Що таке БРІКС: склад, політична стратегія та глобальний вплив організації на світовий порядок

Лідери блоку BRICS виступили зі спільною заявою, в якій рішуче засудили військові удари Ізраїлю та Сполучених Штатів Америки по Ісламській Республіці Іран, наголосивши, що ці дії є порушенням міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Декларація, ухвалена на саміті BRICS у Ріо-де-Жанейро, відображає зростаючу напругу між країнами Глобального Півдня та західним світом на фоні поглиблення конфліктів на Близькому Сході.

Учасники саміту, серед яких лідери Бразилії, Індії, Китаю, Росії, Південної Африки, а також нові члени блоку — Індонезія, Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати, окремо висловили глибоку стурбованість ситуацією в Газі, закликавши уряд Беньяміна Нетаньягу до негайного виведення ізраїльських військ з палестинської території.

Лідери блоку BRICS виступили зі спільною заявою, в якій рішуче засудили військові удари Ізраїлю та Сполучених Штатів Америки по Ісламській Республіці Іран, наголосивши, що ці дії є порушенням міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Декларація, ухвалена на саміті BRICS у Ріо-де-Жанейро, відображає зростаючу напругу між країнами Глобального Півдня та західним світом на фоні поглиблення конфліктів на Близькому Сході.

Учасники саміту, серед яких лідери Бразилії, Індії, Китаю, Росії, Південної Африки, а також нові члени блоку — Індонезія, Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати, окремо висловили глибоку стурбованість ситуацією в Газі, закликавши уряд Беньяміна Нетаньягу до негайного виведення ізраїльських військ з палестинської території.

Заява містить вимогу до встановлення постійного й безумовного припинення вогню, забезпечення безперешкодного доступу гуманітарної допомоги та звільнення всіх заручників.

Ізраїль заперечує звинувачення у блокуванні гуманітарної допомоги, але BRICS наполягає, що міжнародні механізми повинні забезпечити доступ постраждалих цивільних до необхідних ресурсів. Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса у своїй промові заявив, що останні атаки Ізраїлю та США на Іран викликають серйозні побоювання з точки зору порушення суверенітету, територіальної цілісності та захисту мирного населення.

У заяві також висловлюється занепокоєння зростанням світових військових витрат, що прямо суперечить вимогам адміністрації Дональда Трампа до країн НАТО підвищити видатки на оборону до 5% ВВП.

Пленарне засідання саміту БРІКС у Ріо-де-Жанейро 6 липня. Дадо Гальдієрі

Саміт BRICS також ознаменувався критикою односторонніх митних і нетарифних заходів, які, за словами учасників, спотворюють глобальну торгівлю та суперечать правилам Світової організації торгівлі, при цьому США не згадуються прямо, але контекст є очевидним.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва підкреслив, що BRICS прагне реформувати Раду Безпеки ООН, щоб вона краще відображала інтереси країн Глобального Півдня.

Розширення блоку BRICS, що вже включає десять країн, свідчить про амбіції посилити вплив у сфері міжнародної політики, безпеки та економіки. Рамафоса наголосив, що BRICS стає все більш впливовим суб’єктом у глобальних дебатах щодо розвитку, багатополярного управління і безпеки.

Лідери погодились щодо необхідності активізувати дипломатичні зусилля з деескалації конфліктів і сприяти сталому миру не лише на Близькому Сході, а й в Африці та Європі.

Водночас зустріч відбулася напередодні візиту прем’єра Ізраїлю Нетаньягу до США, де він має зустрітися з президентом Дональдом Трампом. У цьому контексті заява BRICS може сприйматися як пряма критика дій Ізраїлю та його союзника на тлі зусиль Трампа зупинити війну в Газі шляхом перемир’я.

Протистояння навколо Ірану, який є членом BRICS, і останні авіаудари по його території лише загострили протиріччя між Західом та країнами, які об’єднуються довкола альтернативної системи глобального управління.

Таким чином, саміт у Ріо де Жанейро став не лише форумом солідарності із Іраном і Палестиною, а й майданчиком для активного переосмислення ролі BRICS у світі, де дедалі частіше оскаржуються традиційні центри сили.

Ідея про торгівлю в національних валютах не нова: ще на саміті 2015 року лідери BRICS закликали створити механізм міждержавних платежів поза доларовою гегемонією. За десять років розмов про платіжну інфраструктуру для місцевої валюти — юаня, рупії, бразильського реала, південноафриканського ранду — небагато хто вірив, що цей проєкт таки з’явиться в робочому стані.

Центральні банки (ЦБ) різних країн міркували про спільні платформи, але навіть обмін даними між платіжними системами лишається в процесі технічного опрацювання.

На черговому саміті в Ріо-де-Жанейро лідери підтвердили намір продовжити дискусії — мовляв, “ми доручаємо нашим міністрам фінансів і головам центральних банків” розвивати проєкт далі. Однак у спільній заяві було більше загальних фраз, ніж конкретики.

Ідея про торгівлю в національних валютах не нова: ще на саміті 2015 року лідери BRICS закликали створити механізм міждержавних платежів поза доларовою гегемонією. За десять років розмов про платіжну інфраструктуру для місцевої валюти — юаня, рупії, бразильського реала, південноафриканського ранду — небагато хто вірив, що цей проєкт таки з’явиться в робочому стані.

Центральні банки (ЦБ) різних країн міркували про спільні платформи, але навіть обмін даними між платіжними системами лишається в процесі технічного опрацювання.

На черговому саміті в Ріо-де-Жанейро лідери підтвердили намір продовжити дискусії — мовляв, “ми доручаємо нашим міністрам фінансів і головам центральних банків” розвивати проєкт далі. Однак у спільній заяві було більше загальних фраз, ніж конкретики.

У Бразильському центральному банку підготували опитування про технічні вимоги, яке мають презентувати, але водночас офіційні особи визнають, що багато систем — архаїчні або несумісні.

Основні проблеми починаються із того, що низка валют неконвертована вільно на світових ринках. Обмеження через санкції проти Ірану та Росії, а також регуляторні бар’єри, які стоять на шляху трансферту капіталів, роблять спільну платіжну архітектуру практично нефункціональною. Потрібно розвивати прямі валютні пари — реала з юанем, рупії з рантом, рупії з рублем; але до цього ще не дійшли.

Китай спробував вирішити цю проблему власним шляхом, розширюючи систему CIPS (Cross-border Interbank Payment System). Її вже підключили до десятків іноземних банків, але для BRICS цього недостатньо: підключення до CIPS вимагає узгодження стандартів і модернізації локальної інфраструктури. Хоча Пекін анонсував запуск внутрішніх ф’ючерсів на юань, як альтернативу платіжним інструментам Сінгапуру й Чикаго, учасники форуму повторюють: CIPS сам по собі не вирішить проблеми інтеграції всіх систем.

У липневому документі, підготовленому в рамках НБР (New Investment Platform або NIP), йдеться про створення інвестиційної платформи всередині NDB (New Development Bank). Ідея — дати країнам-членам гнучкість фінансування інфраструктурних проєктів без жорстких вимог у доларах. Проте навіть технічні розділи проєкту NIP вимагають “додаткових технічних дискусій” через різні підходи до управління ризиками й розрахунків. Такий текст наочно свідчить: навіть на макрорівні учасники саміту не можуть узгодити базові параметри операційного фреймворка.

Поки світова торгівля динамічно змінюється — через побоювання щодо долара, внаслідок політики США, яка призвела до найгіршого старту року для валюти з 1973-го, — БРІКС залишається в очікуванні. Експортери вже користуються тимчасовим попитом на місцеві розрахунки, але це не рівноцінний платіжний механізм, який забезпечить обслуговування логістичних ланцюгів по всьому ланцюгу.

Луїс Інасіо Лула да Сілва, президент Бразилії (ліворуч у центрі), розмовляє з Нарендрою Моді, прем'єр-міністром Індії (праворуч у центрі), після сімейного фото в неділю. Дадо Гальдієрі

Аналітики з Інституту глобальних ринків зауважують, що успіх процедури залежить від трьох ключових чинників: ліквідності валют, міжбанківських каналів зв’язку та єдиного протоколу клірингу. Якщо не відпрацювати хоча б один із цих елементів, країни опиняться в бюрократичному лабіринті і змушені будуть повертатися до доларових або єврових коридорів.

Найбільша надія полягає в об’єднаній системі платіжних шлюзів, яка могла б працювати в мультивалютному режимі, з автономними модулями для кожної країни, але з єдиною системою ідентифікації контрагентів. В ідеалі такі шлюзи дозволили б бізнесу знижувати витрати за рахунок відмови від дорогих конвертаційних операцій та посередництва SWIFT.

Оскільки частка долара в світових резервних валютах залишається переважною, а FX-ринок охоплює трильйони доларів щодня, кожен крок назустріч локальним розрахункам викликає побоювання щодо валютного курсу та непередбачуваних коливань. Країни з низькою капіталізацією ринків, як ПАР або Бразилія, не готові швидко відмовитися від долара, бо втрачають доступ до глобальних кредитних ресурсів і ринків капіталу.

ЦБ Індії та Центральний банк Росії розробили власні системи передачі платіжних повідомлень — UPI і SPFS відповідно — але ці проєкти розраховані на внутрішні потреби та обмежені партнерством лише з декількома державами. Щоб інтегрувати їх у єдине рішення, доведеться реформувати регуляторну базу, спрямувати значні інвестиції в модернізацію IT-інфраструктури і вирішити питання кібербезпеки. Лише після цього можна буде говорити про реальні транзакції в місцевій валюті на великі суми без перетину доларових коридорів.

Частина експертів висловлює скепсис: навіть економічні кризові моменти в США та ЄС не призвели до значного зменшення ролі долара. Якщо китайський юань і російський рубль хоч іноді використовуються в розрахунках, вони переважно доповнюють, а не заміщають американську валюту. Країни BRICS часто звертаються до багатосторонніх кредитних ініціатив чи двосторонніх угод, а не до загальної розрахункової системи.

Світ стрімко рухається вперед: цифрові валюти центральних банків (CBDC) набувають популярності, а міжнародні платіжні сервіси розвивають блокчейн-рішення для швидких транскордонних переказів. Якщо країни BRICS не встигнуть інтегрувати власні CBDC у міждержавний формат, вони ризикують остаточно зійти з нового потоку інноваційних фінтех-рішень.

Підсумовуючи, можна констатувати: попри важливі амбіції та повторні заяви лідерів, десятирічний проєкт BRICS із запровадження єдиної системи розрахунків у місцевих валютах лишається туманною перспективою. Без чіткої дорожньої карти, реальної координації ЦБ, узгодженої платіжної інфраструктури та вирішення питання з доларом ця ініціатива може так і не стати більше, ніж порожніми словами на фоні глобальних економічних викликів.

Президент США Дональд Трамп у своєму пості на Truth Social у неділю вечері оголосив про намір запровадити додаткове 10% тариф на будь-які товари з країн, що «узгоджуються з антиамериканською політикою BRICS».

Ця несподівана заява стала ще одним кроком у посиленні торговельної війни з блоком країн, до якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР, а також інші нові учасники — Єгипет, Ефіопія, Індонезія, Іран та ОАЕ. Трамп підкреслив, що «винятків не буде», наголошуючи на захисті американських інтересів у складному світі глобальної торгівлі.

На фінансових ринках це повідомлення викликало хвилю невизначеності: валюти країн-учасниць BRICS, зокрема південноафриканський ранд, індійська рупія та китайський юань, різко впали на відкритті торгів у понеділок, оскільки інвестори переглянули ризики західних санкцій і можливу ескалацію митової політики.

Президент США Дональд Трамп у своєму пості на Truth Social у неділю вечері оголосив про намір запровадити додаткове 10% тариф на будь-які товари з країн, що «узгоджуються з антиамериканською політикою BRICS».

Ця несподівана заява стала ще одним кроком у посиленні торговельної війни з блоком країн, до якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР, а також інші нові учасники — Єгипет, Ефіопія, Індонезія, Іран та ОАЕ. Трамп підкреслив, що «винятків не буде», наголошуючи на захисті американських інтересів у складному світі глобальної торгівлі.

На фінансових ринках це повідомлення викликало хвилю невизначеності: валюти країн-учасниць BRICS, зокрема південноафриканський ранд, індійська рупія та китайський юань, різко впали на відкритті торгів у понеділок, оскільки інвестори переглянули ризики західних санкцій і можливу ескалацію митової політики.

Експерти звертають увагу на паралельне зниження акцій емерджинг-ринків — це вказує на те, що навіть великі економіки зростання переживають потрясіння через коментарі Трампа.

Оголошення про введення нових мит відбулося напередодні завершення 90-денного мораторію на підвищення торговельних ставок, який спочатку запровадив уряд. З середи листи з попередженням про намір запровадити додаткові тарифи відправлять десяткам торгівельних партнерів, щоб вони могли домовитися про угоду до кінця цього терміну.

За словами Трампа, «листи почнуть доходити з полудня понеділка за Вашингтонським часом», а мита можуть вступити в дію вже з 1 серпня.

У спільній заяві лідери BRICS вказали на «серйозну стурбованість» щодо зростання односторонніх бар’єрів, які «спотворюють торгівлю і суперечать правилам СОТ». Китай та Індія, які тісно співпрацюють із США у багатьох сферах, утрималися від радикальних заяв, а Єгипет і ПАР висловили прагнення «зберегти конструктивний діалог» з Вашингтоном.

Проте Федерація Emerging Markets побоюється, що погрози США підштовхнуть країни BRICS до пришвидшення створення альтернативних платіжних систем і відмови від долара як основної резервної валюти.

Аналітик StoneX Financial Мінге Ву пояснює: «Це був попереджувальний постріл для емерджинг-ринків, які планують зближуватися з BRICS».

За його словами, мета Трампа — показати, що «будь-яка економічна інтеграція з країнами, котрі виступають проти США, спричинить митні санкції». Водночас найактивніші торговельні партнери США — ЄС, Японія й Канада — активно працюють над тим, щоб підписати двосторонні угоди або відсунути дедлайн на 9 липня, після якого мита зростуть до 50 %.

Державний секретар США зі скарбниці Скотт Бессент у понеділок заявив, що уряд розглядає опцію тритижневої відстрочки для окремих країн, які демонструють «готовність до переговорів», водночас зберігаючи можливість ввести додаткові мита проти тих, хто уникатиме діалогу. Однак для багатьох розвинутих країн така пропозиція виглядає недостатньою, враховуючи вже готові альтернативні механізми торгівлі між членами BRICS.

У той же час індонезійський уряд заявив про «відсутність коментарів» з приводу нових тарифних погроз, але підтвердив готовність вести «конструктивні переговори» з Вашингтоном. Представник Китайського МЗС Мао Нін підкреслила: «У торговельних війнах немає переможців», і закликала США до зниження бар’єрів, а не до нових мит. Радник Генерального секретаря ООН консультанти відзначають, що загострення протекціонізму послаблює довіру до багатосторонніх правил СОТ і стимулює країни шукати двосторонні рішення.

Такий розвиток подій суттєво впливає на секторальні ринкові очікування: енергетика, сільське господарство та автомобільна галузь уже готуються до подорожчання імпорту. Виробники в США радіють, адже зростуть внутрішні обсяги замовлень, але для споживачів це означає збільшення цін на товари повсякденного попиту. Фахівці з логістики попереджають про уповільнення ланцюгів постачання та зростання витрат на транспортування.

Погрози Трампа також можуть прискорити формування альтернативних зон вільної торгівлі. BRICS уже обговорює можливість поглиблення внутрішньоблокових угод про зону безмитної торгівлі та створення власних платіжних систем у національних валютах. Такий крок значною мірою підірве довгострокову роль долара і загрожуватиме позиціям США у глобальній економіці.

У підсумку, оголошення про додаткові 10% мита на країни, які підтримують BRICS, — це не лише чергова фаза торговельної війни, а й сигнал для міжнародної спільноти, що США готові використовувати митні інструменти як елемент зовнішньої політики. Чи вдасться Вашингтону зберегти баланс між захистом національних інтересів та підтримкою глобальної торгівлі, залежить від здатності союзників знайти компроміс і від готовності Брюсселя, Лондона та Токіо швидко реагувати на нові виклики.

Ізоляція Ірану на світовій арені загострилася після останніх військових ударів США та Ізраїлю по його ядерних об’єктах і посилення жорстких санкцій.

Проте Тегеран не втрачає надії знайти союзників у групі БРІКС, що претендує на роль противаги західним державам у новому світовому порядку. Після прийняття до альянсу поряд із Росією, Китаєм, Індією, ПАР, Бразилією та іншими країнами Іран отримав шанс продемонструвати свою економічну та політичну значущість у форматі, орієнтованому на підсилення впливу країн із швидким розвитком.

Учасники саміту в Ріо-де-Жанейро висловили «глибоку стурбованість» через удари, що порушили міжнародне право, однак у підсумковому комюніке навмисно уникли прямих звинувачень на адресу США чи Ізраїлю.

Ізоляція Ірану на світовій арені загострилася після останніх військових ударів США та Ізраїлю по його ядерних об’єктах і посилення жорстких санкцій.

Проте Тегеран не втрачає надії знайти союзників у групі БРІКС, що претендує на роль противаги західним державам у новому світовому порядку. Після прийняття до альянсу поряд із Росією, Китаєм, Індією, ПАР, Бразилією та іншими країнами Іран отримав шанс продемонструвати свою економічну та політичну значущість у форматі, орієнтованому на підсилення впливу країн із швидким розвитком.

Учасники саміту в Ріо-де-Жанейро висловили «глибоку стурбованість» через удари, що порушили міжнародне право, однак у підсумковому комюніке навмисно уникли прямих звинувачень на адресу США чи Ізраїлю.

Такий нейтральний тон викликав дискусії серед членів БРІКС про те, наскільки альянс готовий відстоювати свої принципи перед лицем зовнішніх викликів. Розбіжності між Китаєм і Росією, котрі рішуче засудили агресію, та такими країнами, як Бразилія й Індія, котрі прагнуть зберегти баланс у складних відносинах із Вашингтоном, випробовують спроможність БРІКС говорити однією уніфікованою мовою.

Іранський делегат, надісланий на саміт, мав на меті не лише отримати заяву підтримки, а й просунути конкретні ініціативи з поглиблення економічного партнерства. У кулуарах обговорювалися можливості залучення інвестицій у нафтовий та газовий сектор Ірану в обмін на технологічне партнерство з країнами-учасницями, зокрема Китаєм та Індією, котрі традиційно виступають ключовими покупцями іранської нафти. Водночас Тегеран прагне зняти тягар санкцій через кредитування інфраструктурних проєктів і розширення фінансової взаємодії з Банком розвитку БРІКС.

На тлі цього дипломатичного маневрування Тегеран підкреслює свою готовність до діалогу щодо ядерної програми в рамках санкційних режимів, що має послабити міжнародну ізоляцію. Однак надалі безперервні військові удари по об’єктах цивільної інфраструктури посилюють ризик ескалації в регіоні. Саме з цим пов’язана ключова дилема для БРІКС: чи зможе альянс, сформований на засадах економічної та політичної солідарності, ефективно протистояти агресії великих західних держав, зберігаючи єдність своїх членів?

Заяви лідерів Бразилії та Індії, котрі закликали до утримання від односторонніх засуджень, пояснюються прагматичними економічними інтересами. Бразилія, як господар саміту, не бажає зіпсувати торговельні відносини зі своїм другим після Китаю партнером — США, тоді як Індія активно співпрацює з Америкою в оборонній та високотехнологічній сферах. Водночас Росія та Китай, зацікавлені у зниженні американського впливу на світовій політичній шахівниці, використовують тему Ірану як привід посилити координацію зусиль у рамках колективного протистояння санкціям.

Однією з центральних тем бразильського саміту стала роль нових членів — крім Ірану, до групи нещодавно приєдналися Єгипет, Ефіопія та Індонезія. Їхнє включення продемонструвало бажання БРІКС розширити географію та представництво континентів, але разом із тим стало джерелом додаткових розбіжностей у підходах до стратегічних питань. Наприклад, уряди Африки та Південно-Східної Азії покладаються на допомогу західних донорів і побоюються дискредитації міжнародної системи після різких антисанкційних заяв.

БРІКС залишається економічним союзом без чітких військових зобов’язань, що відрізняє його від НАТО. Проте обмін “глибокою стурбованістю” регулярно трансформується у м’які політичні сигнали, які покликані створити платформу для подальшої координації у фінансовій та торгівельній сферах. Підписані в Ріо протоколи передбачають розширення торгівлі національними валю­тами, зниження митних бар’єрів та створення спільного інвестиційного пулу для інфраструктурних проєктів, зокрема транспортних коридорів та відновлюваної енергетики.

Аналітики звертають увагу, що найкращим випробуванням єдності БРІКС стане ухвалення єдиного документа після учорашніх дебатів щодо Ірану. Якщо ухвала передбачатиме суворі антисанкційні заходи стосовно військових ударів, це свідчитиме про готовність блоку діяти солідарно, незважаючи на різні внутрішні інтереси. Натомість компромісні формулювання, уникнення прямих засуджень і посилання на необхідність «поваги суверенітету» кожної країни можуть сприйматися як сигнал слабкості нового світового порядку, що формується.

Зі свого боку Іран планує використати саміт як майданчик для перемовин про модернізацію нафтових родовищ із залученням китайських технологій, індійських інвесторів та засобів інфраструктурного банку БРІКС. Окрім того, Тегеран наполягатиме на знятті певних фінансових обмежень із національної нафтової компанії National Iranian Oil Company, чий експорт знизився на 40 % після запровадження останніх трансатів США.

Таким чином, саміт у Ріо-де-Жанейро став для Ірану шансом вийти із стану ізоляції та закріпити свою присутність у колективному блоці, що прагне формувати новий баланс глобальної влади. Успіх цієї стратегії залежить від здатності БРІКС подолати внутрішні розбіжності та довести, що альянс із розширеним складом готовий не лише протистояти західним санкціям, а й активно просувати спільні економічні інтереси поза межами традиційних центрів впливу.

Світова фінансова система вкотре опинилася на перехресті глобальних інтересів. Загроза з боку США у вигляді 100-відсоткових мит для країн БРІКС, якщо вони вирішать створити власну валюту, спричинила хвилю дискусій та дипломатичних заяв. Відповідь Кремля, що це питання взагалі не обговорюється, виглядає як спроба згладити напругу. Однак за цим питанням стоять значно глибші геополітичні розрахунки та боротьба за фінансову незалежність.

БРІКС і долар: баланс сил на світовому фінансовому ринку

Група БРІКС, до якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, а також нові члени – Іран, Єгипет, Ефіопія, ОАЕ та Індонезія – прагне зміцнити свої позиції у світовій економіці. Однак для цього необхідно зменшити залежність від долара, який історично залишається головною валютою міжнародної торгівлі.

Попри заяви представників Кремля, що створення єдиної валюти не стоїть на порядку денному, деякі члени БРІКС вже давно досліджують альтернативи розрахунків у національних валютах або навіть можливість запуску нової платіжної одиниці.

Світова фінансова система вкотре опинилася на перехресті глобальних інтересів. Загроза з боку США у вигляді 100-відсоткових мит для країн БРІКС, якщо вони вирішать створити власну валюту, спричинила хвилю дискусій та дипломатичних заяв. Відповідь Кремля, що це питання взагалі не обговорюється, виглядає як спроба згладити напругу. Однак за цим питанням стоять значно глибші геополітичні розрахунки та боротьба за фінансову незалежність.

БРІКС і долар: баланс сил на світовому фінансовому ринку

Група БРІКС, до якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, а також нові члени – Іран, Єгипет, Ефіопія, ОАЕ та Індонезія – прагне зміцнити свої позиції у світовій економіці. Однак для цього необхідно зменшити залежність від долара, який історично залишається головною валютою міжнародної торгівлі.

Попри заяви представників Кремля, що створення єдиної валюти не стоїть на порядку денному, деякі члени БРІКС вже давно досліджують альтернативи розрахунків у національних валютах або навіть можливість запуску нової платіжної одиниці.

Особливо активною в цьому питанні є Росія, яка, перебуваючи під санкціями США та ЄС, зацікавлена у створенні фінансових механізмів, що допомогли б обійти доларову систему. Китай, своєю чергою, має власні інтереси – посилення ролі юаня у світовій торгівлі, але водночас обережно ставиться до ідеї спільної валюти, розуміючи складність її реалізації. Індія також не поспішає підтримувати цей крок, оскільки для неї важливо зберегти економічні зв’язки з США.

Погрози Трампа: політичний тиск чи реальний сценарій?

Президент США Дональд Трамп неодноразово демонстрував жорстку риторику щодо економічних суперників. Його заява про можливість введення 100-відсоткових мит для країн БРІКС стала логічним продовженням його економічної політики, спрямованої на захист американських інтересів.

Варто згадати, що під час передвиборчої кампанії Трамп уже обіцяв значні мита на китайські товари, а також економічні обмеження для Канади та Мексики. Його головна мета – змусити міжнародних партнерів приймати правила, вигідні для США, навіть ціною жорстких економічних санкцій.

Питання в тому, наскільки реальним є такий сценарій. Якщо країни БРІКС дійсно вирішать запустити власну валюту чи значно зменшити використання долара у розрахунках, це може спричинити серйозний удар по американській економіці. Адже одна з головних переваг США – контроль над світовою фінансовою системою, заснованою на доларових операціях.

Чи можлива єдина валюта БРІКС? Основні перепони

Попри гучні заяви та прагнення до фінансової незалежності, створення спільної валюти БРІКС стикається з низкою серйозних викликів:

• Різний рівень розвитку економік. Бразилія, Індія, Південна Африка та інші учасники мають різні економічні моделі та рівень стабільності. Узгодити єдину грошову політику буде надзвичайно складно.
• Китайська домінація. Якщо буде створена єдина валюта, хто контролюватиме її емісію? Китай як найпотужніший учасник БРІКС може прагнути нав’язати свої правила, що викликає занепокоєння в інших країн.
• Фінансова інфраструктура. Перехід від долара до альтернативної валюти потребує серйозної трансформації фінансових систем, а це потребує часу та значних ресурсів.
• Реакція США та ЄС. Західні країни не залишать без уваги спробу підірвати домінування долара. Можна очікувати нових санкцій, тиску на фінансові установи та навіть політичних криз.

Глобальні наслідки: що означає ця боротьба для світу?

Якщо країни БРІКС продовжать рух у напрямку створення нової фінансової системи, це може змінити баланс сил у світовій економіці. Зростаюча роль альтернативних валют, посилення економічних союзів поза західною орбітою та зменшення впливу долара – усе це може призвести до нового етапу геополітичного протистояння.

Поки що більшість країн БРІКС обережно ставляться до цього питання, намагаючись знайти баланс між прагненням до незалежності та збереженням стабільності. Проте навіть сам факт обговорення цієї ідеї змушує США нервувати та діяти на випередження.

Висновки: хто вийде переможцем у цій грі?

Конфронтація між США та БРІКС у фінансовій сфері лише набирає обертів. Погрози Дональда Трампа є лише одним із проявів цієї боротьби, де кожен гравець намагається знайти свою вигоду.

Росія і Китай прагнуть зменшити залежність від долара, Індія зберігає обережність, а США використовують економічний тиск для захисту своїх інтересів. У підсумку ця ситуація може стати не лише випробуванням для БРІКС, а й каталізатором змін у глобальній економіці.

Чи зможуть країни БРІКС перейти від слів до дій? Чи стане ця боротьба новим витком фінансового протистояння? Відповіді на ці питання визначатимуть майбутнє світової економіки у найближчі десятиліття.

Нігерія, яка є найбільш населеною країною Африки та одним із лідерів за номінальним ВВП у Субсахарській Африці, офіційно стала дев'ятою країною-партнером БРІКС. Це стратегічне рішення відкриває нові можливості для економічного та політичного співробітництва між глобальним Півднем і міжнародними союзами, що прагнуть змінити геополітичний баланс.

Роль Нігерії в африканському регіоні та світі

Нігерія — це більше, ніж просто географічний центр Західної Африки. Країна з населенням понад 220 мільйонів осіб, вона є економічним двигуном регіону. Її економіка базується на видобутку нафти, що забезпечує значну частину державного доходу. Однак нафта — не єдиний ресурс Нігерії. Інші галузі, як-от сільське господарство, телекомунікації та розваги, також відіграють ключову роль.

Статус партнера БРІКС посилює позиції Нігерії як одного з основних гравців не лише в Африці, а й на глобальній арені. Цей статус дозволить країні інтегруватися у стратегічні економічні та політичні ініціативи, розширюючи горизонти співпраці з країнами, що розвиваються.

Нігерія, яка є найбільш населеною країною Африки та одним із лідерів за номінальним ВВП у Субсахарській Африці, офіційно стала дев'ятою країною-партнером БРІКС. Це стратегічне рішення відкриває нові можливості для економічного та політичного співробітництва між глобальним Півднем і міжнародними союзами, що прагнуть змінити геополітичний баланс.

Роль Нігерії в африканському регіоні та світі

Нігерія — це більше, ніж просто географічний центр Західної Африки. Країна з населенням понад 220 мільйонів осіб, вона є економічним двигуном регіону. Її економіка базується на видобутку нафти, що забезпечує значну частину державного доходу. Однак нафта — не єдиний ресурс Нігерії. Інші галузі, як-от сільське господарство, телекомунікації та розваги, також відіграють ключову роль.

Статус партнера БРІКС посилює позиції Нігерії як одного з основних гравців не лише в Африці, а й на глобальній арені. Цей статус дозволить країні інтегруватися у стратегічні економічні та політичні ініціативи, розширюючи горизонти співпраці з країнами, що розвиваються.

Партнерство з БРІКС: що це означає

БРІКС — це міжнародний блок, який об'єднує Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку. Створення категорії країн-партнерів на 16-му саміті у Казані стало важливим кроком для залучення нових гравців у глобальні дискусії про економічне співробітництво та реформування міжнародних організацій.

Нігерія, долучившись до партнерства з БРІКС, приєдналася до Білорусі, Болівії, Куби, Казахстану, Малайзії, Таїланду, Уганди та Узбекистану. Це відкриває шлях до участі в ініціативах, що спрямовані на зміцнення співпраці Південь-Південь.

Геополітичний вплив

Зміцнення відносин між Нігерією та БРІКС відображає зростаючий вплив Африки у світі. Це партнерство може слугувати інструментом для зміцнення голосу африканських країн у міжнародних організаціях, таких як ООН.

Участь Нігерії у БРІКС також посилює її вплив у дискусіях щодо реформування глобальної фінансової системи, зокрема щодо зменшення залежності від долара. Наразі це важлива тема для багатьох країн блоку, хоча офіційне рішення про спільну валюту ще не прийнято.

Виклики та перспективи

Хоча партнерство з БРІКС відкриває нові можливості для Нігерії, країна стикається із серйозними викликами. Економічна нерівність, корупція та проблеми з інфраструктурою залишаються значними перешкодами на шляху до сталого розвитку.

Однак залучення до глобальних ініціатив і співпраця з іншими країнами-партнерами може сприяти розв'язанню цих проблем. Інтеграція у міжнародні економічні процеси стимулює розвиток технологій, освіти та соціальної інфраструктури.

Висновки

Долучення Нігерії до БРІКС як партнера знаменує важливу віху для країни, Африканського континенту та глобального Півдня загалом. Це партнерство відкриває нові можливості для економічного розвитку, політичного співробітництва та зміцнення впливу Африки на світовій арені.

Для Нігерії це шанс не лише отримати вигоду від нових зв'язків, а й внести свій внесок у формування більш справедливого та багатополярного світу.

Таїланд прийняв офіційне запрошення Росії стати партнером БРІКС. Країна розглядає це рішення як крок до посилення економічних зв'язків і розвитку політичної співпраці з іншими державами альянсу.

Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Таїланду Джіраю Хунсуб, інформує Дейком з посиланням на Bangkok Post. Згідно з його заявою, 31 жовтня 2024 року Таїланд отримав офіційне запрошення від Росії, яка в 2024 році головує в БРІКС. 24 грудня, після засідання уряду, було ухвалено рішення позитивно відповісти на запрошення. Міністр закордонних справ Таїланду відправив листа своєму російському колезі, в якому підтвердив намір приєднатися до БРІКС як країна-партнер.

Що означає партнерство з БРІКС для Таїланду?

Таїланд вважає, що його участь у БРІКС сприятиме розвитку зовнішньої торгівлі, залученню інвестицій та покращенню енергетичної та продовольчої безпеки. Країна також сподівається підвищити свою роль на міжнародній арені, зокрема у просуванні багатостороннього співробітництва.

Таїланд прийняв офіційне запрошення Росії стати партнером БРІКС. Країна розглядає це рішення як крок до посилення економічних зв'язків і розвитку політичної співпраці з іншими державами альянсу.

Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Таїланду Джіраю Хунсуб, інформує Дейком з посиланням на Bangkok Post. Згідно з його заявою, 31 жовтня 2024 року Таїланд отримав офіційне запрошення від Росії, яка в 2024 році головує в БРІКС. 24 грудня, після засідання уряду, було ухвалено рішення позитивно відповісти на запрошення. Міністр закордонних справ Таїланду відправив листа своєму російському колезі, в якому підтвердив намір приєднатися до БРІКС як країна-партнер.

Що означає партнерство з БРІКС для Таїланду?

Таїланд вважає, що його участь у БРІКС сприятиме розвитку зовнішньої торгівлі, залученню інвестицій та покращенню енергетичної та продовольчої безпеки. Країна також сподівається підвищити свою роль на міжнародній арені, зокрема у просуванні багатостороннього співробітництва.

Представники МЗС Таїланду підкреслюють, що країна не лише матиме економічні вигоди від участі у БРІКС, а й зміцнить свої політичні позиції, що, в свою чергу, відкриває нові можливості для співпраці з країнами, які вже є членами альянсу. Серед основних напрямків, на які Таїланд планує зосередитися, є розвиток двосторонніх відносин у сферах торгівлі, інвестицій, а також у сфері енергетики.

БРІКС: група, яка змінює глобальну політичну карту

БРІКС – це група з 10 країн, до складу якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, а також нові члени, як-от Саудівська Аравія, ОАЕ, Іран, Єгипет та Ефіопія. БРІКС стала важливим інструментом глобального багатополярного порядку, спрямованим на зменшення впливу США та ЄС в глобальній політиці та економіці. Це об'єднання прагне створити альтернативу домінуванню західних країн, одночасно просуваючи інтереси країн, що розвиваються.

Згідно з аналітиками, вступ Таїланду в БРІКС зміцнить позиції альянсу в Азії, оскільки Таїланд є важливим гравцем на регіональній арені. Відзначається, що країна має стратегічне географічне розташування, розвинутих торговельних партнерів та потенціал для економічного зростання. Очікується, що це партнерство дозволить країні отримати доступ до нових ринків та сприятиме залученню інвестицій з країн, що входять до складу БРІКС.

Відповідь міжнародної спільноти

Західні держави поки що стримано реагують на рішення Таїланду. З одного боку, такий крок може бути сприйнятий як зміна зовнішньополітичного курсу, а з іншого – це демонстрація прагнення до багатовекторної політики. Таїланд, який вже довгий час підтримує стабільні стосунки з багатьма міжнародними акторами, тепер зміцнює свої позиції в глобальних політичних і економічних процесах.

Крім того, важливим аспектом є те, що участь Таїланду в БРІКС може мати вплив на економічні та політичні процеси в Азії. Багато країн, особливо тих, які мають сильні економічні зв'язки з Таїландом, можуть побачити в цьому шанс для посилення співпраці.

Розширення альянсу: Туреччина і не тільки

Не тільки Таїланд зацікавлений у зміцненні співпраці з БРІКС. Нещодавно Туреччина офіційно подала заявку на вступ до групи. Це свідчить про зростаючий інтерес до альянсу серед країн, які прагнуть посилити свою роль у глобальних процесах.

БРІКС продовжує розширюватися, що підкреслює зростаючий вплив цього об'єднання на міжнародній арені. Таїланд, як новий партнер, має шанс не лише отримати економічні вигоди, але й стати важливою частиною процесів, що формують новий світовий порядок.

Висновок

Приєднання Таїланду до БРІКС є важливим кроком для країни, яка прагне зміцнити свою економічну та політичну позицію в глобальному контексті. Це також відкриває нові можливості для співпраці з країнами, які входять до цього альянсу. Таїланд розраховує, що цей крок сприятиме розвитку торгівлі, інвестицій і забезпеченню енергетичної та продовольчої безпеки, а також дозволить країні відігравати важливу роль у формуванні багатополярного світового порядку.

Український президент Володимир Зеленський відхилив пропозицію генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша відвідати Київ, обурившись його присутністю на саміті БРІКС у Росії.

Як повідомляє газета Дейком, Гутерреш прибув на подію в Казань, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, чим викликав обурення української сторони.

Це обурення, зокрема, стало наслідком нещодавньої зустрічі Гутерреша з Путіним, де він закликав до «справедливого миру» в Україні, що, зважаючи на українську позицію, виглядає як поступка агресору. Хоча Гутерреш неодноразово засуджував вторгнення Росії в Україну, його присутність на зустрічі у Казані створила напруженість у відносинах між Києвом та ООН.

Український президент Володимир Зеленський відхилив пропозицію генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша відвідати Київ, обурившись його присутністю на саміті БРІКС у Росії.

Як повідомляє газета Дейком, Гутерреш прибув на подію в Казань, де зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, чим викликав обурення української сторони.

Це обурення, зокрема, стало наслідком нещодавньої зустрічі Гутерреша з Путіним, де він закликав до «справедливого миру» в Україні, що, зважаючи на українську позицію, виглядає як поступка агресору. Хоча Гутерреш неодноразово засуджував вторгнення Росії в Україну, його присутність на зустрічі у Казані створила напруженість у відносинах між Києвом та ООН.

Представник ООН Фархан Хак повідомив, що після їхньої вересневої зустрічі у Нью-Йорку Гутерреш та Зеленський обговорювали можливість візиту генсека до Києва.

Відтоді обидві сторони намагалися знайти «зручний для всіх момент» для візиту, однак домовленостей так і не було досягнуто. Джерела у владі України, які бажали залишитись анонімними, підтвердили, що після участі Гутерреша у саміті БРІКС Зеленський вирішив остаточно відмовитися від його візиту, хоча конкретних деталей не розкрили.

Міністерство закордонних справ України також відреагувало на цей інцидент, зазначивши, що участь Гутерреша в саміті БРІКС завдала шкоди репутації ООН.

У своїй заяві президент Зеленський підкреслив, що «незважаючи на рішення деяких офіційних осіб обирати спокуси Казані, світ залишатиметься структурованим таким чином, що права націй та норми міжнародного права завжди матимуть значення».

Саміт БРІКС, що розпочався у вівторок, зібрав лідерів, які прагнуть продемонструвати вплив країн, що не належать до західного блоку. Серед присутніх були голова КНР Сі Цзіньпін та прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді.

За словами українських дипломатів, Гутерреш став першим високопоставленим представником міжнародної організації, який вказав на готовність до компромісу з Москвою, що стало болючим для Києва сигналом.

Вторгнення Росії, яке почалося 24 лютого 2022 року, вже призвело до загибелі тисяч людей, переміщення мільйонів та руйнування інфраструктури.

Російський президент Володимир Путін закрив триденний саміт БРІКС у Казані, висловивши похвалу блокові як противазі «перекрученим методам» Заходу. У саміті взяли участь лідери або представники 36 країн, що продемонструвало провал ініційованих Сполученими Штатами зусиль з ізоляції Росії через її дії в Україні.

Як повідомляє газета Дейком, війна в Україні неодноразово згадувалася під час зустрічей, включаючи виступ Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який відвідав Росію вперше за понад два роки.

Гутерріш закликав до «справедливого миру» в Україні, який би відповідав Статуту ООН, міжнародному праву та резолюціям Генеральної Асамблеї, і додав прохання про негайне припинення бойових дій у Газі, Лівані та Судані.

Російський президент Володимир Путін закрив триденний саміт БРІКС у Казані, висловивши похвалу блокові як противазі «перекрученим методам» Заходу. У саміті взяли участь лідери або представники 36 країн, що продемонструвало провал ініційованих Сполученими Штатами зусиль з ізоляції Росії через її дії в Україні.

Як повідомляє газета Дейком, війна в Україні неодноразово згадувалася під час зустрічей, включаючи виступ Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який відвідав Росію вперше за понад два роки.

Гутерріш закликав до «справедливого миру» в Україні, який би відповідав Статуту ООН, міжнародному праву та резолюціям Генеральної Асамблеї, і додав прохання про негайне припинення бойових дій у Газі, Лівані та Судані.

Під час підсумкової пресконференції Путін висловився про обіцянки колишнього президента США Дональда Трампа зупинити конфлікт в Україні та прокоментував поширену інформацію про можливу присутність північнокорейських військових у Росії.

За повідомленням американських джерел, близько 3 000 північнокорейських солдатів вже розташовані на російській території. Однак, Путін уникав прямої відповіді на це питання, зазначивши, що «зображення є серйозною річчю, якщо вони існують, то відображають певну реальність».

Напередодні московські законодавці ратифікували угоду з Північною Кореєю щодо взаємодопомоги у сфері оборони, що підкреслює стратегічне партнерство з Пхеньяном. Путін заявив, що російське керівництво завжди розглядало цю співпрацю серйозно, але в деталях щодо реалізації цієї угоди вирішуватиме Росія.

Саміт також охопив питання фінансової кооперації, зокрема розвиток альтернатив до західних платіжних систем, вирішення регіональних конфліктів і розширення групи країн БРІКС.

З моменту заснування у 2009 році, до блоку, що спочатку включав Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку, приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія. Туреччина, Азербайджан та Малайзія подали заявки на членство, і декілька інших країн також висловили інтерес до приєднання.

Кремль назвав саміт «найбільшим заходом зовнішньої політики, коли-небудь проведеним» у Росії. Виступаючи на сесії, відомій як «БРІКС Плюс», що включала країни, які розглядають можливість приєднання до блоку, Путін звинуватив Захід у спробах стримати зростаючу силу Глобального Півдня через «незаконні односторонні санкції, явний протекціонізм, маніпулювання валютними та фондовими ринками та незмінний зовнішній вплив, що нібито сприяє демократії, правам людини та вирішенню питань зміни клімату».

За словами Путіна, такі методи сприяють виникненню нових конфліктів та загостренню старих розбіжностей, одним із прикладів чого є Україна.

Росія наполегливо просувала ідею створення нової платіжної системи, яка могла б стати альтернативою глобальній банківській мережі SWIFT, дозволивши Москві уникати західних санкцій та вести торгівлю з партнерами.

У спільній заяві учасники саміту висловили занепокоєння «деструктивним ефектом незаконних односторонніх примусових заходів, включаючи незаконні санкції», і підтвердили своє прагнення до розширення фінансової співпраці в межах БРІКС.

Зокрема, було підкреслено переваги «швидких, недорогих, ефективних, прозорих, безпечних і інклюзивних інструментів для здійснення транскордонних платежів, заснованих на мінімізації торговельних бар'єрів та недискримінаційному доступі».

Президент Китаю Сі Цзіньпін наголосив на ролі БРІКС у забезпеченні глобальної безпеки та висловив бажання знизити напругу в Україні, запропонувавши разом із Бразилією мирний план для врегулювання конфлікту.

Утім, Україна цей план відхилила. Нагадаємо, що Путін і Сі оголосили про «безмежне партнерство» за кілька тижнів до того, як Росія вторглася в Україну у 2022 році. Цьогоріч вони вже двічі зустрічалися — у травні в Пекіні та у липні на саміті Шанхайської організації співробітництва в Казахстані.

Співпраця Росії з Індією також зміцніла, оскільки Нью-Делі бачить у Москві надійного партнера ще з часів Холодної війни, попри тісні зв'язки Росії з китайським конкурентом Індії.

Західні союзники прагнуть, аби Індія більш активно переконувала Москву у необхідності завершення війни в Україні, однак індійський прем'єр Нарендра Моді уникає засудження Росії, натомість наголошуючи на мирному врегулюванні.

На сесії БРІКС Плюс Гутерріш знову закликав до негайного припинення бойових дій у Газі, Лівані, Україні та Судані, висловивши бажання досягти миру, що відповідав би Статуту ООН, міжнародному праву та резолюціям Генеральної Асамблеї.

Підконтрольні Кремлю медіа висвітлили саміт як величезний дипломатичний успіх, що залишив Захід у страху перед втратою своєї глобальної ваги. Російські телеведучі на державних каналах підкреслили, що країни БРІКС становлять близько половини населення світу, формуючи так звану «глобальну більшість», яка протистоїть «гегемонії Заходу».

Саміт БРІКС у Казані, що відбувся під егідою Росії, став майданчиком для Кремля, аби показати світові нібито масштабну підтримку своєї політики. Для російської влади важливо було не тільки провести цей захід, але й представити його у вигідному світлі для внутрішньої аудиторії. Відповідно до даних Інституту вивчення війни (ISW) та повідомлень опозиційного видання "Медуза", Кремль детально розробив інструкції для державних медіа та пропагандистів, аби створити образ міжнародного лідера, який, на думку російських стратегів, потрібен суспільству.

Інструкції для пропагандистів

Згідно з інформацією, наданою виданням "Медуза", адміністрація президента Росії поширила серед пропагандистів і державних ЗМІ детальні настанови, як висвітлювати саміт БРІКС. Основні меседжі зосереджувались на трьох ключових тезах:

1. Путін як "неформальний лідер світової більшості". Кремль прагне продемонструвати, що Путін об'єднує країни, які нібито виступають проти "західного панування". Це створює ілюзію, що Росія має значний вплив і є провідником "глобального спротиву" проти США та Європи.
2. "Паніка західних еліт". У наративі російської пропаганди європейські та американські політики представлені як неспроможні подолати кризу, а їхні рішення – як такі, що призводять до постійної нестабільності.
3. Західні суспільства в "стані тривоги". Цей меседж спрямований на те, щоб показати російській аудиторії, що на Заході панує невдоволення через економічні та соціальні проблеми, які, за твердженням російських медіа, виникли через санкції та військові витрати на підтримку України.

Завдяки таким інструкціям російські ЗМІ почали активно поширювати інформацію про те, що саміт БРІКС у Казані "привернув увагу всього світу". У висвітленні також підкреслювалося, що саміт начебто доводить марність спроб Заходу ізолювати Росію після її агресії проти України.

Саміт БРІКС у Казані, що відбувся під егідою Росії, став майданчиком для Кремля, аби показати світові нібито масштабну підтримку своєї політики. Для російської влади важливо було не тільки провести цей захід, але й представити його у вигідному світлі для внутрішньої аудиторії. Відповідно до даних Інституту вивчення війни (ISW) та повідомлень опозиційного видання "Медуза", Кремль детально розробив інструкції для державних медіа та пропагандистів, аби створити образ міжнародного лідера, який, на думку російських стратегів, потрібен суспільству.

Інструкції для пропагандистів

Згідно з інформацією, наданою виданням "Медуза", адміністрація президента Росії поширила серед пропагандистів і державних ЗМІ детальні настанови, як висвітлювати саміт БРІКС. Основні меседжі зосереджувались на трьох ключових тезах:

1. Путін як "неформальний лідер світової більшості". Кремль прагне продемонструвати, що Путін об'єднує країни, які нібито виступають проти "західного панування". Це створює ілюзію, що Росія має значний вплив і є провідником "глобального спротиву" проти США та Європи.
2. "Паніка західних еліт". У наративі російської пропаганди європейські та американські політики представлені як неспроможні подолати кризу, а їхні рішення – як такі, що призводять до постійної нестабільності.
3. Західні суспільства в "стані тривоги". Цей меседж спрямований на те, щоб показати російській аудиторії, що на Заході панує невдоволення через економічні та соціальні проблеми, які, за твердженням російських медіа, виникли через санкції та військові витрати на підтримку України.

Завдяки таким інструкціям російські ЗМІ почали активно поширювати інформацію про те, що саміт БРІКС у Казані "привернув увагу всього світу". У висвітленні також підкреслювалося, що саміт начебто доводить марність спроб Заходу ізолювати Росію після її агресії проти України.

Масштабна кампанія ботів у соцмережах

Окрім спрямованих медіакампаній, Кремль запустив масштабну кампанію із залученням ботів у соціальних мережах. За даними видання "Верстка", протягом двох днів російська соцмережа "ВКонтакте" зазнала значного напливу проросійських коментарів – понад 10 тисяч. Таке втручання стало однією з найбільших пропагандистських кампаній у російському інформаційному просторі за останній час.

Боти поширювали кілька основних тез:

• Росія не є міжнародно ізольованою і знаходить підтримку серед країн БРІКС.
• БРІКС стає значимим альянсом, що претендує на роль альтернативного полюсу світового впливу.
• Санкції проти Росії зменшуються в своїй дієвості та шкодять більше країнам, що їх запроваджують.
• Російські війська нібито досягають успіхів в Україні, зокрема у протистоянні українським наступальним операціям.

Реальність підтримки з боку БРІКС

Попри пропагандистські зусилля, реальна картина підтримки Росії з боку країн БРІКС виглядає інакше. За даними російських інсайдерів, Кремль усвідомлює, що позиція країн-учасниць БРІКС щодо війни Росії в Україні є далекою від тієї підтримки, яку намагаються демонструвати російські медіа. Відомо, що на саміті обговорювалися мирні ініціативи Китаю і Бразилії, які хоч і враховували російські інтереси, але, зрештою, не привели до конкретних домовленостей.

Інститут вивчення війни зазначає, що навіть прийняття Казанської декларації, що відбулося на другий день саміту, не стало свідченням консолідації підтримки для Росії. Цей документ радше підтвердив, що Росія поки що не змогла здобути міжнародної підтримки, яку так прагне отримати Кремль. Крім того, Росії не вдалося просунути створення альтернативної структури безпеки, що могло б слугувати противагою НАТО.

Контекст подій на фронті та реакції союзників Росії

На фоні пропагандистських наративів Кремль продовжує стикатися з викликами у веденні війни в Україні. Українські війська просунулися у кількох напрямках, зокрема в Курській області, що створює додаткові ризики для Росії. Попри всі спроби пропаганди, на прес-конференції після саміту Путін не зміг спростувати інформацію про наявність північнокорейських військових у Росії, що лише підтвердило складність становища.

Також примітно, що президент Білорусі Олександр Лукашенко висловився неоднозначно щодо участі білоруських військ у війні в Україні, чим поставив під сумнів можливість залучення нових союзників для Кремля.

Висновок

Попри великі зусилля з пропагандистської підтримки та залучення ботів, реальний вплив саміту БРІКС на міжнародну позицію Росії виглядає обмеженим. Кампанія Кремля спрямована головним чином на внутрішнього споживача і має на меті створити ілюзію міжнародної підтримки, якої фактично немає. Подібні маніпуляції вказують на слабкість позиції Кремля на світовій арені, незважаючи на всі зусилля, і є радше способом тимчасово стабілізувати ситуацію серед власного населення, яке все більше скептично ставиться до політики керівництва країни.

Українці продовжують переглядати свої міжнародні пріоритети та ставлення до різних країн світу на фоні війни з Росією та геополітичної напруги. Серед об’єднання країн БРІКС, яке складається з п'яти великих, проте економічно неоднорідних держав, вже чотири країни вважаються ворогами для українців. Нещодавно до цього переліку долучилася Південно-Африканська Республіка (ПАР), що є одним із нових сигналів трансформації зовнішньополітичного мислення в Україні.

За даними опитування, проведеного Центром Разумкова у вересні 2024 року, українці все частіше починають негативно ставитися до Південно-Африканської Республіки, яка раніше вважалася віддаленим і нейтральним партнером. Причиною такої зміни може бути зростання співпраці ПАР із Росією, яка залишається основним агресором в українсько-російській війні, а також підтримка Москви з боку інших членів БРІКС. Відповідно до останніх даних, баланс негативних відповідей щодо ПАР тепер переважає над позитивними.

БРІКС: геополітичний контекст і вплив на українців

БРІКС — це об'єднання п’яти великих країн: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Всі ці держави займають важливе місце на світовій арені завдяки своїм розмірам, населенню та потенціалу зростання. Ідею створення БРІКС у 2001 році висунув економіст Джим О'Нілл з інвестиційного банку Goldman Sachs. Його головна мета полягала у підкресленні майбутньої економічної ваги цих країн, які мали стати ключовими гравцями світової економіки.

Українці продовжують переглядати свої міжнародні пріоритети та ставлення до різних країн світу на фоні війни з Росією та геополітичної напруги. Серед об’єднання країн БРІКС, яке складається з п'яти великих, проте економічно неоднорідних держав, вже чотири країни вважаються ворогами для українців. Нещодавно до цього переліку долучилася Південно-Африканська Республіка (ПАР), що є одним із нових сигналів трансформації зовнішньополітичного мислення в Україні.

За даними опитування, проведеного Центром Разумкова у вересні 2024 року, українці все частіше починають негативно ставитися до Південно-Африканської Республіки, яка раніше вважалася віддаленим і нейтральним партнером. Причиною такої зміни може бути зростання співпраці ПАР із Росією, яка залишається основним агресором в українсько-російській війні, а також підтримка Москви з боку інших членів БРІКС. Відповідно до останніх даних, баланс негативних відповідей щодо ПАР тепер переважає над позитивними.

БРІКС: геополітичний контекст і вплив на українців

БРІКС — це об'єднання п’яти великих країн: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Всі ці держави займають важливе місце на світовій арені завдяки своїм розмірам, населенню та потенціалу зростання. Ідею створення БРІКС у 2001 році висунув економіст Джим О'Нілл з інвестиційного банку Goldman Sachs. Його головна мета полягала у підкресленні майбутньої економічної ваги цих країн, які мали стати ключовими гравцями світової економіки.

Проте для України сучасна роль цих країн виявилася неоднозначною. Якщо на початку XXI століття БРІКС виглядало як перспективне економічне об'єднання, яке могло посприяти стабілізації світової економіки, то після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію проти України, позиції країн БРІКС викликають серйозне занепокоєння серед українців.

Південна Африка: новий «ворог» українців?

ПАР, яка традиційно мала незначний вплив на внутрішню політику України, тепер опинилася в центрі уваги через свою позицію на міжнародній арені. Зокрема, ця країна часто демонструвала толерантність до політики Росії. Крім того, Південна Африка є частим учасником дипломатичних зустрічей із Росією в рамках БРІКС, що також сприяло зростанню недовіри українського суспільства до неї.

Погіршення ставлення українців до ПАР можна пов'язати і з загальною тенденцією до відчуження від країн, які не висловили однозначну підтримку Україні у війні з Росією або зайняли нейтральну позицію. Українці дедалі більше акцентують увагу на політичних і економічних партнерах, які активно допомагають у боротьбі з агресією, таких як США, Великобританія, країни Балтії та Польща.

Інші країни БРІКС в українському сприйнятті

Окрім Південної Африки, три інші країни БРІКС вже раніше опинилися у категорії «ворогів» для українців. Росія, звісно, очолює цей список з колосальним негативним балансом (-91,4%), що є зрозумілим на тлі воєнних дій.

Також змінилося ставлення до Китаю та Індії. Китай, який довгий час підтримував економічні відносини з Україною, після початку війни зайняв досить двозначну позицію, уникаючи відкритого засудження агресії Росії та зберігаючи тісні економічні зв'язки з Москвою. Це призвело до того, що баланс негативних відповідей щодо Китаю серед українців досяг -57,2%. Індія, яка також продовжує співпрацювати з Росією в економічній сфері, тепер має негативний баланс -13,8%.

Єдина «дружня» країна БРІКС — Бразилія

На тлі зростання недовіри до інших країн БРІКС, Бразилія залишається єдиною країною цього об’єднання, до якої українці зберігають позитивне ставлення. Згідно з опитуванням, баланс позитивних відповідей щодо Бразилії становить +12,5%. Причини такого ставлення можуть полягати в тому, що Бразилія не виявляла значної політичної або військової підтримки Росії та виявляє обережність у своїй зовнішній політиці.

Союзники Москви: загальна картина

Окрім країн БРІКС, до переліку ворогів українців також потрапляють інші союзники Москви. Серед них Іран, Білорусь, Північна Корея та Угорщина. Зокрема, Іран із негативним балансом -77,6% отримав особливо багато критики через постачання безпілотників, які використовуються Росією у війні проти України. Білорусь (-74,6%) давно сприймається як країна-союзник агресора, а Північна Корея (-68,0%) своєю підтримкою Росії на міжнародних майданчиках також заслужила вороже ставлення українців. Щодо Угорщини, негативний баланс (-31,5%) пояснюється як її внутрішньою проросійською політикою, так і блокуванням європейських санкцій проти Росії.

Найбільші друзі України

Попри наявність ворогів, опитування Центру Разумкова також виявило, що українці мають чітке уявлення про своїх союзників. Найбільш позитивно громадяни ставляться до Литви, Великобританії та Латвії. Ці країни мають баланси відповідей близько +81%, що свідчить про визнання їхньої активної підтримки України в умовах війни.

Підсумок

Зміна міжнародних пріоритетів України чітко відображає поточний геополітичний контекст. ПАР, яка колись залишалася нейтральною країною для багатьох українців, тепер увійшла до переліку ворожих держав через свій курс на зближення з Росією. І хоча більшість країн БРІКС сприймаються як вороги, Бразилія залишається винятком, до якого українці ставляться позитивно.

З 22 по 24 жовтня у російському місті Казань відбувся саміт БРІКС, на якому були присутні лідери країн об'єднання та глави "дружніх" Росії держав. БРІКС – це міжнародне угруповання, яке складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю, ПАР, а також нещодавно приєднаних Єгипту, Ірану, ОАЕ та Ефіопії. Хоча подія мала на меті обговорення глобальних економічних та політичних питань, війна Росії проти України також опинилася на порядку денному.

Цинічна згадка Статуту ООН у декларації

Одним із ключових результатів саміту стала підсумкова декларація, в якій відбулося побіжне згадування війни в Україні. Примітно, що в цьому документі члени БРІКС обмежилися лише одним абзацом щодо конфлікту, в якому закликали до мирного вирішення питання через дипломатію.

З 22 по 24 жовтня у російському місті Казань відбувся саміт БРІКС, на якому були присутні лідери країн об'єднання та глави "дружніх" Росії держав. БРІКС – це міжнародне угруповання, яке складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю, ПАР, а також нещодавно приєднаних Єгипту, Ірану, ОАЕ та Ефіопії. Хоча подія мала на меті обговорення глобальних економічних та політичних питань, війна Росії проти України також опинилася на порядку денному.

Цинічна згадка Статуту ООН у декларації

Одним із ключових результатів саміту стала підсумкова декларація, в якій відбулося побіжне згадування війни в Україні. Примітно, що в цьому документі члени БРІКС обмежилися лише одним абзацом щодо конфлікту, в якому закликали до мирного вирішення питання через дипломатію.

"Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, окреслені на відповідних форумах, включаючи РБ ООН та ГА ООН. Ми наголошуємо, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН у всій їх повноті та взаємопов'язаності", – йдеться в декларації.

Однак, це викликає особливу іронію, з огляду на той факт, що сама Росія є однією з країн, що систематично порушує Статут ООН своїми діями в Україні. Проте на саміті представники БРІКС не вказали на конкретну агресію Росії, а згадали про загальні "пропозиції посередництва", які, як стверджують, мають сприяти мирному вирішенню конфлікту.

Українська позиція щодо Статуту ООН

Для України Статут ООН відіграє ключову роль у визначенні умов для завершення війни. Українська влада неодноразово підкреслювала, що будь-які плани щодо миру повинні базуватися на міжнародному праві, зокрема на повазі до територіальної цілісності держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував на важливості дотримання міжнародних норм, зокрема статуту ООН, у вирішенні війни. Він підкреслював, що немає необхідності "вигадувати велосипед", коли вже існує чітка міжнародна правова основа для миру.

Зі свого боку, глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Київ готовий розглядати будь-які пропозиції щодо миру, за умови, що вони базуються на підтримці територіальної цілісності України та міжнародного права.

Заяви лідерів БРІКС про Україну

Під час саміту кілька лідерів країн БРІКС також висловилися щодо війни в Україні. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді підкреслив важливість мирного вирішення конфліктів. Його слова прозвучали під час зустрічі з Путіним, коли він говорив про необхідність вирішення конфліктів дипломатичним шляхом і висловив готовність Індії надавати сприяння у цьому процесі.

Інша важлива заява пролунала від президента ОАЕ шейха Мохаммеда бін Заїда Аль Нагаяна, який повідомив Путіна, що його країна продовжує докладати зусиль для обміну полоненими між Україною та Росією. Він запевнив російського лідера, що ОАЕ продовжуватимуть працювати для мирного врегулювання конфлікту.

Не залишився осторонь і лідер Китаю Сі Цзіньпін. Він знову наголосив на офіційній позиції Китаю щодо війни в Україні, заявивши про три основні принципи деескалації: не допустити розширення бойових дій, не допустити ескалації та уникати провокацій, які можуть спричинити подальше загострення конфлікту.

Зі свого боку, Володимир Путін, хоча й брав участь у саміті, публічно питання війни проти України практично не коментував. Ймовірно, що це питання обговорювалося на закритих зустрічах, але жодної конкретної інформації про це не було розкрито.

Чи була Україна головною темою саміту?

Варто зазначити, що війна в Україні не стала головною темою цього саміту БРІКС. Незважаючи на важливість конфлікту в контексті глобальної безпеки, у публічних заявах лідерів країн об'єднання згадки про Україну були обмеженими та загальними. Це може свідчити про те, що Україна не була на першому плані обговорень у межах основної програми саміту.

Україна продовжує розробляти власний мирний план, який базується на виконанні Статуту ООН. Для Києва важливо, щоб будь-які міжнародні ініціативи щодо завершення війни враховували не тільки територіальну цілісність країни, але й дотримання міжнародного права. Однак країни БРІКС, зокрема Росія, мають власні геополітичні інтереси, які часто не збігаються з позицією України та її західних союзників.

Отже, саміт у Казані продемонстрував розкол у світовому підході до війни в Україні. Хоча БРІКС на словах підтримують мир і дипломатію, фактична підтримка агресивної політики Росії ставить під сумнів їхнє справжнє бажання сприяти вирішенню конфлікту.