Нова риторика Тегерана: верховний лідер обіцяє блокувати Ормузьку протоку

Ізраїль у ніч на 13 березня заявив про новий удар по бойовику “Хезболли” в районі Бейрута. За повідомленнями міжнародних медіа, ізраїльська кампанія в Лівані дедалі виразніше виходить за межі південних передмість столиці, які тривалий час вважалися головною зоною впливу угруповання, і зачіпає райони міста, що раніше сприймалися як порівняно безпечні.

Напередодні ізраїльські авіаудари вразили частину центрального Бейрута неподалік урядового кварталу — району, відомого барами, ресторанами та навчальними закладами. За версією ізраїльської сторони, ціллю була інфраструктура “Хезболли”. Паралельно тривали удари й по південних передмістях Бейрута, де “Хезболла” традиційно має найбільший вплив. Таке розширення географії атак підсилило страхи, що війна в Лівані переходить у ще небезпечнішу фазу.

За даними Associated Press, від ескалації в Лівані вже постраждали сотні тисяч людей, а загальна кількість переміщених осіб наближається до мільйона. Це означає, що навіть удари, які формально спрямовані по бойовій інфраструктурі, дедалі сильніше змінюють повсякденне життя цілих міських районів і руйнують уявлення про “безпечні зони” у столиці Лівану.

Ізраїль у ніч на 13 березня заявив про новий удар по бойовику “Хезболли” в районі Бейрута. За повідомленнями міжнародних медіа, ізраїльська кампанія в Лівані дедалі виразніше виходить за межі південних передмість столиці, які тривалий час вважалися головною зоною впливу угруповання, і зачіпає райони міста, що раніше сприймалися як порівняно безпечні.

Напередодні ізраїльські авіаудари вразили частину центрального Бейрута неподалік урядового кварталу — району, відомого барами, ресторанами та навчальними закладами. За версією ізраїльської сторони, ціллю була інфраструктура “Хезболли”. Паралельно тривали удари й по південних передмістях Бейрута, де “Хезболла” традиційно має найбільший вплив. Таке розширення географії атак підсилило страхи, що війна в Лівані переходить у ще небезпечнішу фазу.

За даними Associated Press, від ескалації в Лівані вже постраждали сотні тисяч людей, а загальна кількість переміщених осіб наближається до мільйона. Це означає, що навіть удари, які формально спрямовані по бойовій інфраструктурі, дедалі сильніше змінюють повсякденне життя цілих міських районів і руйнують уявлення про “безпечні зони” у столиці Лівану.

Матеріал DaycomНова риторика Тегерана: верховний лідер обіцяє блокувати Ормузьку протокуМоджтаба Хаменеї у першій заяві після приходу до влади пригрозив продовжити блокаду ключового нафтового маршруту. Це посилює напруження на світових енергетичних ринках і поглиблює кризу на Близькому Сході.

На тлі ударів по Бейруту тривали й обстріли півночі Ізраїлю. Міжнародні джерела повідомляли про значні пошкодження майна після масованих ракетних і дронових атак з боку “Хезболли” та її союзників. Хоча оцінки кількості поранених у різних джерелах відрізняються, сам факт посилення вогню на північному фронті підтверджується незалежними повідомленнями.

Конфлікт при цьому давно вийшов за межі ізраїльсько-ліванського театру. За останню добу повідомлялося також про нові удари в Ірані та Іраку, а також про перехоплення ракет і безпілотників у країнах Перської затоки. Associated Press прямо описує нинішню фазу як широку регіональну ескалацію між Іраном, Ізраїлем і США, яка вже зачепила кілька держав одночасно.

Окремим фактором глобальної напруги залишається Ормузька протока. Американські військові та медійні джерела повідомляли, що Іран посилює загрозу судноплавству в цій зоні, зокрема через дії, які США трактують як мінування або підготовку до нього. Саме через Ормузьку протоку зазвичай проходить близько 20 відсотків світового нафтового постачання, тому будь-яка ескалація там миттєво впливає на енергетичні ринки.

Матеріал DaycomЦіни на нафту майже не змінилися після послаблення санкцій США проти російської нафтиПісля різкого стрибка напередодні ринок у п’ятницю продемонстрував стриману динаміку: інвестори, схоже, не повірили, що сам по собі допуск окремих російських обсягів зможе швидко змінити загальну ситуацію з глобальним по

Попри тимчасове послаблення США частини обмежень на російську нафту, ринок поки не продемонстрував різкого полегшення. За даними Дейком, ціни на нафту лишаються біля позначки 100 доларів за барель, а фондові ринки реагують зниженням через побоювання тривалого воєнного та енергетичного шоку. Це означає, що бойові події в Бейруті тепер мають значення далеко не лише для Лівану чи Ізраїлю — вони вже напряму вбудовані у ширший ланцюг глобальної економічної нестабільності.

У підсумку удари по центральному Бейруту стали черговим сигналом того, що межі конфлікту продовжують розширюватися. Якщо раніше значна частина міста жила з відчуттям умовної дистанції від війни, то тепер і це відчуття зникає. Саме тому нинішня ескалація сприймається не як чергова серія локальних ударів, а як перехід до нової, ширшої та небезпечнішої стадії регіонального конфлікту.

Центральне командування США повідомило, що 12 березня 2026 року в західному Іраку зазнав аварії американський літак-заправник KC-135. За офіційною заявою CENTCOM, інцидент стався у “дружньому повітряному просторі” під час операції Epic Fury, у ньому брали участь два літаки: один упав, інший зміг безпечно приземлитися. У командуванні окремо наголосили, що причиною не був ані ворожий вогонь, ані “дружній вогонь”. Рятувальна операція триває.

KC-135 є одним із найважливіших літаків підтримки у Повітряних силах США. Саме ці борти забезпечують дозаправлення в повітрі винищувачів, розвідувальної та транспортної авіації. Водночас це й один із найстаріших типів американських військових літаків, які досі масово використовуються. На цьому тлі будь-яка аварія такого борту автоматично стає подією не лише оперативною, а й політично чутливою.

Матеріал DaycomУ США заявили про катастрофу літака-заправника KC-135 в ІракуАмериканський військовий літак-заправник KC-135, який був залучений до операцій США проти Ірану, зазнав катастрофи на території Іраку. Про це в четвер повідомило Центральне командування Збройних сил США.

Центральне командування США повідомило, що 12 березня 2026 року в західному Іраку зазнав аварії американський літак-заправник KC-135. За офіційною заявою CENTCOM, інцидент стався у “дружньому повітряному просторі” під час операції Epic Fury, у ньому брали участь два літаки: один упав, інший зміг безпечно приземлитися. У командуванні окремо наголосили, що причиною не був ані ворожий вогонь, ані “дружній вогонь”. Рятувальна операція триває.

KC-135 є одним із найважливіших літаків підтримки у Повітряних силах США. Саме ці борти забезпечують дозаправлення в повітрі винищувачів, розвідувальної та транспортної авіації. Водночас це й один із найстаріших типів американських військових літаків, які досі масово використовуються. На цьому тлі будь-яка аварія такого борту автоматично стає подією не лише оперативною, а й політично чутливою.

Матеріал DaycomУ США заявили про катастрофу літака-заправника KC-135 в ІракуАмериканський військовий літак-заправник KC-135, який був залучений до операцій США проти Ірану, зазнав катастрофи на території Іраку. Про це в четвер повідомило Центральне командування Збройних сил США.

Поки американські військові не оприлюднили детального пояснення причин аварії. У попередніх повідомленнях і медійних зведеннях звучала версія можливого інциденту між двома літаками під час польоту, однак CENTCOM наразі офіційно підтвердив лише сам факт втрати одного KC-135, участь другого літака та продовження рятувальних дій. Остаточні висновки, очевидно, з’являться лише після завершення розслідування.

Ця катастрофа відбулася на тлі ширшої ескалації навколо Ірану та Ормузької протоки. Ще 11 березня CENTCOM оприлюднив окреме попередження для цивільних, заявивши, що іранські сили використовують цивільні порти вздовж Ормузької протоки для військових операцій, які загрожують міжнародному судноплавству. Американське командування закликало цивільних уникати таких портів, а також попередило, що цивільні об’єкти, які використовуються у військових цілях, можуть втратити захищений статус за міжнародним правом.

Американський літак KC-135 пролітав над Тель-Авівом минулого тижня — Джек Гез/Agence France-Presse — Getty Images

У медійних повідомленнях із посиланням на американських посадовців також з’явилися твердження, що Іран почав використовувати менші човни для встановлення мін у районі Ормузької протоки. Окремі повідомлення про можливу мінну загрозу в цій зоні з’являлися і раніше, зокрема в американських ЗМІ, які посилалися на джерела в уряді США. Водночас прямих публічних технічних доказів у відкритому доступі поки небагато, тому цю частину варто подавати саме як твердження американської сторони, а не як остаточно незалежно підтверджений факт.

Ормузька протока зараз є одним із головних нервових центрів світової економіки. Через неї в нормальних умовах проходить приблизно п’ята частина глобального нафтового постачання. Саме тому будь-які сигнали про мінування, атаки на судноплавство чи використання цивільної портової інфраструктури для військових цілей миттєво впливають на ринки, страхування перевезень та геополітичну напругу в усьому регіоні.

На політичному рівні додаткового резонансу ситуації надав виступ Моджтаби Хаменеї, нового верховного лідера Ірану, який у своїй першій публічній заяві після приходу до влади пообіцяв продовжувати тиск і використовувати фактичне блокування Ормузької протоки як важіль у протистоянні зі США та Ізраїлем. Це ще більше посилило побоювання, що конфлікт переходить у фазу, де удари по військових об’єктах дедалі тісніше переплітаються з ударами по глобальній логістиці та енергетиці.

Матеріал DaycomНовий аятола і нова ескалація: як заява Хаменеї впливає на війну та ринок нафтиПерша заява нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї задала жорсткий тон війни зі США та Ізраїлем. Вона містить прямі погрози блокувати Ормузьку протоку і розширювати конфлікт.

Паралельно із цим тривали й інтенсивні ізраїльські удари по Лівану та Ірану. За повідомленнями міжнародних видань, Ізраїль завдавав ударів по Бейруту, включно з районами за межами звичних зон впливу “Хезболли”, а також по Тегерану. Такі атаки посилили враження, що конфлікт уже давно вийшов за межі точкових операцій і перетворюється на ширшу багатофронтову кампанію з високими ризиками для цивільного населення й регіональної стабільності.

У підсумку падіння KC-135 в Іраку виглядає не ізольованою авіаційною подією, а частиною загального загострення, де одночасно переплітаються воєнні ризики, морська безпека, енергетичний шок і політична невизначеність. Офіційно США поки кажуть лише про аварію без ворожого впливу. Але контекст, у якому вона сталася, робить цю подію значно більшою за звичайний військовий інцидент.

Матеріал DaycomЧому нафта дорожчає навіть після відкриття стратегічних резервівРекордне вивільнення запасів не зупинило ріст цін на нафту. Причина — не дефіцит барелів, а фактична зупинка Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить п’ята частина світових поставок.

Ізраїльська служба екстреної медичної допомоги повідомила, що після ракетної атаки на півночі країни вранці у п’ятницю до лікарень доправили 58 постраждалих.

За даними медиків, одна жінка перебуває у стані середньої тяжкості через осколкові поранення спини, тоді як ще десятки людей дістали легкі травми.

Хто саме випустив ракету і де вона впала, наразі офіційно не уточнюється.

Ізраїльська служба екстреної медичної допомоги повідомила, що після ракетної атаки на півночі країни вранці у п’ятницю до лікарень доправили 58 постраждалих.

За даними медиків, одна жінка перебуває у стані середньої тяжкості через осколкові поранення спини, тоді як ще десятки людей дістали легкі травми.

Хто саме випустив ракету і де вона впала, наразі офіційно не уточнюється.

Світові ціни на нафту майже не відреагували на рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово послабити санкції проти частини російської нафти, яка вже перебуває в морі. Після різкого стрибка напередодні ринок у п’ятницю продемонстрував стриману динаміку: інвестори, схоже, не повірили, що сам по собі допуск окремих російських обсягів зможе швидко змінити загальну ситуацію з глобальним постачанням.

Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив, що Вашингтон тимчасово дозволить продаж частини російської сирої нафти, яка вже знаходиться в транзиті. За його словами, вивільнення цих поставок потенційно може додати на світовий ринок сотні мільйонів барелів. Проте фактична реакція трейдерів виявилася вкрай обережною, а ціни після попереднього різкого злету фактично залишилися біля психологічної позначки в 100 доларів за барель.

У п’ятницю вранці в Азії Brent, який є світовим еталоном, торгувався майже на рівні 100 доларів за барель. Напередодні він завершив сесію на позначці 100,46 долара, додавши понад 10 відсотків за день. Американська нафта West Texas Intermediate перебувала поблизу 95 доларів за барель після того, як у четвер закрилася на рівні 96,40 долара, підскочивши більш ніж на 10 відсотків. Це свідчить про головне: сам факт часткового послаблення санкцій не перекрив фундаментальний страх ринку перед новими перебоями.

Світові ціни на нафту майже не відреагували на рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово послабити санкції проти частини російської нафти, яка вже перебуває в морі. Після різкого стрибка напередодні ринок у п’ятницю продемонстрував стриману динаміку: інвестори, схоже, не повірили, що сам по собі допуск окремих російських обсягів зможе швидко змінити загальну ситуацію з глобальним постачанням.

Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив, що Вашингтон тимчасово дозволить продаж частини російської сирої нафти, яка вже знаходиться в транзиті. За його словами, вивільнення цих поставок потенційно може додати на світовий ринок сотні мільйонів барелів. Проте фактична реакція трейдерів виявилася вкрай обережною, а ціни після попереднього різкого злету фактично залишилися біля психологічної позначки в 100 доларів за барель.

У п’ятницю вранці в Азії Brent, який є світовим еталоном, торгувався майже на рівні 100 доларів за барель. Напередодні він завершив сесію на позначці 100,46 долара, додавши понад 10 відсотків за день. Американська нафта West Texas Intermediate перебувала поблизу 95 доларів за барель після того, як у четвер закрилася на рівні 96,40 долара, підскочивши більш ніж на 10 відсотків. Це свідчить про головне: сам факт часткового послаблення санкцій не перекрив фундаментальний страх ринку перед новими перебоями.

Нафтовий ринок залишається вкрай нервовим із кінця лютого, коли США та Ізраїль завдали ударів по Ірану. Відтоді трейдери намагаються оцінити, наскільки серйозними можуть бути наслідки для глобального енергетичного балансу. У понеділок Brent на піку майже досягав 120 доларів за барель, оскільки ринок закладав у ціни ризик тривалих збоїв у постачанні. Хоча згодом котирування частково відійшли від максимумів, вони все одно залишаються значно вищими, ніж до початку конфлікту.

Ключова увага інвесторів прикута до Ормузької протоки — вузького морського коридору між Іраном та Оманом, через який зазвичай проходить до п’ятої частини світового постачання нафти. Саме цей маршрут є одним із головних нервових центрів глобальної енергетики. Через ризик атак судноплавство з Перської затоки через протоку фактично зупинилося, а сотні танкерів опинилися заблокованими. У таких умовах навіть великі політичні рішення, зокрема тимчасове відкриття доступу до російської нафти, не гарантують ринку відчутного заспокоєння.

Акції в Азії падають. Дані затримуються щонайменше на 15 хвилин — Джерело: FactSet

Світові уряди намагаються зменшити напругу, переконуючи ринки, що дефіциту можна уникнути. Напередодні світові лідери погодили вивільнення 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, з яких 172 мільйони барелів має надати Сполучені Штати. Це один із найбільших сигналів втручання держав у ринок за останній час. Однак навіть такі кроки поки не змогли повністю зняти головне питання: чи буде фізично безпечним і безперебійним транспортування нафти з регіону Близького Сходу найближчими тижнями.

На цьому тлі фондові ринки Азії в п’ятницю демонстрували зниження. Інвестори побоюються, що дорожча енергія може швидко вдарити по глобальному зростанню, корпоративних прибутках і споживчій активності. Напередодні американський індекс S&P 500 знизився на 1,5 відсотка — це стало найгіршим денним падінням з початку війни. Пан’європейський Stoxx 600 також втратив 0,6 відсотка. Ринки фактично показали: навіть якщо ціни на нафту перестали різко рости, вони вже достатньо високі, щоб створювати відчутний тиск на акції.

Наслідки зростання енергоносіїв уже відчутні для споживачів. За даними AAA, середня ціна бензину у США в четвер досягла 3,60 долара за галон. Це означає, що з початку війни американські водії платять приблизно на 21 відсоток більше. Водночас ціни на бензин традиційно реагують на нафту із затримкою у кілька днів, тому споживачі можуть ще не бачити повного ефекту від попереднього стрибка сировинних котирувань.

Ще швидше зростають ціни на дизельне пальне. У четвер середня ціна дизеля сягнула 4,86 долара за галон, що приблизно на 29 відсотків вище, ніж на початку війни. Це особливо важливо для ширшої економіки, оскільки саме дизель критично впливає на вантажні перевезення, логістику, сільське господарство та частину промислового сектору. Через це подорожчання дизеля часто б’є не лише по водіях, а й по вартості товарів у цілому.

У підсумку ринок зараз живе в умовах подвійної реальності. З одного боку, адміністрація Трампа, відкриваючи доступ до частини російської нафти та розпечатуючи стратегічні резерви, намагається переконати трейдерів, що пропозиції вистачить. З іншого — геополітичний ризик у районі Ормузької протоки лишається настільки великим, що ці інструменти поки не спромоглися радикально змінити настрої. Саме тому нафта не рвонула ще вище, але й не пішла вниз: ринок визнав політичний сигнал, однак не вважає його достатнім для повного заспокоєння.

Удар України по заводу «Кремній Ел» у Брянській області став не просто гучною військовою новиною, а подією з довгими політичними наслідками. Йдеться про підприємство, що виробляє мікрочипи та високоточні електронні компоненти для російських ракетних систем і іншого озброєння.

За повідомленням українського Генштабу, для атаки були застосовані ракети Storm Shadow, відомі у Франції як SCALP. Саме ця деталь відразу підняла градус реакції Москви: Кремль звинуватив Лондон і Захід у нібито прямому сприянні удару, намагаючись перевести розмову з наслідків атаки на тему ескалації.

Київ, навпаки, подав операцію як частину системної стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. Така постановка питання принципова: мова не про символічний обстріл, а про вибірковий удар по вузлу, який забезпечує російський ВПК критично важливими елементами для сучасної війни.

Удар України по заводу «Кремній Ел» у Брянській області став не просто гучною військовою новиною, а подією з довгими політичними наслідками. Йдеться про підприємство, що виробляє мікрочипи та високоточні електронні компоненти для російських ракетних систем і іншого озброєння.

За повідомленням українського Генштабу, для атаки були застосовані ракети Storm Shadow, відомі у Франції як SCALP. Саме ця деталь відразу підняла градус реакції Москви: Кремль звинуватив Лондон і Захід у нібито прямому сприянні удару, намагаючись перевести розмову з наслідків атаки на тему ескалації.

Київ, навпаки, подав операцію як частину системної стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. Така постановка питання принципова: мова не про символічний обстріл, а про вибірковий удар по вузлу, який забезпечує російський ВПК критично важливими елементами для сучасної війни.

За оцінкою Дейком, саме ураження виробництва електроніки є одним із найчутливіших сценаріїв для російської воєнної машини. Якщо склади боєприпасів можна частково компенсувати запасами, то мікроелектроніка, компоненти наведення та елементи керування є складнішими для швидкого відновлення під санкціями.

Українська сторона заявляє про значні пошкодження виробничих потужностей, хоча остаточний масштаб руйнувань ще уточнюється. Незалежно від повного обсягу збитків, сам факт успішного ураження такого об’єкта свідчить про якісну зміну української тактики: під прицілом уже не лише нафтобази чи склади, а технологічне ядро російської оборонки.

Завод у Брянську виробляв компоненти для низки російських систем, включно з балістичними ракетами «Іскандер-М». Саме ці ракети, а також крилаті ракети й дрони, Росія активно використовує для ударів по українських містах, енергетиці, лікарнях, школах та житлових кварталах упродовж останніх місяців.

Імпровізований меморіал на честь загиблих внаслідок нещодавнього українського ракетного удару встановлено у підземному переході в Брянську в середу — Андрій Бородулін

Тому логіка Києва тут пряма і зрозуміла: знищення елементної бази для російських ударів — це не лише наступальний крок, а й форма оборони. Що менше можливостей у Росії збирати нові системи наведення й високоточні боєприпаси, то менший ресурс у неї для терору проти цивільної інфраструктури України.

Російська влада, однак, зробила ставку на іншу рамку. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявив про жертви серед цивільних, а МЗС Росії назвало атаку «масштабною провокацією», яка нібито мала зірвати мирний процес. Так Москва традиційно намагається політично нейтралізувати удар по своїй військовій інфраструктурі.

Така реакція показова ще й тому, що переговори між Україною, Росією та США фактично й без того зайшли в глухий кут. Перенесення нової зустрічі, яку раніше пов’язували зі Швейцарією або Туреччиною, стало наслідком не стільки окремої атаки по Брянську, скільки ширшої міжнародної турбулентності і зміщення пріоритетів Вашингтона.

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українська сторона розраховує на продовження контактів наступного тижня, але прямо пов’язав динаміку процесу з подіями на Близькому Сході. Це означає, що війна в Україні дедалі сильніше залежить не тільки від фронту, а й від глобальної геополітики, де кризи взаємно накладаються одна на одну.

У цьому сенсі удар по Брянську став відповіддю не лише на російські обстріли, а й на дипломатичну паузу. Коли політичний процес пробуксовує, військові результати набувають ще більшої ваги. Для України будь-який успіх на полі бою або в глибині російської території стає інструментом формування сильнішої позиції за столом переговорів.

Особливу увагу привертає вибір саме Storm Shadow. Ці далекобійні ракети давно розглядаються як один із символів західної військової допомоги Україні, адже дозволяють бити по важливих об’єктах у тилу противника. Використання такого озброєння проти підприємства мікроелектроніки демонструє високий рівень підготовки та точності планування операції.

Люди розчищають завали на місці нещодавнього українського ракетного удару в Брянську в середу — Андрій Бородулін

Для Кремля це подвійний виклик. По-перше, руйнується відчуття недоторканності внутрішніх промислових районів Росії. По-друге, підривається теза, що західна підтримка України нібито вичерпується або втрачає стратегічний сенс. Якщо українські ракети здатні діставати критичні об’єкти ВПК, ефект цієї підтримки стає очевидним навіть без гучних заяв.

Саме тому Дмитро Пєсков заговорив про «участь британських спеціалістів». Це типовий елемент російської інформаційної політики: представити українські удари не як результат власних спроможностей Києва, а як нібито пряме втручання НАТО. Така риторика покликана мобілізувати внутрішню аудиторію і водночас тиснути на західних партнерів України.

Але фактична картина інша. Від початку повномасштабного вторгнення Україна дедалі послідовніше обирає стратегію глибокого ураження тилових об’єктів Росії. Йдеться не лише про нафтову інфраструктуру чи аеродроми, а про заводи, логістичні вузли, склади, системи ППО та підприємства, що забезпечують виробництво ракет і дронів.

У такій стратегії ключову роль відіграє саме мікроелектроніка. Сучасна війна давно перестала бути лише війною сталі, пороху і кількості стволів. Це війна сенсорів, чипів, плат управління, систем наведення, навігаційних модулів і цифрової координації. Хто втрачає ці елементи, той поступово втрачає і точність, і темп, і гнучкість.

Для Росії проблема поглиблюється санкціями. Хоча Москва навчилася обходити частину обмежень через треті країни, сірий імпорт і паралельні канали постачання, повноцінно замістити західні технології у сфері складної електроніки вона так і не змогла. Кожне ураження такого заводу означає не лише матеріальний збиток, а й технологічне просідання.

Удар по Брянську також має важливий психологічний ефект. Російське суспільство давно привчали до думки, що війна існує десь на периферії — на українських територіях, у прикордонні або в телевізорі. Коли ж палає завод у російському місті, а відео вибухів розходяться мережею, ця конструкція починає тріщати і всередині самої Росії.

Люди проходять повз пошкоджений житловий будинок на місці нещодавнього українського ракетного удару в Брянську в середу — Андрій Бородулін

Ще один вимір — економічний. Підприємства на кшталт «Кремній Ел» є ланками великого ланцюга, де затримка в одному сегменті б’є по всій системі. Якщо пошкоджене виробництво мікросхем, це означає проблеми для збирачів ракет, для постачальників систем керування, для армійських замовлень і, в підсумку, для графіка обстрілів України.

Саме це робить подібні атаки значно важливішими за разовий медійний резонанс. Їхній сенс у накопичувальному ефекті. Один удар може не зламати російський військово-промисловий комплекс, але серія точних ударів по вузьких технологічних місцях здатна поступово позбавляти Росію її головної переваги — масованого виробництва засобів ураження.

Не менш важливо, що на тлі атаки по Брянську Україна повідомляє і про інші успіхи. Київ заявляє про стримування російського наступу на Запорізькому напрямку, а також про відтиснення ворожих сил із частини територій поблизу Дніпропетровської області. Навіть якщо окремі цифри потребують додаткової верифікації, загальна тенденція очевидна: фронт не є статичним.

Російська сторона у відповідь просуває власну картину, стверджуючи, що український контроль над частиною Донеччини зменшився. Такі заяви теж варто розглядати як елемент політичної гри. Москва прагне одночасно демонструвати нібито просування на фронті і представляти українські удари по Росії як акти відчаю, хоча насправді вони є частиною продуманої кампанії.

На стратегічному рівні атака по заводу в Брянську ставить перед Росією незручне питання: чи здатна вона й надалі підтримувати високий темп ракетного виробництва, якщо ключові ланки її оборонної промисловості опиняються в зоні досяжності українських засобів ураження. Саме це питання в найближчі місяці може стати одним із визначальних для всієї війни.

Для України відповідь очевидна: перенос війни на інфраструктуру російського ВПК — це спосіб компенсувати чисельну й ресурсну перевагу противника. Українська армія не може безкінечно поглинати удари по містах, не впливаючи на джерело цих ударів. Тому атаки на заводи, що створюють «мозок» російської зброї, стають частиною оборонної стратегії.

У дипломатичному вимірі це також сигнал Заходу. Київ демонструє, що надана зброя працює не лише тактично, а й системно. Вона дозволяє бити по центрах виробництва ракет, а отже прямо знижувати загрозу для мирного населення. Для європейських партнерів це аргумент на користь продовження військової допомоги, а не її скорочення заради примарного компромісу.

Люди розчищають завали на місці нещодавнього українського ракетного удару в Брянську, на заході Росії, у середу — Андрій Бородулін

Москва ж намагатиметься використати інцидент інакше — як доказ того, що Захід нібито свідомо роздмухує ескалацію. Така лінія потрібна Кремлю з кількох причин. Вона дає змогу виправдовувати подальші удари по Україні, мобілізувати антизахідні настрої всередині країни та створювати тиск на ті столиці Європи, де й без того втомилися від війни.

Проте слабке місце цієї позиції в тому, що Росія сама роками робить ставку на масований ракетний терор. Коли держава системно б’є по житлових будинках, ТЕЦ, лікарнях і транспортній інфраструктурі іншої країни, їй дедалі важче переконливо говорити про «неприйнятну ескалацію» після удару у відповідь по власному оборонному виробництву.

Не слід забувати і про символізм Брянської області. Це прикордонний, але водночас глибоко інтегрований у російську військову систему регіон, де війна давно перестала бути абстракцією. Ураження такого об’єкта саме там показує: лінія фронту у сучасному конфлікті більше не зводиться до карти окопів, вона проходить через логістику, заводи, електроніку й енергетику.

Найближчим часом головною інтригою стане масштаб фактичного порушення виробництва. Якщо буде доведено, що завод справді втратив значну частину спроможностей, це стане одним із найчутливіших ударів по російському ВПК за останній період. Якщо ж пошкодження виявляться обмеженими, навіть тоді сам прецедент уже працює на користь України як елемент стримування.

У будь-якому випадку Брянськ став маркером нової фази. Україна дедалі активніше атакує не тільки наслідки російської агресії, а її індустріальну основу. Кремль у відповідь дедалі голосніше говорить про переговори, але робить це в тональності ультиматумів і звинувачень. Це ще раз доводить: справжній мирний процес почнеться лише тоді, коли Росія втратить відчуття безкарності.

Саме тому удар по підприємству, що виробляє мікрочипи для ракет, виходить далеко за межі одного епізоду фронтової хроніки. Це історія про те, як війна стає технологічною, як дипломатія залежить від сили, а безпека Європи — від здатності України бити точно, глибоко і по-справжньому боляче для російської воєнної машини.

Після американсько-ізраїльських ударів по Ірану в російському політичному середовищі різко посилилася недовіра до будь-яких переговорів зі Сполученими Штатами. Для Москви це не лише близькосхідна криза, а й сигнал про межі дипломатії у великій геополітиці.

У російських державних медіа та серед наближених до Кремля коментаторів дедалі гучніше звучить одна думка: домовленості з Вашингтоном не гарантують безпеки навіть тим, хто вже сидить за столом переговорів. Така інтерпретація швидко переноситься і на український напрям.

У цьому контексті війна в Україні для російських еліт знову постає не як предмет компромісу, а як поле остаточного з’ясування сил. Якщо раніше в Москві ще допускали політичний торг із Білим домом, то тепер позиції прихильників силового сценарію відчутно зміцнилися.

Після американсько-ізраїльських ударів по Ірану в російському політичному середовищі різко посилилася недовіра до будь-яких переговорів зі Сполученими Штатами. Для Москви це не лише близькосхідна криза, а й сигнал про межі дипломатії у великій геополітиці.

У російських державних медіа та серед наближених до Кремля коментаторів дедалі гучніше звучить одна думка: домовленості з Вашингтоном не гарантують безпеки навіть тим, хто вже сидить за столом переговорів. Така інтерпретація швидко переноситься і на український напрям.

У цьому контексті війна в Україні для російських еліт знову постає не як предмет компромісу, а як поле остаточного з’ясування сил. Якщо раніше в Москві ще допускали політичний торг із Білим домом, то тепер позиції прихильників силового сценарію відчутно зміцнилися.

Як оцінила газета Дейком, близькосхідна ескалація стала для Кремля не просто зовнішнім шоком, а ідеологічним аргументом на користь затягування війни. У російському дискурсі вона підкріплює тезу, що міжнародна безпека більше не спирається на домовленості, а лише на військову силу.

Саме тому в Москві дедалі частіше говорять про нібито марність посередництва США у врегулюванні війни в Україні. Логіка проста: якщо Вашингтон паралельно веде переговори й підтримує силовий тиск в іншому регіоні, то довіра до нього як до арбітра різко знижується.

Для Кремля ця історія має ще й внутрішньополітичне значення. Жорстка лінія дозволяє російській владі пояснювати суспільству, чому переговори щодо України буксують, а бойові дії тривають. Відповідальність знову перекладається на Захід, що нібито не здатен домовлятися чесно.

Посол США Стів Віткофф (праворуч) та Джаред Кушнер прибувають на зустріч щодо України в Парижі в січні — Томас Паділья

Так формується новий пропагандистський каркас: Росія, мовляв, не відмовляється від дипломатії, але змушена покладатися на армію, бо її опоненти визнають лише мову сили. У такій рамці будь-яке продовження наступу подається як вимушений, а не вибраний сценарій.

Особливо показово, що удар по Ірану в Москві розглядають через призму власних страхів. Російські аналітики та чиновники бачать у ньому прецедент: сьогодні мішенню став іранський режим, завтра, за їхньою логікою, ще жорсткіший тиск може бути спрямований проти самої Росії.

Саме це посилює в Кремлі переконання, що незалежна, прозахідна Україна є не просто сусідом, а частиною ширшої системи стримування Росії. Така картина світу давно лежить в основі російської зовнішньої політики, але тепер вона знову отримала емоційне та політичне підживлення.

У практичному вимірі наслідки теж очевидні. Новий раунд перемовин за участю України, Росії та США, який очікували у Туреччині, був відкладений. Для Києва це ще одне підтвердження: міжнародний порядок денний може миттєво змінитися, а питання української безпеки відсувається на другий план.

Коли Вашингтон концентрується на кризі навколо Ірану, переговорний процес щодо України неминуче втрачає темп. Для Кремля така пауза може виявитися вигідною. Вона дає змогу продовжувати тиск на фронті, не сплачуючи негайної політичної ціни за відсутність реального компромісу.

Водночас Москва намагається зберегти контакт із Дональдом Трампом і не переходити до прямої конфронтації у риториці. Російське керівництво чудово розуміє: навіть за зростання взаємної недовіри Білий дім залишається ключовим гравцем, від якого залежать санкції, зброя та контури майбутньої угоди.

Тому Кремль рухається по тонкій межі. З одного боку, він заохочує сумніви щодо неупередженості США як посередника. З іншого — не хоче остаточно руйнувати канал із Вашингтоном, бо саме через нього сподівається або нав’язати власні умови, або послабити американську підтримку Києва.

Іранські студенти, які навчаються в Росії, покладають квіти до портрета покійного аятоли Алі Хаменеї біля посольства Ірану в Москві 2 березня — Олександр Земляниченко

Це і є головна суперечність нинішньої російської стратегії. Москва публічно демонструє скепсис щодо дипломатії, але не виходить із переговорного поля. Причина проста: перемовини залишаються інструментом тиску не менше, ніж ракети, дрони чи штурмові дії на лінії фронту.

Для України така ситуація особливо небезпечна. Поки Росія використовує переговори як тактичний ресурс, вона одночасно домагається поступок у питаннях територій, демілітаризованих зон і фактичного перегляду принципів європейської безпеки. Це не мирний процес, а боротьба за рамку майбутнього порядку.

Ключовим каменем спотикання лишається Донеччина. Москва продовжує вимагати передачі територій, які не змогла повністю захопити військовим шляхом. Ця позиція демонструє: Кремль і надалі намагається перетворити часткові військові успіхи на юридично й політично визнаний результат.

Саме тут проявляється глибинна логіка російської війни. Для Путіна переговори мають сенс лише тоді, коли вони закріплюють уже здобуте силою або відкривають шлях до нових переваг. Якщо ж дипломатія не дає максимуму, її легко оголошують фікцією й повертаються до воєнної ескалації.

Після подій в Ірані прихильники такої лінії в Москві отримали додаткові аргументи. Їхній меседж звучить жорстко: світ вступив у фазу, де гарантії зникають, а виживає той, хто першим нав’язує свою волю. У цій логіці компроміс трактується не як баланс, а як прояв слабкості.

Російські коментатори вже намагаються пов’язати падіння або ослаблення союзних режимів у Сирії, Венесуелі та Ірані в одну ланку. Мовляв, усі держави, які кидали виклик Заходу, зрештою втрачали захист. Це підсилює в Кремлі відчуття стратегічної самотності й одночасно — мобілізаційну риторику.

Для Путіна та його оточення такий висновок зручний. Він пояснює власній еліті, чому треба витримувати санкції, збільшувати воєнне виробництво, переорієнтовувати економіку та підтримувати високу інтенсивність бойових дій. Страх перед ізоляцією конвертується у політику довгого конфлікту.

Ізраїльські військові завдали ударів по Дахії — Амр Абдалла

Не менш важливий і ресурсний аспект. Загострення на Близькому Сході потенційно штовхає вгору ціни на нафту, а це напряму грає на користь російському бюджету. За умов санкцій кожен стрибок енергетичних котирувань посилює фінансову стійкість Кремля й дає додатковий простір для ведення війни.

Окрім цього, Москва розраховує, що частина західної уваги, військової допомоги та систем ППО може бути переорієнтована з України на інші театри. Для Києва такий ризик цілком реальний: будь-яке розпорошення ресурсів партнерів автоматично ускладнює оборону українських міст і фронту.

Тут постає ще одна проблема — довіра України до нинішньої американської лінії. У Києві й до останніх подій були підстави сумніватися, що адміністрація Трампа виступає справді нейтральним посередником. Частина риторики Вашингтона вже раніше збігалася з російськими тезами щодо причин війни.

Українські аналітики звертають увагу на небезпечну тенденцію: російські вимоги іноді використовуються як відправна точка для тиску саме на Київ. Інакше кажучи, переговорна архітектура ризикує зміщуватися у бік пошуку поступок з боку жертви агресії, а не примусу агресора до реального відступу.

На цьому тлі позиція Володимира Зеленського залишається послідовною: серйозні переговори можливі лише тоді, коли для Росії ціна війни стане надто високою. Це не дипломатичний максималізм, а тверезий висновок із попередніх років. Кремль відступає не під тиском аргументів, а під тиском втрат.

Саме тому бойові дії та переговори не є взаємовиключними процесами. Для України оборона фронту, удари по воєнній логістиці РФ, утримання міжнародної коаліції та збереження санкційного тиску — це частини одного політичного процесу. Без них будь-який стіл переговорів буде хитким і нерівним.

Історія з Іраном лише оголила цю реальність. Вона показала, наскільки швидко глобальна криза може змінити конфігурацію союзів, пріоритетів і обіцянок. Для Києва головний урок полягає в тому, що ставка лише на зовнішні гарантії без власної сили лишається вкрай ризикованою моделлю безпеки.

Для Москви ж урок інший: геополітичний хаос можна використати як вікно можливостей. Кремль не приховує, що затягування конфлікту на тлі інших світових криз підвищує його шанси. Коли увага Заходу розсіюється, російський наступовий тиск стає не тільки військовим, а й психологічним інструментом.

Іноземні добровольці, майбутні пілоти безпілотників, 28-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України проходять базову військову підготовку під час нападу Росії на Україну в Харківській області, Україна, 26 лютого 2026 року — Софія Гатілова

Саме тому розмови про мир нині не варто сприймати буквально. У російському розумінні мирні переговори — це часто інша форма примусу, спрямована на легалізацію захопленого, замороження фронту на вигідних умовах і створення передумов для нової фази тиску в майбутньому.

У ширшій геополітиці ситуація теж змінюється. Війна в Україні дедалі сильніше вплітається у глобальний конфліктний вузол, де Близький Схід, енергетична безпека, санкції, НАТО, США, Росія та Китай впливають одне на одного. Це означає, що локальних рішень для українського питання вже майже не існує.

За таких умов дипломатія не зникає, але стає жорсткішою. Її зміст визначають не лише тексти можливих угод, а й співвідношення сил, динаміка фронту, стан економік, стійкість союзів і політична воля столиць. І саме в цій площині сьогодні вирішується майбутнє української безпеки.

Російська недовіра до США не означає відмову від торгу — вона означає перехід до ще більш цинічного торгу. Кремль і надалі перевірятиме межі поступливості Заходу, намагатиметься використати кожну кризу та наполягатиме, що саме війна, а не право, визначає кордони й статуси.

Україні у відповідь потрібна не лише витримка, а й стратегія довгої дистанції. Йдеться про армію, оборонну промисловість, протиповітряну оборону, міжнародну підтримку, санкції, стійкість енергосистеми, дипломатичну суб’єктність і чітке пояснення партнерам, чому поступки Кремлю не принесуть стабільності.

Бо головний висновок останніх тижнів полягає саме в цьому: криза довкола Ірану не відсуває українську війну на периферію, а навпаки робить її ще зрозумілішою. Кремль бачить світ як простір сили, а не гарантій. Отже, справжні переговори почнуться лише там, де зламається ця впевненість.

Адміністрація Дональда Трампа тимчасово послабила частину обмежень на російську нафту, дозволивши продаж окремих партій сировини, які вже перебували в морі. Рішення оформлене через нову генеральну ліцензію OFAC: 5 березня 2026 року Мінфін США дозволив доставку і продаж російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на цю дату, до Індії. Дія дозволу обмежена в часі — до 11 квітня 2026 року.

Цей крок став помітним відступом від попередньої санкційної лінії Вашингтона щодо російського енергетичного сектору. Ще у січні 2025 року Мінфін США посилив тиск на російський нафтовий експорт: тоді OFAC оголосив нові санкції проти великих російських енергетичних гравців, “тіньового флоту” та супровідних схем обходу обмежень.

Пояснення Білого дому та Мінфіну зводиться до одного: війна навколо Ірану розігріла світовий енергоринок, а Вашингтон шукає будь-які короткострокові інструменти, щоб збільшити пропозицію нафти і стримати ціни. За повідомленнями американських і міжнародних джерел, нафта зросла до рівнів близько 100 доларів за барель на тлі загрози перебоям у постачанні через Близький Схід, а тимчасовий допуск російських барелів розглядається як спосіб частково пом’якшити цей шок.

Адміністрація Дональда Трампа тимчасово послабила частину обмежень на російську нафту, дозволивши продаж окремих партій сировини, які вже перебували в морі. Рішення оформлене через нову генеральну ліцензію OFAC: 5 березня 2026 року Мінфін США дозволив доставку і продаж російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на цю дату, до Індії. Дія дозволу обмежена в часі — до 11 квітня 2026 року.

Цей крок став помітним відступом від попередньої санкційної лінії Вашингтона щодо російського енергетичного сектору. Ще у січні 2025 року Мінфін США посилив тиск на російський нафтовий експорт: тоді OFAC оголосив нові санкції проти великих російських енергетичних гравців, “тіньового флоту” та супровідних схем обходу обмежень.

Пояснення Білого дому та Мінфіну зводиться до одного: війна навколо Ірану розігріла світовий енергоринок, а Вашингтон шукає будь-які короткострокові інструменти, щоб збільшити пропозицію нафти і стримати ціни. За повідомленнями американських і міжнародних джерел, нафта зросла до рівнів близько 100 доларів за барель на тлі загрози перебоям у постачанні через Близький Схід, а тимчасовий допуск російських барелів розглядається як спосіб частково пом’якшити цей шок.

Міністр фінансів США Скотт Бессент публічно наполягав, що йдеться про вузький і тимчасовий виняток, який не має принести Москві значної вигоди. Водночас навіть у самій американській політичній дискусії визнають: фінансовий ефект для Росії все ж буде, хоч і обмежений у часі. Сам Бессент раніше також допускав можливість подальшого пом’якшення окремих нафтових обмежень, якщо це буде потрібно для стабілізації світового ринку.

Критики цього рішення у США назвали його стратегічно небезпечним. Демократи в Сенаті 6 березня прямо заявили, що адміністрація Трампа послаблює санкції проти російської нафти, аби зменшити економічні наслідки власної війни з Іраном. На їхню думку, це не лише суперечить логіці тиску на Кремль, а й фактично зменшує попередній санкційний ефект, який США та партнери вибудовували проти Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.

Окреме значення має масштаб потенційного ринку. За оцінками, на початку березня в морі перебувало близько 130 мільйонів барелів російської нафти, значна частина яких могла бути переорієнтована на індійських покупців після американського винятку. Саме це пояснює, чому навіть короткий дозвіл викликав таку різку реакцію: формально мова про тимчасовий технічний захід, але фактично — про сигнал ринку, що Вашингтон готовий жертвувати санкційною жорсткістю заради цінової стабільності.

У ширшому сенсі цей крок може ускладнити відносини США з європейськими союзниками. Європа останні роки зберігала лінію на економічний тиск на Росію, і будь-яке одностороннє американське послаблення неминуче породжує питання про єдність санкційної коаліції. Додатковий ризик у тому, що тимчасовий виняток, введений як антикризовий захід, згодом може перетворитися на довшу практику. Саме цього побоюються частина експертів та опонентів рішення у Вашингтоні.

Якщо дивитися на ситуацію тверезо, тут є дві паралельні реальності. Перша — економічна: адміністрація Трампа намагається не допустити нового стрибка цін на пальне і шукає додаткові обсяги нафти на ринку. Друга — політична: будь-яке послаблення обмежень на російський експорт, навіть вузьке й тимчасове, об’єктивно дає Москві додаткове дихання. Саме тому рішення виглядає не технічним, а принциповим — воно показує, де Вашингтон готовий поступитися санкційною жорсткістю, якщо геополітична криза починає бити по внутрішніх цінах.

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив у ніч на п’ятницю, що внаслідок атаки в районі Ербіля в Іраку загинув французький військовий.

За його словами, ще кілька французьких солдатів зазнали поранень. Макрон зазначив, що французькі військові перебували в Іраку в межах боротьби з тероризмом.

«Війна в Ірані не може виправдовувати такі напади», — наголосив французький лідер.

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив у ніч на п’ятницю, що внаслідок атаки в районі Ербіля в Іраку загинув французький військовий.

За його словами, ще кілька французьких солдатів зазнали поранень. Макрон зазначив, що французькі військові перебували в Іраку в межах боротьби з тероризмом.

«Війна в Ірані не може виправдовувати такі напади», — наголосив французький лідер.

Пізно ввечері в четвер представник французької армії заявив, що внаслідок удару в Ербілі поранення дістали шестеро французьких військових.

Президент Франції Еммануель Макрон відмовився приєднатися до американських та ізраїльських ударів по Ірану — Абдул Сабур

Мінфін США в четвер запровадив винятки із санкцій, які дозволять продати та доставити в будь-яку точку світу всю російську нафту, вже завантажену на судна. Як пояснюють у Вашингтоні, це рішення має збільшити пропозицію на ринку та стримати зростання цін.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що скасування обмежень щодо російської нафти може додати на ринок сотні мільйонів барелів. Дія цього послаблення триватиме до 11 квітня.

У дописі в X Бессент також наголосив, що такий крок, на його думку, не дасть Росії істотної вигоди.

Мінфін США в четвер запровадив винятки із санкцій, які дозволять продати та доставити в будь-яку точку світу всю російську нафту, вже завантажену на судна. Як пояснюють у Вашингтоні, це рішення має збільшити пропозицію на ринку та стримати зростання цін.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що скасування обмежень щодо російської нафти може додати на ринок сотні мільйонів барелів. Дія цього послаблення триватиме до 11 квітня.

У дописі в X Бессент також наголосив, що такий крок, на його думку, не дасть Росії істотної вигоди.

Матеріал DaycomТрамп заявив, що новий верховний лідер Ірану не зможе довго втримати владу без схвалення СШАПрезидент США Дональд Трамп зробив гучну заяву щодо майбутнього керівництва Ірану, натякнувши на можливе втручання Вашингтона у формування нової влади. Він також припустив, що без підтримки Сполучених Штатів новий верхов

Товариство Червоного Півмісяця Ірану вранці у п’ятницю повідомило, що під удар потрапив пункт оплати на трасі Тегеран–Кум — один із ключових виїздів зі столиці до інших регіонів країни.

Унаслідок атаки було пошкоджено один із рятувально-гуманітарних центрів організації, а також поранено трьох співробітників служби допомоги.

Товариство Червоного Півмісяця Ірану вранці у п’ятницю повідомило, що під удар потрапив пункт оплати на трасі Тегеран–Кум — один із ключових виїздів зі столиці до інших регіонів країни.

Унаслідок атаки було пошкоджено один із рятувально-гуманітарних центрів організації, а також поранено трьох співробітників служби допомоги.

Унаслідок удару в Іраку поранення дістали шестеро французьких військовослужбовців, повідомили два французькі чиновники. Вони говорили на умовах анонімності, оскільки не мали дозволу публічно коментувати інцидент.

За словами одного зі співрозмовників, військові брали участь у тренуваннях з протидії тероризму разом з іракськими партнерами в районі Ербіля.

Унаслідок удару в Іраку поранення дістали шестеро французьких військовослужбовців, повідомили два французькі чиновники. Вони говорили на умовах анонімності, оскільки не мали дозволу публічно коментувати інцидент.

За словами одного зі співрозмовників, військові брали участь у тренуваннях з протидії тероризму разом з іракськими партнерами в районі Ербіля.

Щонайменше 16 нафтових танкерів, вантажних та інших комерційних суден зазнали атак у Перській затоці відтоді, як майже два тижні тому почалася війна США та Ізраїлю проти Ірану. 

Два іракські танкери, які загорілися в морі в четвер, стали одними з останніх прикладів того, як атаки дедалі частіше спрямовуються на нафтову та енергетичну інфраструктуру.

Тегеран уже взяв на себе відповідальність за кілька таких нападів.

Щонайменше 16 нафтових танкерів, вантажних та інших комерційних суден зазнали атак у Перській затоці відтоді, як майже два тижні тому почалася війна США та Ізраїлю проти Ірану. 

Два іракські танкери, які загорілися в морі в четвер, стали одними з останніх прикладів того, як атаки дедалі частіше спрямовуються на нафтову та енергетичну інфраструктуру.

Тегеран уже взяв на себе відповідальність за кілька таких нападів.

Де були атаковані судна 

(Шляхи кораблів, що зазнали зіткнень у Перській затоці та поблизу неї):

Примітка: Дані про пошкодження наведено станом на четвер. Дані включають вантажні судна, нафтові танкери та інші подібні комерційні судна — Джерела: Kpler, Кувейтська національна нафтова компанія, Міністерство енергетики Саудівської Аравії, Planet Labs, Pole Star Global, QatarEnergy, United Kingdom Maritime Trade Operations та Vanguard Tech

Унаслідок ізраїльських ударів по Лівану в четвер загинули 70 людей, повідомило Міністерство охорони здоров’я Лівану.

Серед загиблих — двоє викладачів, які стали жертвами атаки на кампус Ліванського університету, головного державного вишу країни.

Президент Лівану Жозеф Аун засудив удар, назвавши його «кричущим порушенням міжнародного права та норм».

Унаслідок ізраїльських ударів по Лівану в четвер загинули 70 людей, повідомило Міністерство охорони здоров’я Лівану.

Серед загиблих — двоє викладачів, які стали жертвами атаки на кампус Ліванського університету, головного державного вишу країни.

Президент Лівану Жозеф Аун засудив удар, назвавши його «кричущим порушенням міжнародного права та норм».

Матеріал DaycomНовий аятола і нова ескалація: як заява Хаменеї впливає на війну та ринок нафтиПерша заява нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї задала жорсткий тон війни зі США та Ізраїлем. Вона містить прямі погрози блокувати Ормузьку протоку і розширювати конфлікт.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив у четвер в подкасті The Master Investor, що Військово-морські сили США почнуть супроводжувати судна через Ормузьку протоку, щойно це стане можливим з військової точки зору.

Він також зазначив, що адміністрація Дональда Трампа готувалася до подібного розвитку подій протягом кількох місяців.

Матеріал DaycomНебо в обхід: як війна на Близькому Сході змінює світову авіаціюЗакриття повітряного простору над Іраном і сусідніми країнами змусило тисячі літаків змінити маршрути. Авіакомпанії витрачають більше пального, а пасажири платять дорожче.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив у четвер в подкасті The Master Investor, що Військово-морські сили США почнуть супроводжувати судна через Ормузьку протоку, щойно це стане можливим з військової точки зору.

Він також зазначив, що адміністрація Дональда Трампа готувалася до подібного розвитку подій протягом кількох місяців.

Матеріал DaycomНебо в обхід: як війна на Близькому Сході змінює світову авіаціюЗакриття повітряного простору над Іраном і сусідніми країнами змусило тисячі літаків змінити маршрути. Авіакомпанії витрачають більше пального, а пасажири платять дорожче.

Ціни на нафту марки Brent, яка є міжнародним еталонним бенчмарком, сьогодні закрилися вище 100 доларів за барель. Це найвищий рівень закриття майже за чотири роки. Водночас протягом останнього тижня котирування неодноразово різко коливалися, кілька разів перетинаючи цю позначку та навіть наближаючись до 120 доларів за барель у неділю ввечері.

Від початку війни з Іраном вартість нафти помітно зросла — раніше вона перебувала нижче 73 доларів за барель. Аналітики пояснюють таку динаміку тривогою ринку щодо можливого фактичного закриття Ормузької протоки — стратегічно важливого маршруту для світових постачань нафти.

Ціни на нафту марки Brent, яка є міжнародним еталонним бенчмарком, сьогодні закрилися вище 100 доларів за барель. Це найвищий рівень закриття майже за чотири роки. Водночас протягом останнього тижня котирування неодноразово різко коливалися, кілька разів перетинаючи цю позначку та навіть наближаючись до 120 доларів за барель у неділю ввечері.

Від початку війни з Іраном вартість нафти помітно зросла — раніше вона перебувала нижче 73 доларів за барель. Аналітики пояснюють таку динаміку тривогою ринку щодо можливого фактичного закриття Ормузької протоки — стратегічно важливого маршруту для світових постачань нафти.

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном «розвивається дуже швидко». Він описав ситуацію в оптимістичному тоні, однак не уточнив, коли саме і яким чином може завершитися конфлікт.

«Ми робимо те, що необхідно було зробити», — сказав Трамп. За його словами, такі кроки могли бути здійснені ще протягом останніх 47 років, але попередні лідери не наважувалися на це.

«Це держава терору й ненависті, і зараз вона платить за це високу ціну», — додав президент США.

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном «розвивається дуже швидко». Він описав ситуацію в оптимістичному тоні, однак не уточнив, коли саме і яким чином може завершитися конфлікт.

«Ми робимо те, що необхідно було зробити», — сказав Трамп. За його словами, такі кроки могли бути здійснені ще протягом останніх 47 років, але попередні лідери не наважувалися на це.

«Це держава терору й ненависті, і зараз вона платить за це високу ціну», — додав президент США.

Ізраїльська армія завдає ударів по Дахії, оплоту Хезболли в південних передмістях Бейрута. За 90 хвилин після оголошення попередження про евакуацію по цій місцевості було завдано три авіаудари. Ізраїльська армія оголосила попередження про евакуацію для одного району Дахії. Два з останніх авіаударів були спрямовані на інші райони, для яких попередження не оголошувалося.

Ізраїльські військові завдали ударів по Дахії — Амр Абдалла

Ізраїльська армія завдає ударів по Дахії, оплоту Хезболли в південних передмістях Бейрута. За 90 хвилин після оголошення попередження про евакуацію по цій місцевості було завдано три авіаудари. Ізраїльська армія оголосила попередження про евакуацію для одного району Дахії. Два з останніх авіаударів були спрямовані на інші райони, для яких попередження не оголошувалося.

Ізраїльські військові завдали ударів по Дахії — Амр Абдалла

Нетаньяху також торкнувся теми кампанії проти «Хезболли», підтримуваної Іраном міліції, яка запускала ракети з Лівану по Ізраїлю на підтримку Ірану. Ізраїльські авіаудари та наземні операції проти «Хезболли» призвели до переміщення понад 800 000 людей у Лівані.

Він заявив, що ліванський уряд повинен активно домагатися роззброєння «Хезболли».

«Ми змусимо «Хезболлу» заплатити високу ціну, і ліванському уряду краще випередити нас і взяти участь у цій акції», – сказав Нетаньяху.

Нетаньяху також торкнувся теми кампанії проти «Хезболли», підтримуваної Іраном міліції, яка запускала ракети з Лівану по Ізраїлю на підтримку Ірану. Ізраїльські авіаудари та наземні операції проти «Хезболли» призвели до переміщення понад 800 000 людей у Лівані.

Він заявив, що ліванський уряд повинен активно домагатися роззброєння «Хезболли».

«Ми змусимо «Хезболлу» заплатити високу ціну, і ліванському уряду краще випередити нас і взяти участь у цій акції», – сказав Нетаньяху.

На прес-конференції в четвер прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, здається, пом'якшив свою риторику щодо можливості повалення режиму в Ірані. «Ми створюємо оптимальні умови для повалення режиму, — сказав він, — але я не можу з упевненістю сказати, що іранський народ його повалить. Режим повалюється зсередини».

Це перший випадок, коли Нетаньяху відповідав на запитання журналістів з моменту початку військової кампанії США та Ізраїлю 28 лютого.

На запитання, чи має Ізраїль намір націлитись на нового верховного лідера Ірану, він відповів: «Я не підписав би страховку на життя» для нього або лідерів бойових угруповань, які підтримуються Іраном.

На прес-конференції в четвер прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, здається, пом'якшив свою риторику щодо можливості повалення режиму в Ірані. «Ми створюємо оптимальні умови для повалення режиму, — сказав він, — але я не можу з упевненістю сказати, що іранський народ його повалить. Режим повалюється зсередини».

Це перший випадок, коли Нетаньяху відповідав на запитання журналістів з моменту початку військової кампанії США та Ізраїлю 28 лютого.

На запитання, чи має Ізраїль намір націлитись на нового верховного лідера Ірану, він відповів: «Я не підписав би страховку на життя» для нього або лідерів бойових угруповань, які підтримуються Іраном.

Нетаньяху описав нового верховного лідера Моджтабу Хаменеї як «маріонетку Революційної гвардії», яка «не може показуватися на публіці».

Міністерство оборони Катару заявило, що в четвер перехопило дві балістичні ракети, одну крилату ракету та кілька безпілотників, запущених з Ірану.

Міністерство оборони Катару заявило, що в четвер перехопило дві балістичні ракети, одну крилату ракету та кілька безпілотників, запущених з Ірану.

Кількість жертв серед цивільного населення в результаті військової кампанії Ізраїлю проти Хезболли продовжує зростати, в тому числі серед наймолодших. За даними ліванських властей, за останній тиждень було вбито майже 100 дітей, а понад 200 000 стали біженцями. Міжнародна благодійна організація War Child заявила, що приблизно кожна десята дитина в Лівані стала біженцем.

Загалом понад 800 000 людей стали біженцями.

За даними ліванських офіційних осіб, загинули щонайменше 18 парамедиків та рятувальників. Ліванський Червоний Хрест повідомив, що один з його волонтерів, Юсеф Ассаф, загинув, коли ізраїльський удар влучив у його швидку допомогу під час рятувальної операції на початку цього тижня на півдні країни.

Кількість жертв серед цивільного населення в результаті військової кампанії Ізраїлю проти Хезболли продовжує зростати, в тому числі серед наймолодших. За даними ліванських властей, за останній тиждень було вбито майже 100 дітей, а понад 200 000 стали біженцями. Міжнародна благодійна організація War Child заявила, що приблизно кожна десята дитина в Лівані стала біженцем.

Загалом понад 800 000 людей стали біженцями.

За даними ліванських офіційних осіб, загинули щонайменше 18 парамедиків та рятувальників. Ліванський Червоний Хрест повідомив, що один з його волонтерів, Юсеф Ассаф, загинув, коли ізраїльський удар влучив у його швидку допомогу під час рятувальної операції на початку цього тижня на півдні країни.

За даними ліванського державного інформаційного агентства, в результаті ізраїльського удару по території Ліванського університету — головного державного університету країни — в четвер також загинули директор факультету наук доктор Хусейн Баззі та професор цього факультету доктор Муртада Срур.

За інформацією іранського напівофіційного інформаційного агентства Mehr, у четвер ввечері в деяких районах Тегерана спрацювали системи протиповітряної оборони, а ізраїльська армія заявила, що провела «масштабну» серію авіаударів по іранській столиці.

За інформацією іранського напівофіційного інформаційного агентства Mehr, у четвер ввечері в деяких районах Тегерана спрацювали системи протиповітряної оборони, а ізраїльська армія заявила, що провела «масштабну» серію авіаударів по іранській столиці.

За даними S&P Global Energy, нинішнє порушення поставок нафти з Перської затоки є найбільшим в історії. «Жодний інший історичний епізод не може зрівнятися з цим», — написала дослідницька компанія в четвер після обіду, коли нафта торгувалася по ціні близько 100 доларів за барель. Якщо протока Ормуз залишиться закритою протягом декількох місяців, ціни, швидше за все, досягнуть нових рекордних рівнів, вважає компанія.

За даними S&P Global Energy, нинішнє порушення поставок нафти з Перської затоки є найбільшим в історії. «Жодний інший історичний епізод не може зрівнятися з цим», — написала дослідницька компанія в четвер після обіду, коли нафта торгувалася по ціні близько 100 доларів за барель. Якщо протока Ормуз залишиться закритою протягом декількох місяців, ціни, швидше за все, досягнуть нових рекордних рівнів, вважає компанія.

Ще один авіаудар щойно влучив у центр Бейрута, всього за кілька кварталів від місця, де близько години тому місто зазнало серії ударів. На цьому відео чутно звук військових літаків над головою, а потім, у лівій частині кадру, видно стовп диму від удару.

Ще один авіаудар щойно влучив у центр Бейрута, всього за кілька кварталів від місця, де близько години тому місто зазнало серії ударів. На цьому відео чутно звук військових літаків над головою, а потім, у лівій частині кадру, видно стовп диму від удару.

Міністр оборони Великобританії Джон Хілі назвав повідомлення ЗМІ про те, що Іран мінує Ормузьку протоку — важливий канал у Перській затоці, через який проходить п'ята частина світових поставок нафти, — «дуже тривожними».

«Ми бачили повідомлення про те, що за ніч було атаковано ще кілька цивільних торгових суден, які не були озброєні і виконували свої звичайні функції», — сказав він. «Це серйозне загострення ситуації з боку Ірану. Це порушення міжнародного права. Це дуже серйозна ситуація, яка впливає на ціни на нафту і вартість життя для всіх».

Він сказав, що в регіоні є «деякі автономні системи пошуку мін», які були розміщені до початку війни, і що «сьогодні він обговорював з планувальниками додаткові варіанти, які ми могли б застосувати разом з союзниками».

Міністр оборони Великобританії Джон Хілі назвав повідомлення ЗМІ про те, що Іран мінує Ормузьку протоку — важливий канал у Перській затоці, через який проходить п'ята частина світових поставок нафти, — «дуже тривожними».

«Ми бачили повідомлення про те, що за ніч було атаковано ще кілька цивільних торгових суден, які не були озброєні і виконували свої звичайні функції», — сказав він. «Це серйозне загострення ситуації з боку Ірану. Це порушення міжнародного права. Це дуже серйозна ситуація, яка впливає на ціни на нафту і вартість життя для всіх».

Він сказав, що в регіоні є «деякі автономні системи пошуку мін», які були розміщені до початку війни, і що «сьогодні він обговорював з планувальниками додаткові варіанти, які ми могли б застосувати разом з союзниками».

В четвер ізраїльська армія підтвердила, що днем раніше вона завдала удару по блокпостах, встановлених міліцією Басідж у кількох місцях іранської столиці. Мешканці та державні ЗМІ повідомили про неодноразові удари безпілотників по блокпостах, які контролюються міліцією в цивільному одязі, пов'язаною з Корпусом ісламської революційної гвардії Ірану. За місцевими даними, в результаті ударів загинуло кілька людей, що викликало побоювання серед іранців щодо пересування містом. Ізраїльські військові не відразу прокоментували, чи були удари здійснені безпілотниками, хоча й опублікували відеозапис, на якому, судячи з усього, показано спостереження за блокпостом з безпілотника.

В четвер ізраїльська армія підтвердила, що днем раніше вона завдала удару по блокпостах, встановлених міліцією Басідж у кількох місцях іранської столиці. Мешканці та державні ЗМІ повідомили про неодноразові удари безпілотників по блокпостах, які контролюються міліцією в цивільному одязі, пов'язаною з Корпусом ісламської революційної гвардії Ірану. За місцевими даними, в результаті ударів загинуло кілька людей, що викликало побоювання серед іранців щодо пересування містом. Ізраїльські військові не відразу прокоментували, чи були удари здійснені безпілотниками, хоча й опублікували відеозапис, на якому, судячи з усього, показано спостереження за блокпостом з безпілотника.

Британські громадяни в Лівані «повинні розглянути можливість виїзду зараз», якщо їхня присутність в країні не є «необхідною», заявило британське уряд у нових рекомендаціях для мандрівників, опублікованих у четвер.

«Конфлікт у Лівані загострився у відповідь на регіональні події, і ситуація швидко змінюється», — йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ, яке попередило, що люди повинні виїжджати тільки в тому випадку, якщо вони можуть безпечно скористатися обмеженою кількістю комерційних рейсів з аеропорту Бейрута.

«Якщо ви вирішите залишитися, ми не можемо гарантувати, що зможемо вам допомогти», – йдеться в повідомленні. «Ви повинні мати особистий план дій у надзвичайних ситуаціях, який не залежить від уряду Великої Британії».

Британські громадяни в Лівані «повинні розглянути можливість виїзду зараз», якщо їхня присутність в країні не є «необхідною», заявило британське уряд у нових рекомендаціях для мандрівників, опублікованих у четвер.

«Конфлікт у Лівані загострився у відповідь на регіональні події, і ситуація швидко змінюється», — йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ, яке попередило, що люди повинні виїжджати тільки в тому випадку, якщо вони можуть безпечно скористатися обмеженою кількістю комерційних рейсів з аеропорту Бейрута.

«Якщо ви вирішите залишитися, ми не можемо гарантувати, що зможемо вам допомогти», – йдеться в повідомленні. «Ви повинні мати особистий план дій у надзвичайних ситуаціях, який не залежить від уряду Великої Британії».

За попередніми оцінками Верховного комісара ООН у справах біженців, до 3,2 мільйона людей — 600 000 осіб і 1 мільйон домогосподарств — наразі є переміщеними особами всередині Ірану. Більшість тих, хто втікає, прямують на північ і в сільські райони з Тегерана та інших великих міських районів, які зазнали найбільших атак з боку США та Ізраїлю. За заявою, серед найбільш вразливих є афганські біженці, які вже жили в нестабільних умовах всередині Ірану.

За попередніми оцінками Верховного комісара ООН у справах біженців, до 3,2 мільйона людей — 600 000 осіб і 1 мільйон домогосподарств — наразі є переміщеними особами всередині Ірану. Більшість тих, хто втікає, прямують на північ і в сільські райони з Тегерана та інших великих міських районів, які зазнали найбільших атак з боку США та Ізраїлю. За заявою, серед найбільш вразливих є афганські біженці, які вже жили в нестабільних умовах всередині Ірану.

«Я звертаюся до вас сьогодні, коли Бейрут піддається бомбардуванням», – заявив прем'єр-міністр Лівану Наваф Салам у телевізійному виступі в четвер увечері, незабаром після того, як ізраїльські авіаудари обрушилися на центр Бейрута, всього за кілька сотень метрів від штаб-квартири ліванського уряду.

«Ми не можемо за жодних обставин допустити, щоб Ліван знову став відкритою ареною для чужих воєн», – сказав він, ледь приховуючи натяк на історію країни як поля бою в протистоянні між «Хезболлою» та її іранськими прибічниками з одного боку і Ізраїлем з іншого.

Салам заявив, що його уряд, сформований минулого року, бере участь у переговорах, спрямованих на запобігання подальшому загостренню конфлікту. Його заява пролунала на тлі того, як керівництво Лівану, що перебуває у скрутному становищі, стикається з посиленням тиску всередині країни та за кордоном з вимогою роззброїти «Хезболлу» – це одна з умов перемир'я, яке поклало край війні 2024 року між підтримуваною Іраном групою та Ізраїлем, але яке було порушено минулого тижня, коли бойові дії поновилися.

«Я звертаюся до вас сьогодні, коли Бейрут піддається бомбардуванням», – заявив прем'єр-міністр Лівану Наваф Салам у телевізійному виступі в четвер увечері, незабаром після того, як ізраїльські авіаудари обрушилися на центр Бейрута, всього за кілька сотень метрів від штаб-квартири ліванського уряду.

«Ми не можемо за жодних обставин допустити, щоб Ліван знову став відкритою ареною для чужих воєн», – сказав він, ледь приховуючи натяк на історію країни як поля бою в протистоянні між «Хезболлою» та її іранськими прибічниками з одного боку і Ізраїлем з іншого.

Салам заявив, що його уряд, сформований минулого року, бере участь у переговорах, спрямованих на запобігання подальшому загостренню конфлікту. Його заява пролунала на тлі того, як керівництво Лівану, що перебуває у скрутному становищі, стикається з посиленням тиску всередині країни та за кордоном з вимогою роззброїти «Хезболлу» – це одна з умов перемир'я, яке поклало край війні 2024 року між підтримуваною Іраном групою та Ізраїлем, але яке було порушено минулого тижня, коли бойові дії поновилися.

Президент Трамп знехтував загрозою зростання цін на нафту в результаті війни з Іраном, стверджуючи, що запобігання придбання Тегераном ядерної зброї є більш важливим, і заявляючи, що США отримають від цього вигоду. «Сполучені Штати є найбільшим виробником нафти в світі, тому коли ціни на нафту зростають, ми заробляємо багато грошей», — написав він у соціальних мережах, додавши, що «для мене, як президента, набагато більший інтерес і значення має зупинення злої імперії, Ірану, від отримання ядерної зброї».

Коментарі Трампа про прибуток від підвищення цін на нафту применшують зростаючі проблеми, які вони створюють для американських компаній і споживачів. А, висунувши припинення ядерної програми Ірану як мету атак на іранські об'єкти, він знову змінив свої військові цілі, тоді як його найближчі помічники нещодавно намагалися їх звузити.

Президент Трамп відкинув привид зростання цін на нафту в результаті війни з Іраном, стверджуючи, що важливіше запобігти отриманню Тегераном ядерної зброї, і стверджуючи, що Сполучені Штати отримають від цього прибуток — Даг Міллс

Президент Трамп знехтував загрозою зростання цін на нафту в результаті війни з Іраном, стверджуючи, що запобігання придбання Тегераном ядерної зброї є більш важливим, і заявляючи, що США отримають від цього вигоду. «Сполучені Штати є найбільшим виробником нафти в світі, тому коли ціни на нафту зростають, ми заробляємо багато грошей», — написав він у соціальних мережах, додавши, що «для мене, як президента, набагато більший інтерес і значення має зупинення злої імперії, Ірану, від отримання ядерної зброї».

Коментарі Трампа про прибуток від підвищення цін на нафту применшують зростаючі проблеми, які вони створюють для американських компаній і споживачів. А, висунувши припинення ядерної програми Ірану як мету атак на іранські об'єкти, він знову змінив свої військові цілі, тоді як його найближчі помічники нещодавно намагалися їх звузити.

Президент Трамп відкинув привид зростання цін на нафту в результаті війни з Іраном, стверджуючи, що важливіше запобігти отриманню Тегераном ядерної зброї, і стверджуючи, що Сполучені Штати отримають від цього прибуток — Даг Міллс