Президент Росії Володимир Путін знову довів, що його політичні обіцянки мають лише поверхневий характер. Незважаючи на те, що під час двогодинної розмови з колишнім президентом США Дональдом Трампом Путін заявив про припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі, вже наступного дня Росія розпочала серію ударів по цивільним об’єктам енергетики. Цей крок не лише поставив під сумнів добросовісність російського керівництва, а й знову підкреслив агресивну стратегію Кремля. Про це заявив президент Фінляндії Олександр Стубб, який у своєму інтерв’ю наголосив, що подібна поведінка є типовою для Путіна, який систематично використовує тактику “мовчазного підтвердження” своїх намірів.
Стубб, який неодноразово займався посередництвом у конфліктах, зокрема під час мирних переговорів у Грузії у 2008 році, вказав, що дії російського лідера свідчать про його байдужість до обіцянок та готовність застосовувати силу проти цивільних об’єктів. «Ми маємо справу з агресором, який обіцяє припинити воєнні дії, але не має наміру цього робити. Він використовує такі розмови як засіб маніпуляції», – зазначив Стубб.
Згідно з офіційними повідомленнями, після телефонної розмови між Трампом і Путіним Росія обіцяла тимчасову паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі. Проте вже наступного дня російські безпілотники та крилаті ракети завдали ударів по ключових об’єктах України, серед яких були об’єкти цивільного енергозабезпечення. Такі дії стали несподіванкою як для української влади, так і для міжнародної спільноти, адже вони підривають довіру до будь-яких переговорних процесів із російською стороною.
За словами Стубба, справжній “тризуб” проти російської агресії полягає не в дипломатичних словах, а у системній зміні підходів до безпеки. «Єдиним реальним рішенням для стримування Кремля є забезпечення максимальної оборонної здатності України – озброїти її до зубів. Це дозволить створити достатній рівень стримування, щоб Росія зрозуміла, що будь-які спроби агресії будуть коштувати їй дуже дорого», – підкреслив президент Фінляндії.
У своєму зверненні Стубб також закликав європейських лідерів посилити санкції проти Росії, конфіскувати заморожені російські активи та продовжувати фінансову підтримку України. «Європа повинна подати чіткий сигнал, що військова, політична та економічна підтримка для України триває. Це – не просто слова, а запорука того, що російська агресія не залишиться без відповіді», – заявив він.
Президент Фінляндії наголосив на необхідності включення представників Європейського Союзу у переговори з Росією. «З огляду на величезні інвестиції ЄС у забезпечення безпеки регіону, європейці повинні мати свій голос у переговорах. Зараз це виглядає так, ніби переговори проводяться “à la carte”, а не в рамках єдиного блоку. Для досягнення успіху нам потрібно, щоб у переговорах брали участь національні радники з Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та представники європейських інституцій», – додав Стубб.
З іншого боку, він висловив розчарування з приводу того, що пропозиція головного європейського дипломата Кайї Каллас щодо надання України до 40 мільярдів євро військової допомоги не отримала достатньої підтримки в Європейській Раді. «Якщо ця пропозиція не буде реалізована, ми ризикуємо втратити важливий імпульс для подальшої допомоги Україні. Ми повинні зібрати всі наші сили, щоб посилити тиск на Росію», – зазначив Стубб.
Український президент Володимир Зеленський повідомив, що незабаром планує провести пряму розмову з Трампом – їхній перший контакт після суперечливого інциденту в Овал-офісі минулого місяця. Це свідчить про спроби зберегти комунікацію на високому рівні, незважаючи на численні труднощі та розбіжності між сторонами. Зеленський також підкреслив, що для досягнення миру та стабільності у регіоні необхідно розглянути можливість участі України у майбутніх переговорах із Росією на рівних засадах із ЄС і США.
Досвід Стубба, який неодноразово займався посередництвом у конфліктах, дозволяє йому чітко розрізняти слова та дії. Він стверджує, що розмова між Трампом і Путіним, хоч і була конструктивною, не принесла ніяких гарантій. «Ми бачимо справжнє обличчя Путіна – він використовує переговори, щоб здобути тимчасову вигоду, а потім невідкладно повертається до атак. Це класична тактика агресора», – зазначив президент Фінляндії.
Водночас, існує думка, що європейські лідери повинні об’єднати свої зусилля і розробити нову стратегію щодо розширення ролі ЄС у вирішенні конфліктів. Зокрема, необхідно створити спеціальний європейський штаб або призначити спеціального посланця з України, що дозволить координаційно управляти переговорним процесом. Стубб зазначив, що така ініціатива може стати важливим кроком до впровадження більш централізованої та ефективної зовнішньої політики, яка враховуватиме як інтереси союзників, так і безпеку регіону.
Для України важливо отримати не лише матеріальну підтримку, але й політичне визнання з боку Європейського Союзу. Участь України у майбутніх переговорах з Росією має бути умовою мирного договору, що гарантуватиме її суверенітет та територіальну цілісність. На думку експертів, це стане потужним сигналом для Росії, що її агресивні дії не будуть толеруватися міжнародною спільнотою.
У підсумку, дії Росії після обіцянки припинення атак на енергетичну інфраструктуру чітко демонструють, що Кремль не має наміру змінювати свою стратегію. Путіновий підхід, який базується на маніпуляціях і тимчасових обіцянках, вимагає від європейських лідерів рішучих дій. За словами Олександра Стубба, єдиним реальним засобом стримування Росії є максимальне озброєння України та посилення санкцій, що дозволить створити ефективну систему стримування агресора.
Якщо ЄС та його союзники не зможуть зібратися докупи і протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам, існує ризик, що мир і стабільність у регіоні залишаться під загрозою. Час, коли дипломатія може врятувати ситуацію, минув – зараз необхідно діяти рішуче і без компромісів. Європейські лідери повинні продемонструвати політичну сміливість, використовуючи всі наявні правові та дипломатичні інструменти, щоб забезпечити безпеку, стабільність і повагу до базових принципів демократії та правопорядку.
