Нічні удари по енергетичних об’єктах України стали продовженням російської стратегії енерготерору, яку Москва використовує щоосені, коли температура опускається нижче нуля. Уряд підтвердив ураження кількох об’єктів у Чернігівській, Одеській та Донецькій областях.
Міністерство енергетики повідомило, що рятувальники та інженери ДСНС працюють над стабілізацією подачі електроенергії. Попри складні погодні умови, пошкоджені підстанції вже частково відновили роботу.
Одеський губернатор Олег Кіпер заявив, що російська ракета поцілила в газову інфраструктуру, спричинивши масштабну пожежу. Постраждала одна жінка. У Київській області двоє енергетиків дістали поранення під час удару по підстанції.
Президент Володимир Зеленський у зверненні в соцмережі X підкреслив: «Росія продовжує свій повітряний терор проти наших міст, посилюючи атаки на енергетичну інфраструктуру». За його словами, за тиждень ворог випустив понад 3 100 дронів, 92 ракети та 1 360 авіабомб.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко назвала ці удари «одними з наймасованіших» за останні місяці. Внаслідок попередньої атаки у Києві було поранено щонайменше 20 осіб, а по всій країні зафіксовано відключення електрики.
Експерти енергетичного аналітичного центру Forum Energii зазначають, що після трьох років війни українська енергосистема працює лише на третину довоєнної потужності. Російські атаки мають на меті не просто руйнування інфраструктури, а підрив економічної стійкості й морального духу населення.
Крім того, загострюється ситуація на Запорізькій АЕС, яка понад тиждень залишалася без зовнішнього живлення. Це створює ризик перегріву реакторів і демонструє, що Москва використовує ядерний об’єкт як інструмент тиску.
Єврокомісар Дітте Юуль-Йоргенсен наголосила: «Європа остаточно відмовляється від російських енергоресурсів. Це не тимчасове рішення, а стратегічний вибір». Таким чином ЄС чітко сигналізує, що енергетична залежність від РФ розглядається як загроза безпеці континенту.
Аналітики вважають, що удари по ТЕС і газових сховищах покликані спровокувати дефіцит енергії в Україні напередодні зими. Проте українські енергетики адаптували систему до децентралізованої генерації, розгорнувши мобільні підстанції та захищені енергоцентри.
У відповідь Україна завдала ударів по російських нафтопереробних об’єктах, зокрема по Коробковському газопереробному заводу. Ці операції спрямовані на ослаблення військово-промислової бази РФ, яка залежить від переробки нафти й пального для фронту.
Політолог Джессіка Берлін з CEPA зазначила: «Росія бомбить українську енергетику, щоб знищити цивільне життя. Україна б’є по російській — щоб знищити військову машину Кремля. Між цими діями немає моральної рівності».
Риторика Кремля також загострюється. Путін заявив, що можливе постачання США Україні ракет Tomahawk «зруйнує позитивні тенденції у відносинах» між Вашингтоном і Москвою. Це демонструє, що енергетичний терор супроводжується дипломатичним шантажем.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що «Росія наступає, і це призведе до зникнення України як держави». Його слова стали черговим відлунням кремлівської пропаганди, яка намагається легітимізувати агресію.
Натомість Володимир Зеленський провів повторну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорив посилення системи ППО, енергетичну стійкість і довготривалу підтримку. Українська дипломатія прагне забезпечити стабільне постачання обладнання для ремонту енергомереж.
Наближення зими знову випробовує Україну на міцність. Енергетична війна триває так само запекло, як і фронтова. Проте, як показують останні місяці, Україна здатна оперативно відновлювати мережі навіть після масованих ударів, зберігаючи баланс між обороною і стабільністю.
