З 22 по 24 жовтня у російському місті Казань відбувся саміт БРІКС, на якому були присутні лідери країн об'єднання та глави "дружніх" Росії держав. БРІКС – це міжнародне угруповання, яке складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю, ПАР, а також нещодавно приєднаних Єгипту, Ірану, ОАЕ та Ефіопії. Хоча подія мала на меті обговорення глобальних економічних та політичних питань, війна Росії проти України також опинилася на порядку денному.
Цинічна згадка Статуту ООН у декларації
Одним із ключових результатів саміту стала підсумкова декларація, в якій відбулося побіжне згадування війни в Україні. Примітно, що в цьому документі члени БРІКС обмежилися лише одним абзацом щодо конфлікту, в якому закликали до мирного вирішення питання через дипломатію.
"Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, окреслені на відповідних форумах, включаючи РБ ООН та ГА ООН. Ми наголошуємо, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН у всій їх повноті та взаємопов'язаності", – йдеться в декларації.
Однак, це викликає особливу іронію, з огляду на той факт, що сама Росія є однією з країн, що систематично порушує Статут ООН своїми діями в Україні. Проте на саміті представники БРІКС не вказали на конкретну агресію Росії, а згадали про загальні "пропозиції посередництва", які, як стверджують, мають сприяти мирному вирішенню конфлікту.
Українська позиція щодо Статуту ООН
Для України Статут ООН відіграє ключову роль у визначенні умов для завершення війни. Українська влада неодноразово підкреслювала, що будь-які плани щодо миру повинні базуватися на міжнародному праві, зокрема на повазі до територіальної цілісності держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував на важливості дотримання міжнародних норм, зокрема статуту ООН, у вирішенні війни. Він підкреслював, що немає необхідності "вигадувати велосипед", коли вже існує чітка міжнародна правова основа для миру.
Зі свого боку, глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Київ готовий розглядати будь-які пропозиції щодо миру, за умови, що вони базуються на підтримці територіальної цілісності України та міжнародного права.
Заяви лідерів БРІКС про Україну
Під час саміту кілька лідерів країн БРІКС також висловилися щодо війни в Україні. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді підкреслив важливість мирного вирішення конфліктів. Його слова прозвучали під час зустрічі з Путіним, коли він говорив про необхідність вирішення конфліктів дипломатичним шляхом і висловив готовність Індії надавати сприяння у цьому процесі.
Інша важлива заява пролунала від президента ОАЕ шейха Мохаммеда бін Заїда Аль Нагаяна, який повідомив Путіна, що його країна продовжує докладати зусиль для обміну полоненими між Україною та Росією. Він запевнив російського лідера, що ОАЕ продовжуватимуть працювати для мирного врегулювання конфлікту.
Не залишився осторонь і лідер Китаю Сі Цзіньпін. Він знову наголосив на офіційній позиції Китаю щодо війни в Україні, заявивши про три основні принципи деескалації: не допустити розширення бойових дій, не допустити ескалації та уникати провокацій, які можуть спричинити подальше загострення конфлікту.
Зі свого боку, Володимир Путін, хоча й брав участь у саміті, публічно питання війни проти України практично не коментував. Ймовірно, що це питання обговорювалося на закритих зустрічах, але жодної конкретної інформації про це не було розкрито.
Чи була Україна головною темою саміту?
Варто зазначити, що війна в Україні не стала головною темою цього саміту БРІКС. Незважаючи на важливість конфлікту в контексті глобальної безпеки, у публічних заявах лідерів країн об'єднання згадки про Україну були обмеженими та загальними. Це може свідчити про те, що Україна не була на першому плані обговорень у межах основної програми саміту.
Україна продовжує розробляти власний мирний план, який базується на виконанні Статуту ООН. Для Києва важливо, щоб будь-які міжнародні ініціативи щодо завершення війни враховували не тільки територіальну цілісність країни, але й дотримання міжнародного права. Однак країни БРІКС, зокрема Росія, мають власні геополітичні інтереси, які часто не збігаються з позицією України та її західних союзників.
Отже, саміт у Казані продемонстрував розкол у світовому підході до війни в Україні. Хоча БРІКС на словах підтримують мир і дипломатію, фактична підтримка агресивної політики Росії ставить під сумнів їхнє справжнє бажання сприяти вирішенню конфлікту.
