонстрували зростання у 22% за рік, тоді як для компаній цей показник обмежився 13%. Це створює новий баланс між корпоративним і споживчим сегментом.
У 2023 році, після початку масштабної війни, банки різко скоротили кредитування. Частка проблемних позик збільшилася, і саме це змусило фінансові установи переглянути політику ризиків. Але вже за два роки ситуація стабілізувалася: кредитування населення виросло у півтора раза, а бізнесу — на чверть.
Таким чином, ми спостерігаємо своєрідний зсув: у часи кризи громадяни показали більшу готовність користуватися кредитними інструментами, ніж підприємницький сектор.
Валюта чи гривня: що обирають позичальники
Ще однією важливою рисою кредитного ринку є структура валютних і гривневих позик. Переважна більшість кредитів видається у національній валюті. Для населення цей показник сягає 97%, тоді як для бізнесу — 72%. Це свідчить про зміцнення довіри до гривні, попри всі виклики.
Валютні кредити для фізичних осіб становлять лише 3%, або близько 239 млн доларів. При цьому понад 90% таких позик фактично є непрацюючими. Це наслідок як жорсткого регулювання валютних операцій, так і небажання громадян брати на себе додаткові ризики, пов’язані з коливаннями курсу.
Бізнес у цьому питанні більш гнучкий: майже третина позик залишається валютною. Для компаній, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, це виглядає виправданим, проте одночасно підвищує ризиковість. Залежність від коливань світових ринків і валютних курсів робить такі кредити важчим тягарем у нестабільні часи.
Переорієнтація на гривневі позики формує нову фінансову культуру. Це означає, що українська економіка поступово зменшує залежність від зовнішніх факторів, концентруючись на внутрішніх інструментах. Для громадян же кредит у гривні стає не лише доступнішим, а й прогнозованішим у плані обслуговування.
Депозити: дзеркало довіри до банків
На відміну від кредитів, депозити демонструють стабільне зростання. На початок серпня 2025 року клієнти українських банків розмістили 2,79 трлн грн на рахунках. Це у 2,3 раза більше, ніж загальний обсяг кредитів. Така ситуація показує, що довіра до банківської системи зміцнюється, навіть попри війну й економічні виклики.
Цікаво, що бізнес тримає на депозитах більше, ніж населення: 1,49 трлн грн проти 1,3 трлн грн. Така поведінка корпоративного сектору свідчить про обережність компаній. Вони накопичують ліквідність, уникаючи активного інвестування у ризикові проєкти. Натомість громадяни, розміщуючи кошти у банках, зберігають упевненість у фінансових інститутах, навіть якщо одночасно збільшується їхнє кредитне навантаження.
Втім, темпи зростання депозитів сповільнилися. Якщо у перші роки війни вони збільшувалися на 30% щорічно, то зараз приріст становить лише 11%. Це природний результат насичення ринку: після початкового шоку люди і компанії почали поводитися раціональніше, розподіляючи ресурси між споживанням, інвестиціями та заощадженнями.
Гривневі депозити залишаються основним інструментом заощаджень. Валютні ж в перші місяці війни скоротилися на 15%, але згодом відновилися й навіть перевищили рівень 2021 року: у бізнесу на 21%, у населення — на 10%. Це говорить про відновлення довіри й готовність знову використовувати іноземну валюту для збереження капіталу.
Динаміка майбутнього
Станом на серпень 2025 року кредити у гривні продовжують демонструвати високу динаміку. У річному вимірі бізнес отримав зростання на 33,7%, а населення — на 33,3%. Це майже ідентичні показники, які свідчать про відновлення балансу між двома сегментами.
У перспективі можна очікувати, що кредитування залишиться ключовим інструментом розвитку як для компаній, так і для звичайних українців. З одного боку, бізнес буде змушений інвестувати у відновлення та модернізацію, з іншого — громадяни використовуватимуть позики для підвищення якості життя, купівлі житла, освіти чи споживчих товарів.
Важливою умовою стане політика держави й Національного банку, які регулюють доступність фінансових ресурсів. Збереження відносної стабільності гривні та прогнозованої монетарної політики дозволить підтримувати позитивні тенденції.
Зростання кредитування населення може стати маркером економічної активності країни. Воно показує, що навіть у важкі часи українці не втрачають віри в майбутнє, шукають можливості для розвитку і готові брати на себе фінансові зобов’язання. Бізнес же з часом також буде змушений активніше використовувати позикові ресурси, щоб не відстати від ритму економіки.
